Розробка уроку біології в 6 класі "Листок – бічний орган пагона."

Урок біології в 6 класі

Тема уроку: Листок. Зовнішня будова листка.

Мета уроку: розглянути особливості зовнішньої будови листка як бічної частини пагона; ознайомити учнів із різноманітністю листків, розміщенням їх на стеблі, жилкуванням; продовжувати вдосконалювати дослідницькі вміння під час виконання лабораторних робіт, розвивати допитливість, спостережливість учнів, уміння робити висновки та узагальнення; розвивати мову, пам’ять, мислення, уяву, бачення прекрасного у простому; виховувати охайність, привчати до естетичних записів, любов до природи.

Обладнання: комп’ютерна презентація, роздатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований.

І. Організаційний момент.

Перевірити готовність учнів до уроку

ІІ. Перевірка домашнього завдання. (2 хв)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. (1 хв)

Мандруючи лабіринтами біологічних знань, ми протягом останніх уроків дізналися дуже багато таємниць із життя пагонів і коренів, а сьогодні вивчимо частину пагона — листок, і вияснимо у чому полягає різниця між листками рослин.

IV. Актуалізація опорних знань  (5 хв)

Біологічна розминка «Мозковий штурм»

1. Органи вищих рослин залежно від їхніх функцій поділяють на . . . і . . . (вегетативні та генеративні).

2. До вегетативних органів належать . . . і . . . (корені і пагони).

3. Корені бувають: . . . , . . . та . . . ( головні, додаткові та бічні).

4. Існує два типи кореневих систем: . . . і . . . (стрижнева і мичкувата).

5. Пагін складається зі . . . , та . . . (стебла, бруньок та листків).

6. Осьовий орган рослини, який з’єднує між собою корінь, бруньки і листки . . . (стебло).

7. За напрямком росту та розміщенням у просторі стебла бувають (прямостійкі, виткі, повзучі, чіпкі).

8. Місце прикріплення одного чи кількох листків до стебла називають . . . (вузлом).

9. Частина стебла між двома сусідніми вузлами має назву. . . (міжвузля).

10. Бічна частина пагона, що здійснює фотосинтез, дихання та випаровування води - це . . . (листок).

 

 

VІ. Вивчення нового матеріалу. (15 хв.)

Визначаємо, що  про листок:

Учні визначаються.

Листки у більшості рослин зелені, найчастіше пластинчасті, мають розміри від кількох міліметрів до 10-15 м.

Що таке листок? Яка функція листка?

Листок складається з листкової пластинки, черешка, за допомогою якого листок прикріплюється до стебла та прилистків. У деяких рослин черешків немає, такі листки на відміну від черешкових називаються сидячими. Прилистки також є не у всіх рослин. Функція – захист.

Питання до малюнку: «На які дві групи можна поділити всі листки та за якою ознакою?».

Прості і складні листки розрізняють за числом листкових пластинок. Простий листок має одну пластинку і опадає цілком. У складного на черешку розташовуються кілька пластинок. Вони прикріплюються до головного черешка своїми маленькими черешками і називаються листочками. При відмиранні складного листка опадають листочки, а потім – головний черешок.

Складні листки бувають пальчасто- і перистоскладні (парноперистоскладні і непарноперистоскладні).

Листкові пластинки різноманітні за формою: лінійні (злаки), овальні (акація), ланцетні (верба), яйцеподібні(груша), стрілоподібні(стрілолист) тощо.

Край листкової пластинки може бути суцільним (цілокраїм або з виїмками). Залежно від форми виїмок по краю листкової пластинки розрізняють листки зубчасті(зубці мають рівні боки-бук, ліщина), пилчасті(один бік зубця довший за інший-груша), город часті(мають гострі виїмки і тупі випуклості-шавлія, розхідник) та інші. Коли розрізи пластинки листка досягають чверті її ширини, листки називають лопатевими. Листки, пластинки яких мають розрізи більші за чверть ширини, називають роздільними. Якщо розрізи заходять далі, до середини, листки називають розсіченими.

Листкова пластинка має жилки. Вони відходять від черешка листка і розгалужуються в його пластинці. Жилки - судинно-волокнисті пучки, які поєднують листок зі стеблом. Вони складаються з провідних та механічної тканин. Розташування жилок листкової пластинки має назву жилкування. Функції жилок - провідна (постачання листків водою, мінеральними солями та виведення з них продуктів асиміляції) та механічна (жилки є опорою для листкової паренхіми і захищають листки від розривів).

Розрізняють сітчасте, паралельне та дугове жилкування. Сітчасте жилкування - жилки на листковій пластинці розміщені у вигляді сильно розгалуженої сіточки. При паралельному жилкуванні жилки розташовані параллельно, при дуговому жилки розходяться від основи листка дугоподібно.

Існує три основних типи листкорозміщення: чергове, або спіральне, супротивне і мутовчасте, або кільчасте. При черговому розташуванні поодинокі листки прикріплені до стеблових вузлів по спіралі. При супротивному – два листки у вузлі розташовуються один напроти одного. Мутовчасте листорозміщення – три і більше листків у вузлі охоплюють стебло кільцем.

Будь-яке листкорозміщення дозволяє рослинам вловлювати максимальну кількість світла, оскільки листки утворюють листкову мозаїку і не затінюють один одного, що досягається різною довжиною та різним згином черешків, неоднаковістю розмірів та асиметрією листків.

V. Робота з інтерактивними вправами, ділимось «кішки-мишки» (робота в групах) (10 хв.)

1. Вправа «Прості та складні листки» https://learningapps.org/display?v=phe6bap8201

 

 

2. Вправа «Впізнай дерево за листком»

https://learningapps.org/display?v=pe8i995xn16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Вправа «Видозміни листків»

https://learningapps.org/display?v=pue2xyv3n16

VІ. Виконання самостійної роботи «Листок» з друкованої основи. О.А. Андерсон, Зошит з біології, 6 клас, 2014. (5 хв)

VІІ. Рефлексія (5 хв)

ІХ. Підсумки уроку. Домашнє завдання (2 хв.).