Екологічне виховання молодших школярів

 Екологічні проблеми займають важливе місце серед актуальних проблем сучасності. Нинішнє століття можна вважати століттям екології. Сьогодні екологічне виховання молодших школярів стало не тільки бажаним, але і необхідним. Це викликано погіршенням стану навколишнього середовища, а як наслідок – зниженням рівня життя людей.

 Основною метою екологічного виховання є формування відповідальності за стан навколишнього середовища. У процесі цілеспрямованої екологічної освіти і виховання діти засвоюють наукові основи проблем взаємодії суспільства і природи, оволодівають умінням і навичками спілкування з навколишнім середовищем. Екологічна освіта і виховання включають уміння і розвиток наукових знань про взаємодію суспільства і природи, формування цілісного відношення до людей і природи, розвиток потреби спілкування з природою. Учні молодших класів мають розуміти соціальні і природні причини, що визначають норми і правила відношення до природи. На основі засвоєних екологічних знань в учнів відбувається становлення впевненості в необхідності охорони природи. Ці знання впливають на формування наукового світогляду, виробляють необхідні норми поведінки в природі. У сучасних умовах мета екологічної освіти і виховання – це формування відповідального відношення людини до природи.

 Отже, виховну і навчальну роботу ми проводимо таким чином, щоб показати дитині, як вона пов’язана з усім навколишнім світом. Формуємо у школярів відповідальне відношення до природи, виховуємо потребу в спілкуванні з природою, вміння і навички взаємодії з навколишнім середовищем.

Навчальну і виховну роботу проводимо так, щоб показати, як дитина пов’язана з навколишнім світом. Головним способом осмислення вважаємо розв’язання  проблемних, творчих завдань. Ці знання потрібно добувати разом з учнями, без примусового вислуховування нового матеріалу, але активно використовуючи його досвід.

 Заняття з екологічного виховання потребують попередньої підготовки, яка приводить дітей до правильного розв’язання проблемних ситуацій.

 У плані виховної роботи відображені заняття з дітьми з екології, робота з батьками вихованців. Передбачена і різноманітна практична діяльність дітей: підгодовування птахів взимку, збирання насіння диких рослин, вирощування квітів, та ін.

Кожного місяця проводиться виховний захід (КВВ, вікторина, олімпіада), мета якого узагальнити знання дітей про природу.

 Щомісяця ми проводимо екскурсії до парків. Попередньо проводимо бесіду, на якій оголошуємо тему і мету екскурсії, знайомимо дітей з правилами поведінки на природі. Окремі учні одержують завдання: приготувати повідомлення, вивчити загадки, вірші, організувати вікторину, провести гру.

 Під час проведення екскурсій на природу провідним є метод спостереження об’єктів, предметів, явищ. В ході екскурсій ми постійно звертаємо увагу дітей на красу навколишнього середовища, підкреслюємо необхідність бережного відношення до неї. Всі явища природи розглядаємо в тісній взаємодії і розвитку, що допомагає закласти в учнях паростки екологічного виховання. Більш емоційному сприйняттю сприяє читання віршів про природу.

 Підсумок екскурсії проводимо у вигляді узагальнюючої бесіди. Це необхідно для того, щоб діти правильно зрозуміли окремі явища природи. Закріплення екскурсії продовжується і далі на позакласних заходах, на уроках у вигляді невеличких повідомлень, демонстрацій малюнків, колекцій. Таким чином у класі встановлюється традиція постійного спілкування з природою – прекрасним наставником і вихователем. Діти щоденно ведуть спостереження за змінами у природі, погодою. Спостереження – важливе джерело знань про природу. Воно розвиває у дітей важливе вміння – дивитися і бачити, робити висновки і узагальнення. Дітям прищеплюємо навички як у звичайному бачити незвичайне, красиве, дивне. Доброю справою стає постійна турбота школярів про кімнатні рослини. Так виховуємо у дітей любов до всього живого, а це одна із сторін духовної краси людини.

 Система естетичного впливу веде до того, що учні все помічають у житті природи, гостріше відчувають красу природи, рідного краю, глибше цікавляться навколишнім світом і намагаються самі зробити щось корисне у житті.

 Твори художньої літератури про природу збагачують навчальний і виховний процес. Уміло вплетені в канву уроку уривки із казок, оповідань, віршів оживляють розповідь учителя. Образне, яскраве мовлення художніх текстів підвищує емоційність сприйняття, сприяє естетичному і екологічному вихованню. До кола читання учнів належать твори О. Копиленка, Ю. Старостенка,                 В. Сухомлинського. Ці книги стали вірним помічником і другом дітей протягом   всього початкового навчального періоду. Вони розкривають великі можливості перед учителем початкових класів у реалізації завдань екологічного, морального, естетичного виховання учнів. Це необхідний інструмент, який допомагає вибрати цікаві форми роботи, створити проблемні ситуації.

 Молодший шкільний вік найбільш сприятливий для формування екологічної культури. Виховання правильного відношення дітей до природи, уміння бережно поводитися з живими істотами повноцінно здійснюється лише тоді, коли система екологічного виховання у школі взаємопов’язана із сімейним вихованням. Тому на позакласні заходи ми завжди запрошуємо батьків, проводимо батьківські всеобучі з метою підтримки і допомоги питаннях екологічного виховання молодших школярів. Ефективність екологічного виховання забезпечується завдяки створенню цілісної системи виховання молодших школярів, де природа займає особливе місце.

Вовк Антоніна Олександрівна – вчитель початкових класів, вчитель-методист