До розіграшу
залишилось:
19 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Художнє конструювання виробів. Поняття про стиль, силует. Складання ескізу моделі плечового виробу.

Про матеріал

Художнє конструювання виробів. Поняття про стиль, силует. Складання ескізу моделі плечового виробу. (розробка урока)

Перегляд файлу

Урок 4

Тема: Основи креслення

Мета: дати поняття про графічний документ, креслення та ескіз; ознайомити з типами ліній, застосуванням умовних по­значень, призначенням та застосуванням креслярського ін­струменту; розвивати вміння виконувати графічні зображен­ня, навички нанесення умовних позначень.

Ключові поняття: графічний документ, креслення, ескіз, одиниці вимірювання, суцільна товста лінія, суцільна тонка лінія, штрихова лінія, штрихпунтрна лінія, штрихпунктирна з двома точками лінія, розмірні числа, розмірна лінія, виносна лінія, умовні позначення на графічних документах.

Об’єкти практичної діяльності учнів: виконання ескізів виробів, які мають площинну форму.

Обладнання: креслярський інструмент, аркуші паперу в клітинку, набір зразків виробів, відрізок шпагату, поділений на 12 рівних частин; ескізи різних виробів.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані навчальні результати

  1. Уміння розпізнавати умовні позначення на графічних зображеннях.
  2. Уміння дотримуватися стандартів нанесення розмірів та умовних позначень на кресленнях.
  3. Уміння характеризувати поняття «ескіз», «креслення», «графічний документ».
  4. Уміння користуватися креслярськими інструментами.
  5. Уміння виконувати ескіз виробу.

Орієнтовний план проведення уроку

  1. Організаційний етап.
  2. Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань учнів.
  3. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.
  4. Вивчення нового навчального матеріалу:
  1. Стислі відомості з історії виникнення креслення.
  2. Графічні зображення в кресленні.
  3. Умовні позначення на кресленнях.
  4. Поняття про типи ліній, масштаб.
  5. Правила побудови ескізу.
  1. Практична робота.

Виконання креслярських вправ або ескізу виробу.

  1.            Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи.
  2.            Домашнє завдання.

 

Коментар для вчителя

 

Ураховуючи співвідношення відведеного навчальною про­грамою часу і обсягу теоретичного та практичного матеріалу, яким повинні оволодіти учні, вважаємо за доцільне перед ви­вченням питань, пов’язаних з вимірюванням та розмічанням виробів, передбачити ознайомлення учнів з елементами гра­фічної грамоти.

У використанні термінів і понять, їх визначень краще до­тримуватись оновленого стандарту ДСТУ 3321-04, у якому основні терміни та визначення істотно вдосконалено, подано більш чітко та стисло.

Вивчення теми слід розпочати з демонстрації учням графіч­ного зображення: технічного рисунка або ескізу будь-якого ви­робу. Для цього доцільно продемонструвати невідомий учням виріб. Учитель ставить запитання про особливості вигляду ззаду чи збоку виробу, який не зображено на рисунку, про можливість уявлення особливостей геометричної форми пев­них деталей з цих боків. Необхідно підвести учнів до таких висновків: виготовити цей виріб за рисунком неможливо, оскільки невідомі дійсні розміри виробу та його частин, їх не­можливо виміряти та уявити, з яких частин складається ви­ріб, яка їх геометрична форма тощо.

Учні повинні зрозуміти, що для технологічної діяльності потрібен інший документ.

Далі вчитель повторює з учнями раніше вивчені відомості. Для цього доцільно поставити запитання, наприклад: Які ви знаєте способи зображення виробів для їх виготовлення? Що спільного між ними та в чому полягає їх відмінність?

У молодших класах діти вже ознайомилися з елементами графічної грамоти, тому вивчення нового навчального матері­алу необхідно поєднувати з актуалізацією раніше засвоєного (розміри предметів, виносна і розмірна лінії, діаметр, радіус, лінія згину, ескіз, контурна лінія, масштаб, креслярські ін­струменти тощо).

Вивчення нового матеріалу краще розпочати зі стислого екскурсу в історію креслення і тільки після цього з’ясувати, що таке графічний документ, креслення, ескіз, що між ними спільного та в чому полягає їх відмінність; розповісти про зна­чення креслення та іншої технічної документації для виробни­цтва.

Потім учитель повідомляє, що при виконанні графічних до­кументів необхідно дотримуватися певних правил. А саме щодо послідовності виконання графічних зображень, нанесен­ня розмірів та умовних позначень; правил користування крес­лярським інструментом; особливостей організації робочого місця та правильної постави під час виконання графічних ро­біт тощо. Пояснення правил обов’язково слід супроводжувати демонстрацією та повідомленням про основні правила виконан­ня графічних зображень, послідовність їх читання, сутність умовних графічних позначень та іншої інформації, яку вони містять.

Оскільки п’ятикласники виготовляють вироби і деталі з фанери та ДВП, учитель вказує на особливості виконання їх графічних зображень. Свою розповідь він супроводжує демон­страцією прийомів виконання елементів креслення, пояснюю­чи правила його оформлення.

Під час закріплення вивченого матеріалу особливу увагу слід звернути на те, чи навчилися діти відрізняти креслення від ескізу, чи розрізняють види ліній на кресленні, як засвої­ли прийоми їх виконання і читання, а також нанесення роз­мірів та умовних позначень.

Закріплення вивченого матеріалу можна провести під час виконання учнями креслярських вправ або ескізу виробу в процесі виконання лабораторно-практичної роботи «Читання креслень» (підручник, с. 42) або проектної діяльності. Для по­легшення завдання можна запропонувати виконувати ескіз на папері з накресленими клітинками або на міліметровому папері.

Наприкінці роботи учні за бажанням можуть продемон­струвати класу власні ескізи.

 

Інформація до вивчення нового навчального матеріалу

 

Використовуючи інформаційні джерела, учитель повідом­ляє, що під час археологічних розкопок було виявлено перші зображення, що їх виконувала людина на камені. Пізніше, коли людина навчилася будувати житло, необхідним стало планування його побудови. Для цього слід було, насамперед, відобразити житло графічно. Так з’явилися перші графічні зо­браження. На них не було розмірів окремих елементів та ви­робу або споруди в цілому, проте в більшості випадків люди намагалися дотримуватися на зображенні пропорцій. Викону­валися зображення у зменшеному вигляді, і, як правило, це був малюнок певного об’єкта. Людина зображала його таким, яким спостерігала або мріяла виготовити. Проте за таким зо­браженням не завжди можна було виготовити виріб або змай­струвати певний пристрій. Тому й виникла необхідність у ви­значенні та дотриманні певних правил виконання графічних зображень.

Одним з таких правил є вимірювання і розмічання. Сьогод­ні відомо, що першим інструментом, який використовувала людина, був довгий шкіряний або лляний шнур, поділений на 12 частин. Його використовували для розмічання на землі майбутніх будівельних споруд або ділянок прямокутної фор­ми. У будь-якому випадку, закріпивши відрізки у пропорції 3:4:5, завжди одержували прямокутний трикутник. Пізніше він дістав назву трикутника Піфагора, на честь давньогрець­кого філософа-математика.

Далі вчитель повідомляє: із давніх-давен люди користува­лися різними одиницями виміру: сажень, аршин, ярд... Розви­ток торгівлі вимагав застосування вимірювання для визначен­ня кількості (довжина тканини в рулоні, розміри дерев’яних заготовок тощо) та вартості товару. Але різні люди мають різ­ну довжину ліктя, тому вимірювана довжина того самого ви­робу в різних продавців відрізнялась.

Оскільки торгівля здійснювалась не лише між окремими людьми, а й між державами, виникла необхідність запрова­дження спільних одиниць вимірювання для всіх країн. Так виникла одна з основних одиниць вимірювання - метр. Мен­ша в 10 разів за метр одиниця називається дециметр, у 100 ра­зів - сантиметр, у 1000 разів - міліметр. Нині на графічних зображеннях усі розміри прийнято проставляти в міліметрах. Тому біля числа, яке вказує на розмір певного елемента крес­лення, одиниця вимірювання не зазначається.

Креслення графічний конструкторський документ, що зо­бражує виріб, визначає його конструкцію та містить дані, згід­но з якими розробляють, виготовляють, контролюють, монту­ють, експлуатують та ремонтують цей виріб. За допомогою креслення конструктор передає свій задум робітникові, а спе­ціаліст вивчає будову складних машин. Ось чому креслення називають мовою техніки.

Ескізний конструкторський документ, ескіз – це графічне зображення, виконане від руки, без дотримання масштабу, але з дотриманням пропорції і призначене для разового вико­ристання.

Якщо уважно розглянути таке зображення, то побачимо, що воно складається з ліній різної товщини, кожна з яких має своє призначення. Застосування різноманітних ліній робить креслення більш виразним і зрозумілим для користувачів.

Потім за допомогою таблиць учитель демонструє різні лінії креслення та пояснює призначення кожної з них без зазначен­ня особливостей їх виконання (вимоги до розмірів та особ­ливості нанесення ліній учні будуть вивчати в 6-му класі).

Суцільна товста основна лінія призначена для показу ви­димих контурів предметів. Обрана товщина цієї лінії має бути однаковою для всіх зображень одного креслення. Від її товщи­ни залежить товщина інших ліній.

Суцільна тонка лінія використовується для проведення ви­носних і розмірних ліній.

Штрихова лінія застосовується для показу на зображеннях невидимих контурів предметів. Вона складається з окремих штрихів (рисочок) однакової довжини. Штрихова лінія на кон­турах зображення починається і закінчується цілими штри­хами. Не можна називати штрихову лінію пунктирною, тому що ця назва не відповідає характеру лінії. Адже пунктирна лінія - це лінія з точок, а не зі штрихів.

Штрихпунктирна лінія призначена для показу осьових і центрових ліній. Вона складається з довгих тонких штрихів і точок між ними. Штрихпунктирна лінія починається і закін­чується тільки штрихами. Якщо штрихпунктирна лінія по­казує вісь, вона повинна виступати за контур зображення. Центрові лінії повинні обов’язково перетинатися штрихами в місці центра фігури.

Штрихпунктирна з двома точками лінія показує лінії зги­ну на розгортках.

Суцільна тонка, штрихова, штрихпунктирна тонка та штрих­пунктирна з двома точками лінії у 2-3 рази тонші від суціль­ної товстої основної лінії.

Розміри на кресленнях позначають розмірними числами на розмірних лініях.

Межі вимірювання розміру вказують виносними лініями, які проводять перпендикулярно до відрізка контуру зображен­ня, розмір якого позначають. Розмірні лінії проводять пара­лельно до тих відрізків, розміри яких позначають.

Розмірну лінію з обох боків обмежують стрілками. У ме­жах креслення стрілки повинні бути приблизно однаковими, незалежно від довжини розмірної лінії'.

Взаємне розміщення виносних і розмірних ліній має бути таким, щоб вони разом з відрізком, розмір якого позначають, утворювали прямокутник.

Розмірне число наносять ближче до середини розмірної лі­нії і над нею, якщо вона розташована горизонтально, та ліво­руч, якщо вона вертикальна. Лінійні розміри, які позначають величини прямолінійних елементів предмета (довжину, шири­ну, товщину), подають у міліметрах, але позначення одиниці вимірювання не зазначають.

Кутові розміри ( розміри кутів ) указують умовними позна­ченнями на кресленнях у градусах. Виносні лінії кутового розміру є продовженням сторін вимірюваного кута, а розмірну лінію проводять у вигляді дуги кола із центром у вершині кута.

Далі вчитель повідомляє, що про розміри округлих частин предметів (круглі отвори) свідчать їхні діаметри. Для позна­чення діаметра перед розмірним числом наносять умовний знак 0. Розмір діаметра пишуть над розмірною лінією всере­дині кола або за його межами.

Заокруглені частини предметів позначають радіусами. Для позначення радіуса перед розмірним числом наносять умов­ний знак у вигляді літери К, висота якої повинна дорівнювати висоті розмірного числа.

Зважаючи, що тему «Масштаб» передбачається опановува­ти в 6-му класі, на ескізі предмет зображують таким чином, щоб якнайкраще передати його будову. Перевагу завжди слід надавати зображенням у натуральну величину. Але не всі предмети можна так накреслити. Тому при виконанні графіч­них документів зображення предметів зменшують або збіль­шують. Відношення розмірів зображення предмета на крес­ленні до його дійсних розмірів називають масштабом креслен­ня. Масштаб графічного зображення показує, у скільки разів зображення предмета зменшено або збільшено порівняно з ним самим.

Наприклад, масштаб 1:2 означає, що розміри зображення на кресленні вдвічі менші від розмірів самого предмета. Масш­таб 5:1 показує, що розміри зображення на кресленні в 5 разів більші від дійсних розмірів предмета.

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
30 грудня 2017
Переглядів
304
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку