Досвід роботи з теми :

 

 

 

 

« Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української літератури як засіб формування креативної особистості »

 

 

 

 

 

 

 

                                                                           Учитель  вищої категорії

                                                                           КЗ  «Гімназія №2  м. Приморськ»

                                                                           Скрипченко О.І

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Генії не падають з неба, вони повинні мати можливість утворитися і розвиватися.

А. Бабель

 

           У час високого розвитку науково - технічного прогресу  ХХІ  століття потребує нових умінь і якостей особистості, у якої обов’язковим компонентом інтелектуального розвитку повинна бути креативність мислення і як наслідок - креативність  діяльності. Ми часто чуємо такі вирази: «творчий підхід», «творчі успіхи», «думати творчо», «прояв творчості», «творча особистість». У сучасному світі ці поняття є показниками професіоналізму, високого рівня кваліфікації. Адже саме здатність до творчості і творення ми в першу чергу вважаємо атрибутом обдарованості, таланту, генія. 

Майже щодня ми отримуємо інформацію про нові винаходи,  відкриття, наукові досягнення, появу чудових зразків письменства, законів. Здатність до творчості, на мою думку,  - одна з основних особливостей, що відрізняє людину  від  тварини.
       Кожна дитина - особистість, тому велике значення має розвиток її творчих здібностей та креативного мислення. Саме люди з творчим мисленням створю- ють  нову реальність. Такі люди найчастіше стають лідерами. Творчість має ви- рішальне значення в розвитку здібностей людини, формуванні її активної жит-тєвої позиції.

Здатність людини до адаптації та соціалізації у нестандартних умовах безпосередньо залежить від того, чи вміє вона діяти  непересічно і творчо, відповідно до ситуації.  Розвиток в наших дітях якостей творчої особистості стає одним з найважливіших завдань сучасної школи. Завдання школи - розвинути у школярів такі якості, як ініціативність, далекоглядність, розсудливість, самостійність, прагнення до успіху, бажання творчо реалізовуватися в житті. Навчання повинно формувати у школярів здатність креативно мислити, продукувати ідеї,  уміння зіставляти й аналізувати факти, аргументувати й захищати власну точку зору, вчитися глибше занурюватися у бездонну криницю мудрості та життєвого досвіду, творчо підходити до будь-якого завдання. Для формування цих компетентностей у педагогіці є найсучасніші інновації. Завдання педагога - виховати особистість з високими моральними якостями, а базисом для цього є використання технологій розвитку креативного мислення та творчих здібностей. Творчо обдаровану особистість треба виявляти, підтримувати і розвивати її потенціал.

Будувати повноцінний сучасний урок літератури - означає насамперед орієнтуватися на сучасного учня, враховуючи його інтелектуальний рівень, духовні потреби. А учень сьогодні зовсім не той, що був 2-3 десятиліття тому. Дослідження, проведені психологами і соціологами, засвідчують, що за останні 50 років різко змінилися когортні відмінності між людьми, які народились в різний час.

      Ці відмінності виражаються в різних художніх інтересах, орієнтаціях, звичаях, стилі життя, поведінці. Зміна художніх інтересів школярів значною мірою впливає на зміну статусу літератури як шкільного предмета. Тепер учитель - не єдине джерело інформації, як це було раніше. Бурхливий розвиток таких засобів комунікацій, як телебачення, комп’ютер, інтернет та інші  породжує у школярів пасивно-споживацьке ставлення до мистецтва слова.           Успішне виконання відповідальних і складних завдань, поставлених при вивченні художніх текстів, можливе лише тоді, коли вчитель зважає на емоційно-естетичну природу мистецтва слова, широко використовує у своїй практиці виразне читання, методи та прийоми, що сприяють розвитку відтворюючої і творчої уяви, емоційної сфери і самостійної розумової діяльності учнів. Уроки української мови та літератури, де панує слово, розвивають поетичний хист, уяву, мислення, стають для дітей незабутньою зустріччю із духовністю. 

       Проблемна тема, над якою я працюю - « Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української літератури як засіб формування креативної особистості ». Створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей учнів на уроках, створення атмосфери співробітництва, взаємодії викладача та учня, розвиток творчої компетентності учня, розвиток творчих здібностей школяра – важливі складові сучасного педагогічного процесу, що вимагає від кожного впевнених знань і вміння зробити вибір. А це вже творчість, яка і є природним обдаруванням. Кожен педагог повинен працювати над тим, щоб навчально-виховний процес став орієнтованим на перетворення обдарованого учня в основного суб’єкта освітнього процесу. Ефективність навчання залежить від уміння вчителя застосовувати оптимальні педагогічні технології, які б проектували креативні (творчі) якості особистості учня:

• Гнучкість розуму
• Фантазію
• Натхнення
• Нестандартність
• Наявність власної точки зору

                                Критерії творчої особистості:

• здібність до творчості, здатність виходити за межі завдання;
•  нон - конформізм – відстоювання власних переконань;
• ініціативна поведінка: прагнення брати на себе провідні ролі в діяльності;
• наявність власного “Я”: власний індивідуалізм, відмінність від інших;
• відповідальність за свої вчинки, відкритість до самовдосконалення;
• здатність до розвитку, відкритість до нового;
• розкріпаченість емоцій, вміння глибоко переживати, культура почуттів;
• рольова гнучкість: вміння виконувати будь-які ролі (як лідера, так і підлеглого);
• інтелектуальна ініціатива: здатність бачити проблемну ситуацію, висувати гіпотези.

 

Ситуативні чинники, що негативно впливають на творчі можливості людини: стан стресу, бажання швидко знайти рішення, стан підвищеної тривожності, дуже сильна або дуже слабка мотивація, підвищена самоцензура, страх обмеження часу, спосіб пред’явлення умов завдання як провокуючий, неправильний шлях рішення тощо

Особистісні чинники, що негативно впливають на процес творчості : песимізм, невпевненість у собі, самовпевненість, емоційна пригніченість, домінування мотивації уникнення над мотивацією прагнення до успіху, висока тривожність, жорсткі стереотипи поклоніння авторитетам, уникнення ризикованої поведінки.

Риси, що сприяють творчому мисленню особистості: висока самооцінка, самостійність, здатність до критичного аналізу, здатність правильно формулювати проблему, схильність до ризику, відсутність страху здаватися дивним і незвичайним, впевненість у своїх силах, оптимізм.

Вимоги до вчителя :

1. Педагогічна майстерність
2. Педагогічна тактовність
3. Науково - методична діяльність
4. Висока теоретична підготовка
5. Власна педагогічна концепція
6. Толерантність, доброзичливість
7. Власні творчі здібності

        Технологія формування творчого учня орієнтована на особистість. Це означає делікатність оцінювання, об’єктивність, зацікавленість учителів, батьків, похвала за досягнення, довіра до вчителя, участь у конкурсах, олімпіадах, виставках ,уміння побачити позитивне, підтримка вчителя, батьків.

       Працюючи над проблемою розвитку творчих здібностей,  ставлю перед собою такі завдання:

1. Створення атмосфери  співробітництва і взаємодії вчителя та учня.

Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці, бо як сказав Генрі Форд:  «Зібратися разом – це початок,триматися разом – це прогрес,

працювати разом – це успіх».

    2.Розвиток розумових здібностей особистості та творчого оволодіння знаннями, навичками , уміннями.

    3. Виховання свідомої особистості з громадянською позицією , здатної до толерантності у спілкуванні, готової до професійного самовизначення, конкретного вибору свого місця  в житті.

4.Формування  досвіду творчої діяльності учнів, емоційно - ціннісного ставлення до світу.

 

Методи, прийоми та засоби розвитку творчих здібностей учнів на уроках літератури в середніх класах

 

У своїй роботі я використовую такі методи  та прийоми:

1. Компаративний аналіз – цікавий і неординарний метод у викладанні літератури. На мою думку, без нього на сучасному уроці не обійтись, бо він  допомагає формуванню їхніх уявлень про національне в літературі. У методичних публікаціях наголошується, що справжній компаративний аналіз можна вводити (за умови систематичності) в старших класах, але школярів треба поступово, планомірно готувати до такої роботи. Тому я пропоную залучати компаративний аналіз літературного твору (на рівні елементів) з 5 класу. При вивченні казок, учні помічають, що в казках різних досить багато подібного і в сюжетній будові, і в образній системі. Щоб з’ясувати аналогічність казок, п’ятикласники складають їх сюжетні плани. Характеризують схожих героїв, виокремлюють подібні риси. Найкраще порівняльну характеристику оформлювати у вигляді таблиці.

         У шостому класі елементи компаративного аналізу можна вводити під час вивчення теми «Байка». Якщо під час аналізу байок Л.Глібова згадати твори Езопа та І. Крилова, порівняти мову, образи, зміст творів, звернути увагу на особливості їхньої побудови і поетику, учні легко помітять безліч спільних рис. Для порівняння можна побудувати схеми чи таблиці подібних рис, можливе порівняння мови байок чи складання і зіставлення планів байок. Важливо пам’ятати, що спільні риси визначаються учнями легко. Цікавіше простежити, чим відрізняються байки, помітити відмінні риси і деталі.

2.  Інтегровані уроки покликані поєднувати у свідомості учня інформацію різних навчальних дисциплін. Наприклад, вивчаючи творчість  О. Стороженка  і його оповідання «Скарб», можна провести паралель  із твором зарубіжної літератури «Останній листок»  О’Генрі, визначити подібні й відмінні морально - етичні проблеми обох творів.

3.Урок-гра стимулює інтерес учня до певної теми і активізує їхню навчальну діяльність через прагнення позмагатися, перевірити власні сили. Наприклад гра «Упізнай героя». Учням попонується декілька цитат, з якими вони повинні упізнати героїв твору. Наприклад, під час вивчення теми  «Галина Малик. Повість - казка «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Характеристика образів повісті-казки. Особливості мови твору,роль діалогів у ньому » можна використати такі цитати:

1.«З портрета, який Аля пришпилила кнопкою над своїм столом, … злісно дивився на дівчинку. Адже через неї …  не став королем». (Перший Недорадник)

2.«… вирішила зробити бабусі подарунок – вишити рушничок… Зробила перший хрестик і, як завжди, відклала вишивку». (Аля)
3. «Він був увесь перекошений і без лівого вуха, але очі його сяяли привітно і лагідно». (Недоладько)

4. «Відрубає комусь голову і приміряє,  чи не підійде вона йому!» (Перший Недорадник)
5. «Вухо  відразу стало справжнім, обличчя у хлопчика вирівнялося,  тільки по лагідних і привітних очах можна було впізнати ...»(Недоладька)

6.«З кишеньки … вийняла вуглинку, і домалювала Недоладькові ліве вухо, виправила ніс, очі…»(Аля)

 4. Методика гарячого стільця: учень сідає на стілець і виконує роль одного з героїв літературного твору. Інші учні ставлять йому «гарячі» питання, які стосуються поведінки героя, його вчинків, поглядів і переконань. Учень - герой повинен відповідати на всі питання, навіть якщо вони неприємні, при цьому пояснюючи мотиви своїх дій. Доцільно обирати двох героїв - позитивного й негативного, щоб учні могли порівняти їх. Після цього треба провести бесіду- обговорення з класом.

5. Проблемний метод навчання. Сенс методу полягає у творенні та розв’язанні проблемної ситуації. Не подавати готові істини, а спонукати учнів постійно розв’язувати проблеми.  Подібні форми роботи з літературним твором намагаюсь застосовувати уже у 5 класі.

Завдання для розвитку творчої уяви зв’язку з прочитаним:

- вигадування нового закінчення оповідання або його продовження.

- складання загадок до прочитаного;

- малювання словесних картин, портретів;

- складання графічної схеми до теми;

- реклама книги;

- складання монологу від імені героя.

    Наведемо декілька прикладів використання прийому проблемної ситуації на уроках літератури.

    Тема: М. Хвильовий « Я (Романтика)» - новела про добро і зло в житті та душі.

     Мета: з’ясувати порушені автором проблеми роздвоєності особистості під впливом постреволюційної дійсності, складність морального вибору між революційним обов’язком («звірячим інстинктом») і високою мрією,  невідповідність між метою і засобами її досягнення.

      Модель уроку: композиційно - описова: ліричні компоненти (емоції, враження, почуття, думки) - особистість і конфлікт -художній образ, ідея.

      Етап уроку: вивчення нового матеріалу (розгляд психологічного стану головного героя).

Слово вчителя (постановка проблеми):  розповідь у новелі ведеться від імені головного героя - провідного учасника фантасмагоричного, на грані свідомого дійства. На авансцені - лише кілька чоловік - новий синедріон. Розгляньмо таблицю:

                              «ЗАГІРНА КОМУНА»

                                                           Мати   Марія

 

Тагабат «alter                                                        ego» Андрюша

Чекіст                                            Я-мета                                Людина

 

                                              

             Дегенерат

Перед нами проблема: кого вибрати героєві - свою нещасну матір і стати ворогом народу чи щасливе радянське майбутнє і зберегти власне життя, але стати катом матері?

Проблемна бесіда:

1. Змалюйте психологічний стан героя.
2. Про що він мріє?
3. Які події спонукають героя робити вибір?

Адаптація ситуації до життєвих умов:кожен з вас хоч раз у житті вже стояв перед вибором, повинен був знайти правильний шлях виходу із ситуації. Уявіть себе на місці героя, подумайте, який вибір зробили б ви, змалюйте ваші дії покроково. Пропоную вам іншу ситуацію: ви маєте певну суму грошей, які вам вкрай необхідні важливої покупки, але раптом ваш знайомий захворів. Як ви вчините? Аргументуйте свої думки.

                                                        11 клас

    Тема: Г. Тютюнник «Три зозулі з поклоном». «Вічна » тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації.

     Мета: прослідкувати розвиток почуттів героїв,  з’ясувати їх ставлення одне до одного, визначити, які духовні зміни відбулися в героїв твору.

     Модель уроку: композиційно - описова: ліричні компоненти (емоції, враження, почуття, думки) - особистість і конфлікт - художній образ, ідея.

      Етап уроку: вивчення нового матеріалу (дослідження характерів героїв і їх ставлення одне до одного)

Слово вчителя (постановка проблеми):  Григір Тютюнник написав цей твір тоді, коли зовсім не вільно було говорити про арешти, заслання у Сибір. Ця новела - згадка про батька, якого як ворога народу забрали у 1937 році. Нехай цей трагічний, але разом з тим і щемливо ліричний твір прозвучить на сьогоднішньому уроці повністю.

   Після прочитання і характеристики твору як підсумок відбувається постановка проблемного завдання: чому все - таки не одружилися Марфа і тато героя, адже вони відчували одне одного на величезній відстані?

 Проблемна бесіда - дослідження:

1. Чому так чекала листів від Михайла «маленька» Марфа?
2. Чи претендувала вона на щось, кохаючи чужого чоловіка?
3. Що відчував до неї Михайло?
4. Про які риси характеру свідчить таке ставлення Михайла до Марфи?
5. Як у своїх листах Михайло згадував Марфу?

Адаптація ситуації до життєвих умов: автор ніколи не виступав у своїх творах моралізатором. Він надає право читачам самим оцінювати його героїв, він любить свого читача, поважає його і довіряє. Сьогодні на уроці ви повинні вирішити для себе, як ви вчините у такій ситуації, в яку потрапили Марфа і Михайло. Разом з тим подумайте і поясніть, чи справедливе твердження: на чужому нещасті щастя не побудуєш?

6. Завдання пошуково-дослідницького випереджального характеру розвивають критично-оцінювальне ставлення до проблеми, порушеної у творі, формують уявлення про літературу як вид мистецтва, а також сприяють вихованню самостійності, свідомого ставлення до життя. Серед пошуково-дослідницьких завдань випереджального характеру є біографічні, літературознавчі,  історико-краєзнавчі:

- підготувати історичну довідку про економічний і культурний розвиток країни. - підготувати нарис життя і творчості письменника;

- дібрати цитати з твору до образу;

- дібрати різні твори про одного героя.

7. Метод «Так-ні» . Це  гра, яка залучає дітей до активної участі в уроці, спонукає до розвитку уяви і мисленнєвих процесів. Учитель загадує  природне явище, число, предмет, історичну подію, літературний персонаж та ін. Учні шукають  відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель відповідає словами «так», «ні», «так і ні». Питання учні формулюють так, щоб звужувати коло пошуку. Перевага  цього  прийому полягає в тому, що його можна використовувати і для організації відпочинку, і для створення інтриги. Він навчає систематизувати відому інформацію, зв’язувати воєдино окремі факти в загальну картину, навчає уважно слухати й аналізувати питання і відповіді. Якщо питання учня некоректне або вчитель не може дати на нього відповідь з дидактичних міркувань, то він відмовляється від відповіді наперед обумовленим жестом. Після гри важливо обговорити питання, які були озвучені учнями, щоб визначити,  які з них були цікавими, змістовними і вдалими, а які менш вдалими. Головне в цьому прийомі - навчити дітей виробляти стратегію пошуку, а не закидати вчителя незліченною кількістю питань.

     Наприклад, вивчаючи тему «Володимир Винниченко. Дитинство письменника. «Федько-халамидник». Художня розповідь про Федька, його життя, стосунки з однолітками», діти можуть поставити такі орієнтовані питання про головного героя Федька:

1. Це позитивний чи негативний герой?
2. Його вчинок хороший чи поганий?
3. Федько жив у заможній сім’ї?
4. У Федька було багато друзів?

8. «Незакінчене речення»

Суть прийому  полягає в тому, щоб доповнити частину запропонованого вчителем речення своєю власною думкою. Перевага прийому в тому, що учень вчиться конструювати власну думку, висловлювати власні ідеї, долати стереотипи, вільно мислити на етапі оцінювання навчальних досягнень учня:

- Я дізнав(ла)ся …

 - Я відкрив(ла) для себе…

- Я переконав(ла)ся…

- Я навчив(ла)ся…

- Для мене було відкриттям…

 - Я засвоїв(ла)…

 

9. « Мозковий штурм»

         Ця інтерактивна  технологія колективного обговорення ефективна на тому етапі уроку, коли  треба виробити  декілька  рішень конкретної проблеми. Цей прийом навчає учнів вільно висловлювати думки, мислити творчо й нестандартно, аналізуючи проблему, шукати шляхи її вирішення. Також метод виробляє швидку реакцію на стресові чинники. Мета « Мозкового штурму »  полягає в тому, щоб зібрати якомога більше ідей за короткий проміжок часу. Наприклад, вивчаючи у 6 класі тему «Щедрий на добро внутрішній світ героя. Федько як особистість. ТЛ: головний герой, другорядні герої», учитель може запропонувати такі питання для мозкового штурму:

1. Як би ви рятували Толю?

2. Які переконливі слова ви б знайшли, щоб відмовити Толю від переходу річки по крижинах?

3. Яку відповідь ви б дали своїм батькам, пояснюючи ситуацію , що сталася?

10.  « Творча хвилинка : створи колективний текст»

Учитель роздає  кожному учню слово, пов’язане з певною темою. Кожен учень складає  з цим словом речення, пов’язане за логікою і змістом з попереднім. Переваги цього прийому: розвиток творчого мислення і уяви, співпраця з колективом, удосконалення умінь формулювати думку. Наприклад, під час вивчення теми «Галина Малик. Повість - казка «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Характеристика образів повісті-казки. Особливості мови твору,роль діалогів у ньому » можна використати завдання  створити текст про нову пригоду Алі , використавши такі слова : « Аля», « хмара», «дощ», «краплі», « перетворення», « думки- мрії», «вдома».

11. «Шерлок Холмс»

Учитель пропонує швиденько прочитати текст і скласти до нього якнайбільше запитань, не користуючись самим текстом. Питання мають охопити весь матеріал і врахувати найменші дрібниці. Визначається найдовший список питань. Учні дають відповіді на них. Учитель відзначає найбільш активних гравців.

           Виховання людини і  громадянина - завдання складне, багатогранне й актуальне в педагогіці у всі часи. Творчість - найпотужніший імпульс у розвитку дитини. На мою думку, потенційна  геніальність живе в кожній людині, і завдання вчителя - розвивати творчі сили в маленькій людині. Але для творчої атмосфери необхідні свобода і відчуття впевненості у тому, що творчі прояви й креативність будуть помічені, прийняті і правильно оцінені. Треба й самих дітей вчити любити те, що вони роблять на уроках, ставитися до  їхньої думки, позиції, самовираження, індивідуальності  з повагою і розумінням.