Урок на тему: "Володимир Підпалий. Щирість почуттів поета. Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи"

Тема. Володимир Підпалий. Щирість почуттів поета. Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом («…Бачиш: між трав зелених…»). Багатозначність і змістова глибина художніх образів («Зимовий етюд»).

розвивати образне та критичне мислення, вміння виразно і вдумливо читати ліричні твори, коментувати основні ідеї, співвідносити їх із власними думками, дискутувати про це.

          сприяти вихованню в учнів гуманізму, патріотизму, дбайливого             ставлення до природи; формувати активну життєву позицію; виховувати вдумливого читача.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1.Забезпечення емоційної готовності до уроку.

- Доброго ранку всім! Знаєте, коли сьогодні я поспішала до школи, то думала, що ми так чекали снігу, виглядали справжню зиму. І от раптово прийшли морози, цей холод так дошкуляє, що хочеться швидше сховатись в приміщення, де тепло і затишно. І так хочеться, щоб і у наших душах завжди панувало тепло, щирість. Подивіться один на одного, усміхніться один одному і побажайте гарного настрою і гарної роботи на уроці!

2.Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

ІІ. Цілевизначення і планування.

1.Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні я хочу звернутись до теми рідної землі, рідного краю. До цієї теми зверталося багато творчих людей. І серед них – Володимир Підпалий. Тож наш урок сьогодні присвячений цьому чудовому поету, на жаль, маловідомому на теренах української літератури. До речі, в цьому році виповнилось 80 років від дня народження Володимира Підпалого.

 Розкрийте зошити, запишіть число, класна робота, запишемо тему уроку: «Володимир Підпалий. Щирість почуттів поета. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом («…Бачиш: між трав зелених…»). Багатозначність і змістова глибина художніх образів («Зимовий етюд»).».

На дошці записаний епіграф уроку. Занотуйте, будь ласка, його.

Якщо життям прийдешнім серце б’ється –

Воно й болить з великої любові!

Володимир Підпалий зошит

-Як ви розумієте ці слова поета?(Людина повинна мати активну життєву позицію,любити свій рідний край, свою батьківщину та вболівати за її долю, як це робив В. Підпалий)

Як називають таку людину?

2.Цілевизначення уроку.

На дошці визначені цілі. (Озвучую).

Щоб ви ще додали до своїх цілей з цього переліку? Чому?( вчитися бачити прекрасне довкола…

ІІІ. Актуалізація опорних знань. «Мозковий штурм».

•               Як називають людину, яка віддана інтересам свого народу або інтересам будь-якої справи на благо народу? (Патріотом).
•               Кого з відомих українських поетів-патріотів ви знаєте? Назвіть їх патріотичні твори.
• Чому письменники-патріоти часто зазнавали утисків від влади?

     IV.  Опрацювання навчального матеріалу.

Вчитель:Мабуть, не народився поетом », — так скромно оцінював своє обдарування Володимир Олексійович Підпалий. Але коли ви  читатимете його твори, то відкриєте для себе тонкого ніжного лірика, у якого не знайдете жодної фальшивої ноти. Він не любив слави й галасу довкола свого імені, був скромний і чесний, а разом із тим принциповий, коли мова заходила про святі для нього поняття — «Україна», «людина» і «творчість».

       Цей щирий, ніжний, вдумливий і прекрасний поет, син Полтавщини, яку любив соромливо й віддано, якій на славу сплів і свій поетичний вінок, прожив до болю мало — лише 37 років. Невиліковна хвороба передчасно обірвала його пісню про рідну землю, про Григорія Сковороду, що мандрував нею, гартуючи дух людський, про Шевченка... Полетіла і його душа «в дорогу за ластівками» (так називається одна з його поетичних збірок). Та ластівки повертаються з вирію в рідну сторону — повертається й поет своїми віршами. У письменницьких колах про нього говорять: поет камерний, негаласливий. Інтелігентна людина XX століття, сповнена тугою за гармонією в цьому суперечливому світі, В. Підпалий розглядає життя як Всесвіт, у якому живуть душа і дух. Його чиста душа рідше бувала на землі, ніж на небі. У цьому сенс – він один із небагатьох поетів епохи шістдесятників

1.                   Випереджувальне завдання. Повідомлення учнів про поетів-шістдесятників.
2. ОСОБЛИВОСТІ ТА ОСНОВНІ МОТИВИ «ТИХОЇ ЛІРИКИ» ВОЛОДИМИРА ПІДПАЛОГО
   Епоха шістдесятництва – оригінальне явище в літературному процесі України. Воно виникло як спонтанний рух творчої молоді за перебудову суспільства на засадах справедливості у «хрущовську відлигу» і породило цілу шляхту талановитих українських письменників, які стали гордістю української літератури. Це Іван Драч, Дмитро Павличко, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Євген Гуцало, Володимир Дрозд, Григір Тютюнник, Василь Стус, Валерій Шевчук та інші. Вони виступили за свободу творчості, проти засилля методу соціалістичного реалізму, за оновлення змісту і форми літературного твору, на захист української історії, мови і культури .
   У цій плеяді поетів – шістдесятників виділилось оригінальне крило, пов’язане з іменем Володимира Підпалого, Петра Засенка, Василя Діденка та ін., яке в літературознавстві назвали «тихою лірикою». Ця молода генерація поетів була опозицією до тогочасного режиму. Отримавши на короткий час можливість вільно висловлюватись і писати, вони взялися шукати нову концепцію модельного існування, яка була позбавлена декларативного патріотизму. Цей напрямок уособлював другу хвилю шістдесятників, остаточно утвердився в середині 60-х років і був зорієнтований не так на інноваційну модерністську поезію, як на традиційну форму українського вірша, розвинену М. Рильським, А.Малишком.
   Одним із найяскравіших представників творчого напряму «тихої лірики» був Володимир Підпалий, в поезії якого неповторно зазвучала тема любові до рідної землі, її природи, рідної мови, до людини, що живе на цій благодатній землі і сповідує філософію серця і душі. А Володимир Підпалий так характеризував специфіку їхнього поетичного слова: «Поезія шістдесятників – вона немов добра музика, яка не лише розважає, але викликає глибокі патріотичні почуття. Поети її пишуть з глибини серця і серця і душі. Тому вона є тим справжнім мистецтвом і доходить до людського почуття, а через почуття – до свідомості, яка зворушує і оздоровлює націю…»
   Вона камерна, відзначена щирою величчю і заземленістю почуттів, схильних до медитацій, ліричною елегійністю. У віршах Володимира Підпалого відбито життя інтелігентної молоді XX століття, сповнене невгамовної туги за гармонією в суперечливому світі, таємницю якого він намагався розгадати. Вона не безпристрасна, а зведена до нас своїми «наболілими рядками, з яких вітер часу не в змозі вивіяти тепло світлих почуттів, перемитих із його щедрого серця», як зазначав Петро Засенко. А Флоріан Неуважний підкреслив: «Підпалий-поет нагадує мені пахуче українське зілля, що, черпаючи енергію від сонця, дарує її пригорщами людям без решти, повністю. Прочитаєш вірш Володимира Підпалого – наче криничної води нап’єшся. Треба тільки уміти знайти дорогу до криниці, відвести убік кущі, траву, а часом і павутиння лінивства в пошуках джерела, щоб переконатися, яка це чиста, мудра, своєрідна і новітня поезія». 

 

    Вчитель: Яким же був один із яскравих поетів «тихої лірики»? Найкраще, мабуть, розповість про себе він сам.

2.Читання автобіографії В. Підпалого

 «Народився я в селі Лазірках 9 травня 1936 року, за 25 км від Лубен. Мати ОльгаСтепанівна — козачка з хутора Макарівщини, а батько ²⁸

Олексій Лукович виходець з-під Великої Багачки. Вона знала тьму казок та приповісток, шанувала загадки і вміла знаходити до них ключ. Але ніколи я не чув, щоб вона співала. Певно, гірке дитинство, як і подальше життя (1943 року вона стала вдовою), наклало свою печатку на її характер. Мати вміла і любила працювати, кохалася у квітах (вся хата була великим квітником...) і чистоті.

Батько працював на залізниці, любив сади і бджільництво, ненавидів тютюн і горілку. Загинув під Києвом 1943 року. Пам’ятаю його добре. Якби володів пензлем, можна було б відтворити його образ у величезному циклі: батько качає мед; батько садить дерева; батько іде до армії і т. д. В селі й до сьогодні розповідають про те, як він співав.

Учився я у Величанській семирічній та Лазірківській середній школах. Любив (і люблю) історію, літературу; донині не знаю і не розумію точних наук. У школі читав дуже багато, але без ніякісінької системи. 1953 року закінчив 10 класів; працював у МТС, колгоспі. 1955 року був мобілізований на флот. Службу служив, але не любив: нудьгував за степом, садами.

1957 року демобілізувався (через хворобу ніг) і поступив до Київського університету на філологічний факультет (український відділ), який і закінчив 1962 року.

Перші вірші видрукував на шпальтах комсомольських “Молоді України” та “Зміни” (1958 р.). У Державному видавництві художньої літератури 1963 року вийшла перша збірочка “Зелена гілка", а роком пізніше — “Повесіння"... Нині підготував дві книги: “Тридцяте літо” для видавництва “Молодь” та “Книгу лірики”. Мрію написати пісню.

Працюю старшим редактором поезії у “Радянському письменникові’”. Одружений, маю доньку. Позапартійний. Позаспілковий.

Київ, 26 вересня 1966 р.» Портфоліо зошит

До речі,дочка Оля — генетик, кандидат наук, але також пише вірші, має збірочку «Миттєвості» (2000). Андрій пішов шляхами батьків — український філолог.

Теж кандидат наук. І теж має збірочку «Події та невідворотність» (2003). 

 

Вчитель: Після 1966 р. побачили світ збірки В. Підпалого «В дорогу за ластівками* (1968) та «Вишневий світ» (1970), а посмертно — «Сині троянди» (1979), «Поезії» (1986), «Пішов в дорогу за ластівками» (1992).

Це цікаво: В. Підпалий був висококваліфікованим перекладачем. Перекладав поетів, близьких йому за душевною тональністю, зокрема з російської – Анну Ахматову, Івана Буніна, Сергія Єсеніна, з білоруської – Янку Журбу, з грузинської – Нодара Нарсію, з вірменської – Гагіка Давтяна та ін.

Основні мотиви творчості В. Підпалого: сенс людського життя, любов до Батьківщини, значення поетичного слова в суспільстві, захист рідної мови, змалювання рідної природи, краса людських почуттів тощо.

Після тривалої невиліковної хвороби В. Підпалий помер 24 листопада 1973 року. 

Вчитель: Прослухайте відеовислови про В. Підпалого його дружини Ніли Підпалої та однодумців-поетів. (запис відео)

1. Метод «Прес». Якою людиною був Володимир Підпалий?( на основі прослуханої інформації) доброю,щирою,відвертою,порядною,співчутливою
2. Знайомство з віршем В.Підпалого «Бачиш: між трав зелених». Вчитель: Такою ж чесною та щирою, як сам поет,була і його творчість. «Треба любити гаряче і багато»,- невтомно стверджував він. І справді, у його творах дуже багато любові: і до матері, і до землі, і до країни, і до всього живого…,- бо вже першим віршем першої збірки поет заявив про суть свого покликання:

Якщо життям прийдешнім серце б’ється,

воно й болить з великої любові…

Він закликав любити природу, берегти усе живе у ній. Кращим віршем пейзажної лірики на цю тему є поезія «Бачиш: між трав зелених…».

4.1. Читання поезії напам’ять підготовленим учнем.

БАЧИШ: МІЖ ТРАВ ЗЕЛЕНИХ… 

Бачиш: між трав зелених,

як грудочки, пташата...

Станьмо ось тут навшпиньки

спокій їх берегти.

Може, не зможу батьком –

стану їм старшим братом;

будь їм, маленьким, сірим,

просто сестрою ти…

 

Кажеш, що не зумієш,

не маєм любові й хисту…

Що ти?! А руки?! Серце?!

Куди заховати їх?!

Яструб-розбійник свисне

раптом над беззахисними,

ляже на нашу совість

за нашу байдужість гріх…

 

Треба в житті любити

гаряче і багато:

сонце, дощі зернисті,

дороги в пилу,

траву!

… Бачиш: в гнізді малому,

як грудочки, пташенята,

немічні ще, невміло ворушаться

і живуть!..

 

4.2. Словникова робота.

– Які слова у тексті видалися вам незрозумілими?

(якщо такі є – з’ясовуємо їх значення).

.

Вчитель:  У ліричному вірші «Бачиш: між трав зелених...» знайшла яскравий вияв позиція В. Підпалого як поета-гуманіста. Поштовхом до роздумів про сенс людського буття послужив зворушливий епізод: ліричний герой помітив у траві самотніх пташенят. Чим має бути наснажене життя кожного? Які цінності має сповідувати особистість? Через антитезу «активна позиція байдужість» автор втілює свій життєвий ідеал: справжня людина повинна бути відповідальною за все в цьому світі, бути небайдужою до всього.

4.3. Проблемні питання:

- Чи складно в житті бути уважним до природи? Чи важко любити     навколишній світ? Що заважає сучасним людям бережно ставитися до оточуючого середовища?

- Можливо, у вірші йдеться не тільки про природу, а передано тиху бесіду молодих, ще не досвідчених батьків над ліжечком сплячих дітей? Чи згодні ви з таким припущенням? Чому? Відповідь обґрунтуйте.

4.4. Робота з текстом твору. Діалог «учитель-учень-текст».

- А зараз ми ще раз перечитаємо вірш. Хто бажає виразно прочитати? Молодець. Попрацюємо над твором, спробуємо дати відповіді.

1.    Який, на вашу думку, провідний мотив цього вірша? (гармонія людини і природи)

2.    Чи згодні ви з твердженням ліричного героя («Бачиш: між трав зелених...»), що бути байдужим — це гріх? Аргументуйте свою думку. Байдужість вбиває душу людини. Вона втрачає можливість співчувати, бути доброю та милосердною. А скільки людей,тварин гине щодня лише через те, що ніхто не захотів допомогти?

3. Які мотиви відчутні у даних рядках вірша?

Станьмо ось тут навшпиньки

спокій їх берегти.

Може, не зможу батьком –

стану їм старшим братом;

будь їм, маленьким, сірим,

просто сестрою ти…

(фольклорні)

 4.    Які рядки розкривають головну думку вірша? Як ви їх розумієте? Як цю думку увиразнює останній рядок твору?  «Треба в житті любити  гаряче і багато: сонце, дощі зернисті, дороги в пилу, траву!» Треба любити самовіддано свою батьківщину,її природу, оберігати її. Ставай оборонцем слабких і беззахисних- людей,почуттів,стосунків, природи.

 

6.    Що таке гуманність? Як вона виявляється у вірші? Наскільки гуманний сучасний світ? Чому? гуманність означає людяність, тобто вміння поважати і визнавати цінності людства/У рядках Що ти?! А руки?! Серце?!

Куди заховати їх?! Автор підкреслює,що ми люди, у нас є серце,яке може співчувати і руки, що можуть діяти/

 Варто просто проїхатися у громадському транспорті в «годину пік»,звернути увагу на те, скільки навколо покинутих тварин. Люди стали черствими, неуважними, байдужими один до одного. 

7.    У якій формі побудований вірш?(у формі діалогу). Хто,на вашу думку є адресатом, з яким автор розмовляє? (до всіх і кожного)

8.   Хто, за віршем, може загрожувати пташенятам?( яструб-розбійник).

9. Який прихований їхній зміст, у чому їхня символічність?( Символом називають умовне позначення якогось предмета, поняття чи явища.) (Яструб-нападник, зла, жорстока людина; пташенята – діти, слабкі, беззахисні люди; своєрідні символи добра і зла та їхньої одвічої боротьби.)

 Вчитель:Центральний образ твору має й алегоричне значення. Ви, звісно, розумієте, що чіпати пташине гніздо або брати в руки пташенят не варто, адже дорослі птахи можуть саме через це покинути своїх малят напризволяще, й ті загинуть. У віршах зажди мають місце певні умовності, навіть іносказання. Пташенята в гнізді як центральний образ твору виступають алегорією вразли­вості.  

11.   Поясніть, як у поезії «Бачиш: між трав зелених…» знайшли відображення принципи творчості представників «тихої лірики». Відповідь підтверджуйте цитатами. звучить тема любові до рідної землі, її природи, , до людини, що живе на цій благодатній землі і сповідує філософію серця і душі Ця поезія  духовно спокійна й зосереджена.

 

4.5. Метод «Мої асоціації». З якими людськими якостями характеру у вас асоціюється ліричний герой? ? Свої міркування підтвердьте цитатами з тексту. (добрий,уважний,щиросердний,совістлвий)

 

4.6. Художні особливості поезії.

 Установіть відповідність. (Кожен учень отримує таблицю з назвами художніх засобів, вжитих у вірші. Добирає відповідні художні засоби твору.Доповнює своїми прикладами. Після виконання один учень зачитує, інші — доповнюють.)

Художній засіб	Приклад
1 епітет   2 метафора   3 порівняння 4 риторичні питання	А Що ти?! А руки?! Серце?! Куди заховати їх?!   Б  Бачиш: між трав зелених, як грудочки, пташата...   В ) Дощі зернисті; яструб- розбійник; дороги в пилу.   Г) Станьмо ось тут навшпиньки спокій їх берегти; Яструб-розбійник свисне…

     Порівняння «як грудочки, пташенята» використано на початку і в кінці вірша - прийом обрамлення- для посилення, підкреслення головної думки твору.

4.7. Ідейно-художній аналіз твору.

Вчитель: Спробуємо визначити тему, ідею твору, жанр лірики.

 Тема: розповідь автора про маленьких беззахисних пташенят, яких він помітив в траві. Він хоче стати для них батьком, братом або сестрою і захистити. І якщо раптом з`явиться яструб-розбійник і знищить пташенят, то їх смерть «ляже на нашу совість за нашу байдужість гріх».

Ідея: автор щирий в своїх почуттях захистити беззахисних пташок; закликає нас любити «сонце, дощі зернисті, дороги в пилу, траву». Вірш пройнятий гуманізмом, любов`ю і бережливим ставленням до природи.

Жанр ліричного твору: верлібр (вільний вірш), пейзажна лірика.

Вчитель: Вірш Володимира Підпалого «Бачиш, між трав зелених...» не є строго римованим (неточне й неповне римування спостерігаємо в четвертому з восьми рядків кожної строфи: «берегти / сестрою ти», «заховати їх / гріх», «траву / живуть»), але не може вважатися прозовим твором, бо має чітку ритміку, великий спектр багатозначних художніх засобів, ліричного героя, що не властивий епічному роду літератури. Йдеться про особливий вірш - верлібр.

Верлібр - вид лірики, у якому зберігається виразний ритм, рядки мають різну довжину й різну кількість складів і не діляться на стопи. Верлібри майже завжди наділені настроєвими переживаннями. вільний вірш — це поетичний твір, що не має строфічної будови, рими, поетичного розміру, а ритм у ньому досягається лише наспівною інтонацією.

4.8.Відповідь на проблемні питання:

- Чи складно в житті бути уважним до природи? Чи важко любити     навколишній світ? Що заважає сучасним людям бережно ставитися до оточуючого середовища? (Для цього достатньо мати лише небайдуже серце й турбот­ливі руки. Важливо звертати увагу на те, що нас оточує, і не прохо­дити повз тих, хто потребує допомоги. Навіть маленькі добрі справи здатні змінити світ, зробити його набагато кращим і добрішим. Для цього достатньо мати лише небайдуже серце й турбот­ливі руки).

Вчитель:. Поет підказує, наскільки важливо для кожного з нас не чекати й спостерігати, а діяти. Не обмежуватися співчуттям, не виправдо­вувати бездіяльність слабкістю та невмінням, а лише вірити в силу добра. Побачити, допомогти, не сумніватися, не бути байдужим, зрештою, просто любити. За цими звичними словами стоїть ціла життєва фі­лософія практичного добротворення поета Володимира Підпалого. І вона зовсім не складна: у ній навіть одна, навіть маленька добра справа є набагато більшою цінністю, ніж безліч правильних слів, що не підкріплені дією. Це філософія діяльної любові до світу, який нас оточує. Люби­ ти «сонце», «дощі зернисті», «дороги в пилу», «траву». Із такою  Володимир Підпалий любов’ю нерозривно пов’язана й відповідальність за світ, який нас оточує, бо те, що по-­справжньому любиш, завжди намагаєшся збе­регти й захистити.

          В нашій школі регулярно проходять уроки добротворення. Давайте впевнимось в цьому – подивимось фото, взяті з сайту школи.

         Ми теж не залишаємось осторонь - намагаємось робити добрі справи

( відео).

 

5.Знайомство з віршем В.Підпалого «Зимовий етюд».

Вчитель: Поезію,з якою ми зараз познайомимось читати швидко не можна. Цей твір вимагає замислюватися над кожним словом й рядком, перечитувати їх по кілька разів, щоб «розкодувати» зашифровані смисли. Ці смисли нашаровуються один на одний, ховаються за символами і незвичайними  художніми образами чи натяками. «Зимовий етюд» ніби спалах-враження про одну миттєвість зими. У поезії відтворено емоційний стан ліричного героя, викликаний пейзажем.

5.1.Виразне читання поезії В.Підпалого «Зимовий етюд» (Спочатку читає вчитель напам ять. Учні повинні зафіксувати враження, почуття, виниклі запитання тощо. )

ЗИМОВИЙ ЕТЮД

     На шибі вікна замерзле відлуння розмаїття думок,

За вікном дерева в своїх снах...

З-під снігу — є легке відчуття їх весняної замріяності,

Вітер вихоплює з гілок звуки —

Він намагається скласти з них зимову сонату.

Вслухаючись,.. можна побачити мерехтіння і переливи їх кольороспалахів. Ця краса наскрізь проймає єство,

Хочеться поділитись,., білокрилі промені-думки линуть до тебе.

• «Незакінчене речення».

- У творі мене найбільше вразило…

- Які почуття викликав у вас цей твір?

 

 

5.1.Енциклопедична хвилинка.

Пошукова бесіда:(І знов звертаємось до літературознавчого словничка)

•          Що таке етюд? (Етюд (фр. etude — вправи, вивчення)-невеликий за обсягом, присвячений конкретній темі настроєвого характеру.
•          Занотуйте, будь ласка, визначення до своїх зошитів.

          5.3.Словникова робота.

- Які слова у тексті видалися вам незрозумілими? (якщо такі є – з’ясувати їх значення).

Соната — інструментальний музичний твір, який складається з трьох-чотирьох різних щодо характеру та темпу частин.

Кольороспалахи (авторський неологізм - «Незвичне, здебільшого експресивно забарвлене слово, утворене на основі наявного в мові слова або словосполучення, іноді з порушенням законів словотворення чи мовної норми, що існує лише в певному контексті, в якому воно виникло»

5. 4. Виразне читання вірша учнями.

5.10.Створення асоціативного куща.

• Які асоціації виникають у вас із назвою поезії «Зимовий етюд»

«Зимовий етюд»

 

 

 

 

•   Чому автор вибрав таку назву свого твору? (поезія присвячена темі зими)
•          Які почуття переповнюють автора? (Захоплення незбагненною красою природи взимку). Зачитайте відповідні рядки.
• Знайдіть авторські неологізми в тексті(кольороспалахи)
• 5. 7. Діалог з текстом твору.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1.    Про що цей твір? Опишіть, яку картину дійсності відтворює автор. Відповідаючи, цитуйте твір.(про красу природи взимку:дерева під снігом сплять,обледенілі гілки дерев переливаються,дзвенять від порухів вітру).

2.    Поміркуйте, хто може бути адресатом етюду. З якою метою ліричний герой звертається до нього? Відповідь підтверджуйте цитатами.(близька кохана людина,з якою ліричний герой хоче поділитися своїми почуттями)

 

3.    Назвіть зорові образи поезії. Яка їх роль у творі? («на шибі вікна замерзле відлуння думок», за вікном дерева…»,»можна побачити переливи кольороспалахів…». Автор показує незбагненну красу природи, думки ліричного героя переплітаються з цією красою)

4.    Прочитайте рядки:

Вітер вихоплює з гілок звуки —

Він намагається скласти з них зимову сонату.

Як створений автором поетичний образ допомагає вам уявити картину природи? (обледеніле гілля дерев в колишеться від вітру і,таким чином, виникає музичний передзвін)

5.    Яким ви уявляєте ліричного героя твору? (мрійливий, спокійний, закоханий напевно)

6.    До якого виду лірики належить поезія? Наведіть аргументи на доказ своєї думки. (пейзажної; описано красу зимової природи, відтворено переживання,викликані зимовою картиною природи)

7. Доведіть, що поезія Володимира Підпалого «Зимовий етюд» - вільний вірш. (це поетичний твір, що не має строфічної будови, рими, поетичного розміру, а ритм у ньому досягається лише наспівною інтонацією).

8.  Що хотів донести до читача автор?( Показати красу природи, неповторність зимових краєвидів, і, звісно, що природа жива і єдина з людиною)

9. За допомогою яких засобів В Підпалий здійснює це?

Невеличкий етюд побудовано на прийомі антитези. З одного боку — сон, тиша, з іншого — рух. Метафори замерзле відлуння розмаїття думок, дерева в своїх снах навіюють спокій, разом із тим персоніфікація (Вітер вихоплює з гілок звуки) надає зимовій картині динамізму.

/9) Твір написано вільним віршем. Перекажіть картину дійсності, зображену автором. Чи вдалось вам зберегти поетичність твору? Як ви думаєте, чому?/

5. 8. Робота в парах. Складіть власні питання до твору

(по одному питанню, 2—3хвилини). Хто бажає озвучити свої відповіді? (2—3 учні)

Вчитель: Я недарма прочитала етюд під музичний супровід( Кирило Данилов «Зимовий етюд»), адже в інших видах мистецтва теж є етюд.

(Етюд (фр. etude — вправи, вивчення) — в малярстві, графіці, скульптурі — твір, що має на меті глибше освоєння митцем зображуваної натури. В музичному мистецтві невеликий  твір віртуозного характеру.

5.8. Ознайомлення з картинами зимових пейзажів художників   Подивіться, будь ласка, на картини відомих художників, що відтворили зимовий етюд на своїх картинах. «Зимовий етюд» Іванишин Роман– покутський художник.

Іван Марчук — видатний сучасний український художник.

Архи́п Іва́нович Куї́нджі  — видатний український та російський  живописець-пейзажист і педагог грецького походження.

Вчитель: Ви теж підготували свої малюнки із своїм баченням зимового етюду  (учні демонструють малюнки)

5.9.Виявляємо творчі здібності.

- Уявіть себе режисером ­постановником літературно-­музичної композиції за творами Володимира Підпалого. Опишіть музику, яка, на вашу думку, налаштувала б глядачів на сприйняття цього твору поета. ( спокійна, мрійлива, можливо з якимись несподіваними переходами)

- А Вітя Маслінков зміг не тільки уявити музику, а ще й відтворити її для нас.

 

V. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.  

 Підбиття підсумків уроку

Узагальнююче слово учителя.

Володимир Підпалий був людиною із вразливою душею і чистим серцем. «Усе, що в серці виплекав я доброго, належить вам». Слова В. Підпалого, що перегукуються з епіграфом до нашого уроку.   В нього нема жодного вірша, написаного знічев’я чи з принуки. Він знав, що поезія – це самопожертва, знав про що та в ім’я чого повинен писати. Саме тому його нині так читають і люблять.

Вірю, що світле майбутнє чекає мою Батьківщину, якщо на її землі будуть жити справжні патріоти. Хочу завершити наш урок рядками професора із Варшави Флоріана Неуважного, який, до речі, Володимира не знав — тільки поезію. Він перший відгукнувся після Володиної смерті статтею «Пішов у дорогу за ластівками» «Підпалий-поет нагадує мені пахуче українське зілля, що, черпаючи енергію від сонця, дарує її пригорщами людям без решти, повністю. Почитаєш вірші Володимира Підпалого — наче криничної води напився. Треба тільки уміти знайти дорогу до криниці, відвести убік кущі, траву, а часом і павутиння лінивства в пошуках джерела, щоб переконатися, яка це чиста, своєрідна і новітня поезія. Треба Підпалого читати й читати».

 

VI. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1.«Мікрофон».

- Діти, як на вашу думку, чи потрібно було розглядати ці твіри? (актуальність)

Ви молодці!

Підведемо підсумок уроку.

«Рефлексія».

На уроці я:

Продовжіть речення: «Чого навчили мене твори?»(любити природу, знаходити час милуватися природою і робити добрі справи, бути патріотом для своєї країни)

2.Рефлексія досягнення цілей.

-Чи досягли ми поставлених цілей?

3.Оцінювання.

На високому рівні-

На достатньому рівні-

На середньому –

На низькому - Треба бути активнішими таким учням…

VII. Домашнє завдання.

Обов’язково загальне: 

1.Вміти виразно читати поезії.

2.Знати біографію письменника.

Для патріотів: Вірю, ви всі патріоти

.Скласти усну розповідь «Я люблю свій рідний край за те…»

Для допитливих:

Перегляньте на каналі YouTube фільм про Володмира Підпалого «Володимир Підпалий. Осяяний любов’ю»

VІII.Висновок учителя.

- Погляньте, будь ласка, на фотографії, які розміщені на дошці. Хіба не прекрасний наш рідний край, наша Україна. Хіба це все можна не любити?

Діти, і на завершення нашої зустрічі я ще хочу вам побажати бути справжніми патріотами своєї землі і гідними дітьми своїх батьків. Щастя вам, любові, сімейного затишку. І ні в якому разі крижаних сердець. Душевної теплоти вам!