Практична робота "Людина в правовій та політичній системі Давнього Риму"

6 клас. Практична робота Людина в правовій та політичній системі Давнього Риму(опрацювати текст та дати відповідб на поставлені запитання). Храм богині Вести

1. Що визначало місце людини в політичній та правовій системі Давнього Риму?Права та обов’язки римських громадян різних прошарків відрізнялися. У Римі місце людини в суспільстві залежало від народження. Захоплені країни та території перетворювалися на провінції, кращу землю отримували римляни. На цих землях оселялися ветерани римької армії. Мешканці підкорених територій сплачували податки і бачили римлян як ворогів. Найбільші права мали вільні громадяни, які користувалися повнотою громадянських прав. У Римі відбувалися зміни в правах і обов’язках соціальних груп. Проте вза часів імперіївідносини рабів з суспільством стали складнішими. Раби отримували земельний наділ від господарів ведучи самостійне господарство. Деякі раби мали власних рабів. Кількість рабів, яких пускали на волю, зростала, і їхнє місце в суспільстві залежало від соціального статусу їхніх панів.

2. Як вплинули війни Риму II ст. до н. е. на господарське й суспільне життя?Завойовницька політика Риму мала істотні наслідки для суспільного та господарського життя. Вона призвела до значного зростання чисельності рабів, які використовувалися у копальнях, ремеслах та сільському господарстві. Цей період класичного рабства змінив економічну структуру Риму, сприяючи переходу до економіки латифундій та вілл, де раби стали основною робочою силою. Зростання чисельності рабів також призвело до соціальних нерівностей та нерівноправності в римському суспільстві. У господарстві наслідками завойовницької політики були збільшення виробництва та розвиток ремесел. Використання добрив, багаторазова оранка та праця рабів сприяли підвищенню врожаїв у сільському господарстві. Виноробство, оливкове господарство, садівництво та інші галузі розвивалися, а господарства (вілли) поблизу міст спеціалізувалися на постачанні різних продуктів. Отже, завойовницька політика Риму суттєво вплинула на суспільне та господарське життя, спричинивши зміни в економічній структурі, соціальних відносинах і розвитку ремесел та сільського господарства. Ще одним з наслідків війн був визиск провінцій. На переможених накладали величезні грошові виплати – контрибуції. Наприклад. Тільки з Іспанії було вивезено 65 т срібла і 1,6 т золота

На основі ілюстрації та тексту складіть розповідь про життя мешканців римського рабовласницького маєтку. Незважаючи на погіршення становище селян, це не стало перешкодою для піднесення сільського господарства в II—І ст. до н. е. Застосування добрив, багаторазова оранка, догляд за полем унаслідок залучення праці рабів сприяли зростанню врожаїв. Особливо прибутковими були виноробство, маслинництво, садівництво. Біля великих міст виникали господарства (вілли), що спеціалізувалися на постачанні молока, сиру, птиці, м’яса, фруктів та овочів. Розвивалися й ремесла. Розкопавши Помпею та Геркуланум, учені дізналися, що невеликі майстерні були чи не в кожному дворі. У таких майстернях виготовляли вовняні тканини, лампи з бронзи й глини, вироби із заліза й скла, найрізноманітніші інструменти- хірургічні, ковальські, столярні, слюсарні, ваги тощо.