Екологічний Проект "Опале листя: користь чи шкода?"

Про матеріал

Пропонується конспект екологічного проекту "Опале листя: користь чи шкода?". Використовується в позакласній роботі з предмету біології. Проект спонукає до бережливого ставлення до навколишнього серидовища.

Перегляд файлу

 

НВК «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ст. №12 – ДНЗ Олександрійської міської ради Кіровоградської області»

 

 

Екологічний проект

 

 

 

 

 

 

                                                                    Керівник:

                                                                    Богачова Ірина Вікторівна,

вчитель біології та хімії

 

 

 

 

 

 

План

1. Анотація

2. Вступ

2.1. Проблема спалювання опалого листя і сухої трави

2.2. Значення зелених рослин

3. Небезпека спалювання опалого листя і сухої трави

3.1. Шкідливість диму

3.2. Вплив продуктів спалювання на здоров’я людини

3.3. Загроза довкіллю

4. Нормативна база

5. Альтернатива спалюванню листя

6. Приготування і використання компосту

7. Висновки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. АНОТАЦІЯ

        В цьому проекті досліджено наслідки спалювання опалого листя і сухої трави.  Розкрито небезпеку  продуктів горіння для навколишнього середовища. Проаналізовано хімічний склад диму та його вплив на організм людини. Визначено альтернативний спосіб утилізації опалого листя. Запропоновані заходи стосовно  зменшення випадків спалювання листя та сміття  на території селища Димитрове.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Вступ

2.1. Проблема спалювання опалого листя і сухої трави

Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву. В пік весняного і осіннього палів повітря в селищі стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів.

В багатьох осінь асоціюється з пожовклим, опалим листям, димом розведених вогнищ. Спалення осіннього листя та навесні торішньої трави вже стало “доброю” звичкою майже кожного. Але чи замислювалися ми над тим, яким повітрям ми дихаємо і на якій землі живемо? Адже багато в цьому світі напряму залежить від наших вчинків, відношення до матінки-природи та повсякденних дій. Ми живемо і навіть не підозрюємо, яку шкоду наносимо собі та природі спалюючи листя та сміття, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння.

Отже, кожного року восени постає питання: що робити з опалим листям? Вивозити чи палити? Звичайно, що легше останнє. Кожної осені власники господарств та присадибних ділянок селища збирають опале листя у купи та спалюють його.

Спалення опалого листя призводить до забруднення повітря, проблем зі здоров’ям та небезпеку виникнення пожеж.

В пік весняного і осіннього палів повітря в селищі стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. (Фото 1,2)

 

2.2. Значення зелених рослин

Зелені насадження є не тільки "легенями" планети, киснем яких дихає все живе на Землі. Вони також виконують важливу роль біологічного фільтру, який очищує навколишнє середовище. Подібно фільтрувальному паперу,  вони затримують на собі величезну кількість забруднювачів, про що свідчать наступні показники. Так, листя рослин на 1 кг насаджень поглинають за сезон вегетації:

- 200-400 кг сірчистого газу (1 кг листя тополі у перерахунку на суху масу відфільтровує у середньому 150 г, ясеню - 18 г, липи - 10 г, акації білої - 69 г, в'язу-3 9 г);

 - 5-10 кг вуглекислого газу (25-річне дерево тополі поглинає 44 кг, дубу - 28 кг, липи -16 кг, ялини - 6 кг);

- від 14 до 65 гр пилу (доросле дерево в'язу осаджує 28 кг, верби - 38 кг, клену - 28-33 кг, тополя - 34 кг, шовковиці - 31 кг, ясеню - 27 г, каштану -1 6 кг);

- 370-380 г свинцю (тобто стільки, скільки його викидається автотранспортом при спалюванні 450-600 л етильованого бензину).

 Крім свинцю, листя затримує і інші токсичні метали - мідь, кобальт, цинк, марганець, залізо та ін. В цілому одне доросле дерево "чистить" майже 20 тис. м3 повітря на висоту до 10 м від поверхні ґрунту. Завдяки фільтруючій здатності рослин, вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі знижується на відстані 1 км від джерела забруднення на 25-29 %, на відстані 2-2,5 км - на 45-60 %, на відстані 5 км - на 75-86 %.

 

3. Небезпека спалювання опалого листя і сухої трави

3.1. Шкідливість диму

Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, ми рідко надають цьому ваги. Ми не замислюємось, яку шкоду наносимо собі та природі спалюючи листя та сміття, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння. 
       При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
        На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.
        Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні.  

        При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і викликаючі респіраторні захворювання оксиди сірки. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
        До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.
        Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний.

 

3.2. Вплив продуктів спалювання на здоров’я людини

Так як листя, по своїй природі, є вологим, в більшості випадків воно не горить, а просто тліє, чим сприяє вивільненню великої кількості вуглеводнів. Деякі з цих вуглеводнів, такі як альдегіди та кетони, викликають подразнення очей, носа, горла та легень, сприяють виникненню ракових клітин.

Окис вуглецю, або чадний газ - це невидимий газ, який виділяється в результаті неповного згоряння. Чадний газ потрапляє у кров через легені і з'єднується з червоними кров'яними тільцями, а це зменшує кількість кисню, яку можуть отримати червоні кров'яні тільця та доставити до тканин людського тіла. В результаті впливу цього газу на людський організм можливі запаморочення, головний біль та загострення респіраторних хвороб.

При попаданні в органи дихання,  мікроскопічні часточки диму можуть досягти найглибших ділянок легень і залишатися там місяцями і навіть роками. Вдихання цих часточок може призвести до виникнення респіраторних захворювань, зменшити об'єм вдихуваного повітря та зменшити здатність легень використовувати це повітря. Вони можуть погіршити роботу серця через зменшення об'єму кисню, який надходить до тканин. У хворих на астму можуть частіше виникати приступи цієї хвороби. Протікання таких хвороб як інфекційні захворювання легень, гостре запалення легень та бронхіт можуть значно погіршитись. Може загостритися алергія. Спалення сміття може спричинити і інші довгострокові проблеми зі здоров'ям.

Люди з серцевими хворобами, астмою та іншими респіраторними захворюваннями є особливо чутливими до забруднення повітря вищезазначеними речовинами. Вплив на здоров’я в основному відбувається при концентрації забруднювачів повітря у зоні дихання. Спалення листя (особливо разом із сміттям) може спричинити й довгострокові проблеми зі здоров’ям.

 

3.3. Загроза довкіллю

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:
              1.  В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні. 

  1.     Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
  2.     За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.
  3.     На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
  4.     Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.
  5.     При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на  полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.
  6.     Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
  7.     Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ЛЕП, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів.
  8.     Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і надовго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
  9. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.

4. Нормативна база

Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають. Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, ми повинні знати, що закон у будь-якому випадку на нашій стороні.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Стаття 50.
        Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.(...)
           Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”
        Стаття 9. Екологічні права громадян України
Кожний громадянин України має право на:
а) безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище; (...)
з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.
       Стаття 12. Обов’язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища
Громадяни України зобов’язані:
а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; (...)
в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;
Закон України “Про охорону атмосферного повітря”
        Стаття 16. Регулювання шкідливих впливів на атмосферне повітря при відсутності нормативів
Шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються. У виняткових випадках такі впливи допускаються тимчасово лише з дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров’я України за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря.
        Стаття 22. Виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами
        Складування, зберігання або розміщення виробничого, побутового сміття та інших відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, допускається лише при наявності спеціального дозволу на визначених місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територіях у межах встановлених ними лімітів з додержанням нормативів екологічної безпеки і при можливості їх подальшого господарського використання.
        Не допускається спалювання зазначених відходів на території підприємств,    установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог щодо охорони атмосферного повітря.
Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій
       3.6.14. Спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
       3.7.4. Прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України
        3.6. На території зелених насаджень забороняється:
- випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки;
       6.4.2. Ранньою весною після танення снігу і підсихання ґрунту на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав'яного покрову гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя, зруйнувати ґрунтову кірку. На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом шириною 10-25 м залежно від значущості об'єктів. На решті газонів згрібати і вивозити листя забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, збіднення ґрунту, недоцільних трудових і матеріальних витрат. Спалювати листя категорично забороняється.
Кодекс України про адміністративні правопорушення
        Стаття 771. Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків
Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу — тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

5. Альтернатива спалюванню листя

Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини і довкіллю.

Як альтернативу, ми пропонуємо метод  переробки листя, який називається компостуванням. Цей простий метод дозволяє підвищити родючість ґрунту та вміст гумусу у ньому, збагатити його на поживні речовини, зменшити або послабити такі деградаційні процеси ґрунту як його ущільнення, запливання та кіркоутворення, вивітрювання та вимивання цінних органічних та мінеральних речовин з його поверхні. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.

 

 

6. Приготування і використання компосту

Після прибирання території закладу від опалого листя восени (кінець жовтня) було вирішено зробити його компостування. Для цього листя склали у купу шириною 2 м і висотою до 1 м. Утворилось три шари листя  по 30-35см. Кожен з шарів присипався землею. В квітні, через 5 місяців  компост дозрів. Це була  однорідна темна розсипчаста маса, волога і перегнила.  

Цей компост додавали при висадці квітів на шкільній клумбі,  пересаджуванні кімнатних рослин в класах та в якості прикореневої підкормки  при обкопуванні плодових дерев в шкільному саду.

Для досліджень використовували  висаджені листові  живці  сенполії  Apache Shadows.  Для трьох рослин компост змішали з ґрунтом  і три були контрольними. Спостерігали за кількістю листків  і початком цвітіння.

Також спостерігали за квітами на клумбах, де було внесено компост.

 

 


 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

7. Висновки

Дослідження проводилися протягом 8 місяців. Періодично, на початку  кожного місяця, підраховувалася кількість листків рослин. Відстежувався початок цвітіння ( Графік ). 

Сенполії  знаходилися на підвіконнях в одній класній кімнаті і на одній стороні. Поливали квіти однаковою кількістю води, посаджені в однакові вазони.

Аналіз досліджень показав, що на експериментальних рослинах швидше з’являлися нові листки і вони раніше на 5 днів почали цвісти.(Фото  3)

Розміри квітів на клумбах, які росли на ґрунті  з компостом були більші ніж без компосту. І засохли  влітку пізніше. (Фото 4,5,6)

Таким чином компост, який отримали з опалого листя  можна використовувати як високоякісне органічне добриво у саду, при вирощуванні кімнатних рослин,  на городі для підживлення ґрунту і підвищення його родючості. Компост покращить стан ґрунту, допоможе землі краще вбирати повітря та воду, зменшить ерозію ґрунту. Компост утримає у ґрунті вологу надовго, навіть у найспекотніші дні та забезпечать збереження гумусу та органічних речовин від вивітрювання.

Використання компосту – це екологічно і економічно.

В рамках виконання проекту заплановано:

  • кожен рік все опале листя на території комплексу переробляти на компост;
  • проведення агітаційно-просвітницької діяльності;
  • виступ дітей на батьківських зборах про шкоду спалювання листя і сміття;
  • звернення до селищного голови  та селищної ради про недопущення порушень  екологічного стану на селищі;
  • створення екологічних сторінок в класних куточках;

 

 

 

 

Джерела

 

  1. http://www.mastercomposter.com/pile/advbuild.html;
  2. http://www.nrcs.usda.gov/feature/backyard/Compost.html;
  3. http://www.compostingcouncil.org/article.cfm?id=14;
  4. www.epa.gov ;
  5. Національна доповідь про стан навколишнього природнього середовища в Україні – Київ, 1999р;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото 1

 

http://faktor.te.ua/wp-content/uploads/2014/10/lusta.gif

Фото 2

 

 

http://4vlada.com/uploads/20130917111855.jpg

 

 

 

 

 

 

 

Графік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото 3

 

http://www.liveinternet.ru/journal_proc.php?action=redirect&url=http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/5/87/801/87801022_large_getImage596.jpg

Фото 4

 

 

 

F:\Images\Фото-0133.jpg

 

 

Фото 5

 

https://mail-attachment.googleusercontent.com/attachment/?saduie=AG9B_P8FmlBcS3_nFWChd8UR_t6P&attid=0.38&disp=emb&view=att&th=1409fdfe10434595

Фото 6

 

https://mail-attachment.googleusercontent.com/attachment/?saduie=AG9B_P8FmlBcS3_nFWChd8UR_t6P&attid=0.41&disp=emb&view=att&th=1409fdfe10434595

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
30 серпня 2018
Переглядів
15899
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку