Екскурсія по Країні Казкарія разом з В.Сухомлинським

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завідувач бібліотекою:  Фурсенко О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

2018 рік

 

Мета: ознайомити учнів з життям та творчим шляхом В.О.Сухомлинського;  

           виховувати інтерес до його творчості,  вчити дітей бачити красу, що  

           оточує нас, передавати словами побачене, сприяти розвитку мовлення   

           учнів; формувати різностороннє уявлення про природу, заохочувати  

           дітей до складання творів, виховувати любов  до рідного  краю, 

           відчувати красу природи; бережливе ставлення до навколишнього 

           середовища.

Обладнання: мультимедійний проектор, комп’ютер, презентаційні слайди,

                        книжкова виставка, аудіозаписи пісень, портрет

                        В.Сухомлинського, ілюстрації і тести про життя і творчість

                        В.Сухомлинського.

Діти повинні жити у світі краси,

гри, казки, музики,малюнка,

фантазії,творчості.

В.Сухомлинський

Організація класу:

(Тихо звучить пісня «Будьте добрі».)

 Бібліотекар:

Доброго дня бажаю вам я,

Дітки кмітливі, ви дружна сім’я.

Бачу, ви подорожувати охочі,

Тому і сяють допитливі очі,

Один одному посміхнемося

І мерщій до роботи беремося.

Двері відчиняються –

Казка починається.

Всіх, кого пригода кличе,

Хто помріяти охочий,

Казочки до себе в гості,

запросити дуже хочуть.

Мабуть, ви того не знали

До нас гості завітали.

І намистечка разок

Принесли нам із казок.

Буде замість нагород

Вам добірочка пригод.

Жде цікава вас розмова

Але є одна умова:

частіше відкривайте і читайте казки.

Казок чимало є на світі –

Хіба зможемо прожити ми без них?

Діти:  Ні!

Бібліотекар:

     Дорогі друзі! Ми дуже раді вас бачити в нашому чудовому царстві казок.

     Сьогодні ви разом з нами помандруєте по країні Казкарії.

Ми відправляємося в далеке плавання на кораблі.

     Помандруємо не самі, а з нашими шановними гостями, які завітали до нас. А коли в домі гості –  це свято. Тож давайте нашу подорож проведемо святково і подаруємо нашим гостям вітання.

Учениця:

     Добро дня!

Мовим за звичаєм.

Доброго дня!

Всім вам ми зичимо.

Щастя й здоров’я

Вам кожної днини.

Миру і злагоди вашій родині.

Бібліотекар:

     Я хочу представити вам наших гостей: вчитель початкових класів Кучеренко Світлана Василівна, бібліотекар сільської бібліотеки Осипчук Наталія Михайлівна,заступник директора з навчально-виховної роботи Челишева Лілія Миколаївна.

     Тож ще раз всім вам доброго дня.

     В подорож готові відправитись?

Діти: Готові!

Бібліотекар:

     До мандрів завжди ми готові.

Хто ж вирушить з нами туди?

По секрету вам скажу

Зараз вам допоможу.

Очі свої затуляйте

Диво – подорож чекайте!

Погляньте усі – капітан.

Певно він об’їздив і бачив чимало країн.

Капітан:

     Помандруємо далеко  

Там дива на нас чекають.

Хай до острова Казок

Корабель наш вирушає.

Капітан:

     Свистати всіх наверх!

     В подорож готові?

Діти: Готові!

Капітан:

     Підняти якір, вирушаємо. Бачу, бачу, чарівну країну Казки.

Бібліотекар:

     Закрийте очі, уявіть собі, що ви потрапили до Країни Казкарії, в якій живуть всі герої казок.

(Звучить музика,

Учень:

       Жила собі казка в бабусиній хижі,

А в казці віками жили дивовижі,

І добрі й недобрі, химерні й лукаві, –

 Усі страшнуваті, а інші – цікаві.

Вони полонили й страшили вони ж,

Бо казка – не казка без тих дивовиж.

Було о зимовій вечірній порі

нараз домовик загуде в димарі,

Або в тиховодді старий водяник

Розсічує ніччю кушир та сітник,

Або, коли місяць купається в річці,

На берег русалки виходять погрітись.

Або лісовик у глухому бору

Тріщить сушняком та страшить дітвору.

Або… Та чимало усього бувало

Такого, що змалечку нас чарувало!

А нині… на думку прийшло казкарю:

- Візьму та лиш казку нову сотворю!

І буде усяких там сил чарівних

Бо сказано: казка – не казка без них.

… Можливо, комусь без потреби казки,

Та як же ростимуть без них малюки?!

 

   Бібліотекар.  Ця країна створена на честь видатного педагога Василя Олександровича Сухомлинського .

     Великий педагог, мудрий учитель, чудова людина.  В його палкому серці жила велика доброта і любов до всього світу.  Він не лише навчав дітей, а й прищеплював кожному з них найкращі людські якості, виховував у них доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.

     Отже, перший острів, який ми з вами відвідаємо це острів «Казкових повідомлень».

     Діти, а чи знаєте ви хто такий В.Сухомлинський?

Учень 1:  Це видатний педагог, учений, письменник.

Учень 2:  Він дуже любив дітей і написав для них багато – багато оповідань та казок про ласкаве сонечко і  м’яку зелену травичку.

Учень 3: Ще є казки про мурашок і веселого метелика, про зайчика – хвалька та голостистого півня, про ласкаві мамині руки і добру бабусю.

(Звучить пісня «Песня о добром человеке»)

Бібліотекар:

     Молодці діти!

     В. Сухомлинський писав казки про доброту,  бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоб ми, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата й маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими  луками, густими лісами, безмежними ланами.

     Діти, придивіться, на нашій палубі корабля багато казкових героїв. Метелик із казки В.Сухомлинського «Лілея і метелик», Рибка із казки «Лілея і Рибка».

     Діти, а що ви ще знаєте про В.Сухомлинського?

Учень 1:

     Василь Олександрович Сухомлинський жив і працював у селі Павлиші на Кіровоградщині.

     30 років працював вчителем і директором школи.

Учень 2:

     Його школа – була школою «Під голубим небом».

Учень 3:

     Для дітей він написав 1200 казок, оповідань. що увійшли до книг: «Казки школи під голубим небом», «Чиста криниця», «Співуча пір’їна», «Голубі журавлі».

 І дійсно, його твори люблять і наші читачі.  Можливо,  серед вас є теж ті, хто вже читав книжки Василя Сухомлинського.

– Хто читав? Молодці! Назвіть, будь ласка які саме? (відповіді).

 Бібліотекар (біля виставки): Так, це відома вам збірочка казок, оповідань – «Чиста криниця», «Куди поспішали мурашки», «Казки школи під голубим небом». І  ось нова книга, де також багато нових цікавих, повчальних творів Василя Сухомлинського і деякі читачі вже познайомились з нею. Так?  Зараз ми помандруємо сторінками книги «Вічна тополя».

Книга “Вічна тополя” знаходиться в читальному залі нашої бібліотеки. Отож, будемо раді бачити вас. А на згадку про нашу зустріч хочу подарувати вам пам’ятки  «Мудрі поради…» В.Сухомлинського.  Прочитайте їх друзі, і можливо щось зміниться у ваших вчинках, у ставленні до оточуючого.  (Додаток1)

Бібліотекар:

     А зараз ми переглянемо презентацію про Василя Олександровича Сухомлинського.

Капітан:

     Шторм піднявся 9 балів,

Але я моряк бувалий.

Після бурі й хвилювань

Ми на острів «Вмінь та знань».

Бібліотекар:

     Діти зараз ми з вами проведемо гру «Додавай слівце (за В.О.Сухомлинським).

     Діти ходили, діти гуляли,

Дружно  гарну казку… (шукали)

Може під кущиком, чи під листочком,

Може, накрилось кленовим… (листочком).

Хлопці гасали, бешкетували,

Що ви? Це казку вони (доганяли).

Казко, поспій, гей, озовися!

Та не жартуй з нас, тихо,  не… (смійся).

Казка із сонечком в небо злетіла,

Ні, нашу казку кізонька … (з’їла)

Та, слава Богу, казка знайшлася,

Будем старатись, щоб гарна… (вдалася)!

Бібліотекар: Молодці діти! Добре знаєте казки Василя Сухомлинського. Одразу видно, що любите читати книги.

      Напевно, вам буде цікаво позмагатися й відповісти на питання нашої вікторини:

1. Які птахи принесли на крилах ключик від сонця? (Лелеки, оповідання «Лелеки прилетіли»);
2. Чому у бабусі чорні руки? (від праці, оповідання «Чорні руки»);
3. Що попросив Ховрашок у людей? (Пшеницю, казка «Як Ховрашок землю орав та пшеницю сіяв»);
4. Чого синичка плаче? (Боялася, що пташенята випадуть з гнізда, оповідання «Чого синичка плаче?»);
5. Навіщо хом’якові мішечки за щоками? (Збирати зерно, оповідання «Хом’якові турботи»);
6. Як акація підказала, що буде дощ? (Перед дощем на квітках жовтої акації виступає солодкий сік, а бджоли летять на той сік, оповідання «Акація підказала»);
7. Як лисичка освітила собі дорогу? (За допомогою пенька – трухляка, казка «Лисиччині ліхтарики»);
8. До чого призвела цікавість сороку? (Позбулась хвоста, стала куцохвостою казка «Цікава сорока»);
9. Що повинна кожна людина? (Бути людиною, оповідання «Кожна людина Повинна»).

 Бібліотекар: Назвіть твори В. Сухомлинського, в яких зустрічаються дані слова:

 «Роби не те, що хочеться, а те, що треба», - навчав Юрко свого сина» («Склянка води»)

«А знаєш, кого це слово вшановує, звеличує, підносить?»  

(«Навіщо кажуть «Спасибі»)

«Радість засяяла в Катрусиних очах»

(«Розділена радість») 

«Гарні не красиві слова. Гарні красиві діла»

(«Красиві слова і красиве діло»)

«Чому ж це щічки у неї стали рум'яні?»

(«Суниці для Наталі»)

«Моє тобі побажання: будь справжньою людиною.»

(«Іменинний обід»)

Бібліотекар: А зараз казкова вікторина (Презентація «Казкова вікторина»)

                      Молодці діти! Добре знаєте казочки.

     Друзі, давайте пригадаємо, як треба поводитися з книгами, щоб вони якомога довше були гарними і привабливими?

Діти відповідають.

Бібліотекар:

     Молодці ви справжні учні нашої школи.

(Презентація «Яку берегти книгу»)

Бібліотекар:

     Наша подорож  до світу чарівних творів дійшла до кінця.   Ми благополучно обійшли всі підводні та надводні перешкоди.  Читаючи казки, оповідання видатного педагога,  ми повинні дослухатися до щирих, мудрих порад, що йдуть від серця до серця. Хоч вони і маленькі, але в них багато повчального: мудрості, добра, чуйності, справедливості, високих почуттів, любові до рідної природи, Батьківщини. Ці твори написані мудрою людиною з щирим серцем, відданим дітям.  Такою людиною був Василь Олександрович Сухомлинський.

     Послухайте, будь ласка, поради видатного педагога:

 

Десять не можна В.О.Сухомлинського

1. Не можна ледарювати, коли всі працюють.
2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми – це велике блюзнірство.
3. Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо із старими; не гідно людської мудрості й розсудливості постійно висловлювати сумнів щодо істинності того, що радять старші.
4. Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі; ти не маєш права вимагати нічого.
5. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.
6. Не можна робити того, що осуджують старші.
7. Не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого, крім тебе.
8. Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради у старших, не попрощавшись з ними.
9. Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.
10. Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка.

     Бібліотекар:

 Шановні діти! Я рада зустрічати вас кожен день у тихій нашій величній світлиці.

Не оминайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки.

Нема прекрасніших доріг,

Ніж в цей вселюдський храм науки.

( звучить пісня «Дорогою добра»)

 

 

 

                                                                                                                   (Додаток)

Поради В.О. Сухомлинського дітям 

Десять «НЕ МОЖНА» 

• Наодинці з собою робити все так, як ти робив би на очах у людей.
• Лінуватися, бути ледарем, неробою, дармоїдом.
• Видавати за доблесть і заслугу те, що є твоїм обов'язком.
• Вимагати від батьків те, чого ти не заслужив працею.
• Бути жадібним, корисливим, негостинним.
• Гребувати простою працею своїх батьків.
• Глумитися зі старості.
• Лицемірити, говорити не те, що думаєш, відчуваєш.
• Запобігати перед тим, хто сильніший за тебе.
• Давати «порожні обіцянки», не дотримуватись слова.

 

 

«Десять негідних речей» 

• Нашіптувати, доносити на товариша.
• Бути малодушним. Уникати відповідальності за свій вчинок.
• Байдуже проходити повз чужу біду, горе, відчай, посилаючись на свою слабкість.
• Використовувати силу й фізичну перевагу на зло.
• Мовчати, коли треба говорити, й говорити, коли треба мовчати. Базікати.
• Відступати перед небезпекою, щоб зберегти спокій.
• Добиватися для себе полегшення за рахунок товариша.
• Не слухати батьків, обманювати їх, глузувати з калік.
• Кривдити дівчинку, дівчину, жінку.
• Ображати й кривдити тварин.