Опорного закладу загальної середньої освіти Новозапорізька школа                  Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

«РОСЛИНИ ТА УРБАНІЗАЦІЯ»

Автор : Корнієнко Вероніка Олександрівна

        учениця 9 класу Опорного закладу 

                                                               загальної середньої освіти

                                                          Новозапорізька школа

                                                               Долинської сільської ради

                                                       Запорізького району

                                                    Запорізької області

                                                                     Консультант: вчитель біології

                                                               Кузьміна Ірина Василівна

с.Нове Запоріжжя

2021

ЗМІСТ

ВСТУП

Однією з гострих проблем, специфічною для нашого часу, є зростання чисельності міського населення та міст у цілому – так званий процес урбанізації.

 Урбанізація природи – процес перетворення природних ландшафтів на штучні під впливом міської забудівлі. Екосистеми , які виникають у результаті цих процесів , належать до штучних і називаються урбанізованими. 

Перші міста з’явилися в ІІІ-І тисячоліття до нашої ери, але їхній бурхливий розвиток відбувається останнім часом. На початку ХІХ століття в містах проживало лише 3 % населення , а на сьогодні – 45% , що перевищує майже вдвічі темпи загального приросту населення. Паралельно цьому відбувається збільшення кількості міст-гігантів із населенням понад 10 млн чоловік [1].

 Тому зараз як ніколи неможна не дооцінювати важливість зелених насаджень для міст, бо вони виконують різноманітні функції , що забезпечують формування комфортного середовища для проживання і покращення санітарно-гігієнічного стану довкілля. В першу чергу,  вони впливають на повітряний басейн міста, зменшують несприятливий вплив на навколишнє середовище різних факторів антропогенного і природного походження, що , в свою чергу, позначається на здоров’ї і працездатності населення  [2].

Зелені нaсадження урбанізoваних систем пом'якшують мікроклімат містa, зволожують повітря, ствoрюють гарні умови для відпoчинку на відкритому пoвітрі, oберігають від нaдмірного перегрівaння ґрунт та пoверхні стін будинків і тротуaрів,  а також дoпомагають oргaнізувати прoстір та надaють місту індивідуальний характер.

Тому головне завдання цієї роботи є доведення необхідності  озеленення міст, вказати переваги, та функції, що зелені насадження виконують задля збереження екологічної рівноваги. Адже не обізнаність населення призводить до негативних наслідків. 

РОЗДІЛ  1. МІСТО ЯК ШТУЧНА ЕКОСИСТЕМА

Міста є дуже специфічними утвореннями людини, пристосування до існування в яких часто супроводжується погіршенням стану здоров’я та самопочуття пересічних мешканців. У них утворюється свій світ урбанізованої природи, не схожої на дику ні за своїм складом, ні за особливостями формування. Сучасне місто – це складна , створена людиною серед природного ландшафту.

Кожне місто  є унікальним за своїми особливостями, але існують і спільні проблеми. У містах утворюється  світ урбанізованої природи, не схожої на дику ні за своїм складом, ні за особливостями формування. Сучасне місто – це складна система, створена людиною серед природного ландшафту.   

 Однією з найхарактерніших рис міст є їхня невідповідність принципам функціонування природних екосистем. Саме тут відсутні здатність до саморегулювання і кругообігу речовин – наслідком цього є накопичення забруднень і відходів, які є великою проблемою нашого суспільства.

При всіх відмінностях міських екосистем від природних є й певна схожість – спільним залишається значення рослин для будь – яких екосистем. Рослини виконують таку важливу функцію , як постачання кисню у процесі фотосинтезу. Вони очищають повітря від шкідливих домішок, зменшують рівень шуму, виділяють в довкілля фітонциди. Наявність туй, хризантем, ялиць і деяких інших видів рослин суттєво зменшують концентрацію шкідливих бактерій в оточуючому повітрі [1].

 Урбанізовані території виявляються настільки спеціалізованими , що їх можна розглядати як аномальні явища. Серед найважливіших ознак міста можна навести такі:

1. місто виступає своєрідною  біогеохімічною структурою, у межах якої накопичуються різноманітні речовини;
2. атмосфера в межах міста характеризується зниженою на 10-30% прозорістю у порівнянні з оточуючою місцевістю.У промислових  центрах утворюється смог, який само зменшує надходження сонячного світла на 30-40%;
3. спостерігається підвищення прогрівання повітря. У наших умовх річна температура в містах перевищує оточуючу на 1-2 градуса С, а в окремі періоди перепади можуть сягати 6-8 градусів С;
4. збільшення запиленості сприяє «затримці» повітряних  потоків та інтенсивності процесів конденсації вологи;
5. через значні скупчення людей відбувається збільшення концентрації ікроорганізмів, зокрема хвороботворних , зменшується здатність атмосфери до самоочищення.

            Тому, в містах  поряд з селітебною, індустріальною зонами необхідно  створювати   і   зелену зону [1].

         Тaк , у містaх  Укрaїни зелені нaсадження розтaшовані на площі 4,6 тис. км² (38,4 % міських територій). Фaктичний покaзник у середньому на одного міського мешкaнця – 16,3 зелених насаджень [8].

Норма площі озеленення міст, встaновлена Всесвітньою Організaцією Охорони Здоров'я (ВООЗ) дорівнює 50 м² міських зелених насаджень на одного жителя [4]. Несприятливими за умовaми озеленення ввaжаються містa, де рослинність займaє менше ніж 10% площі міста, сприятливими для життя – 40-60%. Нормa зелених нaсаджень зaгального користування для великих міст – 21 м² нa одну людину або 2,1 гa  нa 1000 чоловік [3].

Основнa  проблемa охорони зелених нaсаджень у містaх полягає в тому, що зелені нaсадження охороняються лише відомчими прaвилами, які не зaбезпечують зеленим нaсадженням необхідного зaхисту. Інший бік проблеми – недбaлий догляд комунальних підприємств за деревами та неврaхування зелених зон при житловій зaбудові [5].

Збільшення території містa, для створення нових житлових комплексів , в основному відбувається шляхом відчуження територій зелених зон. Висотнa ущільненість зaбудови, нaдмірний шум від трaнспорту, зaбруднене повітря, смітники в пaрках, постійні втручaння людини в природні процеси негaтивно відбивaються нa екологічному стaні зелених нaсаджень  тa містa в цілому.

РОЗДІЛ 2  ЗЕЛЕНИЙ КАРКАС  ТА  КЛАСИФІКАЦІЯ НАСАДЖЕНЬ МІСТА

Зелені насадження міста входять до складу  зеленої  зони – єдиної системи взаємозалежних елементів ландшафту міста й прилягаючого району, що забезпечує комплексне вирішення питань озеленення й відновлення території, охорони природи й рекреації, спрямованої на поліпшення умов праці, побуту й відпочинку населення.

Зелені насадження урбанізованих систем пом'якшують мікроклімат міста, зволожують повітря, додають місту індивідуальний характер, допомагають організувати простір, створюють гарні умови для відпочинку на відкритому повітрі, оберігають від надмірного перегрівання ґрунт та поверхні стін будинків і тротуарів. Зелені насадження є малим елементом запланованої структури сучасного міста й здійснюють у ньому різне функціонування (рисунок 1).

Рисунок 1.1 - Роль зелених насаджень для населених пунктів [9].

Природна  зона формується протягом десятків і сотень тисяч років.

Властивість територій підтримувати екологічну рівновагу проявляється завдяки функціонуванню рослин в місті.

Для індустріальних міст в даний час є максимально актуальною проблема формування природного каркаса, від чого кардинального коригування зазнають екологічні умови проживання.

Система озеленення – це безперервний, взаємопов’язаний «потік» зелені, система «кровоносних судин» міста, що представляє екологічно потоковий каркас, що пом’якшує різного роду антропогенні навантаження й здійснює зв’язки міста з оточуючим місто природним середовищем.

Науковими дослідженнями доведено, що екологічний та естетичний вигляд, стан зеленого каркаса міст України знаходиться в незадовільному стані та продовжує погіршуватися з кожним роком через збільшення чинних промислових підприємств, автотранспорту, хаотичного розташування та ущільнення громадської та житлової забудови.

Зелений каркас міста необхідно створювати, враховуючи особливості біосфери. Для кожної ділянки міста потрібно встановлювати індивідуальний підхід до побудови зеленого каркаса. Потрібно забезпечити проникнення зелених зон в усі планувальні структури міста – промислові та комунально-складські зони, житлові райони та мікрорайони, які створюються одночасно з розвитком зведення нових міських масивів, архітектурно-планувальної структури міста.

Природний каркас території повинен включати і території із жорстко обмеженим режимом користування, до яких належать заповідники, заказники тощо, так і території з менш обмеженим користуванням: водоохоронні та зелені зони, захисні лісосмуги, інші штучні елементи, створені з наміром зменшення шкідливого впливу техногенних об’єктів на навколишнє середовище.

В природний каркас повинні входити й ділянки, де природокористування відбувається щадним чином і при цьому природні комплекси зберігаються та нагадують території природного типу. До такого типу відносяться землі лісового фонду, ліси господарського призначення, але за умови резонного ведення лісового господарства.

Різні види порушених земель також потрібно включити в екологічний каркас з метою їх відновлення, а саме в так званий реставраційний фонд [7].

Оскільки елементи природного каркаса міста – це не що інше, як озеленені території, а їхня біологічна продуктивність різна, важливо хоча б орієнтовно знати "екологічний потенціал" різних елементів каркаса. Структуру природного каркаса міста можна умовно поділити на макро-, мезо- і мікроструктуру.

До макроструктури належать зелені масиви міста поза великими житловими утвореннями, промислових районів, вузлів зовнішнього транспорту.

Елементи мезоструктури – сади, сквери, алеї зелених насаджень тощо.

Мікроструктура природного каркаса пов'язана з особливостями внутрішньої будови та порідним складом окремих елементів озеленення – газонів, чагарників, квітників й ін. Великий екологічний ефект притаманний густим живоплотам, зімкненим групам дерев, водоймищам із багатою прибережною рослинністю [8].

        Озеленені  території в місті і за його межами розділяють на категорії в залежності від функціонального призначення, розмірів і розміщення. Ці категорії об’єднуються у три групи : насадження загального ,  обмеженого та   спеціального користування [2].

     Насадження загального користування : парки культури та відпочинку, міський сад, сквер, бульвар, насадження на вулицях та при адміністративних та громадських установах.

    Насадження обмеженого користування : насадження при школах, технікумах та вищих навчальних закладах; при дитячих садках і яслах ; житлових мікрорайонів  і кварталів, забудованих багатоквартирними будинками; при клубах, Палацах культури; при науково- дослідницьких установах; при лікарнях та інших лікувально-профілактичних установах; при промислових підприємствах; при житлових будинках у районах садибної забудови; парк або сад при санаторії, будинку відпочинку.

     Насадження спеціального призначення: захисні зони при промислових підприємствах; захисні зони від несприятливих природних явищ; водоохоронні зони; протипожежні насадження;  насадження  захисно - меліоративного і меліоративного призначення; насадження вздовж автомобільних доріг та залізниць; розплідники і квіткові господарства [1].

РОЗДІЛ 3   ОЗЕЛЕНЕННЯ  МІСТА  ЗАПОРІЖЖЯ

1.        Користь   від зелених насаджень

      У зв’язку з тим, що на даний час в повітрі великих міст містяться такі гази, як метан, окис вуглецю, сірчистий газ, закис азоту, озон, двоокис азоту, окис азоту, водяна пара та ін.. необхідністю є насадження рослин на території усього міста.

      Виникнення нових, ще більш згубних наслідків пов’язано з появою на ТЕЦ,промислових підприємствах труб великої висоти ( 300-400 м), дозволяє знизити забруднення приземного шару атмосфери навколо підприємства. Проте такі заходи не зменшують кількість викидів, а тільки розсіюють їх на великі відстані. Розсіювання  забруднюючих елементів спричинило збільшення концентрації важких металів у навколишньому середовищі. У великих містах, де зосереджені основні промислові підприємства , нестача зелених насаджень є однією з основних проблем, так як рослини накопичують шкідливі речовини, очищаючи повітря від газоподібних відходів виробництва,  пилу,  смогу.

    Дерева пом’якшують  дію сильних вітрів і сприяють переміщенню повітряних мас. Влітку нагріте повітря міської забудови піднімається вгору, а на його місце надходить холодне повітря з території зелених насаджень.

    Рослини  в значній мірі впливають на вологість повітря, так як з поверхні листя дерев і чагарників випаровується велика кількість вологи. При цьому витрачається велика кількість тепла. Листя має температуру значно нижчу температури повітря, появляється їх здатність до охолодження.

     Зелені насадження необхідні для зменшення кількості пилу у повітрі, та як пил осідає на листі, гілках і стовбурах дерев і чагарників, а потім змивається атмосферними опадами. Поширення або рух пилу стримується також газонами. На території лісу, на відстані 250 м від узлісся вміст пилу в повітрі скорочується більш ніж в 2,5 рази. Відповідно запиленість повітря  в садах і парках значно нижче в порівнянні з запиленістю повітря на міських вулицях і площах.

        Слід зазначити, що дерева захищають грунт і споруди від прямого сонячного опромінювання, оберігають їх від перегріву, відповідно , від підвищення температури повітря, що в підсумку може призвести до змін мікроклімату.

       Насадження поглинають вуглекислоту і збагачують повітря киснем. Велика кількість рослин на території міста гарантує поліпшення складу повітря та його оздоровлення.

       Зелене будівництво є ефективним захистом від шуму. Ефект зниження шуму залежить від розташування рослин, різновидів дерев, величини і будови крони, а також рівня шумового впливу, що проходить через насадження. На території, що знаходиться  між джерелом шуму і об’єктом ураження, необхідно розміщувати зелені насадження.

     Озеленення  міста  здійснюється з метою захисту городян від згубного впливу шуму, газу, вітру і пилу. В озелененні слід використовувати пило стійкі, газостійкі, тіньовитривалі рослини, здатні добре адаптуватися до складних міських умов. Необхідно проводити не тільки аналіз природних особливостей майбутньої території, але і функціональний аналіз  всіх  споруд  і міських ділянок, а також враховувати їх перспективний розвиток.

        У зв’язку з тим, що мегаполіси густонаселені, впроваджують альтернативне озеленення міст. Поширеним явищем у наш час є практика розміщувати парки на дахах будинків, насадження на стінах будинків, також в контейнерах і насаджувати живі огорожі.

       Озеленення на дахах будинків мегаполісів сприяє поліпшенню якості повітря, акумулювання тепла в будівлях і випаровування дощової води. Вважається , що така система утримує в приміщенні будівлі до 3 градусів тепла взимку, а влітку не дозволяє теплу проникнути всередину.

      Наявність у містах живих огорож сприяє захисту від пилу, смогу, захищає взимку від холодних , а влітку від гарячих вітрів. Всередині цього насадження створюється більш вологий, теплий і менш схильний до сильних коливань мікроклімат. Жива огорожа служить притулком для комах і птахів, де вони знаходять їжу і притулок.

     У наш час багато компаній займаються  альтернативним озелененням. Для цього створюються вертикальні стіни з рослин декількох видів [2].

    3.2.   Основні проблеми озеленення

Зелені насадження відіграють велику роль у формуванні міського середовища зі сприятливими в екологічному аспекті умовами життя населення. Тому дуже важливим є розвиток цієї сфери благоустрою міста.

Саме тому для міста потрібний план як оновлення насаджень так і біологічних методів лікування з гарантією належного фінансування.

По-перше, у  великих містах, де головною особливістю є ріст щільності забудови, часто не вистачає місця для розміщення навіть невеликих скверів і парків, які вносили б певний внесок в оздоровлення середовища міста.

По-друге, паркові зони в межах міста розташовуються нерівномірно. Наприклад, основна маса скверів і парків перебуває в центрі міста, а на околицях є нестача зелених насаджень. Таке розташування озеленених територій не дозволяє рослинам якісно і в повній мірі фільтрувати повітря, а це означає забруднення, що знаходиться в навколишньому середовищі, буде чинити негативний вплив на людину і навколишнє середовище.

Для вирішення проблем озеленення міста не вистачає фінансування. Від цього йде подальше питання щодо розвитку підприємства «Зеленбуд», матеріально-технічної бази тощо.

Ще однією проблемою, яку можна віднести до питання озеленення міста, є низька екологічна культура мешканців міста, недбайливе ставлення до рослин. Красиві та доглянуті парки приваблюють великі маси людей, тому нерідко можна помітити поламані гілки, обірвані квіти або затоптаний газон. Таке ставлення населення до об'єктів озеленення сприяє погіршенню, як функціонування, так і зовнішнього вигляду рослин, які втрачають свою привабливість стосовно до інших природних складових даної озелененої території.

Прослідковується антропогенне навантаження на зелені зони – витоптування газонів, наприклад,  самовільні стоянки для машин на газонах  та вандалізм на клумбах (крадіжки висадженої розсади) [8].

3.3. Шляхи вирішення проблеми озеленення міста

Дійсно, рослини виступають зеленими легенями міста. В м.Запоріжжі зараз площа зелених насаджень становить майже 14 тис.га . На кожного мешканця припадає 22,98  кв.м землі, вкритої рослинністю, при тому, що світовий стандарт становить не менше 24 кв.м на мешканця.

 У нашому місті розташовані підприємства загальнодержавного значення: «Запоріжсталь», «Мотор Січ», «АвтоЗАЗ», «Запорізький титаномагнієвий комбінат» та інші, які спричинюють велику кількість промислових викидів [1].

Тому для  міського озеленення дуже важливо, щоб були підібрані  такі  рослини, які не тільки успішно здійснюють очищення забрудненого повітря, а й є стійкими до шуму, запиленості, загазованості повітря.

Рослини, що використовуються в міському озелененні, повинні відповідати таким  вимогам, як : зовнішньо привабливі, стійкі  до хвороб, шкідників і фізичних пошкоджень, без різкого  запаху від дерев і квітів.

Особливо важливо підбирати стійкі до посухи рослини для озеленення районів новобудов. Одна  з таких стійких рослин – робінія, або «біла акація».   

Традиційно для озеленення вулиць і бульварів використовувався тополь, який ціниться  швидким  зростанням, посухостійкістю, високою фітонцидністю і невимогливістю до ґрунту [8]. Але його застосування в ландшафтному дизайні міста, обмежене, бо  жіночі  рослини  продукують  величезну кількість пуху, який викликає у багатьох людей алергію.

 Для зони відпочинку, прикраси двору, скверу чи парку можна підбирати квітуючі чагарники та дерева, які під час цвітіння перетворюються на величезний букет. Найбільш яскравими декоративними якостями володіють декоративні яблуні, сакура, катальпа, кінський каштан, глід, кущі бобовника (золотий дощ).

В той же час, умовно-вічнозелені сосни не підходять для озеленення міських вулиць, так як не витримують забрудненого повітря. Краще використовувати для озеленення більш стійкі ялини або туї, які служать відмінним фоном для кущів троянд, які також дуже популярні для озеленити таких офіційних зон.

Чудові якості, такі як посухостійкість, декоративність, стійкість до міського повітря, невимогливість до ґрунтових умов, ароматне цвітіння – поєднує в собі липа. З цієї причини липа – майже ідеальна рослина для міського озеленення.

Одне з найкрасивіших дерев, придатних для міського озеленення – береза. Береза посухостійка, морозостійка і не вимоглива до ґрунту.

При озелененні конкретних міських об'єктів потрібно вибирати такі рослини, які найкращим чином здатні вирішити поставлені завдання. Наприклад, якщо необхідно озеленити вулицю, забудовану багатоповерховими будинками та при цьому захистити фасади від сонця, найкраще використовувати високі дерева – березу, липу, клен гостролистий, ясень. Якщо ж потрібно створити тінь на тротуарах, то досить висадити низькі або середні рослини – черемху, горобину, клен татарський.

Ще один важливий фактор вибору – щільність крони. Дерева й чагарники з щільною кроною найбільш ефективно захищають від сонячних променів, вітру, шуму і снігу. Рослини з менш щільною кроною збільшують гру світла, тіні й використовуються в складних композиціях як доповнення до архітектури будівель. Нещільна крона – у груші, осики, сливи, акації, абрикоса бузку. Щільну крону має черемха, в'яз, липа, дуб, каштан, клен [8].

Вибір трав і квітів для міського озеленення також повинен підкорятися кліматичним і естетичним вимогам. Ефектний декор міста протягом усього літа забезпечують клумби з швидко зростаючих та рясно квітучих квіткових рослин.

Запорізькі ботаніки довели, що дерева знижують рівень забруднення повітря на відстані 1 км від джерела викиду на 25-29%, 2 км – на 46-50%, 5 км – на 75-86%. Також зелені насадження сприяють насиченню повітря фітонцидами.  Тому у промислових районах міста необхідно формувати санітарні зони. Сюди відмінно підходять айлант найвищий, в’яз гладкий, клен насправжньоплатановий, горіх волоський, робінія псевдоакація, тополя чорна, шовковиця, бирючина звичайна, форзиція [1].

Наведені рекомендації щодо порід дерев, яким найлегше адаптуватись в умовах міського середовища та які мають найкращі властивості шумопоглинання, газопоглинання, антибактеріальної дії, засвоєння сонячної енергії й зовнішнього вигляду допоможуть якісно озеленити наше місто.

ВИСНОВКИ

Отже, зелені насадження мають надзвичайно важливе значення для міста, адже вони виконують багато корисних функцій, такі як: захист від шуму, автотранспортного та промислового забруднення, пилу, ерозії ґрунтів, снігових заметів. Зелені насадження урбанізованих систем пом'якшують мікроклімат міста, зволожують повітря, додають місту індивідуальний характер, допомагають організувати простір, створюють гарні умови для відпочинку на відкритому повітрі, оберігають від надмірного перегрівання ґрунт та поверхні стін будинків і тротуарів [8].

Головною функцією зелених насаджень є підтримання екологічної рівноваги в урбоекосистемі та створення комфортного середовища для населення. Рослини в містах піддаються жорстокій дії з боку людини: забрудненя повітря, грунтів, води пригноблює існування дерев і кущів, а іноді навіть призводить до їх загибелі. Крім того, людина часто усвідомлено знищує зелені насадження , наприклад , очищаючи площу під будівництво рундуків і торгових павільйонів. Знищують рослини діти, граючи і балуючись. І чим швидше кожна людина усвідомить  свою відповідальність перед природою , тим швидше зникне потенційна загроза загибелі всього людства і з’явиться можливість повноцінного життя в гармонії з навколишнім світом [2].

Отже, озеленення міських територій має дуже велике значення для розвитку міста, тому важливо розвивати всі сфери суспільства, які так чи інакше можуть вплинути на формування, розвиток і збереження озеленених територій, які в свою чергу здатні поліпшити умови проживання людей в міському середовищі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. В.І.Петроченко, В.І.Шелегеда, О.П.Корж, О.В.Дубова, В.І.Стрельченко, А.В.Дєнєжкіна. Екологія рідного краю: Підручник для 8 кл. загальноосвіт.навч.закл.- Запоріжжя : Прем’єр,  2009, стор. 123-135.

2. М.Г.Гудим, О.П.Кудряченко «Озеленення міських територій. Альтернативне озеленення». «Young Scientist» № 12, 2016, стор.33-35.

         3. Проектирование садов и парков – основные принципы композиции зеленых насаждений [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.bibliotekar.ru/spravochnik-49/5.htm

4. Проект Закону України "Про зелені насадження міст та інших населених пунктів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc41?Pf3511=55455

5. В. П. Очеретний Т. Е. Потапова Д. М. Кузьміна В. М. Сологор. Сучасна тенденція скорочення площі зелених насаджень в світі. Науково-технічний журнал «Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві», № 2, 2017, стор 69- 76.

6. Северин С.И. Комплексное озеленение в благоустройстве городов. – К.: Будівельник, 1975.

7. Франчук, Г. М. Урбоекологія і техноекологія  / Г. М. Франчук, О. І. Запорожець, Г. І. Архіпова. – К. : Нац. авіаційний ун-т "НАУ-друк", 2011. – 496 с.

8. Студентська науково-дослідницька робота «Екологічні аспекти покращення земного каркасу міста» [Електронний ресурс].- Режим доступу: URL:  https://nupp.edu.ua