Екскурсія як урок серед природи

Про матеріал

У роботі розкрито сутність екологічного виховання, його форми та засоби, компоненти екологічної культури, викладено особли вості організації та планування екскурсій як одного з видів уроків серд природи та позакласних видів роботи з класом на уроках природознавства та біології.

Перегляд файлу

Екскурсія як урок серед природи

Не так важливо вчити дітей,

як потрібно створити ситуацію,

 в якій дитина просто не може

 не вчитися і робить це із задоволенням.

 К. Роджерс

 

Сучасний вчитель повинен іти в ногу з часом, розуміючи, що зі змінами в суспільстві змінюються і вимоги до викладання предмету.

   Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія вчителя – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.

Особливістю нашого часу є те, що вперше суспільство зіткнулося із ситуацією, коли освіта мусить підготувати нове покоління людей до життя в умовах, які, можливо, ще відсутні, а також до рішення завдань, які сьогодні, можливо, ще не сформульовані.

Модернізація сучасної освіти передбачає модернізацію змісту шкільної біологічної освіти, переорієнтацію цілей навчання, перебудову її структури, впровадження нових технологій вивчення предмета, інтеграцію та диференціацію знань, формування цілісних уявлень про природу.

Розв'язання зазначеної проблеми потребує пошуку, розробки та впровадження адекватних дидактичних технологій, методів та форм організації навчального процесу, які містять достатній потенціал для створення ситуацій творчого розвитку особистостей. При цьому відбувається формування компетентного учня та вчителя, які постійно прагнуть до самоосвіти та саморозвитку. Одним із засобів стимулювання творчого розвитку суб’єктів освітнього середовища є використання системи творчих завдань експериментального та пошукового характеру.

Сучасні вимоги до викладання біології доводять, що  учитель повинен приділяти велику увагу мотивації учнів до навчання, залучати їх до самоосвітньої роботи, розвивати уміння слухати, відтворювати, повідомляти і презентувати. І все це треба зробити на уроці. Я часто ставлю собі запитання: «Як зробити урок не тільки цікавим, а й захоплюючим?» «Як перетворити його на годину естетичної насолоди? »

      Ці питання спонукають мене до пошуку найефективніших прийомів і методів, які б допомагали з найбільшою силою і повнотою донести до моїх учнів  інтерес до вивчення предмета.

     Урок у живій природі , вибудуваний на загальних педагогічних принципах: вільного вибору, відкритості, діяльності, зворотного зв’язку, ідеальності, підтверджує реальність життя, його красу, неповторність, безцінність. На таких уроках поглиблюються, урізноманітнюються знання про життя та взаємозв’язки в ньому. 

     Учні не тільки спостерігають кольорову гаму живого, але й сприймають осмислено його запах, музику звуків, холод роси, тепло землі. Спілкування з природою викликає  у дітей старання не тільки глибше пізнати. Але й охороняти, збагачувати її, виконувати естетичні почуття і самки. К.Д. Ушинський підкреслював, що чудовий краєвид має такий ве­ликий виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога, що день, проведений дитиною серед гаїв і полів, вартий багатьох тижнів, про­ведених па навчальній лаві.

Особливо легко сприймаються дітьми багато різних абстрактних понять глобальних масштабів, які досить важко уявити в об’ємі чотирьох стін класної кімнати. Стає доступним застереження щодо необхідності охорони довкілля. Вивчення навчального матеріалу в живій природі дозволяє розвивати та закріплювати навички користування деякими навчальними приладами:компасом, термометром, біноклем, ручною збільшувальною лупою, польовим мікроскопом. А ще тут ефективно діє оздоровчий момент, дитячий організм закаляється, укріплюється фізично, рекреаційний фактор. Вільний мовний обмін думками активізує мислення учня природним способом.  Екскурсії є важливим предметом виховання у дітей таких цінних моральних якостей, як почуття патріотизму, дружби, відповідальності, дисциплінованості, чесності, правдивості, культури поведінки.

Тому ставлення до довкілля в різних за формою мислення дітей формується правильне. Досить швидко школярі починають розуміти умовність багатьох понять, таких як „шкідливі”, „корисні” організми й одночасно реальність різних екологічних факторів та адаптацій до них організмів.

           Уроки в довкіллі можуть поєднувати в собі лабораторну та практичну роботи, що виконуються учнями із задоволенням. На таких уроках школярі можуть утворювати групи за інтересами, типами нервової системи, темпераментом, світоглядом. Вони вчаться цінувати час, удосконалюють роботу свого біологічного годинника, підвищують рівень емоційності сприйняття природи.

           Найкращий ефект дають уроки в природі, проведені на екологічній стежині, де відпрацьований (досліджений) кожний метр довкілля. Ідеальним варіантом є ділянка території (за населеним пунктом), на якій близько знаходяться різні типи невеликих біогеоценозів. Можна проводити уроки і в мікрорайоні школи, якщо поряд є сквер, парк, квіткові клумби, пришкільні ділянки. Але вибір завжди за вчителем.

          Перед уроком проводжу  інструктаж із техніки безпеки, враховую стан погоди, пора року, неможливість виконання письмових форм роботи, відсутність місць для сидіння, високу динамічність процесу навчання. Краще, якщо уроки спарені. На екологічній стежині ( у нас їх дві мала та велика) провожу окремі уроки з конкретної теми (6, 7, 9, 11 класи), узагальнюючі уроки, екскурсії, навчально-виробнича літня практика. Результативність, необхідність таких уроків показує тематичне оцінювання, яке проводиться в різноманітних формах, а також анкетування учнів.

           Зловживати такою формою роботи немає рації, адже урок у кабінеті біології є головним, але практичну частину біології намагаюся проводити ближче до живої природи. Урок не повинен нести тільки інформативний зміст, але й має бути пошуково-дослідницьким, з конкретними завданнями для учнів.

           Зміст викладеного вище забезпечує активні форми навчання, елементи нових педагогічних технологій, засвоєння краєзнавчого матеріалу, відповідальне ставлення до екологічних проблем, усвідомлення наукових основ гармонії в природі. Екологічна освіта при цьому стає інформативним фактором, полегшує через міжпредметні зв’язки опанування учнями інших предметів. На уроках у природі в дітей закладаються основи екологічного гуманізму.

Зрозуміти краще, побачити більше, відчути запах та пізнати смак живого – основна мета виходу в природу сьогодні.

Вміти спілкуватися з природою, бути гуманним до всього, розширювати кругозір, навчитися виживати – головне завдання експедиції у довкілля.

Збагачувати духовне життя, співпереживати, бажати досліджувати, розуміти світ навколо себе – одвічні завдання біологічних екскурсій.

Викладання біології неможливо без проведення екскурсій, особливо на початковому етапі вивчення біології як найважливішої, найскладнішої шкільної дисципліни.

Безпосередні спостереження за природними явищами у довкіллі під керівництвом учителя сприяє формуванню в учнів початкових уявлень про матеріальний та енергетичний світ Космосу. Учні спостерігають складні взаємозв’язки у живих системах, вивчають динаміку розвитку різноманітних природних комплексів та їх значення.

Як же можна навчити дитину бачити навколо себе життя? Перш за все виділяю явища загального змісту, адже дитина сприймає тільки конкретні об’єкти, або події у вузькому контексті. Тому моє завдання, як вчителя – навчити дітей уявляти процеси життя в єдності та цілісності. Цим забезпечую безперервність розумових операцій, бо пізнати навколишній світ до кінця ще не вдалося нікому. Але шкільна екскурсія значно наближує цей процес.

Екскурсія в природу – цікава форма роботи учителя з класом. Тут школярі навчаються орієнтуватися на місцевості, спостерігати, порівнювати, знаходити приклади взаємозв’язків організмів один із одним та з умовами навколишнього середовища. Різноманітні форми пристосувань у системах розвивають у дітей здатність до досліджень. І нарешті, проблеми охорони навколишнього середовища із віртуальних (на уроках у класних аудиторіях) перетворюються на об’єктивну реальність.

 

Екскурсії в природу повинні  відповідати основним критеріям:

 

  • доступності (врахування вікових особливостей дітей, та місцевих умов);
  • науковості (завдяки функціонально-структурному підході, проблемності, наступності);
  • екологічності (місце і роль об’єкта вивчення як живої системи, зв’язки та взаємодію в екосистемі, проблеми охорони природи).

      Екскурсія забезпечує навчальну силу та виховний момент тільки при умові, коли вона не випадкова і є складовою частиною навчального плану та перманентного процесу навчання, коли вчитель ініціативний, любить свою справу.

 

Основні вимоги при проведенні навчального заняття серед природи:

  • екскурсія не прогулянка, а обов’язкова складова навчальних занять;
  • визначаю тему, місце проведення, цілі екскурсії, складаю план;
  • дотримуюся теми заняття, не відволікаюся на випадкові запитання;
  • розказую тільки про те, що можливо продемонструвати;
  • уникаю довгих пояснень;
  • не залишаю екскурсантів тільки слухачами, залучаю їх до активної дослідницької роботи;
  • не перевантажую учнів великою кількістю термінів та понять, вони їх не запам’ятають;
  • намагаюся  концентрувати увагу вихованців на потрібному об’єкті;
  • своєчасно зупиняю хід екскурсії, не втомлюючи зайве учнів;
  • закріплюю  матеріал у пам’яті школярів на наступних уроках.

Велике значення має підготовка учнів до екскурсії. Попередньо вони повинні знати, що необхідно побачити у природі, на що звернути особливу увагу, як спостерігати. Демонструю схему маршруту з метою орієнтування на місцевості, а також знайомлю їх із вимогами до проведення та поведінку під час екскурсії. Все це полегшує  проведення заняття, економить час.

           Обладнання для проведення екскурсії орієнтовно може бути таким: міні-парта (планшет із цупкого матеріалу, файл як захист від вологи, папір, простий олівець, кулькова ручка), карта місцевості, ручна збільшувальна лупа, відеокамера, фотоапарат, бінокль, компас, вимірювальна рулетка, саперна лопатка, гербарна сітка, сачок, прозорий пластиковий посуд різного об’єму, шпагат та інше обладнання.

           Одяг учасників навчального заняття повинен бути зручним, не яскравого кольору в (щоб не відлякувати птахів).

           Поведінка учнів серед природи має відповідати загальним гуманістичним принципам (не спричинювати шкоди окремим організмам та екологічній системі в цілому).

           Не розповідаю про всі об’єкти, що зустріли. Розвиваю пізнавальний інтерес, безперервне логічне мислення, самостійне дослідження явища чи об’єкта. Красу природи у будь-яку пору року сприймають мовчанням (прислухатися, відчути запах, зрозуміти). Головне, перебуваючи серед природи – правильно сприймати,  вміти розуміти її, спілкуватися з нею. Обов’язкова складова екскурсії – самостійне спостереження кожного школяра. Після екскурсії методом „мозкового” штурму узагальнюю побачене та розв’язуємо разом запропоноване завдання, проводимо обробку різноманітного матеріалу, або інформації. Учитель – непомітний координатор і контролер учнівської діяльності.         

Головна заповідь екскурсійного заняття – не робити  школярів глядачами й слухачами, самому вчитися, пам’ятати, що єдиний наш учитель – Природа.

Творити на уроці означає продуктивно діяти, досліджувати, вирішувати проблему, приймати рішення та формувати систему понять. Сучасний урок біології – це творча лабораторія, оскільки процес пізнання живої природи та життєдіяльності живих відкритих саморегулюючих систем неможливий без використання творчих завдань, проведення експериментів, досліджень, використання методів проблемного навчання.  Основний критерій оцінки таких уроків є особистісне зростання учня, порівняння його із самим собою за певний період навчання, становлення компетентної особистості, спроможної діяти в нових нестандартних ситуаціях та вирішувати життєвоважливі завдання.

  Думаю, що ви зі мною погодитесь, що успіх приходить до того, хто робить те, що найбільше любить.

     І наостанок я хочу запропонувати вам рецепт успішного уроку. Для того, щоб додати гостроти та насолоди вашому уроку, додайте до нього ложечку гарного настрою, скибку нерозсудливості, за смаком розваги, обов'язково додайте гри й рясно посипте все гарним добрим гумором. А тепер налийте любов до дітей і збийте все енергійними рухами, не допускаючи застою. Поставте ваше блюдо на вогонь дитячих сердець. Прикрасьте його посмішками, ізюминками та гілочками радості. Перед подачею учням урок сервірується спокоєм, самовідданістю та професіоналізмом учителя.

     Приємного вам апетиту, шановні колеги! Апетиту до вчительської праці та творчості!

І пам’ятайте: «Ефективно навчати, не зацікавивши, неможливо!»

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
2 січня
Переглядів
680
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку