Екологічний проект:"Оцінка екологічного стану приміщень школи"

Відділ освіти Добровеличківської райдержадміністрації

 

 

 

 

 

 

 

Екологічний проект на тему:

 «Оцінка екологічного стану приміщень школи»

 

                 Виконали гуртківці

 екологічного гуртка «Росточок»

                                                              Дружелюбівського НВК.

                                                               керівник вчитель біології

                                                 Борщевська Л.В.

 

 

 

 

 

2015р

ТЕМА: Оцінка екологічного стану приміщень школи.

 

МЕТА ПРОЕКТУ: активізувати увагу до екологічного стану шкільних приміщень(класи, спортивний зал, їдальня тощо); виявити фактори, які можуть суттєво впливати на організм учня; стимулювати розвиток творчої ініціативи і уміння використовувати різні методи: соціологічне опитування, пошук інформації; формувати інтерес до екологічних проблем ближнього оточення, рідного краю та планети в цілому.

 

ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ:

• залучити учнів до спільної дослідницьку діяльності;
• за допомогою проекту поглибити уміння працювати разом, досліджуючи екологічну проблему;
• зібрати інформацію для використання на уроках біології, хімії, фізики, годинах спілкування;
• розвинути навички дослідження(фотографії, соціальне опитування, моніторинг тощо).

 

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

• дослідження екологічних проблем школи;
• розвиток творчої ініціативи учнів;
• закріплення і перевірка знань, навичок та вмінь, набутих на уроках біології, математики та фізики.

 

ВИД ПРОЕКТУ: індивідуально –груповий.

 

ВИКОНАВЦІ ПРОЕКТУ: учні 7-8 класів, вчителі школи, шкільна медсестра.

 

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ:

• вибір теми;
• збір інформації(соціальне опитування, опрацювання відповідної літератури, консультації з фахівцями з даної теми тощо);
• обробка зібраних матеріалів(обчислення, моніторинг, опис);
• підготовка матеріалів до презентації.

 

АНОТАЦІЯ:

В даному проекті  зроблена оцінка екологічного стану приміщень школи. Досліджено екологічну комфортність, раціональне використання площі, температуру повітря; визначена величина освітлення приміщень, описані декоративні рослини: назва, зовнішній вигляд, доцільність розміщення в навчальних приміщеннях. Виявлено фактори, які впливають на здоров’я учнів та запропоновано план поліпшення найближчого середовища.

                                                 ВСТУП

   І. Забезпечення оптимальних умов для навчально-виховного процесу.

     Школа повинна забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного  процесу,  відпочинку,  харчування учнів.

     Шкільний інтер’єр виступає як засіб для здійснення навчально-виховної діяльності, та як об’єкт і носій певних естетичних властивостей.

      Будівлі загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати  не більше трьох поверхів.

     У  будівлях  загальноосвітніх  шкіл  передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії  з  лаборантськими,  кабінети  трудового  навчання  та профорієнтації,    продовженого    дня,    фізкультурно-спортивні, приміщення   харчоблоку,   медичні,   актовий   зал,   бібліотека, адміністративні,  допоміжні  приміщення  -  вестибуль, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо.

Класні кімнати для  учнів  I-IV класів  слід  розміщувати  тільки  на  першому  поверсі в окремому блоці, ізольовано від приміщень для учнів інших вікових груп.

     Якщо в  школі  існує  кабінетна  система  навчання,  то  вона потребує розміщення  кабінетів  у  межах  1-2  поверхів  так,  щоб перехід в кабінет займав не більше 2 хвилин. Кабінети з предметів, які найчастіше вивчаються у школах, розміщуються для 5-9 класів на першому поверсі,  для 10-12 класів на третьому поверсі.  Всі  інші лабораторії та кабінети розміщуються на другому поверсі.

    Навчальні класи   і  кабінети  мають  бути  ізольованими  від приміщень,  які є джерелами шуму і запахів (майстерні, спортивні і актові зали, харчоблок тощо).

     Приміщення   для   трудового   навчання   повинні   бути ізольованими від  інших  основних  приміщень  і розміщеними на першому поверсі.

    Спортивний зал розміщується  на  першому  поверсі.  Його розміри( висота спортивних залів площею 162 кв.  м повинна бути не меншою 6 м. )

передбачають  виконання  програм  з фізичного виховання і можливості організації позаурочних спортивних занять,  актовий зал розміщується на другому поверсі.

     Використовувати актовий  зал як спортивний не рекомендується.

    Вхід  в  спортивний  зал  слід   передбачити   через   роздягальню

безпосередньо  або  через  відокремлений  коридор.  Інвентарна для спортивного обладнання повинна   з'єднуватись   із спортивним залом.  

ІІ. Організація гарячого харчування.

     Організація харчування дітей у загальноосвітньому навчальному

закладі здійснюється у відповідності з  інструкціями  Міністерства

охорони   здоров'я   України,   затвердженими   згідно   з  чинним

законодавством.

     Вживання їжі слід проводити в один і той же час відповідно до спеціально  складеного   графіку.   Перед   вживанням   їжі   діти обов'язково  миють  руки  з милом і сушать їх рушниками.

      Кухні  в школах  повинні  бути розраховані на розміщення в них устаткування для приготування їжі.

     Обідні зали  слід  обладнувати  столами  на  4-6-10  місць  і стільцями або табуретами. Відстань (см): між столами і роздачею чи вікном (дверима) для прийому брудного посуду повинна бути 150-200см; між рядами столів - 100-150;  між столами і стіною - 40-60.  Столи повинні мати гігієнічне покриття,  що легко миється, стійке до дії гарячої води і дезинфікуючих засобів.  Столи щодня  миють  гарячою водою з кальцинованою содою та милом,  а після кожного прийому їжі протирають  вологими  і  чистими  ганчірками.   Умивальники   слід передбачати із розрахунку один на 20 місць. Для дітей початкових класів висота столів та стільців повинна  відповідати  зросту  дітей.  Меблі для них встановлюються окремо від столових меблів для  середніх та старших класів.    

     Медичні працівники  школи   здійснюють щоденний  контроль  за якістю продуктів,  що надходять до їдальні, умовами їх зберігання, дотримання термінів реалізації і технології виготовлення страв, санітарно-протиепідемічним режимом харчоблоку, фактичним виконанням меню.

  ІІІ. Організація медичного обслуговування.

    Загальноосвітні   навчальні   заклади   повинні    бути укомплектовані    кваліфікованими    кадрами   середніх   медичних працівників, лікарів-педіатрів, психологів.

Медичний  блок  слід  розміщувати  на  першому поверсі. Медичний блок  складається  із  таких  приміщень:  кабінет  лікаря завдовжки  7  м  (для  визначення  гостроти  слуху та зору учнів), площею не менше 16 кв.  м;  кабінет зубного лікаря площею не менше 16 кв.  м,  обладнаний витяжною шафою;  процедурний кабінет площею 10 + 8 кв.  м; кабінет психофізіологічного розвантаження площею не менше 18 кв. м. Гардероб   розміщується   на   перших  поверхах  блоків навчального закладу з обов'язковим обладнанням секцій для  кожного класу.

  ІУ. Організація і вимоги до зорової роботи учнів.

    1. Природне освітлення.

     Усі навчальні приміщення загальноосвітніх навчальних закладів повинні  мати природне освітлення.  Незалежно від розміщення вікон (збоку,  зверху) в навчальних приміщеннях світло повинно падати на робочі  місця  зліва.  Оптимальний  рівень  природного  освітлення забезпечується при  верхньому  і  боковому  освітленні  приміщень.

     Природне освітлення повинно бути рівномірним і не  створювати блиску.

     Достатність і   рівномірність  освітлення  можна  оцінити  за світловим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі  вікон  до площі  підлоги).  Найбільш  раціональна  форма вікон - прямокутна, висотою 2-2,5 м,  при збереженні висоти підвіконника 0,8 м шириною 1,8-2,0 м,  верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі.  Ширина простінків між вікнами повинна бути не  більшою 0,5 м,  висота  підвіконня - 0,8 м,  СК 1:4-1:5.  Для забезпечення оптимального природного освітлення слід передбачити: кут, під яким видно  небо  з  найбільш  віддаленого  робочого  місця  від вікна, повинен бути не меншим 5  град.;  коефіцієнт  затінення  менше  3.0

Забороняється  розміщення  на  підвіконні в навчальних приміщеннях високі кімнатні квіти.

     Колір поверхні  стелі,  стін,  меблів  повинен  бути  жовтим, зеленим або бежевим  (матових  пастельних  тонів).  Стелю,  верхні частини стін,  віконні рами та двері слід фарбувати у білий колір, класна  дошка повинна мати матову поверхню,  пофарбовану  в  темно-зелений,   коричневий   колір.       

  2. Повітряно-тепловий режим.

    Чистота   повітря   в    приміщеннях    загальноосвітніх навчальних закладів забезпечується:

     - відповідністю кількості дітей до нормованої наповнюваності;

     - регулярністю  вологого прибирання приміщень з використанням

дезинфікуючих та миючих засобів;

     - використанням всіх видів провітрювання (наскрізне,  кутове,

однобічне).

     При  проведенні  гігієнічної  оцінки повітряно-теплового режиму у приміщеннях слід враховувати: площу приміщення на 1 учня, об'єм,  тривалість  провітрювання приміщень, режим прибирання приміщень, 

Необхідно   проводити вимірювання  температури  повітря  у  приміщеннях  (з  урахуванням зовнішньої),  відносної   вологості .У приміщеннях  шкіл  відносна  вологість  повітря  має   бути 40-60%; температура повітря в класах і кабінетах 17-20 град.  C, в майстернях по обробці металу і дерева 16-18 град. C, в спортивному залі 15-17град. C, в роздягальнях при спортивному залі 19-23 град. C, в актовому залі  17-20 град. C,  в бібліотеці 16-18 град.  C,  в медичних кабінетах 21-23 град.  C, у вестибюлі, гардеробі 16-19 град.  C;  в туалетах 17-21 град.  C.

3. Водопостачання та каналізація.

    Водопостачання та  каналізація  в  школах  повинні  бути  централізованими.

     Підведення   холодної   та  гарячої  води  повинно  бути забезпечене у:  класні кімнати,  кабінети, майстерні, лабораторії, приміщення для продовженого дня, харчоблок,  до  умивальників  в туалетах вчительську,  кабінет директора,  медичний  блок.

     У  всіх навчальних приміщеннях,  учительській,  медичних приміщеннях,    приміщеннях    техперсоналу,    обідньому     залі встановлюються  умивальники. 

 4. Обладнання основних приміщень.

    Обладнання   шкільних   приміщень   повинно  відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, сприяти забезпеченню  педагогічного процесу та проведенню позакласної навчально-виховної роботи.

    Навчальні класи і кабінети обладнуються меблями згідно з діючими нормативними документами.

   Меблі слід  добирати  відповідно до зросту дітей.  Заборонено використання замість стільців, лав і табуретів.

   Для учнів  не допустима поза,  при якій відстань від поверхні парти до очей менша 30 см.  Фізіологічною є  поза,  при  якій  кут нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145 град.

 Для забезпечення учнів меблями,  у відповідності  з  довжиною тіла, необхідно мати б їх розмірів. Різниця між ростовими групами становить - 15 см. У кожному класі (кабінеті) слід передбачати 2-3 розміри меблів з перевагою  одного  із  них. 

  Учні з  пониженою  гостротою  зору  повинні сидіти за першими партами в  першому  ряду  (від  світло несучої  стіни).  Школярі  з пониженим слухом розміщуються за першими і другими партами крайніх рядів.  Учні,  які  часто  хворіють  простудними   захворюваннями, ревматизмом,  ангінами,  розміщуються  у  третьому ряду парт (біля внутрішньої стіни).

     Для профілактики  порушень  постави не менше 2-х разів на рік школярів пересаджують з  першого  ряду  в  третій  і  навпаки,  не порушуючи  відповідності  групи  меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху.

     Шкільні меблі  розставляються  в  навчальному приміщенні так, щоб ближче до дошки були менші розміри, далі - більші.

     Шкільні меблі   повинні   бути   промаркованими.

     Класні кімнати  для  молодших  школярів необхідно обладнувати

партами.  Навчальні кабінети для учнів середніх і  старших  класів

повинні   забезпечуватись  одно-двомісними  столами  і  стільцями,

кабінети хімії,  фізики,  біології  -  спеціальними  лабораторними

столами.

 У. Організація навчально-виховного процесу

    Навчальний  рік  у  загальноосвітніх  навчальних закладах усіх  типів  і  форм  власності   розпочинається   1   вересня   і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

     Тривалість навчального року для  учнів  початкової  школи  не може бути меншою 175 робочих днів, а в загальноосвітніх навчальних закладах II-III ступеня - 190 робочих днів.    

     Протягом навчального  року  для  учнів  проводяться канікули: осінні, зимові і весняні загальним обсягом не менше 30 днів.

   Режим  роботи  загальноосвітнього  навчального   закладу визначається   ним  на  основі  нормативно-правових  актів  та  за погодженням     з     територіальними     установами     державної санітарно-епідеміологічної служби.

   Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить:  у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих – 40 хвилин,  у п'ятих - дванадцятих  -  45  хвилин. 

   Розклад    уроків    повинен    враховувати   оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом  тижня,  а  також правильне    чергування    протягом    дня   і   тижня   предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками  музики, образотворчого  мистецтва,  трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.    

     Робочий тиждень передбачає для учнів першого  класу  протягом навчального  року  додатковий  розвантажувальний день - четвер,  у розклад  якого  не  вводяться  предмети,  що  потребують  значного розумового напруження (математика, мови).

   Тривалість  перерв  між  уроками для учнів першого класу повинна бути не меншою 15 хвилин,  для  всіх  інших  класів  -  10 хвилин; великої перерви (після 2-го уроку) - 30 хв. Замість однієї великої перерви  можна  після  2-го  і  3-го  уроків  влаштовувати 20-хвилинні перерви.

  Під час перерв необхідно організовувати перебування учнів  на відкритому повітрі і харчування.

  Для профілактики стомлюваності,  порушення статури, зору

учнів  початкових  класів  на  уроках   письма,   мови,   читання,

математики  тощо  необхідно  через кожні 15 хвилин уроку проводити

фізкультхвилинки та гімнастику для очей.

  При визначенні доцільності,  характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості  учнів та педагогічні вимоги.

  Початок  занять повинен бути не раніше 8 години.

  Наповнюваність  класів не повинна перевищувати 30 учнів

(з урахуванням площі на одного учня не менше 2,0 кв. м).

УІ. Організація самообслуговування.

     Самообслуговування повинно організовуватися у відповідності з віком,  статтю,  фізичними  особливостями і станом здоров'я дітей, базуючись  на  гігієнічних  вимогах  та  вимогах  до  охорони   їх здоров'я.  Робота  із  самообслуговування  повинна  проводитися за участю вчителів, класних керівників і медичних працівників.

     Роботу із  самообслуговування  слід  проводити  з урахуванням двох напрямів:

     - попередження     забруднення     земельної     ділянки    і навчально-побутових приміщень;

     - очищення  земельної  ділянки  та  побутових  приміщень  від забруднення.

     У процесі    самообслуговування    учні   можуть   виконувати прибирання класів, кабінетів, лабораторій:

     - наприкінці кожного дня (учні 5-12 кл.);

     - генеральне    прибирання    кожного    тижня    і    місяця (учні 9-12 кл.).

     Тривалість самообслуговування   для   учнів   2-4   класів  у  не повинна  перевищувати  1 години на тиждень, а для учнів 5-12 класів - 2 години на тиждень.

     Одноразова тривалість роботи із самообслуговування не повинна

перевищувати для  учнів  2-4  класів  30  хвилин,  5-9 класів – 45 хвилин, 10-12 класів - 1,5 години.  Роботу необхідно  проводити  у спеціальному одязі.  Усі види прибирання здійснюються лише вологим методом  з  наступним  провітрюванням  приміщень.  Миття   підлоги дозволяється  школярам  з  10 років при обов'язковому використанні швабри.

     Учні 2-4 класів можуть брати участь  у  прибиранні  території школи, доглядати за квітами,  учні 5-12 класів - у генеральному та щодобовому поточному прибиранні ділянки (підмітати,  очищувати від снігу, саджати дерева).

УІІ. Створення комфортного мікроклімату.

Більшу частину свого часу ми проводимо в школі, тому створення комфортного мікроклімату дуже важливе завдання.

     Велике значення у створенні комфортного мікроклімату в школі мають наші зелені друзі – кімнатні рослини. Це є дуже важливим для учнів. Якщо дитина з малих літ бачить перед собою живу красу, привчається не тільки милуватись, а й турбуватись про неї, тоді вона виросте доброю, уважною і до людей.

    Вони не тільки збагачують повітря киснем, але й очищають навколишнє середовище від пилу, поглинаючи літаючі забруднення, підвищують вологість у бетонних стінах, нормалізують іонний склад не гірше знаменитої лампи Чижевського, виділяють фітонциди, вбираючи мікроби, і ефірні масла, що впливають за принципом аромотерапії.

   На думку наукової медицини, ніщо не діє з такою користю на психіку та нервову систему людей, як рослини. Зелений колір рослин дуже позитивно впливає на зір, знімає втому.

Які ж рослини краще всього підходять для цього?

    Дві найвідоміші офісні рослини – хлорофітум і традесканція. Вони невибагливі, швидко ростуть і відмінно очищають робоче місце від пилу і забруднень. При інтенсивній роботі листя їх сильно покриваються порошею, тому їх потрібно протирати вологою ганчіркою і обприскувати водою. За це вони віддячать яскравою зеленню і скромними, але милими квіточками.

    Щоб атмосфера в кабінетах була здоровою, потрібно підбирати рослини, що виділяють фітонциди(біологічно активні речовини, які впливають на мікробів, ослаблюючи, або вбиваючи їх). Саме фітонциди ми відчуваємо, увійшовши до хвойного лісу. Замість хвойних рослин, у кабінетах можна посадити пеларгонію запашну, відому ще як герань, розмарин. Подихавши  над ними, ви проведете хорошу профілактику простудних захворювань.

   Ароматом наповнять приміщення цитрусові – лимон, апельсин, мандарин. Їх легко виростити із зернятка. Вони допоможуть справитися з утомою й апатією. Просто потріть листочок пальцями і понюхайте. Не випадково в Японії в робочих цехах розпилюють ефірні масла лимона чи апельсина, а вже японці знають, що таке працездатність.

Наші сучасні школи насичені комп’ютерами, телевізорами, електричними приладами. Усі вони випромінюванням шкодять здоров’ю. тому слід розводити кактуси та розташовувати їх біля цих приладів. Кактуси поглинають шкідливе випромінювання.