Експедиція «Моя Батьківщина-Україна» Напрям «Духовна спадщина мого роду» Проект «Місто котре загубилось на карті»

ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ «БУЗАКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ» КАМІНЬ-КАШИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Експедиція «Моя Батьківщина-Україна»

Напрям «Духовна спадщина мого роду»

Проект «Місто котре загубилось на карті»

2023р.

Пошукова група: «Дослідники».

Керівник групи: Чоп Євген Миколайович.

Консультант: Чоп Сергій Федорович, вчитель географії закладу загальної середньої освіти «Бузаківський ліцей», 0675838988.

Мета створення проєкту:

•                 поглибити знання місцевого населення про історію міста Михнівка.
•               Удосконалювати навички роботи в групі, виконувати різні ролі в колективі, проявляти ініціативу, підтримувати й керувати власними взаєминами з оточуючими;
•               формувати навички роботи з географічними та історичними джерелами, інтернет-ресурсами;
•               Розвивати вміння виділяти головне, критично аналізувати, знаходити закономірності, робити висновки;
•               Виховувати патріотизм, визначати найважливіші етапи розвитку нашого села.

Завдання:

•         ознайомитись з історією містечка Михнівка;

•         формувати навички пошуково-дослідницької діяльності;

•         розширювати форми співпраці з батьками у здійсненні навчально-

виховного процесу;

• прищеплювати дітям любов до рідного, розвивати інтерес до його історичного минулого та формувати бажання примножувати славу рідного краю.

Очікувані результати:

•         збагачення знань про історію малої батьківщини;

•         поглиблення громадянських почуттів;

• накопичення довідково-історичних відомостей, методичних, практичних, ілюстративних матеріалів для ознайомлення з перспективною територією.

Тема досліджень «Місто котре загубилось на карті».

Напрями досліджень: історичні факти міста від перших згадок до сьогодення;

Поселення Михнівка було засноване в 1637 році як містечко, яким володів Філон Яловецький, ротмістр королівської гвардії, член Луцького православного братства. Також у цьому році через сприяння, козацького старшини, Філона отримало повне магдебурське право від короля Владислава IV. Побутує версія, що поселення було засноване Яловецьким, а тому перша назва на його честь - Філоново. У 1642 році Філон Яловецький відкрив дерев'яний Стрітенський храм і вже у 1647 році  створив при ньому чоловічий монастир. На території монастиря діяла одна з найкращих іконописних шкіл регіону у 16-17 століття. Ікони Михнівських майстрів можна зустріти в музеях України.

За деякими непрямими даними саме на цьому місці знаходились будівлі монастиря, де розміщувались іконописні майстерні.

Різні розміри містечка Михнівка ще потрібно встановити. Зрозуміло, що вони набагато більші за сучасну територію села.

В цьому районі (на фото) біля старого русла річки здавна жили люди. Як свідчить археологічні знахідки це сотні житлових дворів.

На цьому місці за переказами жителів, які зокрема підтверджені і окремими археологічними знахідками, була розташована торгова частина містечка. Поряд була пристань, адже річка Турія в 17-18 століття протікала біля Михнівки.

Філона Яловецького отруїла дружина-католичка і відтоді почався занепад Михнівки. В 1842 році тодішній її власник, польський дворянин, виселив місцевих мешканців за непослух і систематичну несплату податків, а саме містечко наказав слугам знищити. На той час в Михнівці налічувалося 450 садиб. Міщан розселили по навколишніх землях а садиби розібрали. Так утворилося три нових села: Видричі, Козел та Теклине. Залишилась стояти серед полів тільки Стрітенська церква.

Стрітенська церква – єдина архітектурна пам’ятка, що залишилась від чоловічого монастиря. Який існував в містечку Михнівка з 1642 року. Відреставрована в 1989 р. силами прихожан, вона зберегла свої неповторні архітектурні риси дерев’яного оздоблення Волині першої половини 17 століття.

Район старого русла річки Турія. Тут до середини 19 століття знаходились водяні млини, а саме місцевість до цих пір називається «Замлинччя». Зміна русла річки, яка трапилась десь в другій половині 19 століття. А також непродумані меліоративні роботи проведені в наш час, знищили цей куточок мальовничої волинської природи.

Комплекс сучасних будівель Стрітенської церкви. Справа дзвіниця відбудована заново і не зберегла архітектурних особливостей, які носила її попередниця. Зведена у другій половині 19 століття.

Занедбане старе кладовище біля Михнівки. На ньому поховані священники Стрітенської церки, жителі, які не одне століття наливали цю землю своїм потом і кров’ю. За переказами, які збереглися в народі, раніше тут стояла дуже красива дерев'яна капличка. Для її оздоблення використовували різні техніки різьблення по дереву.

Минуле і сучасне на Михнівці поряд. Віднесене до розряду «неперспективних», село мало не зникло в повоєнний час. І тільки небажання жителів залишати рідні місця допомогло вижити давній Михніці.

Список використаних джерел:

1.               Волинські новини. Осінні краєвиди Полісся з висоти. URL:https://www.volynnews.com/files/news/2016/11-03/204412/6_mihnivka14650277_1080038912117785_697896825648375130_n.jpg (дата звернення: 26.10.2023).
2.               Дерев’яні церкви Волині та Західної україни URL: http://decerkva.org.ua/vol/mykhnivka.html (дата звернення: 28.10.2023).
3.               Україна інкогніто. Михнівка. Містечко котрого нема на карті. URL: https://ukrainaincognita.com/volynska-oblast/kamin-kashyrskyi-raion/mykhnivka-mistechko-kotrogo-nema-na-karti (дата звернення: 01.11.2023).