Презентація "Євген Маланюк. Поезії"

Євген Маланюк. Творчість поета

Євген Маланюк – письменник, який був «завжди – проти течій», який вів «когорти» своїх віршів «в обличчя творчих катастроф». Його ненавиділа і боялася радянська влада. Він не мав легких стосунків із середовищем української діаспори в Америці. Повернувшись своїми книжками в Україну від початку незалежності, Маланюк став непримиренно критичним нашим сучасником. Оксана Пахльовська

Кредо Є. Маланюка - духовний заповіт Лесі Українки: «Лиш той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив». Його найвища любов – Україна, однак не рабська, а державно-незалежна, мудра й горда. Петро Кононенко

«Один вечір»

Паспорт твору. Збірка – “Гербарій”Рік написання – 1926 Жанр – вірш. Лірика: інтимна. Тема: розкриваються почуття і переживання ліричного героя до “єдиної”.Ідея: автор, ніби закликає до “злета” ліричного героя, котрий, перетворюючись на поета, здатен увічнити своє кохання.

Художні засоби: Епітети: «солодкий полон», «солодкий біль», «долоні льодовиті», «єдиная на світі», зоряних казок, українських степів, дощаний театр, злинялі лаштунки, профіль укохано-тонкий, зоряний спів, незгаслая ватра. Оксюморон: солодкий біль,Порівняння: лілеє білая. Метафори: запалав поет

Лілея – символ чистоти, ніжності, вразливості. Прівняння «єдиної» з білою лілеєю — це поетичне пророцтво ліричного героя про невідворотну втрату коханої. Адже у реальності Наталя Лівицька запропонувала поетові лише дружбу, а своє подружнє життя пов’язала з художником Петром Холодним.

Композиція вірша. Вірш «Один вечір» складається з 3 частин, кожна з яких має свій ритмічний малюнок

«Напис на книзі віршів…»Поезія Євгена Маланюка надзвичайно відверта – тут він не боїться розповісти читачу про усі складнощі життя поета, про всі негаразди, які трапляються на його шляху. Та попри все поет – це, перш за все, борець за правду, тому він продовжує писати. І нехай його правду дізнаються нескоро, та одного разу його праця відкриється світові і потрапить у руки до читача. Слухати поезію https://www.youtube.com/watch?v=Xw8e. Zgg79us&t=50s

Художні засоби. Епітети: напружений, незломно-гордий імператор залізних строф, творчих катастроф, збурений Батурин, в похмурих загравах, важкі та мускулясті стопи, пруживий ямб, громовий дифірамб, булаву гранчасту, тисячолітній порох. Порівняння: веду ці вірші, як когорти. Звертання: і ти, нащадку мий, збагнеш. Метафори: імператор залізних строф; веду вірші в обличчя творчих катастроф; вони ж (похмурі заграви) металом сурмлять майбутньому салют; важкі та мускулясті стопи пруживий одбивають ямб; звучить громовий дифірамб; блиском булаву гранчасту скеровую лише вперед; шматками розпадеться морок; яких цей зір нагледів мет. Антитеза: це дійсності, а не утопій звучить громовий дифірамб; це ще не лет, але вже наступ. Алюзія: Чому стилетом був мій стилос і стилосом бував стилет (вказівка на власний вірш Є. Маланюка «Стилет чи стилос?»)

«веду»Випишіть із вірша дієслова, за допомогою яких можна передати його сюжет.«сурмлять»«одбивають» «звучить»«скеровую»«роздере» «розпадеться» «збагнеш»«розгорнеться» «збагнеш»