Екологія на уроках хімії

Про матеріал

В даному матеріалі представлено розробки уроків хімії, розв'язування задач екологічного характеру, ігри для використання на уроках хімії.

Перегляд файлу

Номінація: Упровадження здоров’язбережувальних інноваційних технологій у навчально-виховний процес закладів освіти

Тема:

ХІМІЯ+ЕКОЛОГІЯ =ЖИТТЯ

Лісовська Олена Григорівна

вчитель хімії

Норинський ліцей

2021р

Анотація

В даній роботі розкрито значення хімії і екології для суспільства. Знання хімії необхідне не лише фахівцям, які працюють над створенням, дослідженням і застосуванням хімічних речовин. Навіть удома в побуті не обійтися без хімічних знань, які допомагають правильно й за призначенням використовувати різні речовини. Інакше можна поплатитися своїм здоров’ям і здоров’ям оточуючих. Багато препаратів побутової хімії вогненебезпечні, діють на різні життєво важливі органи, викликають алергійні захворювання. У роботі рекомендовано матеріали які може використати не лише вчитель хімії але й будь-яка людина.

Сучасні екологічні проблеми набули глобального масштабу і належать до природно-техногенних небезпек. До екологічних проблем глобального характеру належать: руйнування озонового шару, парниковий ефект, кислотні дощі, забруднення Світового океану, деградація ґрунтів. Ці проблеми призвели до зростання захворюваності і смертності населення, скорочення тривалості життя, втрати величезної площі сільськогосподарських угідь, безповоротного зникнення окремих класів, родів та численних видів рослин і тварин тощо [1].

Вирішення означених проблем можливе лише при зміні свідомості і формуванні екологічної культури суспільства, гармонійних відносин людини й природи. Питання стану довкілля та якості життя може бути вирішена тільки спільними зусиллями педагогів, науковців та практичних екологів. Шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту і виховання. Тому, метою роботи є вивчення механізму формування екологічної культури учнів загальноосвітніх шкіл на уроках хімії і в позаурочний час як засобу запобігання потенційних екологічних небезпек людства.

Для вирішення даної проблеми необхідно виконати такі задачі: розглянути концепції педагогів щодо екологічного виховання учнів, розкрити сутність, цілі та методи екологічного виховання в сучасній школі. Об’єктом дослідження є процес екологічного виховання на уроці хімії та у позакласній роботі. Предмет дослідженні – методи та прийоми здійснення екологічного виховання у сучасній школі.

ЗМІСТ

Анотація стор.3
Вступ стор .5
Значення хімії й екології в житті людини стор.8
Практичні аспекти використання екологічної орієнтації на уроках хімії і в позаурочний час. стор.13
Висновок стор.17
Рекомендована література стор. 24
Додаток №1 стор.25

Вступ

Екологічна освіта—це не частина освіти,а

новий зміст та мета сучасного образотворчого процесу—

унікального засобу збереження та розвитку людства

і продовження людської цивілізації…

Г.Ягодін

Давно помічено,що життя людського суспільства нагадує гойдалку, і ставлення до хімії-- не виняток. Нещодавно хімію підносили ,проголошуючи хімізацію народного господарства.А зараз гойдалка пішла в інший бік—і ми захворіли на хімофобію—панічний страх перед хімією та хімічним виробництвом. Хвиля хімофобії викликана погіршенням екологічного становища в усьому світі. Страх стимулюється перед усім некомпетентністю населення .

Хімію почали називати важкою, небезпечною,непотрібною вбивцею,наукою,що не має ніякого відношення до життя. Сьогодні ми пов»язуємо хімію з виробництвом отруйних,їдких,небезпечних,неприємних речовин, що створюють загрозу нашому існу-ванню.

Але чи так це насправді? Чи дійсно хімія—ворог життю на Землі? А якщо подивитися навколо й запитати себе,звідки взялися всі матеріали й речовини,що оточують нас…Виявиться,що,як не дивно,усі вони—продукти хімічних реакцій! На основі хімічних реакцій утворилися й утворюються мінерали,з яких складається Земля та інші планети. Саме хімічні реакції створили й продовжують створювати грунт Землі та її атмосферу .Лише в ході хімічних реакцій будь-яка рослина або тварина продукує будівельний матеріал для своїх клітин.

Процес фотосинтезу—основа життя на Землі—головна реакція – на поверхні нашої планети. А зворотна реакція—окиснення органічних речовин—є другим після Сонця джерелом енергії для всіх живих організмів . За рахунок цієї енергії ми рухаємося,мислимо,творимо й руйнуємо,тобто живемо.

Енергією,що утворюється внаслідок згоряння вугілля,нафти,газу,бензину та інших видів пального,ми обігріваємо житло та приводимо в рух численну армаду машин. Із їх допомогою ми оремо,сіємо,будуємо,виробляємо тисячі різноманітних виробів.

Отже,куди б не впав погляд,ми побачимо результати хімічних процесів. ЦІ процеси не лише створюють увесь оточуючий нас світ речей і тим самим визначають добробут і буття,а й відновлюють кожного з нас, оскільки в клітинах тіла людини постійно відбувається понад 3000 хімічних реакцій. Чи може цивілізована людина,яка все це знає,заявити:»Геть хімію!» Ніколи!

Без хімічних процесів не буде ні рослин ,ні тварин,ні Землі. Більшість населення ставиться до хімії однобоко,вузько,роль науки зводить лише до отримання отрут. Та ми повинні усвідомлювати й те,що виробництва,які переробляють у великих кількостях сировину й задовольняють наші потреби у величезній кількості речовин,створювалися багато років тому. Методи переробки на сьогодні виявляються недосконалими й вимагають змін через великі матеріальні та енергетичні витрати й виділення шкідливих побічних продуктів,що часто супроводжують виробничі процеси. Недосконалі методи та низька культура хімічного виробництва породили екологічну проблему,яка починає переростати в екологічну катастрофу. Склалася критична ситуація , з якої людина не завжди бажає шукати вихід. Природа ж «мститься» людині за споживацьке ставлення до неї.

Але чи зможемо ми сьогодні цілком відмовитися від нашого,поки ще недосконалого виробництва та задовольнятися лише тим,що дає нам природа? Сумнівно! Адже цегла,цемент,скло,порцеляна,сталь,гума й сотні подібних речовин на деревах не ростуть. А без цих речовин і процесів ми позбавимося будинків,машин,газу,світла,одягу,взуття,ліків,мила,сірників,тобто майже всього,чим користуємося щоденно.

Чи існує вихід із цієї ситуації?Так! Це новітні енергозберігаючі технології,замкнуті

технологічні цикли,високоефективні очисні споруди. Необхідно інтенсивно пізнавати механізми реакцій у живій природі, переймати в неї накопичений досвід і широко впроваджувати його в практику,поступово міняючи спрямування нашої цивілізації з технократичного на біохімічний. І ніколи не забувати про охорону навколишнього середовища. Саме цим і займається екологія—наука про взаємовідношення живих істот між собою та з оточуючою їх неорганічною природою,учення про наш дім—Землю.

Сьогодні екологи нагадують про цінність і вразливість водно-болотних угідь.

Чимало водно-болотних угідь в Житомирській області. Одне з них на околиці с.Чабан Овруцького району. Це дивовижне болото, на якому зарості утворює очерет звичайний. Тут мовби хтось насипав цвіту. Квітують частуха, стрілолист,сусак, півники болотяні, глечики жовті і незвичайної краси латаття біле та сніжно-біле.

Гідрофільна флора та фауна Овруцького району знаходиться під значним антропічним впливом. Збільшується значущість їх охорони та збереження. Розв’язання цієї проблеми може бути успішним лише за умови всебічного вивчення стану водно-болодних угідь, в тому числі їх флори.

Значення хімії і екології в житті людини

Технічні можливості людства змінювати природнє середовище стрімко зростають,зараз людина здатна здійснювати такі проекти перетворення природного середовища,про які раніше не могла,мабуть,і мріяти. Здавалося б,людство стає менш залежним від природи,підкорюючи її власному впливу,змінюючи відповідно до своїх бажань і цілей. Але все частіше ми чуємо слова»охорона природи»»екологічна криза»,»екологічна катастрофа».Зростання можливостей людства призвело до зростання негативного впливу на зовнішнє середовище,до появи небезпечних наслідків існування та життєдіяльності,тому що руйнуються механізми цілісного функціонування біосфери у глобальному планетарному масштабі. Перед людством постали глобальні екологічні проблеми,які перш за все стосуються забруднення атмосфери,Світового океану, грунтів. Проблема взаємозв’язку людини з природою не нова,вона мала місце завжди. Але зараз екологічна проблема взаємодії людства й природи,а також впливу людського суспільства на навколишнє середовище загострилася ,планету може врятувати діяльність людей на основі глибокого розуміння законів природи,усвідомлення того,що людина—частина природи. Це значить ,що еколого-моральна проблема виростає у проблему відвертання стихійного впливу людей на природу. Така взаємодія можлива за наявності в кожній людині достатнього рівня еколого—моральної культури,екологічної та моральної свідомості,формування яких починається з дитинства та продовжується все життя.

В умовах наступаючої екологічної катастрофи велике значення матиме екологічна освіта і виховання людини усіх віків та професій.

В умовах сучасної екологічної ситуації важлива екологізація всієї системи освіти та виховання підростаючого покоління. Одним з важливіших принципів екологічної освіти вважається принцип безперервності—взаємопов’язаний процес освіти,виховання та розвиток людини протягом усього його життя. Зараз життя ставить перед учителями задачу розвитку особистості дитини,учня як безперервний процес.

Розвиток екологічної культури дітей шкільного віку здійснюється з метою формування основних екологічних понять у процесі вивчення навчальних дисциплін і в позакласній роботі,а також відповідального ставлення підростаючого покоління до навколишнього середовища і здоров»я людини.

Взаємодія природи і людини дуже складна. Без перебудови нашої свідомості й ставлення до природи життя людини на Землі може загинути набагато раніше,ніж ми передбачаємо. От чому кожній людині треба бережно ставитись до природи,її багатства,щоб уникнути катастрофи на Землі.

Незважаючи на позитивні зрушення в екологічній освіті,перед працівниками загальноосвітніх навчальних закладів зараз залишається чимало нерозв’язаних проблем. Серед них—проблема здоров»я та здорового способу життя дітей,створення відповідної матеріальної бази,наявність необхідних засобів навчання.

Часто доводиться чути,що саме хімія винна в погіршенні екологічної ситуації,але всі чомусь забувають,що на сучасному етапі розвитку наука і техніка озброїла людину потужними засобами впливу на природу. З їх допомогою людство залучило до процесу матеріального виробництва всю географічну оболонку планети та вийшло за її межі – в космос. І зараз постає питання: «Чи можна зберегти для нащадків усі існуючі на Землі форми живого в усьому їх різноманітті й первісній дивині. І що в цьому плані здатна зробити хімія?» А вона здатна зробити багато чого…

Шкільний курс хімії має всі можливості для формування екологічної культури учня. Хімія несе основне навантаження в розкритті таких проблем, як забруднення навколишнього середовища техногенними речовинами, радіаційне забруднення середовища, порушення озонового шару, смоги, кислотні дощі та парниковий ефект.

Зважаючи на загальні завдання екологічної освіти в загальноосвітній школі, можна виділити конкретні задачі природоохоронного напряму шкільного курсу хімії:

Розкрити єдність органічного та неорганічного світу, показавши вплив діяльності людини на навколишнє середовище та необхідність бережливого ставлення до природи.
Розкрити двояку роль хімічної промисловості, яку вона відіграє відносно природи.
Розглянути особливість науково технічного процесу з позицій охорони природи.
Показати двояку роль речовин, що в разі однієї концентрації речовини є біологічно необхідними, а за другої – шкідливими для навколишнього середовища.
Озброїти учнів практичними вміннями і навичками, що дозволяють брати участь у заходах з охорони природи.

У шкільній програмі з хімії належна увага приділяється екологічному компоненту хімічних знань, розгляду речовин і процесів що завдають шкоди навколишньому середовищу.

Таким чином, екологічна освіта дуже важлива, вона має між предметний характер і є безперервним процесом. Ця тема забезпечує ефективну екологічну освіту на уроках хімії, де велика роль відводиться активним методам навчання: дискусіям, рольовим іграм. Збуджуючи розумову активність, вони дають учням ґрунтовні знання, набуті в результаті особистого досвіду; різноманітність думок із теми навчає сперечатися, відстоювати власну точку зору. Кожен повинен відчувати свою причетність до того, що відбувається навколо нього, бути спроможним приймати рішення, діяти, виконуючи свій обов’язок перед природою. Кожен повинен бути переконаний у необхідності наслідувати мудрим порадам предків: «Земля не належить нам, це ми належимо Землі».

Практично будь-яка з гострих проблем сьогодення,що торкається усіх без винятку життєвих інтересів людини,так чи інакше пов’язана з екологічним станом довкілля.

Поширення та розвиток ідей сталого розвитку є одним із ключових напрямів економічної та екологічної діяльності Координатора проектів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Україні. Із метою підвищення екологічної грамотності школярів і сприяння реалізації концепції сталого розвитку,Координатор проектів ОБСЄ в Україні у 2009р. розпочав проект «Зелений пакет – Україна ) ,який спрямований на розвиток в Україні інноваційних освітніх інструментів.

Наша школа попала під проект МОН України і два роки в усіх класах було впроваджено викладання уроків стійкого розвитку для учнів школи.

Зміст занять сприяв розвитку у школярів ключових компетентностей:

Громадянської,зокрема здатності критично мислити, брати участь в обговоренні,аргументувати думку,приймати рішення та виявляти громадянську позицію у ситуаціях,пов’язаних із питаннями сталого розвитку,використовувати моделі поведінки,які задовольняють спільні інтереси особистості й громади;
Соціальної—здатності активно слухати інших,ефективно спілкуватись і співпрацювати,зокрема,в парі та малій групі,відповідати за результати спільної діяльності;
Загальнокультурної—здатності застосовувати методи самовиховання,зорієнтовані на систему індивідуальних і загальнолюдських цінностей,для розроблення і реалізації моделей екологічно доцільної та ресурсозберігаючої поведінки;
Уміння вчитися—здатності міркувати,порівнювати,узагальнювати, спостерігати,самостійно шукати інформацію з різних джерел,проводити нескладні самостійні дослідження щодо використання ресурсів та їхнього збереження у сім»ї ,громаді,місті,селі,регіоні,країні в цілому,набувати індивідуальний досвід самоорганізації,навчальної рефлексії. Для вивчення цього курсу було вибрано слідуючі теми:
Вода-джерело життя.
Енергія.
Дружити –щасливо жити
Сміття- проблема людства
Рослини- діти землі.

Для того щоб учні краще сприймали матеріал вчителі школи використовують інноваційні форми та методи роботи, наочні посібники, різноманітні проекти та додаткову наочність.

Завдяки цьому учні школи навчилися самостійно складати проекти ,робити презентації,економити воду,електроенергію. Робити самостійні висновки з поставлених перед ними завдань.
До вашої уваги пропонується розробки уроків з використанням матеріалів НМК «Зелений пакет». (додаток №1)

4.Практичні аспекти використання екологічної орієнтації на уроках хімії і в позаурочний час.

4.1. Розв’язання задач із екологічним змістом

В умовах екологізації хімічної освіти зростає роль розрахункових і творчих завдань з екологічним змістом. Використання на уроках хімії таких завдань спрямоване на вивчення багатства рідного краю, сприяє розумінню сутності екологічних проблем та гуманітарному вихованню. Вивчення будь-якого предмета в школі повинне бути організоване таким чином, щоб учням було цікаво на уроках, щоб вони прагнули одержувати нові знання. Із цією метою можна використовувати в навчальному процесі нетрадиційні завдання – інтегровані, пізнавальні задачі. Вирішення задач формує певний стиль мислення й розвиває інтелектуальні вміння дітей. Саме розв’язування таких завдань – це активний пізнавальний процес. Інтегровані завдання сприяють формуванню пізнавальних мотивів (ставлять учнів перед необхідністю творчого використання наявних у них знань і здобуття нових).

У таких завданнях інтеграція знань здійснюється за рахунок комплексного використання матеріалу з різних галузей (медицини, біології, екології, історії) та активного пошуку нової інформації. Завдання інтеграції – не лише озброєння учнів цілісною сукупністю знань про навколишній світ, а й виховання адекватного і грамотного ставлення до дійсності, розвиток умінь самостійно вирішувати проблеми, що виникають, і науково пояснювати, які явища відбуваються.

При використанні пізнавальних завдань у деяких випадках навчання здійснюється через опору на вже наявні знання й життєвий досвід. На початковому етапі інтегровані завдання використовуються з метою залучення уваги й стимулювання цікавості або розвитку допитливості. У цей період завдання мають переважно ілюстративний характер. На наступних етапах навчання використовуються інтегровані пізнавальні завдання проблемного характеру.

Приклади завдань для розвитку екологічного мислення [5].

Задача 1.

На складі продірявилася стеля, і вночі через дощ у залишену відкритою бочку з олією набралася дощова вода. Що треба зробити, щоб відновити олію й не сплачувати збитків.

Задача 2.

Повітря в лісі багате на кисень і фітонциди. Гектар лісу за рік очищує 18 млн м³ повітря, а за годину поглинає стільки вуглекислого газу, скільки видихає 200 осіб. Фітонциди берези і тополі вбивають бактерії через 20 хв., сосни і дуба – через 15 хв. Як люди використовують ці властивості? Обчисліть об’єм повітря, що залишилося неочищеним (за рік), якщо внаслідок вирубки було знищено 50 гектарів лісу.

Задача 3.

Порівняйте кількість молекул, які входять до складу 1 г води і 1 г кисню.

Задача 4.

Для збереження деревини від гниття використовують цинк хлорид. Обчисліть кількість речовини (моль), якщо відомо, що число молекул сполуки дорівнює 12,04•10²³.

Задача 5.

Визначте молекулярну формулу речовини, що входить до складу скелета найпростіших морських тварин аконтарій, якщо масові частки елементів у ній складають: Стронцію – 47,83%, Сульфуру – 17,39%, Оксигену – 34,78%.

Задача 6.

Для того щоб тісто було пухким, використовують СО₂, що утворюється внаслідок взаємодії питної соди з оцтом. Визначте масу 9%-го розчину столового оцту, який необхідно взяти для повної нейтралізації однієї чайної ложки (5 г) соди.

Задача 7.

Звичайна дощова крапля масою 500 мг під час падіння з висоти 1 км поглинає речовини з 16 л повітря. У результаті 1 л дощової води містить 100 мг домішок. Розрахуйте масову частку домішок у дощовій воді.

Задача 8.

Нагромадження вуглекислого газу в атмосфері призводить до парникового ефекту. Який об’єм СО₂ потрапляє в атмосферу при спалюванні 100 шт поліетиленових пакетів масою 100 г?

4.2. Використання ігор на уроках хімії

В екологічній освіті пріоритетними методами вважають методи ігрового активного навчання. Ділові ігри сприяють підвищенню інтересу до поставлених питань, кращому засвоєнню інформації, є важливим методичним прийомом, що дозволяє успішно вирішувати завдання природоохоронної освіти і виховання. Збуджуючи розумову активність, вони дають змогу учням ґрунтовні знання, набуті в результаті особистого досвіду; різноманітність думок з проблеми навчає сперечатися, відстоювати власну точку зору. Кожен повинен відчувати свою причетність до того, що відбувається навколо нього, бути спроможним приймати рішення, діяти, виконуючи свій обов’язок перед природою.

Приклади ігор, які модна використовувати на уроках хімії [6].

Гра 1. «Екологічна експертиза» (навчання аналізу текстів).

У класі формують групи по п’ять – шість учнів. Кожна група одержує однаковий за змістом текст про екологічний стан конкретної місцевості й аналізує його тільки в рамках зазначеного для неї напрямку: 1-ша група – грунт; 2-га група – повітря й стан атмосфери; 3-тя група – вода; 4-та група – стан флори; 5-та група – стан фауни. Потім кожна група зачитує частину тексту, яка відбиває конкретний напрямок.

Завдання: учасники гри мають визначити характер підприємства, розташованого в певній місцевості, технологічну схему виробництва, потоки шкідливих викидів і представити проект екологічно безпечного виробництва.

Гра 2. «Знайди помилку».

Команди (по чотири – п’ять учнів) одержують схему виробництва. У схемі є помилки (технологічні, хімічні, порушення техніки безпеки), через які завдано збиток навколишньому природному середовищу або здоров’ю людини. За відведений час команди мають знайти ці помилки, указати шляхи їх усунення й способи ліквідації наслідків забруднення із числа тих, які наведено в завданні. Виграє команда, яка швидше за всіх упоралась із завданням.

Гра 3. «Туристична стежка».

У грі використовують карту реальної або вигаданої місцевості (група учнів готує карту заздалегідь). Учитель формує дві групи – провідників (співробітників туристичного бюро) і екологів. Завдання першої групи – прокласти такий маршрут, який дозволив би ознайомити екскурсантів з усіма пам’ятками. Друга група складає правила поведінки туристів на маршруті, позначає місця заборони для відвідування, зони тиші й рекреаційні ділянки.

Групи провідників і екологів погоджують свої вимоги під час обговорення, оформляють необхідний «документ» і передають у туристичне бюро.

4.3. Метод екологічних проектів.

Метод екологічних проектів дає можливість формувати в учнів творчий підхід до пізнання природи, оцінки екологічної ситуації, виявляти, аналізувати та оцінювати вплив антропогенних факторів на навколишнє середовище, прогнозувати зміни, пропонувати своє вирішення екологічних проблем, сприяє вихованню екологічної свідомості учнів, формує природоохоронну компетентність.

Висновок

Взаємини хімії та людського співтовариства завжди були непростими. В окремі періоди історії хімія була джерелом захоплення і сліпої віри. Свого часу «хімізація всього народного господарства», здавалося, була основним засобом прогресу. Потім настало сліпе заперечення й побоювання хімії. Так, на зміну широкому застосуванню хімічних добрив прийшов «нітратний» синдром. Образ алхіміка-мага, що приховує свої цілі й має неосяжну силу, дотепер витає над хімічною наукою і практикою. Отрути й порох, забруднення навколишнього середовища й розробка психотропних речовин і сьогодні міцно асоціюються в суспільній свідомості з хімією. Часом хемофобія свідомо розпалюється в кон’юнктурних цілях — коли потрібно розправитися з успішним конкурентом, який розвиває хімічну промисловість.

Насправді хімія є системо-утворювальним фактором сучасного суспільства. Існування людства наразі немислиме без хімії та різноманітних продуктів і матеріалів, які можна одержати лише з допомогою хімічних технологій. При цьому штучно створений людиною навколишній світ — техносфера — усе швидше насичується продуктами хімічного виробництва. їх грамотне використання вимагає високого рівня хімічних знань.

Без хімії неможливо зрозуміти такі науки, як біологія, геологія, екологія. Знання з хімії дуже необхідні в сільському господарстві для того, щоб уміло й розумно використовувати мінеральні добрива, отрутохімікати, антибіотики. Без хімічних знань не можна працювати в хімічній промисловості, будівництві, медицині, металургії.

Знання хімії необхідне не лише фахівцям, які працюють над створенням, дослідженням і застосуванням хімічних речовин. Навіть удома в побуті не обійтися без хімічних знань, які допомагають правильно й за призначенням використовувати різні речовини. Інакше можна поплатитися своїм здоров’ям і здоров’ям оточуючих. Багато препаратів побутової хімії вогненебезпечні, діють на різні життєво важливі органи, викликають алергійні захворювання.

Найважливішим завданням хімії стає здійснення контролю над хімічними процесами, що протікають у природі й техносфері, виробництві й перетворенні потрібних людині речовин і матеріалів.

Неможливо переоцінити роль хімії в розв’язанні однієї з найважливіших проблем, що постали сьогодні перед людством, — захисту навколишнього середовища. Тут завдання хімії полягає в розробці й удосконаленні методів виявлення і визначення забруднень, вивченні й моделюванні хімічних реакцій, що протікають у природі, створенні безвідходних і маловідходних виробництв, розробці способів знешкодження й утилізації промислових і побутових відходів.

Хімія з екологією тісно пов’язані, оскільки й самі живі організми, і середовище їх існування складаються з хімічних речовин. Наразі помітно посилився вплив людини на природне середовище. Виробнича діяльність досягла такого рівня, що стала значною мірою позначатися на стані навколишнього середовища.

Виникла реальна загроза для здоров’я не лише сучасного населення, але й майбутніх поколінь, а в разі найбільш несприятливого розвитку — для життя на Землі.

Однією з проблем, що мають глобальний характер, стало зростання вмісту карбон діоксиду в атмосфері у зв’язку з діяльністю людини. Найбільш істотна його частина утворюється в результаті спалювання палива для одержання різних видів енергії. Крім того, діяльність людини призвела до помітного винищення рослин, які засвоюють карбон діоксид у процесі фотосинтезу. Невелике зростання концентрації карбон діоксиду в атмосфері не становить небезпеки для життя людини, але спричиняє підвищення температури повітря через парниковий ефект. це може призвести до глобальних змін клімату.

Відходи підприємств і транспорту істотно порушують природні атмосферні процеси в індустріальних районах. Наслідком викидів оксидів Сульфуру й Нітрогену є утворення кислотних дощів, які випадають на поверхню Землі не лише на околицях промислових підприємств, але й у сусідніх з ними районах.

У великих містах і промислових центрах звичайним явищем стало утворення смогу, до складу якого входять дим, туман, пил і різні шкідливі для здоров’я газоподібні речовини.

Щоб запобігти погіршенню стану атмосфери, необхідно скорочувати газові й пилові викиди промислових підприємств та інших забруднювачів атмосфери або попередньо видаляти з них шкідливі речовини. Для цього використовуються різні хімічні процеси: нейтралізація, окиснення, відновлення. Зокрема, на шляху вихлопних газів автомобіля встановлюють каталітичні конвертори, що сприяють перетворенню шкідливих речовин на менш небезпечні продукти.

Безумовно, витрати на очищення вихлопних газів і димових викидів спричиняє подорожчання товарів і енергії, однак забруднення повітря також призводить до витрат, пов’язаних з руйнуванням конструкцій і погіршенням здоров’я людей. Тож за право дихати чистим повітрям людству доводиться платити чималу ціну.

Те саме стосується питної води. Запаси природних вод величезні, але для пиття придатна лише незначна частина наявної на Землі води. Без спеціальної обробки використовувати для пиття можна лише воду з глибинних джерел. У решті випадків для того, щоб використати природну воду як питну, її доводиться попередньо очищати. Для очищення води обов’язково використовують хімічні методи.

Щоб вижити, людині потрібно близько півтора літра води на добу. Однак кожен городянин щодоби витрачає на побутові потреби до 600 літрів води. У цілому на виробничі й побутові потреби використовується близько 10 % загального об’єму річкових вод. Натомість у природні водойми надходить величезна кількість побутових, промислових і сільськогосподарських стоків. Забруднення природних вод несе небезпеку для життя на Землі, тому не можна допускати скидання неочищених стічних вод. Технологія очищення стічних вод передбачає різні біохімічні й хімічні процеси.

На ранніх етапах історії людства діяльність людей майже не зачіпала глибин Землі. Але з початком бурхливого розвитку промисловості людина почала потребувати все більше й більше хімічних речовин, які видобуваються із земних надр. Видобування і переробка корисних копалин впливає на природу. У відкритих гірських виробках утворюється багато пилу, що забруднює околиці. Відкачування води з підземних виробок і кар’єрів призводить до утворення порожнеч. Багато які гірничо-переробні заводи скидають у річки недостатньо очищені стоки, що призводить до забруднення природних вод. У навколишнє середовище потрапляють шкідливі речовини з відвалів цих підприємств. чимало небезпечних речовин розсіюється під час транспортування руд і продуктів їх переробки.

Забруднення навколишнього середовища в результаті видобування й переробки корисних копалин можна зменшити, якщо використати більш досконалі технології, у тому числі хімічні способи збагачення й переробки природної сировини. Інший шлях розв’язання цієї проблеми — зменшення видобування корисних копалин за рахунок більш раціонального використання хімічних речовин і матеріалів.

Нашу планету нерідко порівнюють із космічним кораблем, на борту якого є певний запас різних матеріалів і продуктів. Але цього запасу може виявитися недостатньо для тривалої подорожі.

Деякі ресурси, наприклад, свіже повітря, родючий ґрунт, рослини й тварини, можуть відновлюватися порівняно швидко. Якщо не втручатися занадто активно в ці процеси, природа майже завжди зможе заповнити витрачені запаси. Потрібно лише стежити за тим, щоб ресурси витрачалися не швидше, ніж вони можуть утворюватися в результаті природних процесів.

На відміну від відновлюваних ресурсів, корисні копалини не можуть утворюватися так само швидко. Невідновлювані ресурси можуть бути остаточно витрачені. це означає не зникнення тих чи інших хімічних елементів, а розпилення їх по планеті й перетворення на такі хімічні форми, з яких економічно невигідно або навіть просто неможливо знову одержати корисні речовини й матеріали.

Деякі хімічні речовини й матеріали вже сьогодні намагаються замінити іншими, що мають аналогічні властивості, але взяті з відновлюваних ресурсів. Наприклад, замість нафтопродуктів як паливо пропонують використовувати продукти переробки деревини. Відпрацьовані матеріали можна не відправляти у відходи, а хімічно переробляти й використовувати вдруге. Економічно вигідним є, наприклад, виробництво дешевого паперу з макулатури, металів — з металобрухту. Багато відходів виробництва і споживання після хімічної переробки доцільно використовувати як вихідну сировину для інших галузей промисловості. Головною перспективою розвитку сучасної індустрії має стати створення безвідходних і маловідходних виробництв. Тільки так можна зменшити навантаження на навколишнє середовище і зберегти природні ресурси. Значну роль у розв’язанні цього питання має зіграти хімія.

Часто з хімією пов’язують глобальне забруднення навколишнього середовища, яке супроводжує майже всі промислові процеси, техногенні катастрофи та інші явища, небезпечні для природи й людини. Однак не слід забувати, що їх причиною найчастіше є відсутність необхідних хімічних знань. Хімічна безграмотність сучасної людини, можливо, є найнебезпечнішою, оскільки може призвести до непоправної шкоди не лише для неї самої, але й для оточуючих людей і навколишньої природи.

Зайве внесення мінеральних добрив на поля, що призводить до забруднення ґрунту й природних вод, відмова від використання очисних споруджень на промислових підприємствах, неправильне застосування лікарських препаратів і багато чого іншого було б неможливо за достатнього рівня хімічної культури.

Широке застосування хімічних матеріалів і препаратів у побуті підвищує вимоги до хімічної освіти кожної людини. Навіть домогосподарці корисно знати, що концентрований розчин оцтової кислоти може стати причиною опіку стравоходу. Нафталін діє на органи дихання, нервову систему, печінку й нирки, а синтетичні мийні засоби можуть подразнювати дихальні шляхи. Засоби відбілювання, чищення і дезінфекції спричиняють опіки шкіри, подразнення очей. це не означає, що потрібно відмовитися від використання хімії в побуті. Наразі це вже практично неможливо. Однак хімічні знання здатні вберегти будь-яку людину від небезпеки, яку можуть становити хімічні речовини.

В умовах ускладнення екологічної обстановки на Землі та створення й використання все нових хімічних сполук, у тому числі й небезпечних, відбувається переорієнтація пріоритетів хімічної освіти. На зміну знанням заради поліпшення умов життя — «оптимізації вигоди» — приходять знання заради гарантованого збереження життя — «мінімізація збитків».

Невідповідність суспільних інститутів і повсякденної свідомості індустріального суспільства рівню хімізації сучасного світу створило ланцюг протиріч, що стали глобальною проблемою і становлять якісно нову небезпеку. Відставання рівня хімічних знань і навичок від хімічної реальності техносфери та її впливу на біосферу може призвести до невиправних наслідків. Слабка хімічна підготовка політиків приводить до потенційної небезпеки прийняття ними неправильних рішень. За цих умов загальне оволодіння хімічною культурою стає умовою безпеки та сталого розвитку цивілізації.

Хімія відіграє провідну роль у розв'язанні найважливіших проблем сучасності, як-от: збереження систем підтримки життя на планеті, забезпечення людства чистою водою, продовольством і енергією, зм'якшення наслідків кліматичних змін.

Розвиток хімічної технології й хімічного виробництва завжди ґрунтувався на соціальному замовленні. Для минулого століття характерний прямий зв'язок хімічної науки й промисловості та випередження хімічною наукою запитів практики.

В Україні існує потужний комплекс хімічних виробництв.

У сучасному техногенному суспільстві неможливо обійтися без продукції хімічної промисловості, як неможливо собі уявити без неї ані сьогодення, ані майбуття. Усе залежить від того, як саме використовувати здобутки хімічної науки й технологій.

Наукові хімічні центри чекають на молодих, незаангажованих, допитливих, цілеспрямованих і наполегливих дослідників.

Аби стати успішною людиною, варто розвивати в собі природну допитливість і потяг до знань, масштабність мислення, прагнення освіти, сприйняття культури, мистецтва, професіоналізм, розмаїтість інтересів і захоплень.

Використана література:

Братюк О.Хімія плюс екологія// Біологія і хімія в школі.—2006.--№6 .—С.17-20
Буринська Н.М.,ВеличкоЛ.П.Хімія,11 кл.-К.;Ірпінь: Перун,1999.
Гроссе Е.Е.,Вайсмантель Х.Химия для любознательных.—Л.:Химия ,1984.
Літковець С.Цикл уроків «Роль хімії в житті суспільства// Хімія.Біологія.—2005.--№1,2,3,
«Зелений пакет» для вчителя

Додаток №1

Роль кислот в житті людини

8 клас

Очікувані результати:

Після цього заняття учні зможуть

характеризувати значення кислот для людини та їх роль у навколишньому середовищі;
пояснювати причини кислотних дощів та їх наслідки;
оцінювати власний рівень уміння поводження з кислотами;
формулювати власне ставлення до розв’язання серйозних проблем навколишнього середовища;
намітити можливі шляхи подолання проблеми підкислення навколишнього середовища.

Основні поняття і терміни: кислоти,ангідриди кислот,катіони,аніони,підкислення.

Обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва,таблиця розчинності,ноутбук,мультимедійний проектор,відео колекція «Зеленого пакету» матеріали «Зеленого пакету» для вчителя;на окремому столі виставка (різні фрукти,молочні продукти,фарби, пластмаси,ліки,штучна шкіра,гума_); штатив із пробірками.

Реактиви : HCI,BaCI₂ ,H₂SO_4,Aq(NO₃)₃

Регламент уроку:

І.Вступна частина—10-15 хв.

ІІ.Основна частина—25-30 хв.

ІІІ.Заключна частина—10-15 хв.

Хід уроку

І. Вступна частина

Організаційний момент

Перевірка виконання домашнього завдання

(Четверо учнів виконують завдання біля дошки.)

Укажіть ,у якому разі виділятиметься водень під час змішування:

цинку і сульфатної кислоти;
алюмінію і хлоридної кислоти;
ртуті і хлоридної кислоти;
магнію і сульфатної кислоти.

Запишіть рівняння можливих реакцій.

( Шестеро учнів за першими партами виконують завдання на картках.)

C → CO₂ → H₂CO₃
P → P₂O₅ → HPO₃
ZnO+HCI → ? Na₂O+ HNO₃→?
BaO+ HNO₃→?Mq + H₃PO₄→?
Fe₂O₃ +HCI → ? Cu +HCI→?
K₂O + H₂SO₄→?Hq + H₂SO₄→?

Бесіда

(Організовується поки учні самостійно виконують завдання)

Які безкисневі кислоти вам відомі? Які кисневмісні?
Які кислоти відносяться до сильних? Середньої сили? Слабкі?
З якими металами кислоти вступають у реакцію?
Як виявити, що молоко вже почало скисати, хоча це ще не відчувається на смак?
Як хімічним шляхом відрізнити срібло від цинку?
В якому випадку кислоти реагують із солями?
Яка реакція називається реакцією нейтралізації?
Чим відрізняються кислоти від оксидів?
Чи всі оксиди мають відповідні їм кислоти?
Як правильно розводити кислоту?
Чому концентровану сульфатну кислоту можна зберігати в сталевих цистернах?

Учитель. На цьому уроці ми завершуємо вивчення теми «Кислоти». Зверніть увагу на нашу виставку. Тут представлені лимон, яблуко, гранат, молочні продукти, фарби, пластмаси, ліки, штучна шкіра, гума. Як, на вашу думку, пов’язані всі ці предмети з темою нашого уроку? (відповіді учнів)

Фрукти містять органічні кислоти: яблучну, лимонну, аскорбінову, які відіграють певну роль у травленні, а отже, є важливими в нашому житті. Для виробництва інших предметів необхідні неорганічні кислоти

Метод «Асоціативний кущ»

Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «Кислота»? Складіть асоціативний кущ.

(на роботу відводиться не більше 5 хвилин)

Для чого, на вашу думку, ми складали цей асоціативний кущ?

Оголошення теми уроку та його очікуваних результатів

ІІ. Основна частина

Робота з таблицею

(Підготовлені учні презентують інформацію про використання та значення кислот, яку підготували вдома. Решта, слухаючи виступи, заповнюють таблицю)

HCl		H₂SO₄		HNO₃
Вплив на організм	Використання	Вплив на організм	Використання	Вплив на організм	Використання

Виступи учнів

Учень 1. Серед неорганічних кислот найбільше значення мають сульфатна, нітратна і хлоридна.

Реагуючи з водою, сульфатна кислота, виділяє велику кількість тепла, що супроводжується «кипінням» і розбризкуванням рідини. Тому для приготування розбавлених розчинів необхідно більш важку концентровану кислоту тонкою цівкою додавати до води. Концентрована сірчана кислота вступає в реакцію майже з усіма металами, утворюючи кислі солі (гідросульфати) і середні солі (сульфати). Вони спричиняють сильні опіки.

Тваринні та рослинні тканини при дії на них кислот дуже швидко руйнуються.

Сульфатна кислота використовується у виробництві добрив (40%), кислот із їх солей, вибухових речовин для очищення нафтопродуктів, виготовлення ліків і мийних засобів, фарбників, штучних волокон, пластмас, для виготовлення електролітів.

Учень 2. Хлоридна кислота технічна синтетична і реактивна. Першу виробляють двох сортів із вмістом НСІ 31,0 і 27,5%,а другу—марок А для підприємств кольорової металургії,Б—для медичної і харчової промисловості,сільського господарства та інших спеціальних цілей,В—для всіх інших споживачів. Хлоридну кислоту транспортують у сталевих,гумових,герметично закритих цистернах, скляних бутлях або поліетиленових каністрах ємністю до 40 л.

Пари кислоти подразнюють верхні дихальні шляхи і слизову оболонку очей, у результаті чого може бути викликаний катар дихальних шляхів, помутніння рогівки очей. При дії на шкіру кислота викликає опіки і подразнення. Тому її зберігають у добре провітрених приміщеннях, герметичних, захищених від корозії ємностей.

Хлоридна кислота використовується в гідрометалургії та гальванопластиці, для очищення поверхні металів при паянні й лужанні, одержання хлоридів цинку, марганцю, заліза та інших металів. Оскільки хлоридна кислота є складовою частиною шлункового соку, розведену НСІ використовують у медицині при лікуванні хворих зі зниженою кислотністю.

Учень3. Нітратна кислота випускається двох марок: розбавлена (50-60% НNO₃) і концентрована. Вона є одним із великотоннажних продуктів хімічної промисловості. Її широко використовують для одержання добрив, бездимного пороху, вибухових речовин, фарбників, пластмас, сірчаної кислоти, для травлення металів, у ракетній техніці (як окиснювач) тощо.

Бесіда.

Що у виступах вам видалося найцікавішим?
Що нового ви почули?
Чи є відмінності у впливі на організм та використанні кислот?

Кислотні дощі

Проблемні запитання

Що таке кислотні дощі? (Учні можуть передбачити, що це опади, які містять різні кислоти в невеликих концентраціях) Для того, щоб уточнити й поглибити знання, учитель пропонує прочитати текс більше про «Підкислення» («Зелений пакет для вчителя») та переглянути фрагмент фільму «Кислотні опади» з відео колекції «Зеленого пакета»

Бесіда

Які наслідки кислотних опадів? (Зараження води в прісноводних водоймах, руйнування будівель тощо)
Що спричиняє кислотні опади? (Сполуку сульфуру та оксиди нітрогену, що вивільняються в повітря транспортними засобами, промисловістю та внаслідок вироблення теплової й електричної енергії)
Чому необхідно боротися з підкисленням? (Задля захисту здоров’я людей і тварин, пам’яток культури, будівель, металевих конструкцій тощо)

Робота в парах

(Учитель роздає на кожну парту інформаційний матеріал «Що може зробити суспільство для зменшення кількості кислотних опадів?» («Зелений пакет для вчителя») та за допомогою методу «Мозковий штурм» зясовує, яких заходів можна вжити для запобігання підкисленню. Усі пропозиції записуються на дошці)

ІІІ. Заключна частина

Бесіда

Яку графу ви можете запропонувати додати до заповненої на уроці таблиці після перегляду фільму та опрацювання тексту? Що не враховано в таблиці? (Вплив на навколишнє середовище)
Які відкриття ви зробили на уроці?
Чи зможемо ми сьогодні обійтися без кислот?
Що може зробити кожен щоб уникнути підкислення?
Яка інформація, отримана на уроці, на вашу думку, є найважливішою?

Мотивоване оцінювання навчальних досягнень учнів

Оголошення та коментування домашнього завдання

(Учитель звертає увагу учнів на ще один аспект використання кислот – автомобільні акумулятори та батарейки)

Опрацювати інформацію подану у матеріалах для вчителя «Зеленого пакету»
Намалювати агітки, які б демонстрували небезпеку викидання акумуляторних батарейок у загальний смітник, сортували до сортування такого небезпечного сміття.
Матеріали підручника.

Хімія в побуті

11 клас

Очікувані результати:

Після цього заняття учні можуть:

класифікувати засоби побутової хімії за призначенням та аналізувати їх хімічний склад;
характеризувати значення засобів побутової хімії для людини та їх роль в навколишньому середовищі;
пояснювати у чому полягає небезпека побутової хімії;
оцінювати безпечність та ефективність засобів альтернативних хімічним;
висловлювати власне ставлення до використання засобів побутової хімії та розв’язання глобальних проблем навколишнього середовища.

Основні поняття і терміни: кислоти, катіони, аніони, ПАР (поверхнево-активні речовини), фреони, адсорбенти, емульгатори, стабілізатори, консерванти, феноли, лаурілсульфати, ензими.

Обладання: ноутбук, мультимедійний проектор, відео колекція «Зеленого пакету», матеріали «Зеленого пакету» для вчителя; на окремому столі виставка різноманітних засобів побутової хімії (пральний порошок, порошок для чищення, рідина для прання, для миття посуду, освіжувачі повітря, рідке мило, спрій для миття вікон, кондиціонер, косметичні засоби, поліроль, засоби для виведення плям, автомобільна косметика тощо), штатив із пробірками, фільтрувальна колонка, хімічна склянка, ганчірка з мікрофібри.

Реактиви: вода, фенолфталеїн, метилоранж.

Регламент уроку:

І. Вступна частина – 10-15хв

ІІ. Основна частина – 25-30 хв

ІІІ. Заключна частина – 10-13 хв

Тільки коли буде вирване останнє дерево,

отруєна остання ріка та спіймана остання риба,

людина зрозуміє, що гроші неїстівні

(індійське прислів’я )

І.Вступна частина

Актуалізація опорних знань. Метод «Мозковий штурм».

Назвіть різноманітні побутові хімічні товари,що регулярно використовуються в побуті. Заповніть таблицю «Як хімікати та небезпечні продукти можна знайти вдома?».(«Зелений пакет» для вчителя,)

(Один із учнів записує інформацію на дошці,сортуючи названі хімічні засоби

засоби
Для чищення	Для прання і миття	Для ремонту	Косметичні	Лікувальні	Для комфорту
Абразивні порошки, пасти, креми, гелі, спреї	Порошки, рідини, кондиціонери, знежирувачі	Клеї, лаки, фарби, розчинники	Креми, шампуні, бальзами, кондиціонери, маски, декоративна косметика	Таблетки, мікстури, мазі, розчини	Освіжувачі повітря, освіжувачі білизни

(Учитель пропонує учням порівняти свої відповіді з даними, наведеними на ст113 «Зеленого пакету» для вчителя, та знайти ще не названі засоби, які містять небезпечні речовини. Використовуючи інформацію з ком пакт диска «Зеленого пакету» додає кілька цифр для цілісності картини. Відзначає той факт, що сучасне життя не можливе без хімічних речовин.

Під час короткої бесіди з учнями всі разом приходять до висновку, що, крім незаперечних переваги, багато хімічних речовин мають істотний недолік – негативний вплив на довкілля та здоров’я людей)

Дослід «Утворення та очищення стічних вод»

(Із метою мотивації пізнавальної діяльності вчитель пропонує провести дослід, для виконання якого необхідний час (дослід описано на ст. 21 «Зеленого пакету» для вчителя); попереджає, що результати цього досліду учні зможуть побачити та проаналізувати наприкінці уроку)

Опис досліду

Проілюструйте утворення побутових стічних вод, змішавши невелику кількість різних побутових миючих засобів, кавової гущі, або чайної заварки, шматочків туалетного паперу, акварельної фарби тощо з 1 літрою води, що налита в скляну посудину місткістю 3 літра.
Підготуйте фільтр, використовуючи такий метод: відріжте денце від пластикової пляшки місткістю 1,5 літра та використовуйте верхню частину. Поверніть її так, щоб вона функціонувала як лійка. Зробіть фільтр у середині лійки, поклавши послідовно шари невеличких камінців, гальки, тканини та наприкінці піску.
Вставте лійку в іншу пляшку місткістю 3 літри. Тепер ви готові змоделювати механічну переробку побутових стічних вод, повільно виливаючи вміст першої пляшки в другу.

ІІ Основна частина

Робота з відео фрагментом

(Учитель запрошує учнів переглянути фрагмент відео «Homo Chemicus» із DVD диска «Зеленого пакету». До початку перегляду пропонує зосередитись на питаннях, відповіді на які потрібно знайти у відео)

Які з хімічних речовин найбільш поширені в побуті?
Чому хімічні сполуки небезпечні для людського життя та навколишнього середовища?
Яких запобіжних заходів можна вжити?

Бесіда

Які хімічні сполуки входять до складу пральних порошків та мийних засобів? (Кілька учнів зачитують склад засобів, які представлені на імпровізованій виставці)

Учитель. У складі засобів для миття присутні такі шкідливі речовини: хлор, сульфер (IV), оксид, етиленгліколь, поверхнево-активні речовини (ПАР), фенол, формальдегід, ацетон, аміак, ензими, оптичні підбілювачі, абразивні речовини, ароматизатори . І це далеко не повний список отруйних речовин.

Яку небезпеку для здоров»я людини несуть ці речовини? (Повідомлення учня про ризики, які несуть синтетичні миючі засоби з точки зору лікаря)

Учень 1. Синтетичні мийні засоби виробляються шляхом з’єднання різних хімічних речовин у складному виробничому процесі. Нафтопродукти, жири,смоли та інші компоненти входять у їх склад. Вони випускаються на хімічних заводах зі спеціальним обладнанням. Ті складові мийних речовин, що надають дійсно очищаючого ефекту називаються поверхнево –активними речовинами (ПАР)

Вони можуть бути виготовлені з різноманітної сировини, наприклад, нафтопродуктів, тваринних і рослинних жирів. Хімічні процеси, які беруть участь у виробництві дуже складні. Наприклад, тваринні жири можуть оброблятися різними хімічними речовинами: спиртом, рідким воднем, сірчаною кислотою, лугами – для виготовлення тільки одного виду поверхнево-активних речовин.

Більшість із них є небезпечними як для людини, так і для навколишнього середовища. Для подібних висновків не потрібно бути фахівцем у хімії, досить логіки: як може бути безпечним синтетична речовина, яка пробиває труби, знімає нальоти і видаляє іржу? Навіть якщо для негайного впливу їх кількості недостатньо, то з часом, накопичуючись у приміщеннях, організмі, навколишньому середовищі, вони стають провокуючими факторами розвитку алергій, дерматитів, респіраторних захворювань.

Основний парадокс: що кращий порошок, то більші кількість шкідливих речовин залишається на одязі й білизні і гірший його вплив на організм. Відмиваючи забруднення, активні речовини абсорбуються на поверхні тканини й можуть викликати лущення й сухість шкіри, іноді провокують алергію. Особливо схильні до такого впливу діти.

При використанні 500 мл засобів для миття посуду в рік 3 мг фосфатів у день осідає на шкірі при неправильному поводженні із засобами побутової хімії. Небезпека такого контакту очевидна. Через шкіру і дихальні шляхи речовини можуть усмоктуватися у кров і чинити негативний вплив на організм людини.

Після інтенсивного прибирання квартири з використанням великої кількості побутових мийних засобів повітря в квартирі насичується шкідливими компонентами, концентрація яких часом вища від норми в кілька разів. Особливо небезпечними компонентами є ацетон, формальдегід, хлор. ,Зокрема не рекомендується використовувати хлоровмісні мийні засоби, оскільки хлор при з’єднанні з органічними речовинами може давати хлор органічні сполуки, які мають подразливу дію на слизові оболонки очей, дихальних шляхів, викликають кашель, задуху. Подібний ефект відбувається при змішуванні засобів, що містять хлор та ацетон. Ніколи не слід змішувати різні мийні засоби між собою – вони можуть вступити в реакцію й утворити небезпечні хімічні сполуки, перетворюючи квартиру в хімічну лабораторію.

Як можна уникнути небезпеки, що несуть синтетичні мийні засоби?

(Повідомлення учня про те, як уникнути небезпеки від синтетичних мийних засобів із точки зору технолога, з власного та запозиченого досвіду)

Учень 2. Кількість ПАР має бути зазначена на етикетках. Але, нажаль, це практикують далеко не всі виробники. Якщо кількість усе ж зазначено, то краще купувати мийні засоби з часткою ПАР не більше 5%.

Це ж правило поширюється і на фосфати: їх частка має становити не більша 5 %. Що менше фосфатів міститься в мийних засобах, то краще. У багатьох країнах Європи фосфати вже не використовуються (ця добавка призначена для пом’якшення води)

Фосфати теж важко вивести. Після прання вони погано змиваються з одягу. А з тканини цілком можуть проникнути в організм через шкіру. Та більшу частину фосфатів усе-таки можна вимити, якщо після прання ополіскувати одяг і білизну мінімум 5 разів у гарячій воді і 2 рази в холодній.

Ретельності полоскання треба дотримуватися і при використанні мийних засобів для посуду. Частина ПАР потрапляє в організм із тарілок. Синтетичний мийний засіб після разового ополіскування не змивається. Аби його цілком змити, потрібно промивати посуд не менше 15 секунд у проточній воді.

Чи відомі вам альтернативні (несинтетичні ) мийні засоби ?

(Повідомлення учня про те, які альтернативні мийні засоби нині відомі та як зменшити використання синтетичних засобів (демонстрація ганчірки з мікрофібри))

Альтернатива рідким мийним засобам

Щоб не було

У чому небезпека аерозолів?

(Повідомлення учня з точки зору лікаря - еколога)

Аерозолі

Чи існує альтернатива аерозолям? Яка?

(Повідомлення учня про те, які є відомі натуральні замінники)

Альтернатива аерозолям

Альтернатива аерозолю

Чим небезпечні порошки?

(Повідомлення учня з точки зору лікаря, хіміка - еколога)

Порошки

Чи існує їм альтернатива?

(Повідомлення учня про те, як уникнути використання порошків)

Альтернатива порошкам

(Учитель пропонує учням повернутися до закладеного на початку уроку досліду та порівняти зовнішній вигляд забрудненої води й очищеної в саморобному фільтрі)

Бесіда

Що спільного можна знайти в цих двох склянках?
Чим вони відрізняються?
Який ступінь очищення цієї води після фільтрації?
Чи можна її пити одразу після фільтрації?
Як довести, що в воді залишилися ПАР? (Просто збовтати – з’явиться піна)
Який висновок можна зробити з цього досліду? (Перший ступінь очистки дозволяє видалити із забрудненої води лише нерозчинні часточки. Отже, забруднена вода, яка потрапляє в ґрунтові води, проходячи через шари гранту, не повністю очищується від розчинених у ній речовин і зовсім не очищується від ПАР)

ІІІ. Заключна частина

Обговорення дилем

(Учням пропонуються для обговорення дилеми, сформульовані з використанням матеріалів «Зеленого пакету». Учитель зачитує ситуації та можливі варіанти їх вирішення. Учні обговорюють альтернативи й зупиняються на одному із запропонованих способів дій.)

Дилема 1

Вам потрібно замінити мастило в автомобілі. Як ви це робите?

Ви робите це самостійно, збираєте старе мастило в бляшанку, яку потім викидаєте на смітник.
Ви робите це самостійно, збираєте старе масло в бляшанку, яку потім відносите до колекторної станції в місцевому гаражі.
Цю дію виконує місцевий механік. Він бере за це невелику плату, і ви не питаєте, що він робить зі старим мастилом.
Ви їдете на спеціалізовану станцію обслуговування. Це коштує дорожче, але сервіс кращий, а мастило утилізують належним чином.

Дилема 2

Ви – власник великого будинку. Для прибирання будинку щомісяця ви витрачаєте значну суму на придбання засобів побутової хімії, оскільки наймана прибиральниця наполягає на необхідності їх використання. Зважаючи на високу вартість якісних хімічних засобів і вашу поінформованість у їх шкідливості, ви приймете рішення:

Купити якісні засоби побутової хімії в необхідній для прибиральниці кількості.
Звільнити прибиральницю і прибирати самому.
Переконати її в ефективності альтернативних природних засобів.
Купити дорогу ганчірку з мікрофібри, яка не вимагає використання хімії.
Ваш варіант.

Підбиття підсумків уроку

Чим був корисний цей урок? Які відкриття ви зробили?
Що, на вашу думку, виявилося найменш корисним для вас?
Про що вам хотілося б дізнатися більше?

Мотивоване оцінювання навчальних досягнень учнів

Оголошення та коментування домашнього завдання

Знайти й підготувати до презентації інформацію про альтернативні косметичні та лікувальні засоби.
Використовуючи матеріали «Зеленого пакету», створити «Пам’ятку для батьків» про правила користування засобами побутової хімії та можливість використання альтернативних засобів?

«Юні знавці природи»

КВК — вікторина з природознавства для учнів 6-х класів

Підготовка до гри: учні виконують домашнє завдання: готують рекламу екологічного змісту, костюми для екологічної казки.

Обладнання: картки із завданнями раундів, протокол для підведення підсумків, папір формату АЗ, ручки.

Умови проведення гри: команди виконують завдання, деякі з яких виконуються на швидкість. Після виконання картки-завдання здаються журі або команди демонструють їх.

Гра складається з 9 раундів та конкурсу вболівальників.

І раунд. Вітання (5 балів)

Завдання: учасники оголошують назву команди, коротко її характеризують, демонструють емблему.

команда: «Вода»

Усюди, де біжить вона,

Цвіте земля, цвіте країна.

Із дальніх місць, від гірських рік

її проводить чоловік,

Щоб землю вдосталь напоїти,

Щоб квітники зрання полити,

Щоб трактор йшов квітучим степом,

Щоб не було пустель!

2 команда: «Повітря»

Через ніс проходить в груди

І зворотний держить шлях.

Він — невидимий, та, отже,

Жити без нього не можем.

ІІ раунд. Розминка «Хто швидше?» (5 балів)

(Складання паспорту-анкети місця проживання)

Завдання: заповніть паспорт-анкету місця «проживання» нашої школи:

Галактика —
Зоряна система —

3. Планета ––

4. Країна ––

5. Область —

6. Місто —

7. Район —

8. Вулиця ––

9 Будинок № ––

Відповіді:1) Молочний шлях; 2) Сонячна; 3) Земля; 4) Україна…

ІІІ раунд. Математичний (5 балів)

Завдання: розв'язавши приклади, назвіть рідкісну птицю — символ українського степу, яку занесено до Червоної книги України.

67 — вінценосний журавель, 69 — сірий журавель.

Відповідь: 69 — сірий журавель.

ІV раунд. Краєзнавчий: «Впізнай рідкісну тварину рідного краю»

(6 балів)

Завдання: впізнати тварину, користуючись підказками. Чим більше підказок використовує команда, тим менше балів вона одержує.

1 команда.

1. У мене дві ноги, два крила, довга шия.

Кожної осені відлітаю у вирій.
Про мене складено багато пісень.
Самці мого виду — однолюби, паруються на все життя.
Будую на плесах великі гнізда з трави та очерету.
Маю червоний дзьоб, біле пір'я, моє пташеня — герой відомої вам казки.

Відповідь: лебідь.

2 команда.

1. У мене дві ноги, два крила, коротка шия.

У мене широка морда, але маленькі вуха.
Веду нічний спосіб життя, мешкаю в печерах та дуплах.

4. Моє тіло вкрито шерстю.

5. Годую своїх діточок молоком.

6. Дуже погано бачу вночі, але добре орієнтуюся за допомогою ультразвуку.

Відповідь: кажан.

V раунд. Художній (5 балів). Завдання:

І команда: намалювати на листках паперу квіткову рослину, позначити її органи.

ІІ команда: намалювати рослинну клітину, позначити її органели.

VІ раунд. Літературний (5 балів)

Завдання: знайдіть помилки в запропонованому тексті (текст складено за мотивами розповідей В.Біанкі «Синичкин календарь».

1 команда.

ЛЮТИЙ

Зінька — молода синичка. Якось в лютому полетіла вона в ліс: зустріла дятла, горобця, шпака, солов'я і багато інших птахів.

Хороше в лісі, весело!

Раптом зашипіло навкруги, побігла лісом поземка, ударила блискавка, загримів грім. Стало темно, як ввечері. Налетів вітер, і посипалось червоне листя з горобини, жовте — з осики і сосни. Почався снігопад.

Зінька присмиріла, насупилась, ось-ось замерзне. Добре, що дятел пустив її в своє запасне дупло, а то зовсім пропала б.

Помилки.

Дрозд і шпак — перелітні птахи, на зиму відлітають у вирій.
Блискавки і грому в лютому не буває.
Листопад проходить восени, а не в лютому.
На сосні не листя, а хвоя.

2 команда.

ТРАВЕНЬ

У лісі ще багато снігу. Він сховався під кущами та деревами, і сонцю важко його там дістати.

Сонце встає пізно, а лягає рано. Але гріє вже добре, в зимових шубках і пір'ячках трішки жарко.

Але в лісі вже весело, не те що взимку.

Скрізь почалося лісове свято. Синичці теж весело. Розцвіли конвалії, волошки, хризантеми. Давно прилетіли та весело співають журавлі, лебеді, шпаки, голуби, солов'ї, дрозди і зяблики.

Хороше та весело в травневому лісі.

Помилки.

1. У травні вже немає снігу.

2. У травні сонце встає рано, лягає пізно.

3. Волошки цвітуть влітку, а хризантеми — восени.

4. Журавлі, голуби, лебеді — непівчі птахи, вони не співають.

VІІ раунд. Телевізійний (5 балів)

Завдання: «Реклама екологічного змісту» (команда представляє будь-яку річ за власним вибором, рекламує її цінність з екологічної точки зору)

VІІІ раунд. Інтелектуальний (7 балів)

Завдання: розгадати кросворд «Природні явища» (на швидкість):

					1

			2		3
4
		5		6

					7
	8					9
		10
11					12
				13

14

ПРИРОДНІ ЯВИЩА

По горизонталі:

3. То він — клин, то він — млинець, один на небі, як стрілець. (Місяць).

4. Мене п'ють, мене ллють, всім необхідна. Хто я, скажи? (Вода).

5. Блакитне шатро всю землю накрило. (Небо).

9. Червона дівчина по небу ходить. (Сонце).

11. Заревів віл на сто гір, на тисячу міст. (Грім).

12. З виду схожий на горох, де пройду — переполох. (Град).

14. Різнобарвне коромисло над рікою повисло. (Райдуга).

По вертикалі:

Молоко над річкою пливло, нічого видно не було. Розчинилось молоко — стало видно далеко. (Туман).
Великий, дрібний зачастив, усю землю напоїв. (Дощ).

6. Летить птиця орел, несе в дзьобі вогонь, вогневі стріли пускає, ніхто її не спіймає. (Блискавка).

7. Узимку на землі лежав, навесні у річку убігав. (Сніг).

8. Старий – жартівник, на вулиці стояти не дає, за ніс додому тягне. (Мороз).

10. Летить орлиця по синьому небу, крила розпластала, сонечко заслала. (Хмара).

13. Я — вода, та й по воді плаваю. (Лід).

Конкурс вболівальників

(проводиться одночасно з інтелектуальним раундом, 7 балів)

Завдання: розгадати загадки.

1 команда.

1. Восени в щілину забереться, навесні прокинеться. (Муха).

2. На лузі мешкає скрипаль, носить фрак, стрибає вдаль. (Коник).

Над квіткою пурхає, пляше, віялом красивим маше. (Метелик).
Хто за пічкою живе, спати заважає? (Цвіркун).
То погасне, то знов запалає вночі невеличкий вогник. (Світлячок).

6. Ввечері на землю злітає, вночі на землі перебуває, вранці знов відлітає. (Роса).

7. Живе один батько і тисячу синів має, всім шапки справляє, і сам її не має. (Дуб).

2 команда.

1. Невеличкий літак сів на кульбабку. (Бабка).

2. Чорний, та не ворон, рогатий, та не бик, шість ніг без копит. (Жук-олень).

3. У лісі біля пня метушня, біготня: народ робочий увесь день клопоче. (Мурашки).

4. Не мотори, а шумлять, не пілоти, а летять, не змії, а жалять. (Оси).

5. Сік з квіток вона збирає, його складає й нас годує. (Бджола).

6. На землю падає, від землі не відлітає. (Дощ).

7. Взимку і влітку не знімає намітку. (Ялинка, сосна).

ІХ раунд. Театральний (10 балів)

Завдання: представте будь-яку відому вам казку, надавши їй екологічне наповнення.

– Сьогодні ви багато дізналися, показали вже наявні у вас відміні знання природи. Людство не тільки милується природою, а й використовує її. Але ви добре знаєте, що не завжди втручання у природу добре діє на неї. Навкруги нас безліч прикладів негативного впливу людини на оточуюче середовище. Тому наше завдання – зберегти її для майбутніх поколінь. Отже, вам пропонується показати свій варіант екологічної казки за мотивами казок, відомих вам з курсу літератури.

Наприкінці гри журі підводить підсумки, нагороджує команди.

Нагороджуються також окремі гравці, які брали активну участь в КВК.

Примітка. При підготовці конкурсу були використані деякі матеріали, розміщені на сайті www.1september.ru

РОЗДІЛ ІІ. Практичні аспекти використання екологічної орієнтації на уроках хімії і в позаурочний час.

2.1. Розв’язання задач із екологічним змістом

Приклади завдань для розвитку екологічного мислення [5].

Задача 1.

Задача 2.

Задача 3.

Порівняйте кількість молекул, які входять до складу 1 г води і 1 г кисню.

Задача 4.

Задача 5.

Задача 6.

Задача 7.

Задача 8.

2.2. Використання ігор на уроках хімії

Приклади ігор, які модна використовувати на уроках хімії [6].

Гра 1. «Екологічна експертиза» (навчання аналізу текстів).

Гра 2. «Знайди помилку».

Гра 3. «Туристична стежка».

2.3. Метод екологічних проектів.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Лісовська Олена Григорівна

Пов’язані теми

Хімія, Матеріали до уроків

Додано

26 жовтня 2021

Переглядів

2975

Оцінка розробки

Відгуки відсутні