У статті визначено актуальність формування екологічної компетентності здобувачів освіти під час уроків природознавства, методичну основу екологічного виховання та чинники розвитку екологічної свідомості.
Зміст навчально-виховної роботи в цьому напрямі полягає у розкритті перед дітьми багатогранної цінності природи,
Завдання екологічного виховання: визначити найефективніші методи екологічного виховання на уроках природознавства, викликати у дітей стурбованість сучасним станом навколишнього середовища.
Екологічне виховання є одним з найважливіших завдань сьогодення. Метою виховання екологічної культури є формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального ставлення до навколишнього середовища. Взаємовідносини людини з навколишнім середовищем наразі виносять на першу сходинку глобальних проблем людства. Вирішення яких залежить від діяльності кожної людини. Саме тому однією з актуальних проблем сучасного суспільства є проблема формування екологічної культури.
Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер. Оскільки його зміст утворює система уявлень і понять , відібраних з різних природничих наук.
Головною метою природознавства є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної творчої особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи.
Одним із найважливіших принципів екологічної освіти є принцип неперервності взаєпов' язаних процесів навчання , виховання та розвитку людини протягом усього її життя.
Природознавство як навчальний предмет діти починають вивчати у молодшій школі. Тут, на доступному учням рівні, розглядаються зв'язку між неживою і живою природою, між різними компонентами живої природи (рослинами, тваринами), між природою і людиною. Через пізнання даних зв'язків і відносин учні вивчають навколишній світ і в цьому їм також допомагають екологічні зв'язки. Їх вивчення сприяє розвитку логічного мислення, пам'яті, уяви, мовлення.
В 5 класі продовжується вивчення курсу природознавства. На уроках природознавства учні дістають певну суму знань, набувають умінь і навичок , які потрібні для вивчення в середніх і старших класах таких природничих предметів, як біологія, географія.
Хочу зупинитися на особливостях викладання природознавства у п' ятому класі. Обов' язковим є врахування вікових, пізнавальних можливостей у дітей в процесі екологічного виховання. Вибір оптимальних форм і методів роботи з дітьми.
Зміст природничого матеріалу повинен бути науковим, підготовленим до свідомого сприйняття учнями своїх обов' язків, але не перевантаженим і доступним для розуміння дітей.
Обов' язково треба враховувати розподіл часу на основні структурні елементи уроку.
Неправильний розподіл часу на структурні елементи уроку ( довготривала перевірка домашнього завдання, розповідь) призводить до зниження пізнавальної активності дітей. При описовому вивченні курсу інтерес у школярів поступово знижується, це відбувається неминуче, навіть в тому випадку, якщо вчитель залучає цікаві факти, загадки, прислів'я і т.д., оскільки теоретичний рівень матеріалу залишається, по суті, незмінним.
Для розвитку логічного мислення та пізнавальної самодіяльності учнів на уроці застосовую різні види робіт. Ефективність навчально-виховного процесу з природознавства значно підвищується, коли поряд з традиційними формами проведення уроків запроваджувати нетрадиційні форми, методи та методичні прийоми, інноваційні педагогічні технології.
Головним завданням нетрадиційних уроків є розвиток інтересу учнів до навчального процесу з природознавства, активізація їх пізнавальної діяльності, формування навичок самостійності, творчості, спостережливості.
Проведення таких нестандартних уроків, як: урок-мандрівка, урок-змагання, проведення практичних робіт, з демонстрацією найпростіших лабораторних дослідів, однозначно підвищує інтерес учнів до вивчення природознавства.
Застосовую метод проектів . Сьогодні метод проектів вважають одним з найперспективніших методів навчання. Адже він стимулює учнів до розв’язання проблем, які потребують певної суми знань; розвиває критичне мислення; формує навики роботи з інформацією (учні добирають потрібну інформацію, аналізують її, систематизують); допомагає вирішувати пізнавальні й творчі завдання в співпраці.
Проектна технологія навчання сприяє самостійній діяльності учнів щодо розв’язання тієї чи іншої проблеми з використанням різноманітних засобів інтеграції знань і вмінь з різних галузей. Результати виконаних проектів мають бути безпосередньо пов’язані з реальним життям.
Учні 5 класу на уроках природознавства працюють над такими міні- проектами:
«Опале листя- користь чи шкода», «Смітити не можна, переробляти».
Діти розуміють, що багато вже використаних в побуті речей можуть отримати «друге життя» (наприклад, з використаних пластикових пляшок можна робити сувеніри, корисні речі для саду чи городу; можна розмалювати скляні чи пластикові банки. Використані пластикові пакети, папір (коробки) також можуть бути ще раз використані як корисні речі). Таким чином, ми не будемо купувати нові речі, а сприятимемо не тільки заощадженню наших коштів, а й збереженню природних ресурсів на виготовлення нових речей. Діти використовують свою фантазію і створюють нові корисні речі зі старих.
Під час захисту проектів діти вчаться слухати своїх товаришів, аналізувати їхню думку, зіставляти зі своєю. Оцінюючи інших, діти вчаться оцінювати себе, у них формується вміння жити серед людей.
Робота за методом проектів на уроках природознавства дає учням змогу побачити усе розмаїття навколишнього природного середовища.
Важливим є те, що у процесі активної навчальної діяльності та роботи над проектом учні спілкуються з учителем, батьками, рідними, сусідами, знайомими.
На основі отриманої інформації: складають списки, звіти; випускають стінгазети, буклети; виступають перед учнями класу, фотографують;
малюють.
Переконана, що саме такі проекти сприяють розвитку екологічної культури у дітей, формують відповідальне ставлення до навколишнього середовища.
Одержуючи визначену систему знань на уроках "Природознавство", учні засвоюють норми і правила екологічної поведінки в природі, тому що через екологічну освіту виховується відповідальне відношення до природи.