Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп'я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилося з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знов витікає і губиться в хащах. Саме озеро — тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної, задумливої поліської краси. Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись. Аналіз художнього твору. Драма-феєрія «Лісова Пісня»Леся Українка
Світлолюбні рослини (Геліофіти)Ростуть на відкритих, добре освітлених місцях, не переносять тривалого затемнення. Мають високу інтенсивніть фотосинтезу. Мають товсті листки із великою кількістю продихів. Потужна механічна тканина листків, можуть змінювати положення листків. Можуть мати різні волоски на поверхні листя, що захищають листок від перегріву
Тіньовитривалі рослини (Геліосциофіти/Сціогеліофіти)Найвищій рівень фотосинтезу під час дії розсіяного світла. Листя має темні відтінки зеленого кольору. Часто проявляються риси, властиві і світло- і тіньолюбним рослинам. Можуть посилювати фізіологічні процеси свого тіла під тимчасовою дією світла (Наприклад: ясен під дією світла швидко відкриває продихи і повільно їх закриває)