Ефективні методи роботи з дітьми ООП

Соціально-психологічний мікс “Ефективні методи роботи з особливими дітьми” Если я чем-то на тебя не похож, я этим вовсе не оскорбляю тебя, а, напротив, одаряю» Антуан де Сент-Экзюпери Педагог соціальний. Страханова Ганна Володимирівна – Комунальний заклад «Знам’янська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради»

Страханова Ганна Володимирівна Соціальний педагог КЗ «Знам`янської спеціальної школа КОР» Спеціаліст Ікатегорії Педагогічний стаж 11 років 2015 році закінчила Центральноукраїнський ДПУ ім. В. Винниченка

І квест: «Інформаційний»:«Які вони – особливі діти?»«Я – особлива дитина!» (діти з РАС, діти з легкою розумовою відсталістю та діти з порушеннями поведінки)

ІІ квест: «Практичний»: Соціально-педагогічна робота з особливими дітьми: ефективні методи та напрями Взаємодія соціального педагога з громадськими організаціями Ефективні методи роботи психолога з особливими дітьми Арт – терапія у роботі з дітьми з РАС, розумовою відсталістю та порушенням поведінки  

Ви дізнаєтесь: Як налагодити контакт з особливими дітьми. Як взаємодіяти з особливими дітьми. Як працювати з особливими дітьми. Як здійснювати супровід особливих дітей та їх сім’ї

І Які вони- особливі діти? В. О. Сухомлинський зазначав: «Знедолена природою дитина не повинна знати, що вона малоздібна, що у неї слабкий розум, слабкі сили. Виховання такої дитини повинно бути у сто разів ніжнішим, чуйнішим, дбайливішим».

На вашу думку!- Яка дитина вважається нормальною?

За визначенням Л. Пожар дитина вважається нормальною:а) коли рівень її розвитку відповідає рівневі більшості дітей її віку або старшого віку, враховуючи рівень розвитку суспільства, в якому вона проживає;б) якщо вона розвивається відповідно до загальних напрямів, що визначає розвиток індивідуальних якостей, здібностей і можливостей, конкретно і однозначно домагаючись повного розвитку окремих складових та їх повної інтеграції, долаючи можливі негативні впливи з боку власного організму й оточення;в) коли вона розвивається згідно із суспільними вимогами, що визначають як її актуальні норми поведінки, так і подальші перспективи її адекватного творчого соціального функціонування у період зрілості.

О. Р. Лурія визначив п'ять основних умов нормального психічного розвитку— збереженість структур і функцій центральної нервової системи;— збереженість аналізаторних систем;— збереженість мовленнєвої системи;— нормальний фізичний розвиток;— адекватне вікові й можливостям виховання і навчання.

Не можна вимагати від дитини неможливого – до певного рівня і певного кола знань різні діти йдуть по різному. В. О. Сухомлинський. Діти з особливими потребами – це діти, чиї потреби залежать від різної фізичної чи розумової недостатності або труднощів, пов’язаних з навчанням, засвоєнням знань, умінь та навичок.

За даними Міністерства охорони здоров҆ я . В Україні на 1000 дітей припадає 1460 різноманітних захворювань. Із 100 новонароджених тільки 20 має задовільний стан здоров’я. 70% новонароджених мають патологічні відхилення у розвитку; 60-70% дітей мають соматичні порушення ще на початку свого розвитку. У понад 80% дітей, які йдуть до школи, присутні відхилення у стані здоров’я: 10% з них мають мовленнєві вади; у 25-30% спостерігаються порушення розвитку моторних функцій; у 30-35% порушення зорово-просторового сприйняття та зорово-моторних координацій. Рівня шкільної зрілості у 6-річному віці досягають від 17% до 50% дітей, а недорозвиток пізнавальних здібностей виявлено у кожної десятої дитини шкільного вікув школу приходить близько 30% здорових дітей, а серед випускників таких – близько 10%

За класифікацією , запропонованої В. А. Лапшіним і Б. П. Пузановим , до основних категорій особливих дітей належать діти з порушеннями психофізичного розвитку. Діти з порушенням слуху ( глухі , слабочуючі); Діти з порушенням зору (сліпі , слабозорі ) ;Діти з порушенням мовлення ( логопати ) ;Діти з порушенням опорно -рухового апарату;Діти з розумовою відсталістю Діти із легкою розумовою відсталістю;Діти з порушенням поведінки і спілкування ;Діти з комбінованованими вадами психофізичного розвитку, з так званими складними дефектами

Правила роботи з дітьми з особливими потребами. Дотримуйтесь встановленого порядку дня. Пропонуйте безпечне місце, звідки діти могли б спостерігати за діяльністю інших. Сприяйте залученню дітей до груп. Можна просто виконувати завдання удвох. Використовуйте позитивне підкріплення: усмішка, кивок голови чи плескання по спині, хваліть за правильні дії, не примушуйте до колективної роботи, приділяйте особливу увагу, щоб у дітей з’явилося відчуття довіри, необхідне для колективної роботи. Звертайте увагу на зусилля, а не на результат. Особливо складно працювати з агресивними дітьми, тому обмежуйте рівень шуму і візуальної стимуляції. Необхідне просторе приміщення, щоб можна було виокремити гіперактивних дітей. Давайте чіткі вказівки: учні мають чітко розуміти, чого від них хочуть, у класі має бути розпорядок дня, на агресивну поведінку слід реагувати миттєво й організовувати паузи, щоб заспокоїти дітей. Учіть дітей контролювати свої дії.

Діти з порушеннями слухуІ Всіх дітей з розладами слуху поділяють на три категорії:  глухих, пізнооглухлих, слабочуючих (туговухих). До категорії глухих належать діти, слух у яких пошкоджений так, що вони самостійно не можуть використати його для розвитку мовлення. Серед глухих людей розрізняють: а) глухих без мовлення (ранооглухлі); б) глухих, які зберегли мовлення у тій чи іншій мірі (пізнооглухлі). Пізнооглухлі – це категорія дітей, які втратили слух після того, як мовлення у них вже сформувалося, і тому збереглося тією чи іншою мірою. У пізнооглухлих дітей, внаслідок відсутності або різкого послаблення можливості слухового контролю за власним мовленням виявляються ті чи інші дефекти вимови. Слабочуючими (туговухими) називаються діти з частковою недостатністю слуху, що призводить до порушення мовленнєвого розвитку; порівняно з глухими дітьми, слабочуючі діти мають такий слух, який допомагає їм на основі слухового сприйняття мовлення оточуючих засвоїти мінімальний, хоча і неповноцінний за своїм фонематичним оформленням, запас слів .

Діти з порушеннями слуху Навчіться перевіряти справність слухового апарату дитини. Ознайомтесь зі спеціальними технічними засобами, які сприятимуть ефективності навчального процесу. Учень має сидіти достатньо близько, добре бачити вчителя, однокласників та унаочнення. Він має бачити артикуляційний апарат усіх учасників уроку. Стежте за тим, щоб учень отримував інформацію в повному обсязі. Звукову інформацію необхідно підкріплювати та дублювати зоровим сприйняттям текст, таблиць, опорних схем тощо. Починаючи розмову, приверніть увагу учня: назвіть його на ім’я, чи торкніться його руки. Звертаючись і розмовляючи з учнем, дивіться на нього, щоб він міг бачити усі ваші рухи (артикуляцію, вираз обличчя, жести, мову тіла). Перед тим, як розпочати повідомлення нового матеріалу, інструкцій щодо використання завдання тощо, переконайтеся, що учень дивиться на вас і слухає. Час від час переконуйтесь, що учень вас розуміє. Не вважатиметься нетактовним запитати його про це. Переконайтесь, що всі слова в тексті зрозумілі. По можливості спрощуйте текст. Ініціюйте мовленнєве спілкування учня. Не перебивайте його, дайте можливість висловити думку

Діти з порушеннями зору. Зором називається здібність бачити, тобто відчувати і сприймати оточуючу дійсність за допомогою зорового аналізатора. Найбільшу кількість вражень про оточуючий світ мозок отримує через зір. Воно є визначаючим у формуванні уявлень про реально існуючі предмети та явища. Характерними особливостями зорового сприйняття є: дистантність, миттєвість, одночасність та цілісність огляду оточуючої дійсності.

Діти з порушеннями зору. Через кожні 10-15 хвилин учень має 1-2 хвилини перепочити, роблячи спеціальні вправи. Приберіть усі перешкоди на шляху до робочого місця учня. В унаочненні доцільно використовувати більший шрифт, фон зробити не білим, а світло-жовтим чи світло-зеленим. Пишучи на класній дошці, намагайтеся розташовувати матеріал так, щоб в учня він не зливався в суцільну лінію. З’ясуйте, написи, яким кольором крейди учень бачить краще. Озвучуйте все, що пишете. Намагайтеся все, що пишете на дошці, продублювати роздатковим матеріалом. Зверніть увагу на якість роздаткового матеріалу: має бути матовий, а не глянцевий папір, шрифт великим і контрастним. Учневі з порушенням зору потрібно більше часу на виконання вправ, читання тексту. З таких предметів як література, історія, географія тощо можна використовувати аудіозаписи. Стежте за поставою учня, водночас, не обмежуйте його, коли він надто близько підносить тексти до очей.

Діти з порушеннями опорно-рухового апарату Порушення функцій опорно-рухового апарату спостерігаються у 5-7% дітей і можуть носити як вроджений, гак і набутий характер. Види патології опорно-рухового апарату.1. Захворювання нервової системи: - дитячий церебральний параліч; - міопатія; - тяжкі порушення опорно-рухового апарату після перенесеного поліомієліту, 2. Вроджена патологія опорно-рухового апарату: - вроджений вивих стегна; - кривошия; - клишоногість та інші деформації стоп; - аномалії розвитку хребта; - недорозвинення і дефекти кінцівок; та ін.3. Придбані захворювання і пошкодження опорно-рухового апарату: - травми спинного і головного мозку, кінцівок; - поліартрит; - захворювання скелета; - системні захворювання скелета . Більшість дітей з порушеннями опорно-рухового апарату - це діти з церебральним паралічем (89%). Дитячий церебральний параліч - це важке захворювання нервової системи, яке нерідко призводить до інвалідності дитини. За останні роки воно стало одним з найбільш поширених захворювань нервової системи у дітей.

Діти з порушеннями опорно-рухового апаратуІнколи вигляд учня з церебральним паралічем справляє враження, що він не зможе навчатися як інші. Зосередьте увагу на конкретній дитині і дізнайтеся безпосередньо про її особисті потреби і здібності. Проконсультуйтеся з іншими вчителями, які у попередні роки навчали дитину, стосовно організації навчального середовища для саме цього учня. Батьки найкраще знають потреби своєї дитини. Вони можуть чимало розповісти про особливі потреби та можливості учня. Шлях учня до його робочого місця має бути безперешкодним (зручне відкривання дверей, достатньо широкі проходи між партами тощо).

Можливо знадобиться, щоб хтось з персоналу чи учнів завжди був готовий допомогти учневі з церебральним паралічем (потримати двері доки заїде візок, під час подолання сходів чи порогів тощо). 3 допомогою фахівців чи батьків облаштуйте робоче місце учня з урахуванням його фізичного стану та особливостей розвитку навчальних навичок (для утримання постави у зручному положенні, для обмеження мимовільних рухів, полегшення письма, читання). Проконсультуйтеся з фізіотерапевтом стосовно режиму навантаження учня, необхідних перерв і вправ. Нагадуйте про це учневі та стежте, щоб він не перевтомлювався. Стежте, щоб необхідні матеріали, навчальне приладдя, унаочнення були у межах досяжності учня. Не обтяжуйте учня надмірним піклуванням. Допомагайте, коли напевно знаєте, що він не може щось подолати, або коли він звернеться по допомогу. Учневі необхідно більше часу для виконання завдання. Адаптуйте вправи відповідним чином, розробіть завдання у вигляді тестів тощо.

Аутичні діти Аути зм (грец. αυτός - «сам», аутизм – занурення в себе) – форма психологічного відчуження людини, при якій думки, почуття і бажання підкорюються внутрішньому світобаченню. Симптоми аутизму. Дитина рідко встановлює зоровий контакт або ж встановлює його в незвичний спосіб. Виявляє значно менше цікавості до навколишнього світу, ніж від неї сподіваються. Переважно бавиться сама, перебуває наче у своєму власному світі. Не наслідує ігри інших дітей, поведінки батьків. Зовсім не виявляє зацікавлення до гри з однолітками. Дитина починала говорити, а потім перестала. Не реагує на прості вказівки, на звертання до неї, хоча її поведінка в інших ситуаціях свідчить про те,що у дитини немає проблем зі слухом Розвиток мовлення дитини не відповідає її вікові. Механічно повторює почуті слова, напр., висловлювання з телепрограм. Повторює їх багаторазово. У спілкуванні не використовує ні жестів, ні міміки.

Аутичні діти Встановити позитивний емоційний контакт. Використовуються стереотипи дитини. Навчити дитину мові почуттів, фіксувати увагу на емоційному стані людей і тварин. Навчити поведінковій етиці на емоційній основі, аналізувати світ емоцій. В подальшому розвиток творчих здібностей та уяви дозволяє дитині адекватно сприймати літературні казки. Педагогам не слід використовувати травмуючи слова: «ти злякався...», «не вийшло…». Завдання педагога – попередити наростання негативізму, подолати комунікативні бар’єри. Одним з напрямків роботи є соціально- побутова адаптація дітей, формування навичок самообслуговування

Легка розумова відсталість (ЛРВ)легкий ступінь психічного недорозвинення, який характеризується недостатністю до розуміння і продукування складних понять, узагальнень, аналізу і переживанням конкретно-описового типу мислення, спрощеністю поглядів.  Характерними проявами цих станів Є: А) тенденція до затримки розуміння і мовлення в різному ступені;Б) з різною частиною зустрічаються супутні стани: аутизм, розлади поведінки, епілепсія;В) труднощі навчання в загальноосвітній школі;Г) високий ступінь потрапляння під чужий вплив;Д) обов`язкова недостатність понятійного мислення;Є) наявність мікроорганічної неврологічної симптоматики

Діти з легкою розумовою відсталістю. Зосередьте увагу на сильних сторонах учня і спирайтеся на них у процесі навчання. Водночас, будьте готові, що доведеться поступово заповнювати прогалини у знаннях, вміннях і навичках учня. Подавайте зміст навчального матеріалу невеликими частинами, використовуючи мультисенсорний підхід (слуховий, візуальний, маніпуляційний). Якомога більше повторюйте та закріплюйте вивчене. Заохочуйте учня, підтримуйте позитивну мотивацію навчання. Дещо сповільніть темп навчання, зважаючи на знижені психічну витривалість і розумову працездатність учня. Будьте терплячими, якщо учневі необхідно пояснити чи показати щось багаторазово. Віднайдіть оптимальний варіант взаємодії з ним (поясніть новий матеріал до уроку, на занятті дайте письмовий тезовий план, алгоритм дій тощо). Розчленовуйте завдання на окремі невеликі частини. Якщо необхідно - складайте письмовий алгоритм поетапного виконання завдання. Усні інструкції давайте по одній, доки учень не навчиться утримувати у пам'яті одразу кілька. Практикуйте прикладне застосування набутих учнем знань. Спільно з учнем по-кроково аналізуйте виконання завдання.

Діти з синдромом Дауна та розумово відсталіСучасні наукові напрямки, пропонують розглядати синдром Дауна не як хвороба, а як певний стан, яке обумовлено перевищенням генетичного матеріалу в 21 парі хромосом (трисомія). Це означає, що при синдромі Дауна з'являється додаткова 47 хромосома, в нормі їх 46 або 23 пари. Синдром Дауна має свою характерну симптоматичну картину, яка сильно виражається і в зовнішньому вигляді особистості. 

Діти з синдромом Дауна та розумово відсталі Використовуйте доступне мовлення, висловлюйтесь точно та лаконічно. Якщо вам потрібно поясни ти щось складне, розподіліть інформацію на частини. Уникайте словесних штампів й образних висловів, якщо ви не впевнені в тому, що дитина їх знає. Не використовуйте сарказму й натяків. Викладаючи новий матеріал, розповідайте покроково. Надайте дитині можливість усвідомити кожен етап після пояснення. Якщо необхідно, використовуйте ілюстрації. Будьте готовими повторити кілька разів. Не зневірюйтесь, якщо вас із першого разу незрозуміли. Ставтеся до дітей так само, як і до їхніх однолітків, обговорюйте з ни ми ті ж самі теми., ставте запитання на тему, яка вас цікавить, кілька разів, перефразовуючи їх.

Діти з гіперактивністю та порушеннями уваги. Синдромом дефіциту уваги або СДУГ називають певний тип поведінки, який супроводжується порушеннями уваги, загального розвитку, гіперактивністю. Спостерігаються такі розлади, як у дітей, так і у дорослих. Відзначаються труднощі в сприйнятті інформації, концентрації уваги, імпульсивність в поведінці. Розрізняють синдром дефіциту уваги окремо і, включаючи гіперактивність.

Діти з гіперактивністю та порушеннями уваги. Найдоцільніше посадити учня за першу парту, він менше відволікатиметься. Види діяльності на уроці мають бути структурованими для учня у вигляді картки чітко сформульованих дій, алгоритму виконання завдання. Вказівки мають бути короткими та чіткими, повторюватися кількаразово. Учневі важко зосередитися, тому його потрібно кількаразово спонукати до виконання, контролювати цей процес до його завершення, адаптувати завдання таким чином, щоб учень встигав працювати у темпі всього класу. Домагайтеся виконання завдання і перевіряйте його. Знаходьте різноманітні можливості для виступу учня перед класом. Навчальний матеріал потрібно по можливості унаочнити настільки, щоб він утримував увагу учня і був максимально інформативним. Хваліть дитину, використовуйте зворотній зв'язок, емоційно реагуйте на найменші її досягнення, підвищуйте її самооцінку, статус у колективі. Потрібно виробляти позитивну мотивацію у навчанні. Спирайтеся на сильні сторони учня, відзначайте його особливі успіхи, особливо у діяльності, до якої він виявляє інтерес. Тісно, якомога частіше спілкуйтеся і співпрацюйте з батьками учня.

Діти з труднощами у навчанні Труднощі у навчанні – загалом позначають специфічні проблеми, пов’язані з навчанням. Труднощі у навчанні можуть перешкоджати дитині щось вивчати або використовувати певні навички. Зазвичай, це навички читання, письма, слухання, міркування, рахунку, зв’язного мовлення тощо. Труднощі у навчанні можна описати таким чином: це розлад одного або більше основних психологічних процесів, що можуть виявлятися у зниженні ефективності навчально-пізнавальної діяльності та соціальної адаптації в цілому.

Діти з труднощами у навчанніДізнайтеся більше про особливості дітей із труднощами у навчанні, про організації, які надають допомогу, та інформаційні джерела, про специфічні технології та стратегії, що можуть підтримати учня емоційно. Шукайте можливості змінити життя учня! Дізнайтеся про сильні сторони та інтереси учня і всіляко підтримуйте їх. Давайте учневі позитивну оцінку та більше можливостей практичної діяльності. Перегляньте інформацію щодо особливостей навчання з метою визначення конкретних проблем. Зверніться до фахівців стосовно методів навчання конкретного учня. Налагодьте добрі стосунки з батьками учня. Постійно спілкуючись, обмінюйтеся інформацією про успіхи учня у школі Урізноманітнюйте навчальну діяльність, однак, забезпечуйте плавний перехід від одних видів діяльності до інших. Завдання мають відповідати можливостям учнів та виключати відчуття стійких невдач. Не перекладайте подолання проблем у навчанні виключно на батьків. Допомагайте їм усвідомлювати найменші успіхи учня та закріплювати їх. Подолання труднощів у навчанні - це результат спільної тривалої та копіткої роботи педагогів, психологів, батьків і навіть терапевтів.

Гра “Друкарська машинка”Цілі: В ігровій формі підкреслити важливість кожного гравця у вирішенні групового завдання;Закріпити навички спільного рішення групової задачі;Розвинити концентрацію уваги учнів. Завдання : Між учасниками розподіляється літери алфавіту. Тренер вимовляє слово, його потрібно “надрукувати”Група, що уособлює друкарську машинку, намагається це зробити, плескаючи в долоні. Правильно надрукованим вважається слово, яке учасники “отхлопали”, не порушуючи черговості букв.

- Не засмучуйся про те, що ніхто не знає тебе, а прагни бути тим, кого можуть знати (Конфуцій)- Людина – все одно що цегла: обпалюючись, він стає твердим (Бернард Шоу)