Досвід роботи."Застосування елементів STEАM-освіти на уроках природничо-математичних дисциплін в початковій школі

                              Районний методичний кабінет

                   Токмацької районної ради  Запорізької області

Виступ

Тема: «Застосування елементів STEАM-освіти

на уроках природничо-математичних дисциплін

в початковій школі» 

 Підготувала:

                                   вчитель початкових класів

Молочанської загальноосвітньої школи

           І-ІІІ ступенів

               Клименко Т.І.,

                                            вищої кваліфікаційної категорії

 Молочанськ - 2018

Сучасна освіта в  Україні відчуває значні зміни, що стосуються не тільки змін у питаннях змісту навчальних матеріалів, а й технологій. Сучаснийучитель  скоріше виступає  «координатором» чи «наставником», ніж  просто джерелом знань та інформації.  Педагогу важливо підтримувати в дитині прагнення до самостійності, самопізнання, самоаналізу та самооцінки, «вирощувати» в неї здатності самопізнання, самовдосконалення.

У своїй роботі  орієнтуюся  на формування ключових компетентностей людини 21 століття - знання рідної мови, знання двох іноземних мов,  інформаційно-цифрова грамотність, компетентність в природничих науках і технологіях, соціальні і громадянські компетентності, уміння працювати в команді, критично мислити і навчатись впродовж життя. Впровадження STEАM -освіти забезпечить  формування  всіх компетентностей випускника нової української школи (НУШ).Модель випускника  (НУШ):

1. випускник –цілісна особистість;
2. випускник – особистість-патріот;
3. випускник – особистість творча, конкурентоздатна.

STЕАМ-освіта є одним із важливих трендів розвитку української освітньої системи. У цій  системі навчання гармонійно поєднано вивчення науки(S), технології(T), інженерного підходу(E) та математики(M) не як окремих предметів, а в цілісності на засадах міждисциплінарної інтеграції. Вона передбачає інтегрований підхід до навчання, у рамках якого академічні  та науково-технічні  постулати  вивчаються у контексті реального життя і дають можливість реалізувати інтегрований, міждисциплінарний і проектний підхід до навчання, формувати ключові компетентності у  школярів. Новий підхід до навчання посилює дослідний і науково-технологічний потенціал школярів, розвиває навички критичного, інноваційного та творчого мислення, вирішення проблем, комунікації та командної роботи. Проблемам інноваційного, науково-дослідного мислення учителя та учня як бази STEАM-освіти присвячено роботи як вітчизняних, так і зарубіжних науковців: С.М. Бревус, В.Ю. Величко, С.А. Гальченко, Н.Л.Гончарової, С.Глоба,К.Д. Гуляева, В.В.Камишин, О.В.Лісового, Н.В.Морзе, Л.Г.Ніколенко, В.В.Приходнюк, М.Н.Рибалко, О.Є.Стрижак, І.С. Чернецького, Т.Журавель.

Впроваджуючи елементи STEАM-освіти на практичних заняттях демонструю школярам можливості застосування науково-технічних знань у реальному житті. STЕАМ - освіта надає можливість учням бути більш

впевненими у власних силах, йти до поставленої мети, долати поразки, не зупинятися перед перешкодами, вірити у свої сили, ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, вести самостійний чи спільний пошук способів її розв’язання, брати на себе відповідальність  за результати дій і вчинків. Опираючись на власний досвід, роблю висновок:  STEАM –  нова, цікава тема, де відбуваються зміни в діяльності та мисленні учасників освітнього процесу з позитивним результатом. Крім того, стало зрозуміло, що не можна дати знання якоїсь окремої науки незалежно від інших наук, що інтеграція, тобто органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, є однією з найперспективніших інновацій, яка закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу.

Працюючи над впровадженням STEАM-освіти, я визначила переваги:

• перехід від продуктивного навчання  до проблемного навчання;
• нової структури уроку, що базується на блоках матеріалу з інтегрованих предметів;
• логічного зв'язку предметів;
• універсальності мети уроку, реалізація за рахунок STEАM-освіти;
• пізнання світу, інформативна ємність уроку;
• створення учнями авторського варіанту структурно-логічної схеми.

Формування позитивної емоційної атмосфери під час уроку, перехід від традиційної системи до пошуково-пізнавальної, проектної діяльності: постановка проблеми – багато варіативний вибір колективного рішення– рішення винахідницьких задач; уміння навчатися впродовж життя – основні ключові компетентності концепції НУШ. Вони гармонійно входять в систему STEАM-освіти і створюють основу для успішної самореалізації випускника і як фахівця, і як громадянина. Формування  в учнів цілісної картини світу та логічного мислення проходить моєму класі через інтеграцію навчальних предметів: природознавство, математика,  трудового навчання. Намагаюся створити найсприятливіші умови для отримання очікуваних результатів завдяки впровадженню елементів STEАМ-освіти.

Завдання які я ставлю перед собою на 2018/2019 н.р..:

• проаналізувати міжпредметний зв'язок з математикою, природознавством та трудовим навчанням
• вчити учнів логічно мислити , розвивати вміння та навички;
• забезпечити експериментально-дослідницьку діяльність, вміння працювати в команді;
• активізувати в учнів природну потребу пошуку, творчого мислення, осмислення вивченого, узагальнення та систематизація матеріалу;
•  розвивати критичне мислення.

   Отже, основним є створення умов для формування активної особистості, яка здатна самостійно мислити і орієнтуватися в нових ситуаціях, умов  до саморозвитку  й самовизначення особистості в  час глобальних змін і викликів.

Оскільки в умовах швидкого росту об’єму інформації, можливості її сприйняття і осмислення різко зменшується, вихід із даної ситуації я знайшла  у синтезі різних навчальних предметів, розробці інтегрованих  уроків, взаємозв’язках  всіх шкільних дисциплін. Підґрунтям для ефективного використання процесу інтеграції на трьох рівнях є: внутрішньо-предметний, міжпредметний та транспредметний зв'язок .

          На основі вищезазначеного переконалася, що інтегрування  навчальних предметів (як елемент STEАM-освіти) є ефективним способом системного викладання знань у нових органічних зв’язках.

На уроках використовую такі засоби STEAM – освіти: технічні; наочне приладдя (прилади, фотографії, плакати, схеми, таблиці); друковані методичні засоби (підручники, картки-завдання, навчальні інструкціїта алгоритми).

Вдале поєднання в навчальному процесі сучасних технічних засобів, демонстраційних дослідів, результатів спостережень створює передумови активної діяльності учнів.

Так, на інтегрованому уроці (природознавство та математика) за темами: «Обертання  Землі навколо осі. Утворення тіні від непрозорих предметів. Доба.» та «Додавання  і віднімання на основі десяткової нумерації. Доба. Тиждень.» - учні одержали цілісну картину таких понять, як доба, тиждень. Підсумком засвоєння матеріалу і  його творчого  осмислення став урок трудового навчання – учні виготовили сюжетну аплікацію «Мій режим дня».

Не менш ефективним був інтегрований урок  з тем : «Вивчення часу за годинником. Місяць, рік, хвилина. Співвідношення між одиницями часу (математика),  «Рух Землі навколо Сонця. Рік» (природознавство).Він дозволив учням відповісти на проблемні питання: навіщо потрібно знати одиниці вимірювання часу, з чим пов’язані одиниці вимірювання часу?

На уроці трудового навчання учніз акріпили теоретичні знання  з математики та природознавства, змайструвавши свій годинник за відповідними розмірами та розрахунками .

Вивчення теми закінчується тематичним днем, коли всі предмети підпорядковані одній темі (урок  математики, природознавства, трудового навчання). Готовим продуктом даних уроків став яскравий лепбук наповнений інформацією у вигляді малюнків, таблиць, карток, фото вчених, різних видів годинників. Реалізація міжпредметних зв’язків у процесі навчання активізує інтелектуальну і дослідницьку діяльність, яка сприяє успішності учня.