Економічне обгрунтування виробу

Тема уроку: Економічне обґрунтування виробу.

Мета уроку: Ознайомити учнів з поняттям економічного обґрунтування виробу.

Навчити аналізувати витрати на виготовлення виробу та оцінювати його рентабельність.

Формувати навички раціонального використання ресурсів.

Розвивати економічне мислення та відповідальність у виробничій діяльності.

Обладнання та інструменти: ІКТ,  вироби з бісеру учнів, робочі зошити,     

 інструкційні картки, калькулятор.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Привітання. Емоційне налаштування на урок

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Економічне обґрунтування є важливим етапом у будь-якому виробництві, адже допомагає визначити доцільність виготовлення певного виробу. Розрахунок витрат і прибутку дозволяє уникнути збитків, підвищити ефективність праці та правильно розподілити ресурси. Уміння проводити економічний аналіз стане у пригоді не лише у виробничій сфері, а й у повсякденному житті, допомагаючи приймати обґрунтовані фінансові рішення.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розробка економічного обґрунтування пов'язана з визначенням витрат, що здійснюються на всіх стадіях процесу «дослідження – виробництво - експлуатація». Витрати бувають одноразові і поточні. У даній роботі розраховуються поточні витрати, тобто собівартість виробу.

Собівартість - це сума витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції.

Собівартість - зовнішній показник, тому що від неї залежить прибуток і рентабельність.
Розрахунок собівартості може вироблятися декількома способами:

- калькулювання;

- укрупнені методи (параметричний, питомих ваг, агрегатний і інші).

Найбільш точний і прогресивний метод - калькулювання. На підставі нормативів прямих статей витрат (матеріали, покупні вироби, зарплата) визначається собівартість продукції.

Для подальшого розрахунку показників, нам потрібно виконати розрахунок основних матеріалів. Розрахунок основних матеріалів виконуємо у вигляді таблиці. Складовими даної таблиці є: найменування матеріалу; норма витрат, яка вимірюється  в штуках, пакетах; ціна за одиницю матеріалу в гривнях; і сума в гривнях.

Визначивши матеріали, підраховується загальна сума витрат на матеріали, складається витрата на працю і визначається собівартість з урахуванням праці.

Розрахувавши витрати основних матеріалів і собівартість виробу, переходимо до розрахунку наступних показників, до яких входять: прибуток, ціна, податок на додану вартість і ціна реалізації.

Прибуток (П) - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Прибуток складає – 20-25% від повної собівартості. Нами було взято прибуток 22%.

Прибуток визначається за формулою П=0,22 x Сп;  П=0,22 х 125,90=28 грн.

де Сп – це собівартість з урахуванням праці.  

Ціна (Цвир) – визначається як сума повної собівартості і прибутку. Ціна виробу визначається за формулою: Цвир=Сп + П;  Цвир=125,90 + 28=153,90 грн.

де Сп – це собівартість з урахуванням праці, П – прибуток.

Податок на додану вартість (ПДВ) розраховується за формулою: ПДВ=Цвир х 0,2,   ПДВ=153,90 х 0,2=30,8 грн.

де Цвир – ціна виробу.

Ціна реалізації (Цр) – визначається за формулою: Цр=Цвир + ПДВ,  Цр=153,90 + 30,80=184,70 грн.

де Цвир – ціна виробу, ПДВ – податок на додану вартість.

Розрахувавши вище зазначені показники, занесемо дані в таблицю під назвою «Калькуляція собівартості», яка містить пункти: повна собівартість, прибуток, ціна виробу, податок на додану вартість (ПДВ) і ціна реалізації.

Дані були розраховані на прикладі одного з виробів.

V. практична робота.

1. Самостійне виконання завдань практичної роботи за інструкційними картками.

2. Контроль учителя.

3. Поточний інструктаж.

4. Самоконтроль та взаємоконтроль учнів.

5. Підбиття підсумків практичної роботи:

Можна зробити висновки, що працюючи над проектом, було виготовлено виріб.  Зроблено розрахунок собівартості продукції з метою повного й достовірного визначення фактичних витрат, пов'язаних з розробкою, виробництвом і збутом продукції. Розрахунок собівартості зроблений методом калькулювання. На основі даних з каталогів цін була визначена вартість покупних комплектуючих виробів, за допомогою якої були визначені статті витрат на виробництво. Аналізуючи показники, даний виріб є економічно вигідним.

•          демонстрація робіт учнів;
•          самооцінювання та оцінювання виконання практичний робіт.

VI. Рефлексія.

1. Що нового ви дізналися на уроці?
2. Чого навчилися?
3. Де зможете використати набуті знання?

VII. Домашнє завдання. Дослідити фактори, що впливають на зміну собівартості виробу.