Джон Донн народився в Лондоні в 1572 році в католицькій родині. Його батько помер, коли Джону не було ще 4 років. Навчався він у Оксфордському і Кембриджському університетах, але ні там, ні там не отримав диплома: діяли обмеження, введені для католиків
Номер слайду 3
Після закінчення Оксфорда він подорожував по Європі, відвідавши Італію та Іспанію. Він почав писати вірші, які розходилися в рукописах. Джон Донн не мав великої прижиттєвої слави як поет, і не хотів популярності. Він не друкував свої вірші за життя – перше друковане видання побачило світ тільки через 2 роки після смерті автора. Його життєрадісна лірика в дусі Відродження, епіграми, сатири, елегії побачили світ в середині XVII ст
Номер слайду 4
У 1601 році Донн влаштувався на роботу секретарем у впливового придворного, зберігача королівської печатки, сера Томаса Еджертона. Ця служба закінчилася таємним одруженням (1601) на Енн Мор, племінниці дружини Еджертона, за що Донн на деякий час опинився у в’язниці. Багато років подружжя жило в бідності. Але найпалкіші вірші про кохання були присвячені Енн. Донни перші 2-3 роки прожили у родичів дружини в графстві Суррей. У 1605 році вони переїхали в будиночок в Мітчимі, неподалік від Лондона. Лише в 1609 році багатий батько дружини Донна визнав законним їх шлюб.
Номер слайду 5
Джон багато займався богослов’ям. Його полемічні здібності побажав використовувати проти католиків сам Яків I (король Англії). Донн пішов на компроміс заради матеріального забезпечення себе і сім’ї, тому погодився на перехід в англіканство. До того ж король хотів бачити Джона проповідником, а тому забороняв займати йому світські посади. Джон підкорився волі монарха. Його проповіді збиралися послухати всі цінителі літератури і записували їх. Збережено близько 160 проповідей Джона Донна. Їх надрукував син Джона.
Номер слайду 6
Його сім’я швидко росте. Дванадцять дітей народила йому Енн, з них семеро пережили свою матір, яка померла в 1617 році. У 1617 Анна помирає після чергових пологів, і з тих пір настрій творів Донна стає похмурим.
Номер слайду 7
В січні 1615 р. одержав сан диякона, потім – священника, регулярно виступав з проповідями в трьох церквах свого приходу. В 1618 р. став доктором богослов’я в Кембріджському університеті. У 1621 став настоятелем собору св. Павла в Лондоні, де прославився своїми проповідями. Джон Донн помер 31 березня 1631 в Лондоні.
Номер слайду 8
Номер слайду 9
Щоб мучить мене, крайнощі у всім. Зійшлися; я — клубок із протиріч;В душі моїй зустрілись день і ніч;Веселий щойно — враз стаю сумним. Впадаю в гріх й розкаююсь у нім. Любов кляну й хвалу їй шлю навстріч;Вогонь я й лід, жену й тікаю пріч;Німий в мольбі, великий у малім. Я зневажав ще вчора небеса —Молюсь сьогодні й Богові лещу,А завтра вже від страху затремчу —Й набожність потім знов моя згаса. Коли тремтів від страху я — ті дніСпасіння, може, принесуть мені.(Переклад Віктора Марача)
Номер слайду 10
«Щоб мучить мене»Які думки, почуття викликав у вас вірш? Наведіть приклади протиставлення (день – ніч, веселий – сумний, вогонь – лід, великий – малий). Як називається такий прийом? Антитеза ( від грец. аntithesis – суперечність) – протиставлення явищ, понять, почуттів, думок, характерів. Для створення антитези письменники використовують антоніми.1. Розкрийте настрій сонета «Щоб мучить мене...»,2. Поясніть, як у сонеті відобразилися риси барокового стилю.3. Розкажіть, які художні засоби використано в сонеті. Наведіть приклади.4. Поміркуйте, яким постає у сонеті ліричний герой.5. Проаналізуйте, чому ліричний герой припускає, що спасіння принесуть йому дні, коли він тремтів від страху.
Номер слайду 11
Вид лірики: філософська лірика. Тема: духовні протиріччя людини; твір розповідає, який нелегкий шлях особистості до самопізнання, до Бога, до вічних цінностей.Ідея: право людини сподіватись на спасіння, незважаючи на суперечливі пристрасті в її душі, її злети та падіння. Настрій – песимістичний. Як бачимо, у сонеті є бароковий мотив самотності, розгубленості, зневіри, навіть трагізму. Цей твір розповідає, який нелегкий шлях особистості до самопізнання, до Бога та вічних цінностей.