Дума «Маруся Богуславка». Морально-етичні проблеми у творі. Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов'ю до рідної землі та становищем дружини турецького ве

Автор ресурсу. Ратушна Наталія Миколаївна -вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської області«Маруся Богуславка» - перлина українського народного епосу

П’яте жовтня. Класна робота. Дума «Маруся Богуславка». Морально-етичні проблеми у творі. Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов'ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі

формувати компетентності: предметні: повторити теоретичний матеріал про думу як жанр фольклору; проаналізувати проблему вибору, душевної роздвоєності Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі на основі однойменної думи; розширити знання про історичне минуле українського народу;комунікативні: розвивати вміння аналізувати художній образ та висловлювати власну думку, складати запитання та давати повну відповідь на них, працювати над удосконаленням навичок виразного читання; ключові: вдосконалювати спостережливість, логічне та образне мислення; інформаційні: розвивати навички узагальнення та систематизації інформації; загальнокультурні: виховувати інтерес до історичного минулого українського народу та його усної народної творчості, почуття гордості за рідну землю. Мета уроку:

Довідка. Первісно словом «дума» називали пісні на честь загиблого чи померлого лицаря. А ще раніше побутували назви «лицарські пісні»,«невольничі плачі», «козацькі пісні». Дума – це самобутній, суто український фольклорний жанр, який не має аналогів у фольклорі інших народів світу.

Дайте визначення народної думи як жанру усної народної творчості. У чому особливість дум як фольклорних творів? «Мозковий штурм» У супроводі яких інструментіввиконувалися думи? Ми знаємо, що дума – ліро-епічний твір. Що переважає в думі – лірична чи розповідна сторона?Яких ви знаєте виконавців народних дум?Що вам відомо про кобзарів? Який зв'язок Шевченкового «Кобзаря» із народними співцями дум? Хто із сучасних кобзарів продов-жує кобзарські традиції?

Продемонструйте виконання домашнього завдання…у них схожа тематика, пов’язана з героїчною боротьбою народу проти гнобителів. А ще і в думі, і в пісні є рядки, що повторюються. Думи подібні до історичних пісень тим, що…відрізняються історичнапісня дума пісня співається; дума виконується речитативом;пісня складається зі строф;а дума поділяється на періоди – частини з нерівноскладовими рядками та переваж-но дієслівними римами; за обсягом думи більші від пісень та мають сюжет.

Прислухаймося до звуків прадавньої бандури…

У них чується і гудіння вітру в дикому степу, і ніжний шепіт причорноморських трав…

і грізний голос води, і брязкіт невільницьких кайданів.

Прислухайтесь: а може то бандура плаче разом із земляками-бранцями десь у Кафі чи Туреччині…

А ось ці акорди – ніби далеке відлуння голосу Марусі Богуславки або інших дівчат-полонянок… Через сиві віки вони промовляють до нас то замріяно-ніжно, то бентежно-грізно, то сумовито…

І саме сьогодні ми перенесемося подумки в той історичний час, коли турки і татари нападали на українські села та міста, грабували їх і палили.

Старих людей та маленьких діток убивали, а молодь забирали у полон, а потім продавали в рабство. Нелегко доводилося невільникам у Туреччині.

Полоненим козакам татарські і турецькі ватажки нерідко пропонували стати до них на службу, обіцяючи за це багатство і владу. Але мужні запорожці воліли краще вмерти від жорстоких тортур, аніж продатися ворогові. Зрада Батьківщини ганебна, а ганьба для козака була страшніша за катування й смерть. Ця тема знайшла своє відображення і в думі «Маруся Богуславка».

Сучасний кобзар Ярослав Крисько– один із тих, хто, з одного боку, активно грає і співає на старосвітській бандурі, є учасником колективу «Хорея Козацька»,  шукає цікавий давній український репертуар, але також займається музичною освітою серед незрячих.https://www.youtube.com/watch?v=9 P7 MHXic. B4c. Дума «Маруся Богуславка»

Чадра́ (тюрк., від тур. çadir «намет»[1]; зараз тур. yaşmak) — традиційне жіноче покривало-вбрання в країнах мусульманського Сходу. Байра́м (турец. bairam — свято) — тюркська назва визначного релігійного свята. Термін «байрам» є складовою частиною назв двох найголовніших мусульманських свят: Рамазан-байрам і Курбан-байрам. Паша́ (тур. paşa, осман. پاشا‎ -paşa, від перс. «پادشاه»‎, що йде ще від давньоперс. pāti-xšāya- — «правитель») — високий титул у політичній системі Османської імперії. Сходить до титулу, що застосовувався до правителів ще в Ассирійської і давньоперсидської імперіях, і про що йдеться в Біблії. Коран (араб. القرآن‎, al-Qurʾān [alqurˈʔaːn], «декламація») — центральний релігійний текст Ісламу, який мусульмани вважають одкровенням від Бога (Аллаха). 

Робота з підручником Прочитаймо матеріал, вміщений у підручнику на ст.31-32 «Маруся Богуславка – легендарна героїня», та спробуймо дізнатися про цю «дівку-бранку, Марусю, попівну Богуславку». У літературознавстві досі точаться суперечки про те, чи Маруся Богуславка – вигаданий персонаж, чи є реальною історичною особою.

З інших джерел довідуємося, що приблизно у XVI столітті у місті Богуслав, що біля Києва, у родині священика підростала дочка – красуня Маруся. Її разом із двома сестрами ординці забрали в полон і пригнали на невільничий ринок у Кафі. Вродливу полонянку Марусю, як товар, придбали для знатного турецького вельможі, багатого паші. Молода українка могла до кінця своїх днів жити в розкоші й багатстві, але трагічне становище невільників із рідного краю не давало спокою її совісті, її сумлінню. За переказами, Маруся вибрала сприятливий момент і випустила на волю 700 козаків, за що була покарана смертю.

У думі «Маруся Богуславка» показана історія багатьох українських жінок та дівчат, які потрапляли до турецького й татарського полону і змушені були все життя перебувати в неволі. Найбільш відома українська жінка-бранка, реальна історична особа Настя Лісовська, дочка священника із західноукраїнського міста Рогатина. Настя Лісовська, яку на чужині нарекли Роксоланою, стала дружиною турецького султана Сулеймана і всіляко допомагала своїм землякам.

Про Роксолану написано багато художніх творів. Серед них повість О. Назарука «Роксоляна» та роман П. Загребельного «Роксолана». Не виключено, що саме доля Роксолани, історія її життя, лягли і в основу думи про Марусю Богуславку. В основу турецького серіалу «Величне століття» покладено реальні події, що відбуваються в 16-му столітті в Османській імперії. Влітку 1997 року, мільйони українців мали можливість переглянути 26-серійний телевізійний художній фільм «Роксолана», створений студією «Укртелефільм» спільно з Ялтинською кіностудією за однойменною повістю О. Назарука. https://www.youtube.com/watch?v=OU_f. Yfzei. E4https://www.youtube.com/watch?v=vpg. Km2 Yp. YDA

Діалог із текстом 1. Зачитайте виразно уривок із думи, де говориться про нестерпне становище невільників у темниці.2. Чому бранка вирішила нагадати козакам про велике християнське свято?3. Зачитайте уривок із думи, де говориться про те, як відреагували невільники на слова Марусі про Великдень?4. Коли саме пообіцяла Маруся звільнити земляків? 5. Що спонукало Марусю до героїчного вчинку?6. Чим це може обернутися для Марусі?7. Зачитайте останній монолог Марусі. Чому вона не втекла з козаками в Україну та ще й передала звістку батькові з проханням не намагатися її викупити?8. Як ви розумієте слова «потурчилась, побусурманилась»?9. Чи справді єдиною причиною було те, що Маруся прийняла мусульманство?10. Між ким і чим вибирала Маруся?

«Коло думок»У чому ж трагедія життя Марусі? Зрадниця вона чи все ж таки патріотка рідної землі?

Розривається серденько бранки з України: «потурчилась» Марусенька, живе на чужині…А душа летить додому із болем, невпинно: Пробач доню нещасливу, ненько Україно!

Перед нелегким вибором стояла Маруся Богуславка, він нещадно розривав душу бранки на дві половини. В одній часточці душі – чужа земля Туреччина, де була вже нова родина Марусі та її діти, яких не могла покинути бранка. А в другій часточці душі – рідна Україна, «край веселий, мир хрещений», «яснії зорі та тихії води» города Богуслава, батькова хата, мамине ласкаве слово… Прочитайте виразно поетичні рядки, які дуже влучно передають душевну трагедію Марусі Богуславки.

Робота в групах Складіть паспорт думи. Визначтехудожні засоби у творі

Літературний рід – ліро-епос.700 козаків-невільників – перебували в полоні 30 років. Жанр: народна дума невільницького циклу. Паспорт твору. Тема: відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне допомогти Маруся Богуславка. Маруся Богуславка ― дівчина, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана. Вона символізує тих, хто залишає Україну не за власним бажанням, але все ще має міцний зв’язок із землею своїх предків. Маруся випустила в’язнів, які пробули в неволі 30 років у день найбільшого християнського свята — Великодня. Це свідчить про те, що вона не втратила зв’язку з Батьківщиною.Ідея — засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя. Головні герої:

Словникова робота. Композиція дум:✵ заспів (початок), що має часто в собі «заплачку»;✵ власне дума (розгортання сюжету);✵ кінцівка (славослів’я). У кінцівці думи прославлено героїв або висловлено побажання слухачам. Така композиційна структура сприяє імпровізації та дозволяє вводити ліричні відступи. Ретардація — уповільнення в процесі словесно-музичної оповіді.

Пригадайте Експозиція. Зав’язка. Композиція Розвиток діїКульмінація. Розв’язка. Заспів (початок) - розповідь про те, як козаки перебували в ув’язненні у пана турецького. Обіцяння Марусі звільнити запорожців із неволі після від’їзду турецького пана до мечеті. Маруся дотримується обіцянки — визволяє козаків із неволі. Кінцівка (славослів’я) —відмова героїні тікати на рідну землю. Власне дума (розгортання сюжету)

Епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води». Риторичне запитання: «Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день затепера?»Коли і де відбуваються події у творі “Маруся Богуславка”?Метафора: «сльозами проливали». Художні засоби. Повтори: «…стояла темниця кам’яная»; «…козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, Сльозами проливали»; «…дівкабранка, Маруся, попівна Богуславка». Риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!», «Гей. Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти нам святий Великдень і сказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!», «…Между мир хрещений!», «Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!»

Шкала сприйняття матеріалу уроку. Ознайомившись із думою «Маруся Богуславка», я …дізнався (лася) про…уявив (ла)…зрозумів (ла), що …Домашнє завдання: Напишіть твір-мініатюру «Моє ставлення до Марусі Богуславки».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Література:- Українська література: підруч. для 8 кл. закл. загальн. середн. освіти – 2-ге вид., перероб./ Олександр Авраменко.− Київ: Грамота, 2021 р. – 240 с. іл.Інтернет-ресурси:https://dovidka.biz.ua/marusya-boguslavka-analiz/https://naurok.com.ua/urok-marusya-boguslavka-232357.htmlhttps://ukrlit.net/lesson/8klas_2/11.htmlhttps://vseosvita.ua/library/duma-marusa-boguslavka-moralno-eticni-problemi-u-tvori-problema-viboru-dusevna-rozdvoenist-marusi-boguslavki-miz-lubovu-do-ridnoi-zemli-ta-stanovisem--63151.htmlfile:///C:/Users/Дом/Downloads/812.pdf