Дума «Маруся Богуславка». Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов ̓ ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі

Урок № 3

 

Тема. Дума «Маруся Богуславка». Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов ̓ ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі

 

Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – зосереджено слухати вчителя, вміння запам’ятовувати, відтворювати;

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури, формувати правильне, чітке висловлювання;

здоров’язбережувальну – викликати позитивні емоції шляхом ігрових вправ;

соціальну – спонукати учнів до самостійного пошуку розв’язку навчальних завдань та формувати вміння пошуку раціонального варіанту розв’язку окресленої проблеми;

інформаційну – навчати учнів використовувати малюнки як джерела інформації;

комунікативну – удосконалювати вміння дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

Формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній: 

емоційно-ціннісної – читати виразно, сприймати емоційно, осмислювати творчо художній текст, аналізувати вчинки героїв, характеризувати улюблених героїв, розкрити риси їх вдачі, аргументувати свій вибір;   

літературознавчої – розуміти взаємозв’язок компонентів літературного твору, форми і змісту, знати визначення основних теоретико-літературознавчих понять і застосовувати їх під час інтерпретації та аналізу творів, характеристики персонажів;

загальнокультурної – визначати загальнолюдські цінності, утілені в художніх творах, виховувати повагу до національної історії та культури.

 

Тип уроку:  Засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання:   збірники народних дум, аудіозапис, ілюстрації  до думи, портрет Марусі Богуславки, мультимедійні засоби наочності.

                                 Хід уроку

                                                                                  Епіграф:

                                         Забудеш рідний край –тобі твій корінь всохне.

                                                                                             П. Тичина

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда з учнями

— Які жанри усної народної творчості вам відомі?

— Як фольклор пов’язаний з історичними подіями, життям українського народу?

— Кого і за що возвеличували народні творці у піснях, думах?

— Порівняйте думу і пісню як народні літературні жанри.

— Назвіть різновиди дум, наводячи відповідні приклади.

— Що вам відомо про виконавців дум? Якими ліричними інструментами користувалися кобзарі та лірники?

— Як ви розумієте епіграф уроку?

 

ІІІ. Мотивація навчання

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

1. Слово вчителя. Історична довідка про напад турків на Україну

У ХV–ХVІІ ст. турки і татари часто нападали на українські села та міста, грабували й палили їх. Старих людей та маленьких діток вони вбивали, а молодь забирали у полон і потім продавали в рабство.

Український народ героїчно боровся з поневолювачами. Особливо уславилися своєю мужністю козаки. Щоб попередити збройні напади ворога, вони нерідко перепливали Чорне море на кораблях (галерах) та великих човнах («чайках»). Досягнувши берегів Туреччини, палили її столицю Царгород, громили військо, знищували флот, розбивали в’язниці і визволяли полонених. Бувало, що хтось із козаків-месників сам потрапляв у полон до турків.

Полоненим козакам татарські і турецькі ватажки нерідко пропанували стати до них на службу, обіцяючи за це багатство і владу. Але мужні запорожці воліли краще вмерти від жорстоких тортур, аніж продатися ворогові. Зрада Батьківщини ганебна, а ганьба для козака була страшніша за катування й смерть.

Ця тема знайшла своє відображення і в «Думі про Марусю Богуславку».

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Опрацювання думи про Марусю Богуславку

2. Виразне читання думи, прослуховування аудіозапису думи «Маруся Богуславка»

3.Обговорення змісту думи за питаннями:

• Про які часи йдеться мова у творі? Що про це свідчить?

• Яким чином, на ваш погляд, козаки потрапили у полон?

• Назвіть відомих вам ватажків у боротьбі українського народу з турками.

• В яких умовах перебували запорожці у полоні? Як про це зазначено у думі? (Скільки бідних козаків, А в неволі пробували Та Божого Світу І сонця праведного не забачали)

• Для чого до темниці кам'яної прийшла Маруся?

• Як козаки сприйняли її звернення до них? (Словами промовляли, Сльозами проливали...)

• Чому козаки називали Марусю бранкою?

• У думі Маруся — попівна Богуславка. З чим пов'язане таке ім'я героїні?

• Яке свято відзначається християнами на сороковий день від Великодня? Що вам про нього відомо?

• Як сприйняли ув'язнені козаки про християнське свято, яке почули від Марусі? (Гей, та дівку-бранку, Марусю, попівну Богуславку, Кляли-проклинали...)

 

4. Повідомлення про Марусю Богуславку

Трагедія Марусі в тому, що вона, ставши жінкою турецького хана, не забула батьків своїх, свого рідного краю. Патріотичні почуття десь глибоко озиваються в її серці, і вона відважується на дуже ризикований крок: визволяє своїх земляків-невольників.

Таким чином, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу.

Образ Марусі Богуславки — це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-полонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в ім'я своєї Батьківщини.

Головна героїня змальовується у всій психологічній складності. Її образ розкривається не відразу, а поступово, в міру розгортання сюжету. В цьому виявилась висока майстерність твору. Симпатії творців і виконавців думи на боці героїні, і вони прагнули викликати до неї співчуття. Тому він продовжував відігравати суспільно-виховну роль і в пізніші часи.

 

5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». Визначити художні особливості думи

Епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води».

Метафора: «сльозами проливали».

Повтори: «…стояла темниця кам’яная»; «…козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, Сльозами проливали»; «…дівкабранка, Маруся, попівна Богуславка».

Риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!», «Гей. Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти нам святий Великдень і сказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!», «…Между мир хрещений!», «Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!».

Риторичне запитання: «Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день затепера?»

 

6. Характеристика образу Марусі Богуславки

6.1. Бесіда за питаннями:

• Яким чином українські дівчата ставали дружинами турецьких багатіїв?

• Хто така Маруся? Як її називали козаки?

• За що ув'язненні українці ображалися на Богуславку?

• Чому героїня, ризикуючи своїм життям, вирішує допомогти ув'язненим козакам?

• Чим пояснити ставлення Марусі до своїх батьків?

• Що свідчить про те, що Богуславка, перебуваючи далеко від рідної землі, не забула своєї вітчизни, народу, батьків?

• Чому народ співчуває героїні?

• Вмотивуйте, чи можна вважати вчинок Марусі Богуславки патріотичним.

• Чому образ героїні думи — це художній вимисел?

6.2. «Вільний мікрофон». Відповіді на запитання:

• Як я ставлюсь до героїні думи?

• Маруся Богуславка — патріотка чи зрадниця?

6.3. Скласти «доміно» до характеристики образу Марусі Богуславки. (Маруся — добра — відповідальна — турботлива — співчутлива — рішуча — здатна на самопожертву — патріотка — бусурманка...)

6.3. Цитатна характеристика. Гра в групах «Хто швидше й більше»

• ...Дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, А все добре дбає.

• Не майте мене, Не заклинайте мене! ...Буду до кам'яної темниці Прибувати, отирати, Вас, бідних невільників, А з кам'яної темниці вупускати.

• До батька до мого й матері То знать давайте: Нехай буде батько і мати Та ще добре дбати, То статків-маєтків не збувають, Великих скарбів не збирають, Моєї голови А з тяжкої неволі не визволяють, Бо вже я потурчилась, Побусурманилась Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного.

6.4.Перегляд і обговорення уривку з фрагмента з мультфільма про «Марусю Богуславку»

6.5. Перегляд ілюстрацій до думи про «Марусю Богуславку»

 

VІ. Підсумок уроку

1. Літературний диктант за  думою «Маруся Богуславка»

1. Матеріал, з якого була побудована темниця, де перебували козаки. (Камінь)

2. Кількість ув'язнених козаків. (Сімсот)

3. Чого не бачили в'язні у темниці? Відповідь надати користуючись текстом. («Сонця праведного», «Божого світу»)

4. Як Маруся називала невільників? (Бідними)

5. Яка субота згадується у творі? (Великодня)

6. Проклинаючи Марусю, козаки бажали їй, щоб вона... (Щастя-до-Лі не мала)

7. Час перебування козаків у неволі. («Тридцять три годи»)

8. Куди збирався від'їхати пан турецький? (До мечеті)

9. Яким чином Маруся хотіла визволити ув'язнених? (За допомогою Ключа, наданого їй паном турецьким)

10. Для чого Маруся прийняла віру турецьку? («...Розкоші турецької... Лакомства нещасного»)

 

 

Літературний диктант

1. Матеріал, з якого була побудована темниця, де перебували козаки. (Камінь)

2. Кількість ув'язнених козаків. (Сімсот)

3. Чого не бачили в'язні у темниці? Відповідь надати користуючись текстом. («Сонця праведного», «Божого світу»)

4. Як Маруся називала невільників? (Бідними)

5. Яка субота згадується у творі? (Великодня)

6. Проклинаючи Марусю, козаки бажали їй, щоб вона... (Щастя-долі не мала)

7. Час перебування козаків у неволі. («Тридцять три годи»)

8. Куди збирався від'їхати пан турецький? (До мечеті)

9. Яким чином Маруся хотіла визволити ув'язнених? (За допомогою ключа, наданого їй паном турецьким)

10. Для чого Маруся прийняла віру турецьку? («...Розкоші турецької... Лакомства нещасного»)

 

 

2. Рефлексія.

На уроці я…

• дізнався…

• зрозумів…

• навчився…

• найбільший мій успіх – це…

• я змінив своє ставлення до…

• на наступному уроці я хочу…

 

VІІ. Домашнє завдання

Написати есе «Маруся Богуславка: патріотка чи зрадниця»