Міністерство освіти і науки України

Екологічний проєкт на тему:

Вивчення екологічних аспектів

 їжака звичайного –

унікального представника

місцевої фауни

                                                       Роботу виконала

Учениця 10-В  класу

Бродівської СЗОШ №2

Калинюк Юлія

Науковий керівник

Мартиняк Інна Петрівна

Броди-2023

Мета проекту:

• провести літературний огляд з теоретичних питань досліджуваної теми;
• охарактеризувати екологічні та морфологічні особливості популяцій їжака звичайного.
• дослідити , як присутність їжаків   впливає на стан екосистеми;
• вивчити раціон харчування їжаків.

Об’єкт дослідження : популяція їжака звичайного

Предмет дослідження: вивчення особливостей процесів життєдіяльності та значення їжака звичайного у природі та житті людини.

Завдання проекту:

1.                   З’ясувати особливості будови їхаків.
2.                   Оцінити їх значимість для екосистем.
3.                   Встановити причини зменшення чисельності їжаків.
4.                   Розробити правила поводження з їжаком при зустрічі у природі.

Методи дослідження:

1.                   Порівняльно-описовий.
2.                   Статистичний.
3.                   Експеримент.
4.                   Спостереження.

 Обладнання та матеріали:

• лінійка;
• медичні рукавички;
• папір;
• фотоапарат;
• ручка;
• блокнот;
• дошки;
• цв’яхи;

Список скорочень:

Г – грам;

См – сантиметрів;

Мм-міліметрів;

°C – градус Цельсію;

Кг- кілограм.

Вступ

Їжа́к європе́йський, або їжа́к звича́йний (Erinaceus europaeus) — комахоїдний ссавець родини Їжакових. Поширений на більшій частині Європи.

Цей вид інколи (особливо у давній літературі) згадують для фауни України, проте насправді в Україні достовірно відомий інший вид, їжак білочеревий, або білогрудий (Erinaceus roumanicus). Деякий час, після обґрунтування належності їжаків України до іншого, ніж Erinaceus europaeus, виду, їх позначали як Erinaceus concolor. Вважається, що у зоні дотику ареалів їжака європейського та їжака білогрудого має місце спонтанна гібридизація, факти якої припускаються тільки за морфологічними даними і не підтверджені генетично. В Україні відомо два види їжаків: звичайний та вухастий. Останній зустрічається у південно-східній частині країни і має статус зникаючого.[3]

Їжаки переживають важкі часи. Їх чисельність срімко падає. Багато їжаків   гине під колесами автомобілів. При спалюванні листя  та стихійних пожежах , траплялось, їжаки згорали заживо. Люди підгодовують їх молоком. Організм їжака не переварює цей продукт.  В природі вони їдять слимаків, черв’яків, змій, рідше овочі та фрукти. Тварина знесилюється та гине при «молочній дієті». Їжаки гинуть при боротьбі за територію з собаками. Вони помирають від вірусу сказу.  Високі паркани унеможливлюють міграцію їжака і є перешкодою для їх успішного розмноження та розселення.

Їжаки належать до ряду Комахоїдних ссавців. Вони заслуговують на особливу шану. Багато комах- шкідників знищують ці тварини. Якщо зникнуть їжаки, то відбудеться неконтрольоване розмноження комах. Від цього порушиться баланс в екосистемі. Людина нарікатиме на низький врожай сільськогосподарських культур. Фахівці називають цих  звірят санітарами лісу, оскільки вони часом поїдають трупи тварин та птахів. Усвідомлюючи цей факт , ми повинні з особливою шаною відноситись до їжаків і дбати про їх чисельність.

Актуальність теми

 У Великобританії їх чисельність знизилася з 30 мільйонів у 1950-х роках до приблизно 1 мільйона у 2019 році. Ще тривожнішими є підрахунки, які показують, що з 2000 року їхня популяція скоротилася вдвічі.

Включили їжаків до списку ссавців, які перебувають під загрозою зникнення, і в Баварії. В Україні ситуція була теж аналогічна, а з початком війни стала ще гіршою.

Саме тому,  я обрала темою мого проєкту «Вивчення екологічних аспектів

 їжака звичайного– унікального представника місцевої фауни».

Розділ 1. Дослідження особливостей виду Їжак європейський

1.1.             Їжаки , що живуть на території України

Їжаки - тварини з класу  ссавців та з  ряду комахоїдних. У природі розселені практично по всій земній кулі, (крім Австралії та Америки). Існує сімнадцять різновидів їжаків. В нас траплють лише два них- їжак звичайний та вухастий. [1]

Фото 1,2 . Їжак звичайний та їжак вухастий.

Вухастий їжак відрізняється від звичайного великими вухами . Вухастий їжак бігає швидше, ніж звичайнии, і в разі небезпеки неохоче скручується в клубок, а частіше намагається утекти, при цьому пирхаючи й підстрибуючи. Вухасті їжаки навіть стійкі до сильных отрут і перегріву.

1.2.               Поширення їжака звичайного

Ареал включає Західну і Центральну Європу, Британські острови, південь Скандинавії, північний захід Європейської частини росії, Західний Сибір і Казахстан. Зустрічається також на островах Середземного моря (Корсика, Сардинія, Ельба, Сицилія). Цей вид також був інтродукований до Нової Зеландії.

Фото 3. Їжак звичайний- мешканець міста.

Фото 1. Їжаки часто проживають у малих містах

1.3.             Місця проживання

Звичайний їжак населяє найрізноманітніші місця проживання, уникаючи великих боліт і суцільних хвойних масивів. Віддає перевагу узліссям, переліскам, невеликим галявинам, заплавам річок. Цей вид цілком може жити поруч з людиною. В Європі звичайного їжака можна знайти у відкритих лісах, трав'янистих рівнинах, в чагарниках, піщаній місцевості і навіть у парках.[4]

1.4.             Спосіб життя

Цей вид веде значною мірою нічний спосіб життя. День їжаки проводять у гнізді або інших укриттях. Гнізда будують в кущах, ямах, печерах, занедбаних норах гризунів або в коренях дерев. Зазвичай гніздо займає в діаметрі 15—20 см, в ньому знаходиться підстилка з сухої трави чи листя, моху. За допомогою довгих середніх пальців на ногах їжаки доглядають за своїми колючками. Груди тварини вилизують язиком. Самці агресивні один до одного, ревно охороняють свої ділянки. Площа таких ділянок становить у самців 7-39 га, а у самок — 6-10 га. Линяння у звичайних їжаків відбувається повільно, зазвичай навесні або восени. В середньому, за рік міняється тільки одна голка з трьох. Кожна голка зростає 12—18 місяців. У природі ці тварини живуть 3—5 років, в неволі можуть доживати до 8-10 років.

Таблиця 1. Параметри та особливості  їжака звичайного

Звичайні їжаки — досить швидкі тварини для своїх розмірів. Вони здатні бігати зі швидкістю до 3 м/с, вміють добре плавати і стрибати. Ходячи та бігаючи, їжаки ступають на землю всією ступнею. Як у багатьох нічних тварин, у їжака погано розвинений зір, зате вони мають гострий нюх і слух. Тваринка може легко стати на задні лапи у повен зріст, щоби якнайдалі побачити щось, почути, або відчути запах. У літній час частота пульсу становить 180 скорочень на хвилину, в зимову сплячку частота знижується до 20-60 ударів на хвилину, при цьому їжаки роблять всього один вдих на хвилину. З настанням заморозків європейські їжаки щільно закривають вхід в нору і впадають в зимову сплячку. Зазвичай така сплячка триває з жовтня по квітень. Під час сплячки температура тіла їжака падає до 1,8 °C. За літо йому необхідно запасти якомога більше жиру, адже якщо звичайний їжак впаде в сплячку без достатнього запасу жиру (менше 500 г), то взимку він ризикує померти від голоду. Після сплячки не виходить з гнізда до тих пір, поки температура повітря не підніметься до 15 °C. Звичайні їжаки ведуть поодинокий спосіб життя, але живуть недалеко один від одного. Дорослі статевозрілі особини намагаються не підходити надто близько один до одного.

1.5.             Харчування

Звичайний їжак — це всеїдна тварина. Основу його харчування складають дорослі комахи, гусениці, слимаки, іноді дощові черви. У природних умовах на хребетних нападає рідко, найчастіше жертвами їжака стають задубілі рептилії і амфібії. Може поїдати ягоди і фрукти, гриби.

Їжак дуже ненажерливий, особливо після сплячки, — за ніч може з'їсти корму, який дорівнює 1/3 його ваги. Їжаки, що містяться в неволі як домашня тварина, охоче їдять м'ясо, яйця і хліб. Всупереч поширеній думці, молоко їжакам шкідливо і їх не слід годувати молочними продуктами, оскільки вони страждають непереносимістю лактози. Собачий або котячий корм так само не підходить для них, оскільки містить надто багато жирів і дуже бідний білками. Проте, дуже любить морозиво. Крім того, із задоволенням їсть кашу з вівсяних пластівців.

Фото 4 .Їжак у пошуках їжі

Таблиця 2. Раціон харчування їжаків.

Дослідження харчування звичайного їжака показують, що іноді в неволі він може з'їсти гадюку. Таке можливо і в диких умовах, зважаючи на малу сприйнятливість їжаків до зміїної отрути. У 1811 році П. С. Паллас експериментально встановив, що їжаки без шкоди для себе поїдали жуків наривників, що містять високотоксичну для інших тварин отруту. На їжаків також слабо діють такі отрути, як миш'як, сулема, опіум і навіть синильна кислота. [2]

Фото 5. Їжак та змія.

Мишей, до яких іноді відносять не стільки справжніх мишей, скільки менш спритних полівок, в природі їжаки добувають досить рідко і в невеликих кількостях. Зазвичай їжаки ласують яйцями або пташенятами будь-яких дрібних птахів, що гніздяться на землі.

ЇЖАКИ СТІЙКІ ДО ОТРУТ  :

1.6.             Розмноження

Після зимової сплячки у їжаків починається шлюбний період. Між самцями часто відбуваються бійки через самок. Самці кусають один одного за ноги, морду, штовхаються, використовують в бою свої голки. Під час бійки їжаки голосно сопуть і фиркають. Після битви переможець годинами кружляє біля самки.  Після спарювання їжаки розходяться. Як притулок їжачиха або риє власну нору, або використовує покинуті нори гризунів. У норі знаходиться підстилка з сухої трави та листя.

Фото 6. Їжачиха з їжачатами.

Як правило, за рік самка приносить тільки один виводок. Вагітність триває 49 днів. У приплоді зазвичай 3-8 (найчастіше 4) дитинчат. Їжачки народжуються голими, сліпими, з яскраво-рожевою шкірою, маса їх тіла складає всього 12 грамів. Їжаченята народжуються сліпими, голими і зовсім безпомічними. Майбутні голки лише горбками позначені на рожевій шкірі. Однак уже через кілька годин у малят відростають спочатку білі й м'які голки, а через три доби вони  темніють.

Лактація триває близько 1 місяця. Після її закінчення їжаки починають жити самостійно. Статевозрілими стають до 10-12 місяців.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗМНОЖЕННЯ ЇЖАКА ЗВИЧАЙНОГО

          Вони бігають, добре плавають і лазять. Бродивши по лісу у пошуках їжі, їжак шумить сухим торішнім листям, і по цьому шуму його легко виявити. Їжаки видають всілякі пирхаючі і чхаючі звуки, бурчать і клацають зубами. Дитинчата, знаходячись в гнізді, видають свист і крякання, схоже на пташине.

1.7.             Тривалість життя і смертність

Звичайні  їжаки можуть жити до десяти років, хоча середня тривалість життя становить три роки. Голод є найпоширенішою причиною смерті, зазвичай трапляється під час зимової сплячки. При небезпеці їжак скочується у клубок, щоб захистити себе. Багатьох потенційних хижаків відлякують голки їжаків, але деякі тварини все одно полюють на них. Так, рештки їжаків були знайдені в шлунках європейських борсуків, лисиць і лісових куниць. Їжаки, як правило, відсутні у районах, де борсуки є численними.

                                 Піраміда «Вороги їжаків!»

Але є в їжака інші вороги, від яких колючки не рятують. А все тому, що живуть ці вороги безпосередньо в їжачих колючках. Це кліщі й блохи. Часом вони так дістають бідного їжачка, що він влаштовує собі дезінфекцію. Знаходить, наприклад, опалі дикі кислі яблука й качається у них. Звідси, напевно, і народилася легенда про запасливого їжачка.

Фото 7,8 . Блохи та кліщі -паразити  їжака.

1.8.             Класифікація їжака звичайного

1.9.        Особливості покривів їжака звичайного

Їжак (Erinaceus europaeus) — загальновідомий по зовнішності звір, чия спина і боки покриті короткими темними голками. Голки завдовжки до 3 см; у дорослих їжаків їх 5000—6000, у молодих — всього 3000. Голки білі біля основи і на кінці, посередині забарвлені смугами чорного, білого і коричневого кольору. Хутро на мордочці, ногах і черевці їжака жорстке.[6]

Особливості покривів тіла їжака

Довжина тіла їжака 135—265 мм, хвоста — не більше 3 см; важить він в середньому 700—800 г, але перед сплячкою може від'їдатися до 1200 р. Самці більші за самок. Мордочка витягнута, рухлива; ніс гострий і постійно вологий. Очі чорні, круглі. Вуха короткі (менше 3,5 см), округлі, майже заховані в хутро. Кінцівки п'ятипалі, з досить гострими кігтями; задні ноги дещо довші передніх. На верхній щелепі 20 дрібних гострих зубів, на нижній — 16.[5]

Фото 9. Колючки –захист їжака.

Голки їжака порожнисті, наповнені повітрям і поділені поперечними дисками на відсіки. Кожна закінчується невеликим розширенням, яке знаходиться під шкірою; тому голки випадають разом з латочками шкіри. Вони гладкі, без борозенок і щербин; подібно до звичайного волосся виростають з фолікула. До кожної голки кріпиться м'язове волокно, яке її піднімає і опускає; підняті голки перехрещуються під різними кутами, створюючи надійний колючий покрив. Під шкірою спини у їжака знаходиться особливий м'яз panniculus carnosis, яка при скороченні дозволяє йому згортатися в колючу кулю. Кожна голка зростає 12—18 місяців; линька у їжака йде повільно — в середньому за рік міняється одна голка з трьох (в основному навесні і осінню).[4]

1.10.       Епідеміологічне значення їжаків

Їжак може бути переносником таких захворювань як дерматомікоз, жовта лихоманка, сальмонельоз, лептоспіроз. На них у великих кількостях водяться кліщі і блохи. Наприклад, вивчення іксодових кліщів (переносників збудників кліщового енцефаліту, туляремії, бабезіоза великої рогатої худоби, піроплазмоза коней) виявили, що їжаки знаходяться в числі господарів, на яких кліщі годуються у всіх фазах розвитку. У лісових угіддях їжаки збирають на себе кліщів, у тому числі енцефалітних, більше, ніж будь-які інші звірі, оскільки його колючий покрив, як щіткою, зчісує голодних кліщів з трави. Від кліщів, що забралися між голками, їжак не здатний позбавитися. За весняний сезон кожен їжак годує на собі десятки тисяч іксодових кліщів; у літературу увійшла навіть особлива одиниця обліку кліщів в природних вогнищах — «їжа-година», що означає кількість кліщів, зібраних їжаком за годину пробігу по осередковій ділянці лісу.

Іноді,  їжаки позбуваються бліх та кліщів традиційним способом - заходять у воду по кінчик носа. Це допомагає, але ненадовго. Варто чистому їжачкові прогуляться по лісі, як у його тілі знову оселяються паразити. [3]

Діаграма 1. Інфекції,які переносять їжаки.

Розділ 2. Дослідження їжака звичайного-унікального представника місцевої фауни

2.1. Спостереження за родиною їжаків

             В нас на подвір’ї  оселився їжак. Він живе там давно. Мені було цікаво спостерігати за ним. Гніздо облаштував колючий гість в куточку городу, там де складені дрова. Місце затишне, поруч знаходиться компостна яма.

Я вирішила вести щоденник  спостережень . З результатами спостежень ви можете ознайомитись в таблиці нижче.

Таблиця 2. Результати спостережень за їжаками

2.2  Встановлення причин зменшення популяції їжака звичайного

На моїй вулиці їжаки живуть тільки у нас. Здається, колись їжаків було більше. Бувало, йдеш дорогою, а сімейка їжачків прямує кудись. Причаяться, посидять і продовжують далі мандрувати. А тепер рідко можна зутріти їжаків.

Я вирішила встановити чому  чисельність їжаків зменшилася. Для цього опрацювала інформацію з літературних джерел, інтернету, провела опитування серед знайомих. За результатами проведеного дослідження я встановила такі причини зменшення популяції їжаків:

• Власники садів перегодовують їжаків до такої міри, що ожиріння для тих перетворюється на проблему. Деякі з них стають настільки товстими, що більше не можуть згорнутися в клубок, щоб захистити себе від небезпеки.
• Волелюбні західноєвропейські цигани й зараз пригощають запеченим їжачком почесних гостей в особливо урочистих випадках. За їх повір'ям, на людину, яка скуштувала їжака, чекає успіх в бізнесі та щастя в особистому житті.
• Печеного їжака може приготувати кожна господиня у селі Столинські Смоляри Любомильського району на Волині. Таку страву тут люблять всі і зовсім не гидують. Запевняють, смаженого їжака і хочеться, і не колеться.
  Впольованих їжаків на Волині відгодовують, як поросят до Великодня. Їжаків їдять не тільки у їхньому селі, а й у Франції та Казахстані.  Дехто  припускає, що на розведенні їжаків можна зробити непоганий бізнес. Волинські гурмани розповідають, що на смак смажений їжачок нагадує запечену качку, втім він м’якший за пташку.
• Улітку у міських парках та скверах люди часто зустрічають їжаків, білок та інших тваринок. Діти, та й дорослі, одразу тягнуться хоча б сфотографувати, а краще — помацати її і пригостити чимось смачним. Але диких звірів краще не чіпати, бо це може їм нашкодити.
• Узагалі, усі дикі тварини страждають від втручання людей в їхнє життя. У міських джунглях їжаки та інші невеликі тваринки — жаби, змії — часто потрапляють під колеса автомобілів. Таке здається неважливим, але смерті цих тварин впливають на екологічний баланс.
• Їжаки легко приручаються. Вони добре ладнають з кішками та собаками. Дома тримати їжаків мало радості- це пояснюється їхнім гучним тупотом.
• Макдональдс, - мережа ресторанів швидкого приготування, стала  причиною загибелі безлічі їжаків. Тварини із задоволенням вилизували зі стаканчиків залишки морозива Mc Flurry. Через широку  горловину їжак проникав у посудину, а вилізти вже не зміг і гинув. У 2006 році пройшли протести захисників природи. Виробники зменшили діаметр горловини стаканчиків згаданого морозива.

2.3. Правила поводження з їжаками

             Я склала правила поводження для людей, які зустріли їжака в природі. Дотримуючись їх, ви не заподієте шкоди тварині і збережете своє здоров’я.

1.                   Не варто брати їжаків до дому. У неволі вони практично не живуть.
2.                   Навесні їжаки утворюють свої їжачачі сім'ї. Навіть коли ви награєтесь тваринкою і відпустите її на волю, вона вже не знайде собі пари.
3.                   Крім того, брати їжака в руки дітям небеспечно. Між його голочками інколи знаходять притулок кліщі, що викликають хвороби.
4.                   Для їжака краще залишати чисту воду. Але зі звичайної миски звіру незручно пити, тому він часто перевертає посуд. Щоб цього уникнути, наливайте воду у важку ємність (наприклад, керамічну або чавунну) або спеціальні поїлки, які можна купити в зоомагазині.
5.                   Брати до своєї оселі колючого можна лише за ситуації, коли ви помітили, що тварина травмована і потребує невідкладної допомоги.
6.                   Для утримання їжачка у домашніх умовах слід памятати, що найжахливішим, як кажуть спеціалісти, для цієї тварини є обмеження простору і годування яблуками та іншими фруктами.
7.                   Він не споживає овочі та фрукти, як то часто зображають у дитячих ілюстрованих книгах, тож найкраще його підгодовувати комашкамим, черв'яками.   І виділіть йому вдома якомога більше простору – це його природна потреба.
8.                   Ще один "ворог" їжаків — паркан із сітки-рабиці. Звір може застрягти в ній, адже зір у нього не дуже гарний, і отримати серйозні травми. Зробіть огорожу на ділянці з іншого матеріалу або ж встановлюйте паркан приблизно на 20 см вище поверхні землі, щоб їжачок легко пройшов під ним.
9.                   Не залишайте в доступному місці хімічні препарати від садових хвороб і шкідників, будь-які речовини з різким запахом (бензин, фарби), щоб звір ненароком не вліз туди і не отруївся.
10.               При використанні садової техніки і гострого інвентарю будьте гранично уважними та обережними, особливо в тих місцях, де можуть мешкати їжаки. Ці лісові тварини люблять селитися на дачній ділянці в компостній купі, тому, перш ніж встромити в компост лопату або вила, перевірте, чи немає там їжачого лігва.

2.4. Як зробити будиночок для їжака на дачі?

Комфортний будинок для їжака можна легко зробити своїми руками. Візьміть невеликий дерев'яний ящик для овочів розміром 30х25х25 або змайструєте його з дощок. Також з невеликих дощок зробіть вхід в будинок у вигляді тунелю. Він не повинен бути занадто широким, щоб туди не могли пролізти коти і собаки. У стінах будиночка просвердліть кілька невеликих отворів, щоб туди надходило повітря. Покладіть всередину будиночку сухе листя і поставте його в спокійному куточку саду біля якихось будівель. Зверху прикрийте хмизом, шифером, травою чи листям.

Будиночок для їжака можна зробити і з піддонів, каменів або цегли. Звірятко невибагливе до дизайну інтер'єру. Головне, щоб його житло було добре захищене від вітру, дощу, снігу, а також борсуків, лисиць, куниць, пугачів і сов, які здатні завдати шкоди колючій тварині.

Фото 10 . Будинок   їжачка.

Висновок

Їжаки потребують охорони, оскільки люди знищують середовище їхнього існування та природний корм. Утім, надмірна компенсація втрати їжаками корму може створити іншу проблему.

Їжаки перебувають під загрозою через втрату середовища та природного корму. Результатом є зменшення популяції цих тварин та занесення їх до списку видів, яким загрожує вимирання.

Основні фактори зниження популяції пов'язані з розвитком аграрної галузі. Велике сільськогосподарське виробництво позбавляє їжаків їхнього природного середовища, оскільки фермери викорчовують чагарники та дерева, щоб звільнити площі для вирощування сільськогосподарських культур.

Іншою проблемою є збільшення використання пестицидів, які знищують природний корм їжаків - комах, а також безхребетних - черв'яків та слимаків. Варто враховувати і збільшення кількості збудованих доріг, стін та різного роду огорож. Все це обмежує здатність їжаків до міграції та завдає серйозної шкоди їхньому виживанню в довгостроковій перспективі, перешкоджаючи можливостям спарюватися.

Втрата їжаками середовища існування відбувається не лише через розвиток сільського господарства. Упродовж останніх років у садках та дворах навколо приватних будинків значно поменшало рослинності, що ускладнює виживання їжаків. Акуратно доглянутим дворам бракує кущів та живоплотів, де тварини могли б знайти місце для зимівлі та облаштувати нори. Додатковою загрозою для них є й хімічні речовини, які люди використовуються у садах. І їжаки або самі їдять хімікати, або ж ті потрапляють в їхній організм при поїданні слимаків чи равликів, які ці речовини вже спожили.

Пропозиції та впровадження

1.                   Менше використовуйте  пестицидів та отрутохімікатів на присадибних ділянках, бо від цього гинуть не лише шкідники, а й їжаки, які ними живляться.
2.                   Ніколи не підгодовувати їжаків молочними продуктами, адже організм їжака не переварює цей продукт.
3.                   Якщо у вашому саду з’явились їжачки, подбайте про них! Підгодовуйте яйцями, черв’ячками, комахами, ставте чисту водичку і регулярно змінюйте її.
4.                   Старайтесь вигулювати собак завжди  на повідку, бо  вони  можуть роздерти їжака.
5.                   Облаштуйте на присадибній ділянці маленький будиночок для успішної зимівлі їжаків.
6.                   Ніколи не спалюйте суху траву! В ній гине багато тварин і їжаки також.
7.                   Пам’ятайте, про користь їжаків! Бережіть природу рідного краю!

   Список літератури

1.                     https://zooclub.org.ua/ua/nasekomoyadnye/123-ezh-evropeyskiy.html
2.                     https://zelenvsit.cx.ua/izhak.html
3.                     https://zooclub.org.ua/ua/nasekomoyadnye/123-ezh-evropeyskiy.html
4.                     http://tvaryny.pp.ua/790-yizhak-zvichayniy-yevropeyskiy-erinaceus-europaeus.html
5.                     Їжак європейський на сайті Червоного списку МСОП - http://www.iucnredlist.org/details/29650/0
6.                     Велик аенциклопедія тварин Видавництво «Махаон-Україна» , 2001.
7.                     Б.С.Матвеева. Курс зоологии в II томах. Издательство «Висшая школа» Москва, 1966
8.                     Стрелков Д.С.,Цеханська О.Ф. Найцікавіше про тварин: Ілюстроване енциклопедичне видання –Харків: Торнадо, 2005 .-96 с.:іл