Урок "Проблеми дорослішання сучасних дітей у книзі У. Старка «Диваки й зануди». Конспект уроку позакласного читання із зарубіжної літератури у 8 класі

Урок

 

Тема. Урок позакласного читання

Ульф Старк. «Диваки й зануди». Проблеми дорослішання сучасних дітей у книзі

 

Мета: загальні освітньо-виховні завдання теми: створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність;

навчальна: дати учням поняття про творчість шведського письменника Ульфа Старка, формувати навички аналізу самостійно прочитаного літературного твору, вдосконалювати вміння учнів виділяти головну думку художнього твору;

розвиваюча: розвивати логічне мислення учнів через проведення таких операцій як аналіз, порівняння, систематизація, розвивати зв’язне усне й писемне мовлення, творчу уяву;

набувати культури дискусії; виробляти вміння приймати спільні рішення; підвищувати рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням (завдання інтерактивного навчання);

виховна: виховувати в учнів самостійність мислення, справедливість, доброзичливість, гуманність, повагу до людей.

 

Тип уроку: урок-бесіда з позакласного читання (за інтерактивною технологією)

Обладнання: уривок фільму «Диваки й зануди» на шведській мові, портрет У. Старка; правила дискусії.

 

Хід, структура уроку

1. Мотивація (мета: зосередити увагу учнів на проблемі і викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийоми навчання: запитання) – 5% часу

1. Бесіда

• Часто учні сприймають літературу просто як один із навчальних предметів, мало пов’язаних із повсякденним життям. Але відома така думка, що література – це підручник життя. Я особисто вважаю, що кожна книжка – це зображення чийогось життя, ніби як погляд на чиєсь життя збоку. А у вас є на це власна думка? Хтось бажає висловитися?

(відповіді учнів)

 

• Якщо ми прийшли до спільної думки, що література – це концентроване відображення життя, то для чого вона потрібна?

(відповіді учнів)

 

• Якщо ви вважаєте, що література допомагає вирішити деякі психологічні проблеми, то у вас уже повинні бути приклади таких книжок. Можете їх назвати? Про що вони?

(відповіді учнів)

 

2. Оголошення, представлення теми й очікуваних навчальних результатів (мета: забезпечити розуміння учнями змісту й діяльності, чого вони мають досягти в ході уроку й чого від них очікує вчитель) –  5% часу

1. Учитель

На жаль, психологічні проблеми – це реальність нашого життя. Наприклад, можливо, дехто з вас має проблеми при спілкуванні з батьками (сподіваюся, що я неправа!). У всякому разі, саме на перехідний вік припадає пік конфліктів між батьками й дітьми. Іноді створюється враження, що діти й батьки навіть не пробують одне одного зрозуміти. Але багатьох проблем у спілкуванні можна було б уникнути, якщо правильно будувати стосунки батьків з дітьми, і це повинні робити дорослі.

Ось тому я й пропоную дати батькам прочитати книжку, яку ми сьогодні аналізуємо. О-о! А чому ви так захвилювалися?

(відповіді дітей)

Саме тому, що батьки все ще дивляться на підлітка, як на дитину, яку треба опікати, оберігати від усіляких шкідливих речей, від негативних впливів, яка повинна їх слухатися. Тоді як підліток вважає себе дорослим, прагне незалежності й самостійності.

То де ж істина? Як завжди – десь посередині. Звичайно, підлітка не можна назвати повністю дорослим. Але він робить перші кроки на шляху до дорослості, тому замість того, щоб «давити» його своїм авторитетом, батьки повинні визнати його право на власну думку і вислухати цю думку. А вже потім приймати якесь рішення стосовно підлітка.

Ви не проти, щоб батьки саме так до вас ставилися? Тоді сміливо пропонуйте їм читати книжку У. Старка, яку ви, сподіваюся, прочитали! Давайте про неї й поговоримо!

Книжку аналізуємо не тільки для того, щоб з її допомогою дозволити  усім нам зрозуміти почуття сучасного підлітка.

Я також хочу, щоб ви продовжували вчитися аналізувати самостійно прочитаний літературний твір, вдосконалювали своє вміння виділяти головну думку художнього твору.

2. Запис теми

Учні записують тему уроку

 

3. Надання необхідної інформації (мета: повідомити учням достатньо інформації, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Форма навчання: міні-лекція) – 10 % часу

 

1. Міні-лекція учителя з елементами бесіди

 

• Про шведську літературу для дітей

• Які книжки для дітей шведських авторів ви знаєте? (згадуємо)

(А. Лінгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху», «Пепі Довгапанчоха»; Т. Янсон «Країна Мумі-тролів»)

 

• Про автора (портрет – на слайді)

У́льф Ста́рк (швед. Ulf Stark; 12 липня 1944, Стокгольм) — шведський письменник.  Народився 1944 року в Стокгольмі. Дебютував у 1964 році як автор книг для дорослих. Перші книги Старка для дітей були надруковані в 1975 та 1976 роках. У 1984 році вирішив повністю присвятити себе дитячій літературі.  Його твори удостоєні престижних премій.  У 2000 році Міжнародне журі Премії Г. Х. Андерсена відзначило його заслуги особливим дипломом.  

 

• з інтерв'ю з У. Старком:

Кореспондент:  Життя у дітей сьогодні зовсім не таке просте, як іноді здається дорослим. Що б ви побажали батькам, які хочуть полегшити дітям життя? І чи варто його полегшувати?

У.Старк.: Для початку, у дітей, звичайно, повинна бути можливість гратися. Вчитися, їсти нормальну їжу, дружити. Книга – це простір можливого, і дитина може знайти у ній те, чого їй не вистачає в житті. Тому потрібно більше читати і обговорювати прочитане …

 

• Короткий зміст (це може бути репліка підготовленого  учня)

Ми слухаємо пораду У. Старка – починаємо обговорення… Якщо коротко переказати зміст книжки У. Старка «Диваки й зануди», то вийде таке: дівчинку Симону в новій школі випадково прийняли за хлопчика, і вона вирішила бути хлопчиком, тому що їй здавалося, що в неї проблем і неприємностей і так вистачає – мати-художниця (не зовсім звичайна мама, дивачка) вирішила жити зі своїм нудним залицяльником (занудою), і через це довелося переїхати в новий будинок, перейти у нову школу і втратити при переїзді улюбленого собаку… А тут ще й дідусь втікає з будинку перестарілих Можна б спробувати й далі переказувати усі події книжки, у яких ідеться про стосунки між людьми, між хлопчиками й дівчатками, дорослими й дітьми, вміння й невміння бути добрими, співчутливими…

 

Але я не знаю, як передати коротко все, про що пише У. Старк, як він не боїться піднімати важкі теми і навіть у найважчих поворотах сюжету залишає надію на краще, і  це краще знаходиться у самій людині. Книгу потрібно читати, щоб зрозуміти її…

 

Давайте ми про ці проблеми сучасних дітей, сучасних сімей, зображені у книжці, будемо говорити разом.

 

4.         Інтерактивна вправа – центральна частина заняття (мета: практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених завдань уроку) –– 60% часу

 

• Оголошуємо правила дискусії (або нагадуємо) (вони – на слайді:

1. Кожна думка важлива

2. Не бійся висловитись

3. Обдумав, сформулював, висловив

4. Обговорюємо сказане, а не людину

5. Кажи чітко, ясно, красиво

6. Умій погодитись і умій не погодитись

• Застосування методу «Мозковий штурм»

Методичний коментар: це відома інтерактивна технологія колективного обговорення, широко використовується для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми (він спонукає учнів розвивати уяву і творчість, відверто висловлювати думки, знаходити кілька рішень конкретної проблеми. Його слід застосовувати саме для вирішення конкретних проблем або пошуку відповіді на якесь питання).

 

1. Учитель

Будь ласка, сядьте так, щоб ви почувалися зручно і невимушено. Не забувайте наші правила.

Називаю вам наше колективне завдання: зараз ми всі разом за допомогою тексту книги спробуємо описати проблеми, які оточують сучасного підлітка –  так, як це описано у книзі «Диваки й зануди».

Для цього пропоную всім учасникам сьогоднішнього обговорення назвати конкретні факти життя підлітків, описані в книзі, які ви запам’ятали під час читання. Ваші розповіді можуть бути будь-якими, навіть неймовірними на перший погляд, але ви це побачили у книзі і хочете зараз назвати (учитель записує твердження на дошці, причому враховується думка класу – чи описав У. Старк саме це як рису сучасного підлітка).

(Учитель:

• записує думки в порядку надходження на дошці. Не вносить у висловлені думки жодних коректив.
• спонукає учасників до висування нових думок;
• додає при цьому свої власні;
• намагається уникати глузування, коментарів або висміювання будь-яких думок;
• продовжує доти, доки надходитимуть нові думки;
• наостанку обговорює та оцінює разом з класом запропоновані думки (у Підсумках).

 

Орієнтовні думки дітей можуть бути такі:

 

• неуважна мати забуває, що у її доньки – день народження;

 

• головна героїня звинуватила маму в тому, що собака втік і кинула в маму черевиком;

 

• мама не пристосована до життя;

 

• донька не відстає від неї в поведінці, огризається. Кидає в неї праскою;

 

• дуже багато непристойних сцен;

 

• Симоні доводиться налагоджувати стосунки з вітчимом;

 

• дівчинка не любить вітчима;

 

• вітчим-тюхтій, страждає закрепом, сидить довго на унітазі…

 

• дідусь якийсь божевільний (дивний);

 

• дідусь Симони повинен померти;

 

•  опис забав з курінням;

 

• дівчатка цілуються «взасос» (але читач розуміє, що тут зовсім нічого поганого нема, просто одну з них усі вважали хлопчиком)

 

• перші приставання хлопців до дівчат і дівчат до хлопців;

 

• дорослі фрази не для дитячих вух;

 

• опис «морквинок», «сосисок» , фіолетової задниці і т. д.

 

• опис шумної підліткової вечірки, не дуже вдалої, без дорослих;

 

• дівчинка дуже любить свого собаку, якого втрачає;

 

• єдиний нормальний тут – собака Кілрой, якого забувають узяти при переїзді і який з собачою відданістю весь тиждень їх розшукує;

 

• дівчинка покохала однокласника;

 

5. Проведення підсумків, рефлексія (20% часу)

1. Перегляд уривка фільму за книгою (на шведській мові)

Традиційне запитання учителя після перегляду:

• Чи такими уявляли героїв, чи допоміг фільм у розумінні твору, чи не захотілося після цього прочитати книгу і т. п.

 

2. Коментарі учителя до книги (або це можна назвати озвученням загальних висновків, проводиться у вигляді бесіди, ненав’язливо):

 

• Уявляю, що б подумали про школу ваші батьки, які судили б про книгу з нашого уроку з деяких ваших висловлювань – що це за навчальний заклад, який радить читати подібні книжки!

 

• Одна мама купила книгу синові, який лежав у лікарні зі зламаною ногою, йому було 11 років. Коли вона після цього прийшла до хлопчика, усі діти в палаті казали, що книга погана і зачитували їй деякі, на їхню думку, «брудні» епізоди. Отже, її син побачив у книзі лише непристойності. Але ця жінка згодом сама прочитала цю книгу і ось що вона написала в коментарях до неї – це з Інтернету (жінка – російськомовна):

«Прочла я книгу сама и как и следовало ожидать, она мне очень понравилась. Добрая, светлая и немного грустная история, рассказанная от имени 12-летней девочки. А она как видит, так и описывает. Не любит она своего отчима, потому и пишет так настойчиво о его запоре, волнуют ее половые вопросы в силу возраста, потому и уделено этому столько внимания. Но постепенно оказывается, что отчим вполне добрый и заботливый, а мама, хоть и взбаломошная, но самая любимая, и ненавистный мальчик в школе превратился в прекрасного принца (хотя то, что девочка не ночевала дома и все так спокойны, я одобрить не смогла :)))

И еще, чем больше читаю переводные школьные книги, тем в большем восхищении нахожусь от их учителей, ну где же у нас такие понимающие, вникающие преподаватели, ау-у!.

Жаль, что сын увидел в книге только то, что увидел. Сделаю паузу и постараюсь вернуть его к прочтению со своими комментариями. А может эта книга для нас, взрослых тетенек, чтобы мы вспомнили какими были девчонками, какие проблемы нас мучали, какие страсти обурювали».

 

• Отже, це книжка для дітей «12+»? Чому? (дуже відверта розмова читача й автора про все, але тут не є головним – опис частин тіла. Тут щось інше – тут стосунки). Книжку можна читати дитині і у 8 років, але є тут деякі шведські «вільності», які ми б не наважилися іноді прочитати і 13-літнім… Можете щось дорослим у цьому випадку порадити?

 

• Є багато книжок, де комедійна ситуація з переодяганням дівчинки на хлопчика спрацьовує; тільки тут вона розказана по-сучасному і перенесена у світ дітей; цей світ ще дуже крихкий. У ньому дуже усе ще невизначене, аж до стосунків між статями, і письменник дуже тактовно торкається цієї теми;

 

• Щодо матері героїні: вона просто живе із задоволенням і дозволяє жити своїй доньці-підлітку (!).

 

• Тут дуже теплі стосунки між дівчинкою-підлітком та її похилого віку дідусем, які довіряють одне одному найсокровенніші таємниці й переживання, провадять довгі філософські бесіди і врешті-решт сходяться на думці, що весь світ поділяється на диваків та зануд, і нічого з цим не зробиш…

 

• Дідусь грає на віолончелі; хороший; створив у будинку перестарілих оркестр;

 

• Образ дідуся – дуже привабливий, він вносить у життя внучки свою дивовижну відверту мудрість. Він не соромиться своїх романтичних почуттів, своїх сліз, радіє навколишній красі….

 

• Дідусь дозволяє внучці самій виплутуватися зі складної ситуації (її «роль» хлопчика трималася тиждень);

 

• Дідусь дуже любить померлу бабусю;

 

• Дідусь стійко готується відійти в інші світи;

 

• Усі вони у сім’ї дуже люблять одне одного не дивлячись ні на що;

 

• Спочатку тут дорослих і дітей не розумієш, а до кінця книги починаєш любити.

 

• Книжка для підлітків. Особливо для тих, хто пережив розставання батьків і появу вітчима.

 

• Тут дитина не є нещасною, а дорослі – не є монстрами, автор їх так не описує, він просто пише про звичайні речі – дівчинка ненавидить бой-френда мами, сердиться за це на маму, вона втрачає улюбленого собаку – це звичайні історії. Але дівчинка не знає, що таке відбувалося вже тисячі разів до неї і у інших сім’ях, вона сприймає все так, ніби це лише з нею сталося – саме цей наївний свіжий погляд дитини на життя і зображає нам письменник.

 

• Отже, гарна книга для підлітка, але не для кожного. Чому? (для того, хто має почуття гумору, доброго, хто вірить у краще… - продовжіть думку!

 

• Дуже радимо прочитати батькам, навіть краще, якщо спочатку батьки, а потім – діти (коли виростете, так і зробите з своїми дітками!)

 

• Старку вдається показати життя очима дитини-підлітка. Адже діти – навіть досить старші – сприймають життя все одно не зовсім так, як дорослі, вони постійно думають про те, чи правильно живуть, і їх сумніви іноді здаються деяким батькам смішними й надуманими. Таким дорослим не зайвим буде згадати їхній власний перехідний вік і зрозуміти, як насправді буває важко, коли все вперше. Старк дарує дорослим таку можливість. І спасибі йому за це!!!

 

• У свій час у дорослих таких книг про тинейджерів не було! Жаль!

 

• Старк з усіх сил показує, що не потрібно боятися дорослого життя, що треба тримати себе в руках в дуже складних ситуаціях, навіть при втраті дуже близьких людей. І треба пам’ятати, що поряд завжди є люди, які можуть зрозуміти й допомогти.

 

• Звичайно, такі книги не показують усіх проблем дорослішання дітей, їхньої соціалізації, вони не вирішать усі питання, які хвилюють дітей, не допоможуть дітям адаптуватися до дорослого життя. Чи може я помиляюся?!

 

3. Застосування методу «Займи позицію», написання есе

Розміщуємо плакати в протилежних кінцях дошки. На одному з них написано „Згоден (згодна)”, на іншому – „Не згоден (не згодна)”, на третьому – „Не визначився (не визначилася)”.

Учитель ще раз називає думку, що винесена в тему уроку:

 

Книжка «Диваки і зануди» зображує проблеми дорослішання сучасних дітей, тому вона цікава (це можна написати на слайді)

 

Після того, як учитель назвав тему, учні стають біля відповідного плакату, залежно від їхньої думки з обговорюваної проблеми (це на уроці доречно слугує невеличкою фізкультхвилинкою!)

 Потім вони сідають і їм дається 5 хвилин для обґрунтування своєї позиції (письмово у вигляд есе).

 

Методичний коментар до прийому «есе»

Смисл цього прийому можна висловити наступними словами: «Я пишу для того, щоб зрозуміти, що я думаю»

Це вільне письмо на задану тему, в якому оцінюється самостійність, прояв індивідуальності, дискусійність, оригінальність рішення проблеми, аргументація. Зазвичай есе пишеться прямо в класі після обговорення проблеми і займає не більше 5 хвилин. На уроках цей прийом зручно використовувати як підсумкову рефлексію, коли була розглянута важлива навчальна тема або розв’язана серйозна проблема, як варіант, коли на усну рефлексію не вистачає робочого часу.

 

Стуктура есе нагадує гамбургер:

• Вступ (верхня частина, «булка») – одне речення, яке пояснює головну тему чи ідею есе;
• Основна частина («м’ясо, сир, салат») – кілька фраз, у яких викладено факти, докази, пояснення на підтримку головної ідеї;
• Висновок (нижня частина, «булка») – одне підсумкове речення, що пов’язує між собою вступ і основну частину )

 

Після написання деякі есе з кожної позиції зачитуються, вислуховуються різні точки зору  (учні обираються довільно, за власним бажанням).

Вислухавши різні точки зору, учитель запитує, чи не змінив хтось із учасників своєї думки, чи не бажає тепер перейти до іншого плакату? Якщо такі учні є, слід попросити їх обґрунтувати причини свого переходу.

 

Учитель може попросити учнів назвати найпереконливіші аргументи своєї та протилежної сторони. Також висловити думку, чи порадили б комусь прочитати цю книгу.

 

4. Оцінювання результатів уроку

Попередньо виставляються бали за роботу на уроці – в основному за усні відповіді.

Збираються зошити для перевірки есе – бали за есе можуть підвищити бали за урок (і ні в якому разі не понизити!).

 

5. Домашнє завдання

 

 

Автор розробки уроку: Томищ Оксана Степанівна, учитель-методист  Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7, 2016 рік.

 

Примітка: при створенні уроку використані коментарі читачів до російського видання книги (за матеріалами Інтернету, див. http://www.labirint.ru/reviews/goods/175201/)

 

Також наведені витримки з інтерв’ю з письменником (див. «Я пишу неспокойные книжки» Интервью с Ульфом Старком – http://family.booknik.ru/articles/intervyu/ya-pishu-nespokoynye-knizhki/