Економічна та політична кризи в Російській імперії та Австро-Угорщині.

Чортківський медичний фаховий коледж

Методична розробка заняття з всесвітньої історії

 

Тема: Економічна та політична кризи в Російській імперії та Австро-Угорщині.

 

Мета:

навчальна:	пояснити як вплинули на хід війни вступ у неї США і Лютнева революція в Росії; охарактеризувати розгортання воєнних дій у 1917-1918рр.; визначити особливості розпаду Австро-Угорської імперії; охарактеризувати результати і наслідки Першої світової війни.
виховна:	формувати  вміння визначати хронологічну послідовність історичних подій та аналізувати дії історичних осіб.
знати:	зміст понять: революція, переворот, громадянська війна,  репарація, контрибуція;  хронологічні межі Першої світової війни, дати революції в Російській імперії, вступу у війну США і виходу з війни Росії, приходу до влади більшовиків, революцій в Австро-Угорщині;  вплив економічних і політичних процесів на хід війни;  наслідки війни.
уміти:	встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни;  показати на карті Російську імперію та Австро-Угорщину; визначити передумови революцій в Російській імперії та Австро-Угорщині; причини і наслідки приходу до влади в Росії більшовиків;  узагальнити основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій в Росії та Німеччині.

 

Оснащення: політична карта світу,  карта «Перша світова війна. Бойові дії в Європі».

 

Тип уроку: комбінований

 

 

 

 

 

 

Хід заняття:

І. Організація навчальної діяльності

  Викладач інформує студентів про завершення вивчення розділу «Передумови Першої світової війни. Війна та революції».

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

-             викладач пропонує 4-5 студентам презентувати проект «Повсякденне життя в умовах фронту і тилу» або «Зміна ролі жінки у війні». 10 хв.

 

-             10 студентів виконують тестові завдання. (додаються окремо) і 5 студентів дають письмово відповіді на запитання. 10 хв.

1. Висловіть своє ставлення до червневих подій 1914 року у Сараєво?
2. Охарактеризуйте стратегічні плани супротивників.
3. Які події свідчили про те, що війна стала світовою?
4. Сформулюйте свою позицію щодо того, що Перша світова війна виявилась живильним середовищем для загострення міжнаціональних конфліктів. Наведіть приклади таких конфліктів упродовж війни.
5. Чи вважаєте Ви, що Перша світова війна була неминучою? Які аргументи можете навести на підтвердження своєї точки зору?

 

-             Фронтальне опитування.  15 хв.

1. Поясніть основні причини Першої світової війни.
2.  Яка подія стала приводом до початку Першої світової війни?
3.  Коли розпочалась Перша світова війна?
4.  Що таке «план Шліффена»?
5.  Чиєю перемого завершилась битва на р. Марна?
6.  У чому криються причини Першої світової війни?
7.  Які події свідчили про те, що війна стала світовою?
8.  Яке значення мав Брусилівський прорив для воєнних дій на Західному фронті?
9.  Чим відрізнялась Перша світова війна від попередніх?
10.  Назвіть характерні ознаки періодів світового розвитку 1914-1939рр.
11.  Які військово-політичні блоки було утворено на поч. ХХ ст.?
12.  Охарактеризуйте англо-німецьке суперництво у військовій та інших сферах напередодні війни.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань студентів

Фронтальна бесіда:

Якими були особливості державного устрою Російської імперії та Австро-Угорщини на поч. ХХ ст. ?

 

ІV. Оголошення теми та мети заняття

 

 

 

 

План

 

1.     Вступ США у війну.
2.     Революція та громадянська війна в Росії.
3.     Економічна та політична криза в Австро-Угорщині.
4.     Поразка Німеччини та її союзників.
5.     Наслідки Першої світової війни.

 

V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Вступ США у війну.

 

Метод «мозковий штурм»

Визначити, чому США дотримувались нейтралітету до 1917р.

Відповіді студентів фіксуються на дошці.

 

Розповідь викладача.

6 квітня 1917р. США оголосили війну Німеччині; остання велика держава, що не брала участі у війні, відмовилась від політики нейтралітету. Приводом до цього стала необмежена підводна війна, яку вела Німеччина проти нейтральних, у тому числі й американських, цивільних суден. А от справжні причини вступу США у війну саме в той час були набагато глибшими:

 

Робота з документами.

 

1. США в роки війни надавали  країнам Антанти та її союзникам кредитів на суму 10 млрд. дол. і турбувались про повернення цих коштів.
2. В разі поразки Антанти Німеччина перетворювалась на найбільш небезпечного і могутнього конкурента.
3. США прагнули відігравати вагому роль у світі, усвідомлюючи, що без участі у війні не зможуть претендувати на участь у повоєнному розподілі.
4.  В Росії в лютому 1917 року відбулась революція, що загрожувала порушенням балансу сил.

 Перші американські підрозділи прибули в Європу влітку 1917р.

 

2. Революція та громадянська війна в Росії.

 

Робота з термінами і поняттями

Словник

 

Революція – докорінний переворот у житті суспільства, який забезпечує йому поступальний розвиток, приводить до ліквідації старого і утвердження нового, прогресивнішого.

 

Переворот - насильницька та неконституційна зміна влади в державі або збройний виступ армії проти державної влади внаслідок таємної змови. 

 

Громадянська війна  – організована збройна боротьба за державну владу між соціальними групами всередині країни.

 

Розповідь викладача.

Війна й породжені нею негаразди на 1917 р. підвели Російську імперію до рокової межі: до війська було мобілізовано 15,5 млн. чоловіків (13 млн. - селяни); нестача продуктів харчування (у Петрограді в лютому 1917 р. запасів хліба залишалось на 10-12 днів), підвищення податків, збільшення тривалості робочого дня на виробництві загрожували фізичному виживанню населення.

На початок 1917 р. проти монархії виступали майже всі суспільні верстви: у Думі утворилася ліберальна опозиція Миколі II; у річницю розстрілу урядовими військами мирної демонстрації 9 січня 1905 р. (Кривава неділя) відбулися масові страйки робітників під антимонархічними і антивоєнними гаслами.

У роки війни особливо виразно проявилася традиційна нездатність, на відміну, наприклад, від Британії, російського абсолютизму азійського ґатунку «випускати пар» соціального невдоволення вчасними поступками, його невміння маневрувати і знаходити порозуміння з політичною опозицією.

Засилля хабарництва серед чиновництва усіх рівнів, відсутність реальної влади у Державної думи (парламенту) імперії, слабкість Миколи II як політичного лідера країни та вплив на його родину авантюристів і містифікаторів на кшталт малограмотного колишнього монаха Григорія Распутіна робили монархію нежиттєздатною.

Лютнева буржуазна революція в Російській імперії

Причини:	 криза в економіці, внутрішній політиці, пов’язана з нездатністю самодержавної влади управляти країною;  світова війна, яка викликала страшні злид­ні, загострила всі соціально-економічні і політичні суперечності.
Завдання революції:	 ліквідація самодержавства і перехід до парламентської демократії;  ліквідація поміщицького землеволодіння;  демократизація суспільно-політичного життя країни;  забезпечення вільного розвитку націй.
Початок революції:	 23лютого у Петрограді почались масові страйки та демонстрації, що перерос­ли у збройне повстання і революцію, яка охопила всю країну.
Етапи революції:	  23 лютого – 3 березня 1917р. буржуазно-демократична   березень – липень 1917р. – двовладдя;   липень – жовтень 1917р. – революційна криза;   жовтень 1917р. – червень 1918р. – установлення диктатури більшовиків;   червень 1918р. – березень 1921р. – громадянська війна.
Наслідки революції:	 Російський цар Микола ІІ зрікся престолу (2 березня 1917 р.);  влада перейшла до Тимчасового уряду (ТУ), в першому складі якого більшість членів були октябристами та кадетами. Очолив ТУ князь Г. Львов;  виникли народні органи влади – Ради. Більшість в Радах у ході виборів отрима­ли меншовики та есери;  ТУ відклало питання про устрій держави і влади до скликання Установчих зборів у січні 1918р.;  ТУ здійснив ряд демократичних реформ (надання громадянських свобод, амністія політв’язням тощо);  ТУ пообіцяв у найкоротший термін провести аграрну реформу, яка мала забезпечити селян землею.

 

    Цікаво знати:

О 4 годині ранку цар залишає Ставку (Могильов) і виїздить до Царського Села, де у цей час перебуває хворий цесаревич Олексій. 28 лютого цар отримав звістку про утворення Тимчасо­вого комітету. Незважаючи на всі заходи Тимчасового комітету щодо зупинки царського вагона, поїзд продовжував рухатись до столиці із зупинками в регіональних центрах, де Микола II мав зустрічі з місцевими генерал-губернато­рами, які інформували його про стан справ і доповідали про стабільність на периферії. Отримавши повідомлення про виступи в Любані, цар дав наказ, щоб поїзд рухався через Бологоє на Псков.

О 19 годині поїзд царя прибув до Пскова, де на нього чекав Родзянко, цар дав згоду зустрітися з ним. Однак 1 березня Родзянко відмовився від аудієнції. У ніч з 1 на 2 цар зустрівся з представником Родзянка генералом Рузським, командуючим Північним фронтом, який запропонував йому підписати Маніфест про зречення і доручити Родзянко­ві сформувати уряд народної довіри. Микола II погодився лише на останню пропозицію.

У цей час надходить телеграма Алексєєва, в якій він повідомляє царя про те, що генералітет підтримує Родзян­ка і наполягає на зреченні, - це і був той останній акт, що зламав волю Миколи II, і він дав згоду на те, щоб уряд сформував Родзянко, а не цар, як це було досі.

 

Додаткова інформація:

Тимчасовий російський уряд успадкував від монархії гасло «єдиної і неподільної Росії». Починаючи з лютого 1917 р. у неросійських частинах колишньої імперії став швидко наростати національно-визвольний рух, який очолила національна демократична інтелігенція.

В Україні Українська Центральна Рада, створена на початку березня 1917 р., проголосила курс на автономію краю. Перший Універсал Центральної Ради (червень 1917 р.) та переговори у липні в Києві делегації Тимчасового уряду, яку очолював О. Керенський, призвели до урядової кризи в Росії - праві партії вийшли з уряду на знак протесту проти «поступок» Україні. Починаючи з серпня Центральна Рада перейшла в опозицію до Тимчасового уряду й зосередила зусилля на розбудові Української держави.

Білорусь на перших порах наслідувала «український варіант». У березні 1917 р. Білоруський національний з'їзд висловився за федералізацію Росії й утворив Білоруський національний комітет. У серпні того ж року постала Білоруська Рада, проте їй не вдалося стати такою могутньою силою, якою була Рада українська.

Фінляндія крім березневого акта Тимчасового уряду про відновлення «дарованої» свого часу Олександром І Конституції Великого Князівства Фінляндського більш нічого не отримала. Задоволення вимог фінського сейму надати країні автономію відкладалося до скликання Установчих зборів. Коли ж у липні у Фінляндії було прийнято закон про верховні права сейму в усіх справах за винятком військових і зовнішніх, Тимчасовий уряд розпустив його.

У Латвії, Естонії, Литві, Грузії, Вірменії, Азербайджані було утворено національні ради, у Бессарабії - Сфатул Церій, у Криму і в Башкирії - курултаї.

У Середній Азії національному руху був притаманний східний колорит. Наприклад, у Туркестані, як і повсюди в Російській імперії, швидко встановилася влада Тимчасового уряду. Проте вже у вересні 1917 р. Ташкентська рада здійснила переворот і перебрала владу до себе. Прикметно, що революційний рух не торкнувся етнічних узбеків, а зосередився в російських поселеннях. Коли ж у Коканді розпочалося мусульманське повстання, Ташкент придушив його.

Проте непоступлива національна політика Тимчасового уряду вже не могла спинити процесу розпаду Російської імперії.

 

 Робота в групах.

Опрацювати відповідний матеріал підручника і скласти тези доповіді про революційні події: перша группа – більшовицький переворот, друга – Декрет про мир, третя – Декрет про землю.

Після закінчення роботи представники групп роблять доповідь, студенти ставлять запитання.

 

Робота з документом.

Опрацювати відповідні документи, вміщені у підручнику та відповісти на запитання.

Громадянська війна в Росії у 1918-1922рр.

Причини:	    розкол суспільства на прибічників та супротивників більшовицької влади та соціалізму;     нездатність суспільства вирішити парламентськими методами питання про владу та державний устрій;     готовність більшовиків, які прийшли до влади, боротися за неї зі зброєю у руках, відкидаючи парламентаризм;     складність та суперечливість національного питання, що виникло у зв’язку з утворенням на території колишньої Російської імперії нових держав, які за­хищали свій суверенітет силою зброї;     втручання у внутрішні справи Росії та збройна інтервенція Англії, Франції, США, Японії, Туреччини, Німеччини.
Головні події:	    січень-березень 1918р. громадянська війна поширюється, формуються армії: червоноармійців – захисників радянської влади та білогвардійців – прибічників буржуазного ладу;     починається інтервенція (війська Англії, Франції, США, Японії, Туреччини, Німеччини);     літо-осінь 1919р. Розпочинаються бойові дії на фронтах  громадянської війни: Східному фронті, Південному фронті, у Прибалтиці, Україні, Білорусії. Червоний та білий терор;     1919-1920рр. Червона Армія розгромила значні білогвардійські   сили: ар­мію Колчака (яка контролювала землі від Волги до Байкалу); армію Денікіна (землі Дону, Північного Кавказу, України); армію Юденіча, що прагнула захо­пити Петроград, армію Врангеля (Крим, південь України). Водночас були вигнані війська інтервентів з цих районів;     лютий-жовтень 1922р.  білогвардійці та інтервенти (Японія) зазнали поразки на Далекому Сході та в Примор’ї. Громадянська війна закінчилась.
Підсумки і наслідки:	    встановлена радянська влада в Росії, Україні, Білорусії, Середній Азії, Закавказзі, на Північному Кавказі;     створені умови (воєнно-політичні союзи) для об’єднання національних дер­жав;     РСДРП(б), Раднарком, ВЦВК та інші органи влади накопичили досвід соціа­лістичних перетворень (від «воєнного комунізму» (1919р.) до непу (1921р.)), напрацювали командно-адміністративний стиль управління країною. Завершився процес формування однопартійної політичної системи (всі полі­тичні партії крім РСДРП(б) заборонені і знищені). Інтервенти вигнані;     загинули мільйони людей (на фронтах, від голоду, хвороб, терору);     промисловість, транспорт і сільське господарство країни знаходились у кри­зовому стані;     величезної шкоди зазнала культура.

 

Трагедія громадянської війни полягала саме у тому, що співвітчизники з люттю знищували один одного, вважаю­чи, що кожна сторона б’ється за праве діло. Різні політичні партії Росії, з’єднавшись, відносне легко змели царське самодержавство. Проте подальші цілі у всіх були різними, й лише деякі з них, насамперед більшовики, й надалі вели боротьбу за встановлення диктатури пролетаріату. Скинуті сили, а також учорашні союзники більшовиків, з’єднав­шись, виступили проти радянської влади. Разом з тим, у широкомасштабній міжусобній війні велике завзяття ви­явили й радикально-непримиренні більшовики. Замість бажання сторін йти назустріч один одному спостерігалися протистояння, недовіра, ворожість, жорстокість. Впродовж чотирьох років були розгромлені війська Колчака, Денікі­на, Юденіча, Врангеля, збройні сили країн Антанти.

Збитки, завдані війною, становили 50 млрд. карбованців. Промислове виробництво в 1920р. впало до 14% відносно рівня 1913р., сільськогосподарське виробництво скоротилося майже удвічі. Величезними були людські втрати. За різними даними, від голоду, хвороб, «білого» й «червоного» терору загинуло від 12 до 15 млн. чол. Причому власне на військові втрати припадало лише біля 800 тис. 1922р. населення Радянської Росії зменшилося на 13 млн. чол. порівняно з 1913р. Більше 2 млн. колишніх громадян Росії опинилося в еміграції, причому це були не лише активні учасники білогвардійського руху, а й робітники і селяни, що мобілізувалися до білих армій, а потім були вивезені за кордон. Туди ж пролягав шлях значної частини інтелігенції.

Громадянська війна змінила звичний спосіб життя і долі мільйонів людей, поділила країну на два ворожих табори, знецінила людське життя, зміцнила в суспільній свідомості риси жорстокості та непримиренності. Грома­дянська війна в Росії була страшною трагедією для всього народу.

 

3. Економічна та політична криза в Австро-Угорщині.

 

Австро-Угорщина була союзом країн і національностей, пов’язаних пошуком спільної геополітичної долі. Та чим більше імперія втягувалась у війну, тим очевиднішою ставала нежиттєздатна її модель, яка об’єднувала понад 50 млн. осіб – представників різних мовних груп, національностей і п’яти релігій.

У ході війни становище Австро-Угорщини погіршувалось,в першу сергу через брак сировини. Велику небезпеку для армії і цілісності країни становили міжнаціональні конфлікти у війську. Наслідком їх загострення стало дезертирство і деморалізація армії.

«14 пунктів» В.Вільсона (ідеї самовизначення націй) пришвидшили розпад імперії.

Причини розпаду Австро-Угорської імперії:

     нездатність монархії задовольнити вимоги націй;

     військові поразки.

Імператор Карл І у жовтні 1918р. видав маніфест, у якому заявив про намір перетворити Австро-Угорщину на федеративну державу. Проте цим планам не судилось здійснитися. Габсбурзька монархія фактично розпалась ще до поразки Центральних держав.

-         вересень1918р. проголошення Чехословацької республіки;

-         жовтень 1918р. проголошення Королівство сербів, хорватів і словенців;

-         жовтень 1918р. створено республіку Німецька Австрія;

-         листопад 1918р. проголошення Польської Республіки;

-         листопад 1918р.проголошено Угорську республіку.

 

 

 

 

4. Поразка Німеччини та її союзників.

 

Робота з термінами і поняттями

 

Словник

Сепаратний мир – мирний договір, укладений із противником однією з країн, що входить до воюючої коаліції, без відома або без згоди союзників.

 

Контрибуція – примусові грошові та натуральні стягнення з населення, які проводять війська однієї з воюючих сторін на захопленій території противника.

   Перемир’я – угода між воюючими сторонами про загальне або часткове припинення військових дій.

 

Метод «Навчаючись - учусь» (робота в парах)

    Використовуючи матеріал підручника та опрацювавши карту скласти перебіг подій Першої світової війни: один студент з пари готує матеріал про воєнні дії 1917р., а другий – 1918р. Після закінчення роботи студенти доповідають один одному, заповнюючи хронологічну таблицю.

 

Дата	Подія

 

Розповідь викладача.

 У листопаді 1917р. більшовики прийняли Декрет про мир і звернулись із закликом до всіх воюючих держав укласти мир без анексій і контрибуцій і 15 грудня домовилась про перемир’я з Німеччиною та Австро-Угорщиною на Східному фронті. Раніше про перемир’я з австро-німецьким командуванням домовилась Румунія. 3 березня 1918р. представники Радянської Росії у Бресті підписали мирний сепаратний договір.

8 серпня розпочався наступ військ Антанти під загальним командуванням французького маршала Фоша. Вони прорвали фронт противника, розгромивши за один день 16 дивізій.

Не бажаючи воювати, німецькі солдати здавалися в полон. Це був, за словами фактичного керівника німецького генерального штабу генерала Людендорфа, «найчорніший день німецької армії в історії світової війни».

Англо-французькі та сербські війська наступали й на Балканському фронті. Болгарську армію було розбито і Болгарія капітулювала. Після розгрому англій­ськими і французькими військами турецької армії в Палестині та Сирії капіту­лювала й Османська імперія. Солдати австро-угорської армії відмовилися вою­вати. Австро-Угорщина розпалася.

3 листопада 1918р. австро-угорське команду­вання підписало продиктоване Антантою перемир'я.

  Внутрішнє становище Німеччини вже давно було непевним. Наростали масові

протести проти політики уряду.

    Оцінивши загрозливість ситуації, німецьке верховне командування в ультимативній формі поставило вимогу імператорові припинити війну і запобігти вибухові революції. Уряд Німеччини звернувся до американського президента з проханням про перемир’я та укладення миру. Вільсон погодився розпочати переговори за умови відведення німецьких військ із загарбаних територій і зречення кайзера.

    Поки в Берліні роздумували, в місті Кілі 3 листопада повстали військові моряки. Вони були обурені спробою командування кинути їх в останній бій. Для захисту

своїх інтересів моряки створили першу в Німеччині раду. У Берліні на боротьбу піднялися робітники.

 6 листопада президент США повідомив, що маршал Фош уповноважений прийняти представників німецького командування. Наступного дня німецька делегація на чолі з міністром Ерцбергером прибула на станцію Ретонд у Комп’єнському лісі, де стояв штабний вагон маршала Фоша.

   Тим часом революційна хвиля не вщухала, і 9 листопада Німеччину було проголошено республікою. Канцлер Макс Баденський сповістив про зречення кайзера, який утік до Нідерландів. Влада перейшла до соціал-демократа Фрідріха

Еберта. Переговори в Комп’єнському лісі велися від імені нового уряду. В ультимативній, принизливій для німецьких делегатів формі союзники виставили низку умов. Протягом двох тижнів німці повинні були евакуювати війська з Бельгії, Франції, Люксембургу, Ельзасу і Лотарингії. Вони мали відмовитися від

Брест-Литовського договору, передати все озброєння переможцям, відпустити на

батьківщину полонених. Водночас союзне командування погодилося тимчасово

залишити німецькі війська в Україні та країнах Балтії, щоб запобігти встановленню над ними контролю більшовиків.

    Термін перемир’я становив 36 днів. На світанку 11 листопада 1918 р. між Німеччиною та її противниками було підписано Комп’єнське перемир’я. Об 11-й годині ранку пролунав сигнал «Припинити вогонь!» Прогримів перший залп артилерійського салюту. Перша світова війна закінчилася.

Згідно з умовами миру Німеччина зобов'язувалася звільнити захоплені нею території Бельгії, Франції і Люксембургу, а також Ельзас-Лотарингію, вивести свої війська з Австро-Угорщини, Туреччини і Румунії, звільнити лівий берег р. Рейн. Вона погоджувалася на перетворення правого берега Рейну у нейтральну зону. Бухарестський і Брестський договори анулювалися. Німеччина видавала союзникам 150 тис. вагонів, 5 тис. автомобілів, 5 тис. одиниць важкої артилерії,  1700 літаків і т. д.

 

5. Наслідки Першої світової війни.

Колективна робота з підручником.

Студенти самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника, визначаючи основні наслідки Першої світової війни, Викладач систематизує і уточнює результати роботи студентів.

 

VІ. Узагальнення і систематизація знань.

 

Фронтальне опитування

1. Що зумовило вступ у війну США?
2. Як вплинула на хід війни Російська революція?
3. Як відбулось завершення Першої світової війни»?
4. Чим відрізнялась Перша світова війна від попередніх?
5. Якими були основні наслідки Першої світової війни?

VІІ. Підсумки заняття.

VІІІ. Домашнє завдання.

-         Вивчити відповідний матеріал підручника.

-             Підготувати повідомлення на тему: «Технічні новинки часів Першої світової війни».