Екологічний урок «Що я знаю про диких тварин»

Про матеріал

Розширити уявлення учнів про природу рідного краю; формувати уявлення про диких тварин рідного краю; розвивати мислення, увагу, спостережливість, бажання пізнавати рідний край; виховувати бережливе ставлення до тварин рідного краю

Перегляд файлу

Бесіда

«Що я знаю про диких тварин»

Мета: розширити уявлення учнів про природу рідного краю; формувати уявлення про диких тварин рідного краю; розвивати мислення, увагу, спостережливість, бажання пізнавати рідний край; виховувати бережливе ставлення до тварин рідного краю.

Обладнання: ілюстрації із зображенням диких тварин рідного краю, презентація.

Вікова категорія: учні 2- 4 класів

Хід бесіди

I. Організація класу.

Пролунав дзвінок.

Починається урок.

Будем  працювать старанно,

Щоб почути у кінці,

що у нашім класі –

дітки – просто молодці.

Вправа «Погода»

- Яка зараз пора року?

- Який місяць?

- Подивіться у вікно. Який стан неба? Холодно чи тепло надворі? Чи є опади? Які? Чи є вітер?

ІІ. Вступна бесіда.

 Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з природою рідного краю, а саме із тваринами, які мешкають в наших лісах. А зараз подивіться на екран монітора, що ви там бачите ( демонстрація фото диких  тварини)

- Як одним словом побачене можна назвати? (Це -тварини.)

- До якої групи належать усі ці тварини. (Це – дикі тварини.)

- Яких тварин називають дикими? (тварини, які не потребують людського догляду, самі добувають їжу, знаходять або будують собі житло, піклуються про своє потомство, називаються дикими. Дикі тварини живуть у природі самостійно).

III. Повідомлення теми бесіди.

У нашому краї живе багато різноманітних тварин. Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які дикі тварини живуть у нашому рідному краї, як вони називаються.

- Тема сьогоднішнього уроку - бесіди: «Що я знаю про диких тварин». 

1. Бесіда з елементами розповіді.

- Скажіть, де живуть тварини?  (У лісі тваринам легко сховатися серед рослин від ворогів, знайти собі їжу і збудувати житло, тому тваринний світ лісу дуже різноманітний. У лісі живуть як невеликі за розмірами, так і досить великі тварини).

А хто знає представників диких тварин? (білка, ведмідь, заєць, вовк, лисиця, зубр)

Лисиця славиться своїми вміннями заплутувати погоню, ховатися і добувати їжу. Цей звір став символом хитрості. Не дарма лис – один з найпопулярніших героїв казок практично в усьому світі. Лисиці приписують найрізноманітніші характеристики: вправність, спритність, підступність, мудрість. Проте всі казки, романи і повісті сходяться в тому, що лисиця – дуже красивий звір. Хвіст у лисиці досить довгий пухнастий з білим кінчиком. Руде хутро і пухнастий хвіст роблять цього звіра нарядним. Черево – біле, лапи – в чорних “панчішках”. Чорними також є загострені вуха і ніс. Спина і боки руді, але різних відтінків: від вогняного до сіруватого. У лисиць загострена мордочка, витончений тулуб і порівняно короткі лапи. Лисиця харчується як тваринною, так і рослинною їжею (ягоди, фрукти). Основний раціон складають мишоподібні гризуни. Цей хижак їсть їжаків і жуків, зайців і маленьких косуль, ловить рибу, добуває пташині яйця, при нагоді здатний напасти і на птицю. Не гребує лисиця і мертвими тваринами. Полює лисиця, покладаючись на слух і нюх, переважно вранці і ввечері. Лисиці відмінно бігають, плавають, добре стрибають (на відстань більше 4 метрів, а також “свічкою” вгору). Вночі і в спекотний полудень воліє відпочивати в укритті або в траві, укриттям може послужити кущ, дупло, розташоване невисоко над землею, ущелина між камінням. Нори лисиці риють на схилах ярів і пагорбів. Основний ворог лисиці в природі – вовк. Він харчується тими ж тваринами, що і лиси, і вбиває їх як конкурентів. Там, де вовків багато, лисиці мало розмножуються.

Білка - це один з найвідоміших гризунів, до якого багато людей ставляться із симпатією. Спочатку вона була мешканцем хвойних лісів. Нині її можна зустріти в міських садках і парках. У білки зимове хутро  сіре і світло-сіре, літнє - руде або буровате. Черево завжди світле. Для цього надзвичайно в'юнкого звірка характерні довгий пухнатий хвіст і вуха з "пензликами". Білка живиться насінням хвойних дерев, бруньками, горіхами, буковими горішками, жолудями, ягодами і грибами. Урізноманітнює свою вегетеріанську дієту комахами і яйцями дрібних птахів. Її міцні і криві кігті володіють великою чіпкістю, завдяки чому білка впевнено і швидко піднімається і спускається (вниз головою) по стовбуру дерева. Її пухнастий і довгий хвіст виконує роль керма і парашута при стрибках серед гілок. Велику частину часу білка проводить на деревах, бігає швидко по землі, добре плаває. З незвичайною моторністю миготить вона в кронах дерев, без зволікання стрибає на сусіднє дерево або кущ, мчить стовбуром нагору і вниз або довгими стрибками скаче по землі.  Живе в гніздах або дуплах дерев, які будує з гілок і листя. Із шишками білка справляється дуже спритно. За день звірок обробляє 10-15 ялинових шишок або більш 100 соснових. Схопивши зубами лусочку, він піднімає її нагору так, що вона відтягається або відлітає, а потім витягає насіннячко. Соснову шишку білка обробляє за 3 хвилини. Денний раціон у 100-150 шишок складає 5% ваги тіла білки. Це досить для того, щоб ще відкласти жир.

Заєць у нього волосяний покрив змінюється від сезону до сезону. Літом хутро сіро-бурого кольору, з поєднанням світлих та темних тонів, живіт білого кольору. Взимку хутро зайця довше, густіше і значно світліше, біліше. Живиться заєць різною рослинною їжею, характер якої змінюється за сезонами; влітку переважно травою і хлібними злаками, взимку корою молодих дерев, тоненькими гілками, бруньками та озиминою.

Вовк забарвлення хутра сірувато-бурого кольору. Міцне тіло з широкими грудьми спирається на високі м’язисті ноги з щільно стиснутими пальцями, сильні ноги переносять вовка на багато десятків кілометрів за день. Вовки - високо інтелектуальні створення, про що свідчать сторчма стоять вуха, уважний погляд, загострена, витягнута морда. Довгий і дуже пухнастий хвіст вовка є важливою анатомічною особливістю цієї тварини. Лягаючи на ніч спати, вовк згортається клубком і своїм хвостом вкриває ніс і ноги, які як раз опиняються в центрі кола. Завдяки такому положенню хвоста тепле повітря, що видихається з легких, добре зігріває лапи та ніс. Основу харчування вовка складають різні великі та дрібні тварини, різноманітні дрібні гризуни – миші, кроти, а також дрібні птахи. В лісовій зоні вовки надають перевагу долинам рік, заболоченим низинам, де в цей період перебувають лосі, кабани, олені. Лігва вовки влаштовують в добре захищених місцях. Ними можуть бути скелі, глибокі тріщини, ніші, ями в ярах.

Бурий ведмідь - найбільший з наших наземних хижаків. Вага окремих звірів досягає 450 кілограмів. Забарвлення ведмедя  темно-буре, у ведмежат на шиї і грудях бувають світлі відмітини, створюючі нерідко білий ошийник, який з віком пропадає, але і у дорослих звірів на грудях іноді помітна біла пляма. Бурий ведмідь всеїдний, але раціон у нього на ¾ складають рослини. Навесні й на початку літа в кормовому раціоні переважають переважно молоді пагони, стебла, листя, комахи, молюски, амфібії, плазуни, птахи, дрібні звірі, та риба, в кінці літа і на початку осені в ньому домінують ягоди, плоди, гриби, коренебульбоплоди, різні сільськогосподарські культури. Їсть також дичину, мед, вишукує диких бджіл. Найінтенсивніший кормодобувний період ведмедя припадає на липень – вересень, перед заляганням у сплячку. Ведмідь мусить тоді нагромадити відповідні запаси жиру, котрих повинно вистачити йому для переживання сурового періоду. Основою для такого нагромадження жиру в наших умовах є плоди лісових ягідних чагарників (малини, ожини, чорниці, журавлини), а також висококалорійний корм (горішки бука, ліщини). До зими ведмідь нагулює підшкірний жир (до 180 кг) і з осені залягає в барліг. Барлоги розташовуються на сухому місці, в більшості випадків в ямах під захистом бурелому або під вивернутим корінням дерев. Рідше ведмеді викопують притулок в землі або займають печери й ущелини скель. У ведмедів бувають улюблені місця зимівлі, де вони збираються рік від року з цілої округи. У різних районах зимовий сон триває від 75 до 195 днів.

Їжак – це невеличке колюче звірятко з гострою мордочкою. Його тіло вкрите голками завдовжки 2 – 3 см, які є шерстю. Голки вкривають усе тіло, крім мордочки, голови і живота. Як і шерсть вони можуть вставати дибки і в цьому випадку є надійним захисником від нападу. Їжак може згортатися клубком, захищаючи таким чином частини тіла на яких немає голок. Їжак – комахоїдна тварина, але іноді живиться і рослинною їжею, зокрема плодами, ягодами, жолудями, грибами. З настанням темряви вилазить із нори у пошуках равликів, комах  та інших дрібних тварин, їсть бджіл, джмелів. Їжу шукає ретельно, заглядаючи під кожен листок, перевертає будь – яку гілку.

Олень – дуже велика тварина. самця легко впізнати за величезними гіллястими рогами, у самки їх немає. Після закінчення періоду гону олень скидає старі роги, замість них навесні починають рости молоді — панти. Його великі, гіллясті роги справді вражають своєю красою і величчю. Влітку шерсть оленів має каштановий колір, восени вона стає довшою, жорсткішою (не пропускає крізь себе вологу) і темнішою.  Олені харчуються різними кормами. Люблять поласувати молодими гілками верб, беріз, їдять траву, папороть та інші рослини, об'їдають з дерев листя, бруньки, пагони, гризуть кору і підбирають жолуді. У тих районах, де взимку випадає мало снігу, вони протягом всього року годуються  торішньою травою з опалим листям. Олені багато часу перебувають біля водойм.

Зубр - найбільша тварина сучасної європейської фауни. Дорослий бик може досягати 2 м зросту і маси до 1 тонни. Полюбляють пастись на луках і відкритих галявинах, а в полудень відпочивати в прохолодному лісі. Зубри утворюють невеликі стада, звичайно не більше десяти особин.

ІV.Фізкультхвилинка

Завдання для друга природи.

Запам’ятайте, до тварин треба ставитись шанобливо, дбати, щоб вони не зникли. У нашій країні під загрозою зникнення перебуває багато диких тварин. Деякі уже втрачені назавжди і ніколи не відновляться.

- Пригадайте, що робиться у нашому краї для збереження рідкісних тварин?(Рідкісні тварини заносять до Червоної книги України, їх не можна знищувати, на них не можна полювати та використовувати для будь яких потреб).

V. Узагальнення й систематизація отриманих знань.

Гра «Упізнай тварину за описом»

 Це невеличка тваринка. Замість волосся спина в неї вкрита колючими голками. У випадку небезпеки вона швидко згортається у колючий клубок із 6 – 8 тисяч голок. Розгорнути цю тваринку не під силу навіть дорослій людині – настільки розвинені в неї спинні мязи. Лише вода примушує її розпрямитися. Цю властивість використовує хитра лисиця. (Їжак)

 Це санітари лісу, адже вони знищують величезну кількість комах – шкідників. Дзьоб є знаряддям для добування корму. Язик із зазубринами далеко висовується із рота, тому вони можуть діставати їжу із щілин. Цих птахів у лісах небагато, тому вони потребують охорони. (Дятел)

 Без нього не обходиться жодна казка про тварин. Його завжди змальовують як боягуза. Проте завдяки своїй лякливості та обережності він рятується від своїх численних ворогів. (Заєць)

 Він – постійний персонаж мультфільмів. У природі – це розумний, спритний, витривалий і сильний хижак. Живиться переважно м’ясом диких тварин. За нічне полювання він може долати 100 кілометрів. У природі ці тварини є санітарами лісу. Полюючи, вони ловлять хворих і ослаблених тварин, оздоровлюючи все стадо. (Вовк)

 Недарма я в казках – найперша хитрунка. Хитра я насправді. Обдурюю птахів. Коли голодна і нічого не вполювала, лягаю на бік, очі заплющую і лежу наче мертва не ворухнуся. Підлетить цікава ворона чи сорока – і потрапить до мене в лапи. Так і собак ми дуримо, коли не можемо від них втекти. Лапи у мене не мерзнуть ніколи, адже у шерсті, наче у черевичках, хвіст під час пересування править за руль. Гавкаю як молодий пес. Щоб бути ситою, за день я повинна зїсти 20 мишей. (Лисиця)

Гра «Лісові характери»

(діти на аркушах паперу пишуть хто в лісі: найголовніший; найхитріший; найсильніший; найсміливіший; найдобріший.

Висновок: у лісі мешкають дикі тварини.

Робота над загадками

Прийшла кума із довгим віником

На бесіду із нашим півником.

Схопила півня на обід,

Та й замела мітлою слід. (Лисиця)

По гілках стрибає.

Хоч сама мала на зріст,

Та великий має хвіст.

Як намисто, оченята.

Хто це? Спробуйте відгадати. (Білка)

Я – вухастий ваш дружок,

В мене сірий кожушок,

Куций хвостик, довгі вуса.

Я усіх – усіх боюся.(Зяєць)

Хоч у нього шуба є,

Та як холод настає,

Він не їсть тоді, не п’є,

І не ходить, не гуляє,

А у лігво залягає. (Ведмідь)

Котиться клубочок,

Зовсім без ниточок.

Замість ниточок -

Триста голочок. (Їжак)

По полю гасає,

Овечок хапає

Та всіх лякає.(Вовк)

Хто на собі ліс носить. (Олень)

 

VI.  Підсумок бесіди

- Що нового ви дізналися під час бесіди?

- Яких диких тварин вам доводилося бачити серед природи у вашому рідному краї?

Нажаль наше заняття підходить до логічного завершення і я хочу подякувати вам за сміливу та активну участь. Ви сьогодні гарно працювали. Ну що ж, до наступної зустрічі. Дякую вам за співпрацю, організованість, уважність. 

 

 

 

Правила збереження тварин

  • Не вирубувати лісів;
  • Не їздити машинами в лісі;
  • Не забруднювати сміттям ліси, річки, джерела бо вони домівка багатьом тваринам;
  • Не полювати на тварин, коли в них зявляються малята;
  • Не руйнувати гнізда, мурашники;
  • Допомагати тваринам взимку.

 

 

doc
Додано
27 жовтня 2018
Переглядів
577
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку