Конспект уроку позакласного читання із зарубіжної літератури у 8 класі за книгою У. Старка "Диваки й зануди"
Урок
Тема. Урок позакласного читання
Ульф Старк. «Диваки й зануди». Проблеми дорослішання сучасних дітей у книзі
Мета: загальні освітньо-виховні завдання теми: створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність;
навчальна: дати учням поняття про творчість шведського письменника Ульфа Старка, формувати навички аналізу самостійно прочитаного літературного твору, вдосконалювати вміння учнів виділяти головну думку художнього твору;
розвиваюча: розвивати логічне мислення учнів через проведення таких операцій як аналіз, порівняння, систематизація, розвивати зв’язне усне й писемне мовлення, творчу уяву;
набувати культури дискусії; виробляти вміння приймати спільні рішення; підвищувати рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням (завдання інтерактивного навчання);
виховна: виховувати в учнів самостійність мислення, справедливість, доброзичливість, гуманність, повагу до людей.
Тип уроку: урок-бесіда з позакласного читання (за інтерактивною технологією)
Обладнання: уривок фільму «Диваки й зануди» на шведській мові, портрет У. Старка; правила дискусії.
Хід, структура уроку
(відповіді учнів)
(відповіді учнів)
(відповіді учнів)
На жаль, психологічні проблеми – це реальність нашого життя. Наприклад, можливо, дехто з вас має проблеми при спілкуванні з батьками (сподіваюся, що я неправа!). У всякому разі, саме на перехідний вік припадає пік конфліктів між батьками й дітьми. Іноді створюється враження, що діти й батьки навіть не пробують одне одного зрозуміти. Але багатьох проблем у спілкуванні можна було б уникнути, якщо правильно будувати стосунки батьків з дітьми, і це повинні робити дорослі.
Ось тому я й пропоную дати батькам прочитати книжку, яку ми сьогодні аналізуємо. О-о! А чому ви так захвилювалися?
(відповіді дітей)
Саме тому, що батьки все ще дивляться на підлітка, як на дитину, яку треба опікати, оберігати від усіляких шкідливих речей, від негативних впливів, яка повинна їх слухатися. Тоді як підліток вважає себе дорослим, прагне незалежності й самостійності.
То де ж істина? Як завжди – десь посередині. Звичайно, підлітка не можна назвати повністю дорослим. Але він робить перші кроки на шляху до дорослості, тому замість того, щоб «давити» його своїм авторитетом, батьки повинні визнати його право на власну думку і вислухати цю думку. А вже потім приймати якесь рішення стосовно підлітка.
Ви не проти, щоб батьки саме так до вас ставилися? Тоді сміливо пропонуйте їм читати книжку У. Старка, яку ви, сподіваюся, прочитали! Давайте про неї й поговоримо!
Книжку аналізуємо не тільки для того, щоб з її допомогою дозволити усім нам зрозуміти почуття сучасного підлітка.
Я також хочу, щоб ви продовжували вчитися аналізувати самостійно прочитаний літературний твір, вдосконалювали своє вміння виділяти головну думку художнього твору.
Учні записують тему уроку
(А. Лінгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху», «Пепі Довгапанчоха»; Т. Янсон «Країна Мумі-тролів»)
У́льф Ста́рк (швед. Ulf Stark; 12 липня 1944, Стокгольм) — шведський письменник. Народився 1944 року в Стокгольмі. Дебютував у 1964 році як автор книг для дорослих. Перші книги Старка для дітей були надруковані в 1975 та 1976 роках. У 1984 році вирішив повністю присвятити себе дитячій літературі. Його твори удостоєні престижних премій. У 2000 році Міжнародне журі Премії Г. Х. Андерсена відзначило його заслуги особливим дипломом.
Кореспондент: Життя у дітей сьогодні зовсім не таке просте, як іноді здається дорослим. Що б ви побажали батькам, які хочуть полегшити дітям життя? І чи варто його полегшувати?
У.Старк.: Для початку, у дітей, звичайно, повинна бути можливість гратися. Вчитися, їсти нормальну їжу, дружити. Книга – це простір можливого, і дитина може знайти у ній те, чого їй не вистачає в житті. Тому потрібно більше читати і обговорювати прочитане …
Ми слухаємо пораду У. Старка – починаємо обговорення… Якщо коротко переказати зміст книжки У. Старка «Диваки й зануди», то вийде таке: дівчинку Симону в новій школі випадково прийняли за хлопчика, і вона вирішила бути хлопчиком, тому що їй здавалося, що в неї проблем і неприємностей і так вистачає – мати-художниця (не зовсім звичайна мама, дивачка) вирішила жити зі своїм нудним залицяльником (занудою), і через це довелося переїхати в новий будинок, перейти у нову школу і втратити при переїзді улюбленого собаку… А тут ще й дідусь втікає з будинку перестарілих Можна б спробувати й далі переказувати усі події книжки, у яких ідеться про стосунки між людьми, між хлопчиками й дівчатками, дорослими й дітьми, вміння й невміння бути добрими, співчутливими…
Але я не знаю, як передати коротко все, про що пише У. Старк, як він не боїться піднімати важкі теми і навіть у найважчих поворотах сюжету залишає надію на краще, і це краще знаходиться у самій людині. Книгу потрібно читати, щоб зрозуміти її…
Давайте ми про ці проблеми сучасних дітей, сучасних сімей, зображені у книжці, будемо говорити разом.
1. Кожна думка важлива
2. Не бійся висловитись
3. Обдумав, сформулював, висловив
4. Обговорюємо сказане, а не людину
5. Кажи чітко, ясно, красиво
6. Умій погодитись і умій не погодитись
Методичний коментар: це відома інтерактивна технологія колективного обговорення, широко використовується для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми (він спонукає учнів розвивати уяву і творчість, відверто висловлювати думки, знаходити кілька рішень конкретної проблеми. Його слід застосовувати саме для вирішення конкретних проблем або пошуку відповіді на якесь питання).
Будь ласка, сядьте так, щоб ви почувалися зручно і невимушено. Не забувайте наші правила.
Називаю вам наше колективне завдання: зараз ми всі разом за допомогою тексту книги спробуємо описати проблеми, які оточують сучасного підлітка – так, як це описано у книзі «Диваки й зануди».
Для цього пропоную всім учасникам сьогоднішнього обговорення назвати конкретні факти життя підлітків, описані в книзі, які ви запам’ятали під час читання. Ваші розповіді можуть бути будь-якими, навіть неймовірними на перший погляд, але ви це побачили у книзі і хочете зараз назвати (учитель записує твердження на дошці, причому враховується думка класу – чи описав У. Старк саме це як рису сучасного підлітка).
(Учитель:
Орієнтовні думки дітей можуть бути такі:
Традиційне запитання учителя після перегляду:
«Прочла я книгу сама и как и следовало ожидать, она мне очень понравилась. Добрая, светлая и немного грустная история, рассказанная от имени 12-летней девочки. А она как видит, так и описывает. Не любит она своего отчима, потому и пишет так настойчиво о его запоре, волнуют ее половые вопросы в силу возраста, потому и уделено этому столько внимания. Но постепенно оказывается, что отчим вполне добрый и заботливый, а мама, хоть и взбаломошная, но самая любимая, и ненавистный мальчик в школе превратился в прекрасного принца (хотя то, что девочка не ночевала дома и все так спокойны, я одобрить не смогла :)))
И еще, чем больше читаю переводные школьные книги, тем в большем восхищении нахожусь от их учителей, ну где же у нас такие понимающие, вникающие преподаватели, ау-у!.
Жаль, что сын увидел в книге только то, что увидел. Сделаю паузу и постараюсь вернуть его к прочтению со своими комментариями. А может эта книга для нас, взрослых тетенек, чтобы мы вспомнили какими были девчонками, какие проблемы нас мучали, какие страсти обурювали».
Розміщуємо плакати в протилежних кінцях дошки. На одному з них написано „Згоден (згодна)”, на іншому – „Не згоден (не згодна)”, на третьому – „Не визначився (не визначилася)”.
Учитель ще раз називає думку, що винесена в тему уроку:
Книжка «Диваки і зануди» зображує проблеми дорослішання сучасних дітей, тому вона цікава (це можна написати на слайді)
Після того, як учитель назвав тему, учні стають біля відповідного плакату, залежно від їхньої думки з обговорюваної проблеми (це на уроці доречно слугує невеличкою фізкультхвилинкою!)
Потім вони сідають і їм дається 5 хвилин для обґрунтування своєї позиції (письмово у вигляд есе).
Методичний коментар до прийому «есе»
Смисл цього прийому можна висловити наступними словами: «Я пишу для того, щоб зрозуміти, що я думаю»
Це вільне письмо на задану тему, в якому оцінюється самостійність, прояв індивідуальності, дискусійність, оригінальність рішення проблеми, аргументація. Зазвичай есе пишеться прямо в класі після обговорення проблеми і займає не більше 5 хвилин. На уроках цей прийом зручно використовувати як підсумкову рефлексію, коли була розглянута важлива навчальна тема або розв’язана серйозна проблема, як варіант, коли на усну рефлексію не вистачає робочого часу.
Стуктура есе нагадує гамбургер:
Після написання деякі есе з кожної позиції зачитуються, вислуховуються різні точки зору (учні обираються довільно, за власним бажанням).
Вислухавши різні точки зору, учитель запитує, чи не змінив хтось із учасників своєї думки, чи не бажає тепер перейти до іншого плакату? Якщо такі учні є, слід попросити їх обґрунтувати причини свого переходу.
Учитель може попросити учнів назвати найпереконливіші аргументи своєї та протилежної сторони. Також висловити думку, чи порадили б комусь прочитати цю книгу.
Попередньо виставляються бали за роботу на уроці – в основному за усні відповіді.
Збираються зошити для перевірки есе – бали за есе можуть підвищити бали за урок (і ні в якому разі не понизити!).
Автор розробки уроку: Томищ Оксана Степанівна, учитель-методист Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7, 2016 рік.
Примітка: при створенні уроку використані коментарі читачів до російського видання книги (за матеріалами Інтернету, див. http://www.labirint.ru/reviews/goods/175201/)
Також наведені витримки з інтерв’ю з письменником (див. «Я пишу неспокойные книжки» Интервью с Ульфом Старком – http://family.booknik.ru/articles/intervyu/ya-pishu-nespokoynye-knizhki/