Екологічна казка "Чому Зайчик перестав смітити"

                                        Біном-фантазій

        (діти створюють казкові історії пов’язані з природою)

                         "Чому Зайчик перестав смітити"

Жив-був у лісі маленький Зайчик на ім'я Вуханчик. Вуханчик дуже любив ласувати морквою, яблуками та різними смаколиками в яскравих обгортках.

Одного разу мама Зайчиха дала йому велике червоне яблуко і сказала:
— Вуханчику, з’їж яблучко, але серцевину викинь у компостну яму біля нашого дому, добре?

— Добре, мамо! — відповів Вуханчик і побіг гратися на лісову галявину.

Він з’їв яблуко, а серцевину з кісточками кинув прямо під кущ. "Нічого страшного, — подумав він. — Тут так багато листя!"

Потім він з’їв цукерку в блискучій обгортці і кинув папірець у кущі. З’їв печиво в пластиковій упаковці і теж залишив її на траві.

Так він грався цілий день і залишив після себе цілу купу сміття на улюбленій галявині, де всі звірята любили грати в хованки.

Наступного дня звірята знову зібралися гратися. Прибігли Білочка, Їжачок та Лисичка.

— Ой, як тут брудно! — закричала Білочка. — Хто це насмітив? Я не можу тут стрибати!

— Тут неприємно пахне! — затулив носик Їжачок.

Вуханчику стало дуже соромно. Він зрозумів, що це він зіпсував галявину, бо не дотримався простого правила: "Що взяв у природи — те й прибери за собою".

Раптом до галявини підійшов старий і мудрий Ведмідь-лісничий. Він уважно подивився на засмічене місце і сумно похитав головою.

— Дітки, — лагідно сказав Ведмідь, — природа — це наш дім. Якщо ми смітимо, наш дім хворіє. Звичайне яблучне серцевина перетвориться на добриво і допоможе вирости новому дереву, але пластикова обгортка лежатиме тут багато-багато років і не дасть рости травичці.

Вуханчик підійшов до Ведмедя і тихо промовив:
— Це я насмітив. Я не знав, що так не можна. Вибачте мені, будь ласка!

Ведмідь посміхнувся і простягнув Вуханчику маленький мішечок.

— Не засмучуйся, Вуханчику. Головне — зрозуміти свою помилку. Зараз ми все приберемо, а ти запам’ятай просте правило.

Вуханчик, Білочка, Їжачок та Лисичка швидко зібрали все сміття. Пластик та обгортки поклали в мішечок, а залишки їжі віднесли до компостної ями біля дому Зайчика.

Галявина знову стала чистою та красивою. Звірята продовжили гратися, а Вуханчик відтоді завжди-завжди прибирав за собою і навіть повчав інших звірят, як важливо дбати про чистоту в лісі.

Висновок: Природне сміття (їжа) допомагає землі, а штучне (пластик, папірці) — шкодить і ніколи не зникає.