Інтегрований урок-подорож (зарубіжна література та всесвітня історія) "Країни Сходу в 16 – 17 столітті"
Методичний коментар: робота у малих групах на етапі узагальнення знань дає можливість швидко актуалізувати набуті раніше знання, пов'язати історичні знання із надбанням світової літератури і культури та реалізувати компаративні зв'язки двох суміжних предметів, тому урок – подорож розширить кругозір учнів відповідно до національних (імалогічних) аспектів.
Мета: визначити рівень засвоєння знань учнями з теми; формувати вміння учнів використовувати отриманізнання в ході уроку; аналізувати різні види інформації, удосконалити навички дослідницької діяльності, аргументувати власну позицію; сформувати на основі культурного й літературного надбання народів Сходу поняття про національну самобутність; розвивати творчу уяву, образне мислення, пам'ять; виховувати почуття поваги до звичаїв та традицій інших культур і національностей.
Тип уроку: повторювально - узагальнювальний
Технологія: розвиток критичного мислення
Форма уроку: урок - подорож
Обладнання: комп'ютер, мультимедійний проектор, картки – афірмації, історичні «ярлички», набори спецій, ілюстрації, музика.
Тема: Країни Сходу в 16 – 17 столітті
Мета: визначити рівень засвоєння знань учнями з теми; формувати вміння учнів використовувати отримані знання в ході уроку; аналізувати різні види інформації, удосконалити навички дослідницької діяльності, аргументувати власну позицію; сформувати на основі культурного й літературного надбання народів Сходу поняття про національну самобутність; розвивати творчу уяву, образне мислення, пам'ять; виховувати почуття поваги до звичаїв та традицій інших культур і національностей.
Тип уроку: повторювально - узагальнювальний
Технологія: розвиток критичного мислення
Форма уроку: урок - подорож
Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, картки – афірмації, історичні «ярлички», набори спецій, ілюстрації, музика.
Методичний коментар: робота у малих групах на етапі узагальнення знань дає можливість швидко актуалізувати набуті раніше знання, пов’язати історичні знання із надбанням світової літератури і культури та реалізувати компаративні зв’язки двох суміжних предметів, тому урок – подорож розширить кругозір учнів відповідно до національних (імалогічних) аспектів.
Технологічна карта уроку
|
№ |
Етапи уроку |
Дидактичні задачі етапу уроку |
Зміст фрагменту уроку |
|
1 |
Організаційний етап
Етап мотивації до активного та свідомого засвоєння нового матеріалу |
«Пароль» (Додаток 1)
Робочий листок (додаток 2) Вчитель перевіряє чи правильно сформували групи (терміни)
|
Учні при вході у клас обирають картки з термінами і сідають за тематичні столи, утворюючи групи за назвами країн: Туреччина – Персія, Китай, Індія, Японія. |
|
2 |
Етап актуалізації опорних знань, мета уроку |
Мультимедійна презентація Слово вчителя історії Оголошення теми, завдань, форми проведення уроку
Проблемне питання: Технологія критичного мислення
У зошиті записують тему уроку
Створення емоційно – позитивної атмосфери на уроці: слово вчителя літератури
Гра «Асоціації»
Вчитель історії (заповнення таблиці – синтезу «Світ очима народів Сходу») Усе важливе позначати на карті
Випереджувальне завдання для окремо підготовлених учнів Прийом «Занурення»: групи заздалегідь підготували по 6 питань до іншої країни. Швидко і правильно надати відповідь
Вчитель літератури
«Впізнай портрет» Вчитель історії
Вчитель літератури
«Поради від Омара Хайяма»
Вчитель історії
Вчитель літератури
Вчитель історії
Вчитель літератури
Конкурс мудреців (додаток 9)
Вчитель історії
Вчитель літератури
Гра «Поетичне лото»
Дати час учням для завершення роботи З робочим листком (таблиця) |
- Ми вивчили країни Сходу, при цьому врахували одну дуже важливу особливість соціально – економічного розвитку. В азіатських країнах не було феодалізму, не існувало кріпосництва. Це дозволило величезному аграрно – ремісничому Сходу перевершити Захід за рівнем розвитку економіки й культури. Доба європейського середньовіччя 5 – 15 ст. – це період абсолютної переваги країн Сходу над Заходом. Це був час, коли традиційні цивілізації Сходу досягли найвищого рівня свого розвитку. Отож, чи дійсно відстав Захід від Сходу? Чи існують «розвинені» і «відсталі» цивілізації і народи? Який вклад в розвиток цивілізації вніс той чи інший народ, що він навчився робити для покращення свого життя?
Ярлики:
– Щоб здійснити нашу подорож країнами Сходу, давайте будемо уявляти тогочасний світ очима східних народів. Зрозуміти внутрішній світ і головні цінності, притаманні людям традиційних народів Сходу. В Азії народилися світові релігії: буддизм, індуїзм, іслам, конфуціанство, - і вони впливли на життя цивілізації Сходу. Першою країною у нашій уявній подорожі буде Туреччина (учень показує на карті і вішає тюльпан - символ) 1. Терміни – бліц 2. Світ очима мусульманина (випереджувальне завдання) (додаток 3)
Персія (карта + символ), релігія, терміни 1. Учень показує країну і вішає символ (персик) 2. Зороастризм (випереджувальне завдання) (додаток 4)
Індія (карта + символ), релігія, терміни 1. Учень показує країну і вішає символ (лотос) 2. Індуїзм, буддизм (опереджувальне завдання) (додаток 6, 7) 3. Терміни
Співвіднести номер і назву спеції, внести до робочого листка) Хна – Кубатко С., Терещенко Н.
1. Учень показує країну і вішає символ (хризантема) 2. Конфуціанство, даосизм (випереджувальне завдання) (додаток 8) 3. Терміни
Останньою країною у нашій уявній подорожі буде найсхідніша країна вранішнього сонця – Японія. 1. Учень показує країну і вішає символ (сакура) 2. Синтоїзм (випереджувальне завдання) (додаток) 3. Терміни
|
|
3 |
Етап узагальнення й систематизації знань |
«Перетин тем» Слово вчителя
Рефлексія – відео ролик «Релігії Світу» - виховання толерантного ставлення до інших культур (різнокольорові пелюстка символізують країни Сходу)
|
Можливі відповіді учнів
|
|
4 |
Оцінювання. Домашнє завдання |
Самооцінка на робочому листку Диференційоване домашнє завдання |
12 -11 балів: дати письмову відповідь на питання: «На ваш погляд, що, ви, особисто і людство повинні знати з історії Давнього Сходу? Чому? 10 балів: скласти кросворд, вікторину за вивченою темою
|
Додаток 1
|
Туреччина – Персія |
Китай |
Індія |
Японія |
|
Яничари |
Мін |
Держава Великих Моголів |
Орігамі |
|
Гайдуки |
Маньчжури |
Раджа |
Сьогун |
|
Іслам |
Цін |
Індуїзм |
Синтеїзм |
|
Мечеть |
Богдихан |
Брахма |
Хоку |
|
Медресе |
Конфуціанство |
Буддизм |
Самурай |
|
Омар Хайям |
Пагода «Храм Неба» |
Тадж - Махал |
Ікебана |
Додаток 2
Робочий листок учня (учениці) 8 – А класу (Туреччина – Персія)
_______________________________________
Тема: Країни Сходу 16 – 17 столітті
План уроку
- Самостійна робота з термінами – 3 бали
Встановити відповідність:
|
А. Яничари |
1 Народні месники Балкан |
|
Б. Гайдуки |
2 Піше турецьке військо |
|
В. Іслам |
3 Мусульманський храм |
|
Г. Мечеть |
4 Мусульманська школа |
|
Д. Медресе |
5 Духовний вождь Сходу |
|
Е. Омар Хайям |
6 «Покірність» |
|
|
|
2. Технологічна карта подорожі (протягом уроку) – 4 бали
«Світ очима народів Сходу»
|
Категорія |
Туреччина - Персія |
Китай |
Індія |
Японія |
|
Цивілізація
|
|
|
|
|
|
Релігія
|
|
|
|
|
|
Символ країни
|
|
|
|
|
|
Культура
|
|
|
|
|
3. «Відгадай прянощі». – 3 бали
|
А. Червоний перець (папріка) |
|
|
Б. Шафран |
|
|
В. Коріандр |
|
|
Г. М’ята |
|
|
Д. Орегано (чебрець) |
|
|
Е. Каррі |
|
|
Є Мускатний горіх |
|
|
Ж. Гвоздика |
|
|
|
|
Опереджувальне завдання (індивідуальне) – 2 бали
Загальна оцінка:
Додаток 2
Робочий листок учня (учениці) 8 – А класу ( Китай)
_______________________________________
Тема: Країни Сходу 16 – 17 столітті
План уроку
- Самостійна робота з термінами – 3 бали
Встановити відповідність:
|
А.Мін |
1 Китайська династія до 1644 року |
|
Б. Маньчжури |
2 Китайська династія після 1644 року |
|
В. Цін |
3 Племена, що вторглися в Китай в 17 ст. |
|
Г. Даосизм |
4 Китайський філософ |
|
Д Конфуцій |
5 Архітектурна памятка на півдні Китаю |
|
Е. Пагода «Храм Неба» |
6 Релігія, заснована Лао Ц Зи |
|
|
|
2. Технологічна карта подорожі (протягом уроку) – 4 бали
«Світ очима народів Сходу»
|
Категорія |
Туреччина - Персія |
Китай |
Індія |
Японія |
|
Цивілізація
|
|
|
|
|
|
Релігія
|
|
|
|
|
|
Символ країни
|
|
|
|
|
|
Культура
|
|
|
|
|
3. «Відгадай прянощі». – 3 бали
|
А. Червоний перець (папріка) |
|
|
Б. Шафран |
|
|
В. Коріандр |
|
|
Г. М’ята |
|
|
Д. Орегано (чебрець) |
|
|
Е. Каррі |
|
|
Є Мускатний горіх |
|
|
Ж. Гвоздика |
|
|
|
|
Опереджувальне завдання (індивідуальне) – 2 бали
Загальна оцінка:
Додаток 2
Робочий листок учня (учениці) 8 – А класу (Індія)
_______________________________________
Тема: Країни Сходу 16 – 17 столітті
План уроку
- Самостійна робота з термінами – 3 бали
Встановити відповідність:
|
А.Держава Великих Моголів |
1 Держава, заснована Бабуром |
|
Б.Раджа |
2 Релігія, заснована Гаутамою |
|
В. Індуїзм |
3 «Перлина Сходу» - мавзолей |
|
Г. Брахма |
4 Князівський титул в Індії |
|
Д. Буддизм |
5 Система релігійних вірувань Індії |
|
Е. Тадж - Махал |
6 Бог, з тіла якого зроблені індійські касти |
|
|
|
2. Технологічна карта подорожі (протягом уроку) – 4 бали
«Світ очима народів Сходу»
|
Категорія |
Туреччина - Персія |
Китай |
Індія |
Японія |
|
Цивілізація
|
|
|
|
|
|
Релігія
|
|
|
|
|
|
Символ країни
|
|
|
|
|
|
Культура
|
|
|
|
|
3. «Відгадай прянощі». – 3 бали
|
А. Червоний перець (папріка) |
|
|
Б. Шафран |
|
|
В. Коріандр |
|
|
Г. М’ята |
|
|
Д. Орегано (чебрець) |
|
|
Е. Каррі |
|
|
Є Мускатний горіх |
|
|
Ж. Гвоздика |
|
|
|
|
Опереджувальне завдання (індивідуальне) – 2 бали
Загальна оцінка:
Додаток 2
Робочий листок учня (учениці) 8 – А класу (Японія)
_______________________________________
Тема: Країни Сходу 16 – 17 столітті
План уроку
- Самостійна робота з термінами – 3 бали
Встановити відповідність:
|
А. Орігамі |
1 Релігія |
|
Б Сьогун |
2 Мистецтво офрмлення квіткових композицій |
|
В. Синтеїзм |
3 Паперове мистецтво |
|
Г. Хоку |
4 Слуга, воїн |
|
Д. Самурай |
5 Військовий начальник Японії |
|
Е. Ікебана |
6 Японський тривірш |
|
|
|
2. Технологічна карта подорожі (протягом уроку) – 4 бали
«Світ очима народів Сходу»
|
Категорія |
Туреччина - Персія |
Китай |
Індія |
Японія |
|
Цивілізація
|
|
|
|
|
|
Релігія
|
|
|
|
|
|
Символ країни
|
|
|
|
|
|
Культура
|
|
|
|
|
3. «Відгадай прянощі». – 3 бали
|
А. Червоний перець (папріка) |
|
|
Б. Шафран |
|
|
В. Коріандр |
|
|
Г. М’ята |
|
|
Д. Орегано (чебрець) |
|
|
Е. Каррі |
|
|
Є Мускатний горіх |
|
|
Ж. Гвоздика |
|
|
|
|
Опереджувальне завдання (індивідуальне) – 2 бали
Загальна оцінка:
Додаток 3
Іслам (Туреччина). Термін "іслам" у перекладі з арабської означає "покірність", а того, хто прийняв цю релігію, називають "вірним" (араб. муслим). Звідси друга назва цієї релігії — мусульманство. В Європі її колись також називали магометанством", від латинізованої форми імені її основоположника: Мухаммад — Магомет. Наймолодша зі світових релігій. Вона виникла на початку VII ст. у кочових і напівкочових народів семітської мовної сім’ї, що жили на території Аравійського півострова. Порівняна молодість наклала на іслам подвійний відбиток. З одного боку, іслам багато чого запозичив у релігійно-культовому плані в іудаїзму та християнства, оскільки склався на Близькому Сході, утому ж соціокультурному й мовному середовищі що й вони, але значно пізніше. Ці запозичення відчутні й у Священній книзі мусульман — Корані, позначаються вони на віровченні, помітні й у культі. З другого боку, ісламу вдалося довести до абсолюту принцип монотеїзму, єдинобожжя, на якому ґрунтувалися ці основоположні для нього релігії. Іслам забороняє зображати людей і тварин, тому образотворче мистецтво було переважно орнаментальним.
Додаток 4
Зороастризм – 6 – 7 століття. Основна риса – дуалізм. В основі світу – боротьба між добром і злом, яка не припиняється. Світле начало уособлює дорий бог – Агурс – Маз –да; темне – Ангра –Майнью.
Кожний з богів очолює духів світла і добра - ахурів і зла – девів. Обидва рівноправні творці світу. Перший створив все добре і розумне, корисне. Другий – все погане, шкідливе. Вони борються за людину, яка вільна у виборі між добром і злом. Зороастризм закликає людину до чистоти і порядку. Вогонь – очищувальна сила. Душа – безсмертна, яка попаде до раю чи пекла. Людська історія ділиться на ери: творення, змішування, розділення.
Додаток 6
Індія – індуїзм (на рубежі двох ер), виникла на основі брахманізму: система вірувань з великою кількістю богів (Брахма, Вішну, Шіва та інші). Священні тексти «Веди». Світ пронизує духовне і фізичне. Індуїсти вважають, що людина після фізичної смерті перероджується на будь – яку живу істоту, згідно з власною кармою, і ланцюг перетворень – безкінечний і тому вони не бояться смерті. Релігія освячує кастову систему: якщо людина народилася в певній групі, то вона не може перейти за цього життя до іншої касти. Переселення душ – реінкарнація; коло перевтілень – сансара, закони карми – воздаяння. Людина – творець своєї долі і вона не може уникнути наслідків своїх попередніх вчинків. Звідси – заперечення насильства, але акцент на самозаглиблення, зв'язок з природою, зменшення потреб до мінімуму, відхід від суспільного життя. Ненасильство – ахімса – визначає спосіб мислення і щоденну поведінку людей.
Додаток 7
Індія - буддизм (6 -5 ст. до н.е.), засновник Гаутама, який став першим Буддою («Просвітленим») Найдревніша з трьох світових релігій. Головним є вчення про чотири благородні істини: 1 – страждання (життя – це страждання); 2 істина причини (жага до життя, бажання); третя – звільнення (можна звільнитися від страждань, звільнившись від бажань) і четверта істина – шлях (існує вісім шляхів позбавлення страждань: через правильні погляди, рішучість, мову, поведінку, спосіб життя, зусилля, увагу, зосередженість).
Буддизм не визнає вічної душі. Блаженний стан – нірвана – звільнення від свого «Я». Чинність закону карми припиняється з досягненням нірвани. Священні книги «Тріпітака», написані мовою народу палі.
Додаток 8
Китай – Конфуціанство – 6 століття до н.е. Вчитель Кун (Конфуцій) – засновник, що жив в епоху кризи в Китаї і розробив суспільний ідеал. Устрій суспільства освячений Небом. В Китаї неможливо знайти поняття «Бог» і віру в божественне створення світу. Світ поцейбічний, нерозділений на дух і матерію, а органічний. Людина займає центральне місце у Всесвіті. Підхід до будь – якого явища з позиції вчення про моральність. У цьому вченні відсутні риси про кінцевий смисл земної історії.
Даосизм як одна з провідних релігійно-філософських течій Китаю виник приблизно одночасно з конфуціанством (VII ст. до н.е.), а як цілісна релігійно-філософська система склався в IV—III ст. до н.е. Засновником його вважають давньокитайського філософа Лао-цзи («Стара дитина»), хоч багато синологів (китаєзнавців) сумніваються, що така особа існувала насправді. За легендою, мати носила його кілька десятків років, народивши старим. «Цзи», щоправда, означає і «філософ». Провідна ідея його полягає в тому, що природа, суспільство, кожна людина окремо підкоряються не Небу, а всезагальному закону — дао — невидимому, всюдисущому закону природи, суспільства, поведінки людини, який є невіддільним від матеріального світу, управляє ним. Дао є об'єктивною силою. Порушення його вносить дисгармонію. Особливо це помітно в житті суспільства, коли нерозумний правитель забуває про дао. Дао — не божество, а щось близьке до розуму, природи, шляху чи закону. Воно не персоніфіковане, але передує всім особам. Дао ніхто не створював, навпаки — воно першоджерело всього, в тому числі й неба, з нього все починається і ним все закінчується, воно регулює все існуюче. Дао присутнє всюди і у всьому. Це — загальний закон природи, джерело матеріального і духовного буття. Його неможливо сприймати безпосередньо, воно поза відчуттями людини. Тому все, що людина відчуває, — це не дао, а лише його вияв. Пізнання дао може бути дано тільки самим дао.
СИНТОЇЗМ — це переважно релігія японців. Синтоїзм почав формуватися майже одночасно з японською етнічною культурою, отже він є релігійною культурою, яка ніколи не існувала окремо від цього суспільства.. Назву «синто» утворено в VI сторіччі н. е., щоб відрізняти місцеву релігію від впровадженого до Японії буддизму. Синтоїзм був підсвідомою релігією, яка складалась зі звичаїв та обрядів. Важко визначити точну дату виникнення початкового синтоїзму, тобто «релігії японців». Коли почали вирощувати рис на затоплених ланах, «з’явилася необхідність у добре організованій та стабільній общині,— пояснює «Японська енциклопедія Коданша»,— тому розвинулась сільськогосподарська обрядовість, яка пізніше набула великого значення у синтоїзмі». Стародавні мешканці Японії вигадали численних богів природи та вшановували їх.
Крім того, через страх перед душами померлих люди виконували обряди, щоб задобрювати їх. Пізніше такі обряди переросли в поклоніння духам предків. За вченням синтоїзму, душа «покійного» зберігає свою індивідуальність, але в момент смерті людини вона заплямовується. Коли рідні померлого виконують поминальні обряди, душа очищується, звільняючись від усякої злоби, та набуває спокійної і доброзичливої вдачі. З бігом часу дух предка отримує статус родового божества, або хоронителя. Отже, ми бачимо, що віра в безсмертну душу лежить в основі ще одної релігії та обумовлює погляди й учинки віруючих.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку