Екологічні проблеми людства.

Виховна година для 9-10 класу

Розробила вчитель хімії

Пустоварова Ю.Ю.

Тема: Екологічні проблеми людства

Мета: Сформувати у дітей основи екологічної культури, поглиблювати розуміння кожним учнем життєвої необхідності охороняти природу; привернути увагу до екологічних проблем та прищеплювати жвавий інтерес до екологічних знань; виховувати любов до природи, привернути увагу до актуальної екологічної проблеми сучасності – засміченості, з’ясувати як впливає погана екологія; знайти шляхи вирішення.

 Завдання:

– освітні: учасники засвоюють нові знання і закріплюють наявні, знайомляться з глобальними проблемами забруднення планети Земля; формуються  основи екологічної культури; вміння  вирішувати екологічні завдання і проблеми;

– розвиваючі: в процесі заходу відбувається підвищення освітньої мотивації, розвиток творчих здібностей та індивідуальних позитивних психологічних якостей, формування дослідницьких навичок, самореалізація;

– виховні: підвищити атмосферу згуртованості і дружби, розвивати самостійність, активність та ініціативність; формувати навички толерантності, взаємодопомоги та інші.

Форма організації заходу: виховна година

Хід виховної години

1.                     Організаційний етап

Об’єднання в команди.

2.                  Вступне слово

Завдання для з’ясування теми заходу кожній команді. Ребус.

3.               Оголошення теми, мети та форми проведення виховної години.

Згідно з прогнозами науковців населення Землі може подвоїтись протягом наступних 50 років. Майже 12 млрд. людей повинні навчитись жити на земній кулі, довжина екватора всього 40 000 км, і не просто жити, а як добрі господарі дбати про землю – свій власний дім, оберігати її. «Усі ми пасажири одного корабля, що називається земля» – сказав Антуан де Сент-Екзюпері. Тому священний обов’язок усіх полягає у постійній турботі про благо нашого спільного дому, а отже, й про себе.

Дехто вважає, що нічого не трапиться, якщо я кину папірець, недопалок, викину пляшку з-під напою, залишу в лісі недоїдки, а насправді ми бачимо навколо жахливі сміттєзвалища. По тому, як людство ставиться до проблеми сміття можна судити наскільки суспільство цивілізоване.

Мотивація до роботи та вирішення проблем

Відео-демонстрація майбутнього нашої землі.

 «It's just one straw, it's just one disposable cup, it's just one plastic bag" - 7.4 billion people

4. Основна частина

Очевидно, що підвищення якості життя пропорційно збільшенню кількості відходів, що продукує людство. Статистика каже, що звичайна сім’я викидає щоденно в середньому 5 кг сміття. Звичайне сміття оточує нас скрізь: воно під ногами, в лісі, в кущах, в річках, морях, під вікнами багатоповерхівок. В смітті граються наші діти. Воно стало атрибутом нашого життя. Екологи називають проблему засміченості екологічною катастрофою. Скоро сміття поглине нас, нашу цивілізацію. Екологічна  проблема – засміченості  дуже актуальна на сьогодні. Людство  перестало бути господарем у своєму домі. Викинути сміття стає  звичним перетворюється на погану звичку. Страждає від цього й наша країна. За статистикою Україна посідає перше місце в Європі за кількістю відходів на душу населення… і є лідером по кількості онкохворих та хворих на алергію і серцево-судинні захворювання. Чи не бачите ви зв’язку між цими сумними лідерствами.
Стурбований таким сумним становищем і всесвіт. Наша блакитна, планета, як і її називали раніше, почала тьмяніти, покриватись брудом та сміттям .

Мозковий штурм.

«Що таке сміття?»

1) Макулатура 

2) Tetra Pak 

3) Поліетилен 

Увага! Вироби з поліетилену мають властивість тягнутися. Вся упаковка, що про розтягуванні рветься, так званий, «шуршик» не є вторинною сировиною.

4) Пластик 

5) Метал 

6) Скло 

7) Небезпечні відходи у складі побутових – до них відносяться ртутні термометри , батарейки, люмінесцентні лампи, невикористані ліки, фарби, жири, лаки, розчинники, а, також, ABS.

Увага! Ні в якому разі відходи цього типу не мають потрапити на смітник.

8) Органічні відходи 

Сьогодні полімерні вироби є невід’ємною частиною сучасного життя. Кожна людина користується ним щодня, адже вони вхоять до складу пакетів, одягу, пластмасових виробів, обгорток на цукерках, пляшок з-під мінеральної води, лінолеуму і тисяч інших предметів постійного вжитку. Втім, багато країн вже усвідомлюють, що потрібно скорочувати використання цього матеріалу, переробляти його і використовувати повторно, а деякі вже виходять на рішення його заборонити взагалі. Щорічно на поверхню нашої планети людство викидає понад 150 мільйонів тон поліетилену. Такі цифри вражають, якщо врахувати, що цей матеріал розкладається щонайменше 200 років. Тобто весь цей час використані пакети чи пляшки лежать на полігонах для сміття та виділяють в ґрунт шкідливі речовини. А їх є чимало: переважна більшість полімерів, що використовуються у виробництві, містять хімічні сполуки, які утворюються в процесі синтезу, і потенційно спроможні негативно впливати на стан довкілля. Деякі види поліетилену можуть виділяти токсичні речовини та містити залишки каталізаторів – шкідливих для здоров’я людини сполук важких металів. В Україні лише 10% відходів полімерних матеріалів переробляються, - решта накопичуються на полігонах та місцевих сміттєзвалищах. Часто, через перенавантаження звалищ, відходи починають спалювати. Під час цього процесу, полімерні матеріали забруднюють навколишнє середовище отруйними речовинами - діоксинами та іншими токсичними речовинами.

 Діоксини — велика група хлорованих вуглеводнів.

Оскільки розчиняються жирами, то мають здатність до біоакумуляції, тобто до накопичення в організмі.

Діоксини, які можна назвати «екологічним брудом», є побічними продуктами, які утворюються при синтезі деяких гербіцидів, та при їх розпаді в природних умовах при виробництві целюлози, у процесах нафтопереробки, при спалюванні хлоровмісних сполук, спалюванні автомобільного мастила та бензину, сміття тощо. Забруднюють довколишнє середовище. Усі діоксини є високотоксичними.

У біосфері діоксин швидко поглинається рослинами, сорбується ґрунтом і різними матеріалами, де практично не змінюється під впливом фізичних, хімічних і біологічних факторів середовища. Завдяки здатності до утворення комплексів, він міцно зв'язується з органічними речовинами ґрунту, взаємодіє із залишках загиблих ґрунтових мікроорганізмів також з відмерлими частинами рослин. Період напіврозпаду діоксину в природі перевищує 10 років. Таким чином, різні об'єкти довкілля є надійними сховищами цієї отрути.

Пластик 

Має сім основних видів, п'ять з яких підлягають переробці. Для того, щоб розібратися, з якого саме виду пластику виготовлена річ, необхідно знайти на ній маркування . Зазвичай, це трикутник з цифрою (від 1 до 7) всередині і літерами внизу, але зустрічаються випадки, коли є лише літери.

І саме тому пропоную зараз познайомитись з методом утилізації поліетилену та збереження довкілля.

5. Рефлексія

Інтерактив. Поліетилен в пляшку

В Україні за кілька років можуть зникнути пластикові пакети. Так, 28 січня депутати Верховної Ради зареєстрували законопроект №9507 “Про зменшення кількості окремих видів відходів з поліетилену в цивільному обігу”, яким пропонується обмежити використання пластикових пакетів в Україні.

Законопроект розробили на основі Директиви Європейського парламенту № 94/62/EC та чинних законів країн-членів Євросоюзу, йдеться на Євроінтеграційному порталі.

Подання законопроекту ініціювали понад 50 народних депутатів та громадська організація ReThink.

"Його ухвалення наблизить вітчизняне законодавство до законодавства Європейського Союзу, значно знизить обсяги відходів з поліетилену, тим самим сприятиме поліпшенню стану навколишнього природного середовища, здоров’я населення", – сказано в пояснювальній записці до законопроекту.

У проекті закону депутати пропонують заборонити надання поліетиленових пакетів на безоплатній основі з 1 січня 2021 року, а також  реалізовувати їх з товщиною стінки до 50 мікрон з 1 січня 2022 року. Також пропонується ввести обов’язкову сертифікацію пакетів на придатність до біорозкладу. Заборона не розповсюджується на надлегкі пластикові пакети з товщиною стінки до 15 мікрон та розмірами 225мм*345мм*450мм, що використовуються для м’яса, риби та продуктів з них, а також сипучих продуктів, для яких пакет є первинною упаковкою.

На думку ініціаторів документа, запропоновані обмеження сприятимуть розвитку ринку альтернатив пластиковим пакетам в країні. Замість них можна використовувати текстильні сумки та мішечки, паперові пакети або пакети з крохмалю, які використовують у країнах ЄС, які ввели заборону на пластикові пакети.

Виробництво пакетів з крохмалю є можливим на існуючому обладнанні українських виробників пакетів і не потребує додаткових інвестицій. А враховуючи потенціал України як аграрної країни, ми можемо стати провідним виробником біорозкладної гранули з крохмалю у світі.

Довідково:

24 жовтня минулого року Європарламент остаточно заборонив цивільний обіг окремих видів продукції з поліетилену. Таке рішення викликано загрозою глобальної екологічної катастрофи, пов’язаної з використанням пластику. Розклад пластикових пакетів складає більш як сто років. Утилізація пластику є утрудненою, оскільки при його спалюванні виділяється велика кількість токсичного бісфенолу-А (BPA), який є токсичною речовиною, що викликає онкологічні захворювання та негативно впливає на репродуктивну функцію та імунну систему.

Щороку лише в країнах Європейського Союзу використовують близько мільйона тонн одноразових поліетиленових пакетів. Наразі в багатьох країнах світу діють обмеження на використання пластику. Зокрема, у Франції, Італії, Сингапурі заборонено використовувати будь-які пластикові пакети. В Ірландії, Латвії та Данії для торговельних організацій встановлений податок на пластикові мішки. Обмеженим є обіг пластикових пакетів в Австралії та у Китаї. А в Танзанії передбачена кримінальна відповідальність за реалізацію пластикових пакетів, що передбачає ув’язнення до одного року.

6. Узагальнення і систематизація інформації

 З урахуванням почутої інформації. Пропоную попрацювати в групах за методом «Квадрат Декарта»

В Україні низкою чинних законодавчо-нормативних актів заборонено спалювання листя і побутові відходи, а саме: ст. 50 Конституції України, ст. 9 та 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Висновок

Не даваймо себе труїти! Хочеться побажати кожному жителю не бути байдужим як до довкілля, так і до власного здоров'я і не забувати - щоразу, коли бачите спалювання листя, трави чи побутових відходів – повідомте відповідні служби.