Екзаменаційна робота. Інтерактивне навчання

Зміст

ВСТУП...................................................................... ………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ НОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ........................................................................................ 6

1.1. Особливості застосування інтерактивних методів та технологій на уроках географії............................................................................................................................6

1.2. . Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом впровадження інтерактивних технологій.............................................................................................19

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ..................................................................................................................23

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….27

ДОДАТКИ …………………………………………………………………………28  

ВСТУП

Актуальність дослідження даної теми обумовлена модернізацією освіти, де одним з напрямків є якість знань, зв'язана з підвищенням ефективності навчання по предметних дисциплінах .

       Географія у середніх навчальних закладах мала великі потенційні можливості у виконанні соціальних замовлень школи на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Без географічних знань і вмінь, без розвинутого уявлення про просторову неоднорідність земної поверхні, без географії України не може бути сформована у свідомості учнів цілісна наукова картина світу. На даний час цьому сприяють нові технологічні підходи, зокрема сучасні технології навчання географії .

      Сучасний період розвитку суспільства потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів. Розв'язання цих актуальних проблем можливо лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток учня. Найбільш ефективними є підходи, які направлені на те, щоб залучати учнів у активне, спільне і засноване на критичному аналізі навчання.

     На мою думку, основним завданням інтерактивного навчання - є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в громадянському суспільстві і демократичній правовій державі . Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду.

     Інтерактивні педагогічні форми і методи включають у себе спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії, індивідуальні й групові творчі роботи. Ці методи навчання не тільки підвищують інтерес учнів до предмету, але й забезпечують глибоке засвоєння змісту, вироблення навичок і відданість загальнолюдським цінностям. Учнів треба втягувати в дискусії й заохочувати до питань. Це робить обстановку в класі більш демократичною, творчою, емоційною.

        Введення у сучасну школу інтерактивних методик у вивчення фахових дисциплін дає можливість докорінно змінити ставлення до об'єкта навчанні перетворивши його на суб'єкт, тобто зробити учня своїм співавтором на уроках чи під час інших форм навчання. За такими методиками підхід до учня  базується на повазі до його думки, на спонуканні його до активності, на заохоченні до творчості. Цей підхід добре відомий ще з робіт Л.Виготського, П.Гадьперіна, В.Шаталова, В.Д'яченка, С.Шевченка, Ш.Амонашвілі та ін. Він полягає, насамперед у підвищенні навчально-виховної ефективності навчальних занять і, як наслідок у значному зростанні рівня реалізації принципів свідомості, активності й якості знань, умінь і навичок, які набули учні. Інтерактивне навчання у школі передбачає, передусім, докорінно змінити методичні стереотипи вчителів [5].

     Мета моєї творчої роботи - є з’ясувати перспективи  розвитку технологій   інтерактивного навчання, а також знайти рішення недоліків інтерактивного навчання.

      Я гадаю, що географія – наука про навколишній світ, світ в якому 
учні живуть спілкуються, пізнають навколишнє і самих себе. Саме сьогоднішнім учням в недалекому майбутньому доведеться вирішувати важливі проблеми, яких все більше і більше з’являється на планеті. Отже доцільним є впровадження інтерактивного навчання і на уроках географії. Використання інтерактивних технологій дає змогу педагогам значно активізувати та раціоналізувати процес навчання. Спільні діяльність учнів під час засвоєння матеріалу передбачає обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Це відбувається в атмосфері доброзичливості, взаємної підтримки, що дає змогу не тільки отримувати нові знання, а й розвивати пізнавальну діяльність, переводити її на вищі форми кооперації і співробітництва [1].

РОЗДІЛ 1. ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ НОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

1.          Особливості застосування інтерактивних методів та технологій на уроках географії

     Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв'язання освітніх завдань. З огляду на це роль учи­теля як авторитарного транслятора  готових ідей змінилася на коригування ним інтелектуального і творчого потенціалу учнів. Водночас відбуваєтьс еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає до розробок і впровадження новітніх освітніх технологій. Серед них найперспективнішою ви дається інтерактивна технологія. Адже завдяки їй учень стає активним учасником процесу навчання.

     Сутність інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійно активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємонавчанні вчитель — учень, учень -учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні і рівнозначні суб'єкти навчання [2].

     Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу; відповідної навчальної ситуації. Отже, інтерактив сприяє формуванню атмосфери співробітництва та  взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою. Під час такого навчання учні навчаються спілкуватися, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення [3].

     Дослідження американських учених довели, що інтерактивне навчання сприяє засвоєнню матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість уч­ня, а й на його почуття, волю (дії, практику). На­уковці довели, що найменших результатів у навчанні можна досягти за умов пасивного навчання (лекція — 5%, читання — 10%), а найбільших — інтерактивного (дискусійні групи — 50%, практика через дію — 75%, навчання інших чи застосування знань — 90%). Це не означає, що потрібно використовувати тільки інтерактивне навчання, адже для цього важливі всі форми і методи пізнання. Складовими різноманітних інтерактивних технологій обов'язково є так звані па­сивні й активні методи навчання. Неможливо одній людині знати все, навіть у вузькій галузі, до того ж ве­ликий обсяг інформації запам'ятовують комп'ютери. Учні повинні мати інші навички: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах. Саме цьому і сприяють інтерак­тивні технології, які, на жаль, ще недостатньо поши­рені в українській школі. Щоб прискорити процес їх упровадження, необхідно, насамперед, підготувати вчителів до роботи з ними. Це потребує перегляду змісту курсів підвищення кваліфікації вчителів, а та­кож активне вивчення і впровадження інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі вищих пе­дагогічних закладів освіти. Безумовно, є викладачі, які без спеціальної підготовки застосовують інтерактивні технології, проте відвідуван­ня навчальних семінарів надзвичайно корисне і для них, бо дає змогу емпіричні знання чітко структурувати у си­стему. Для педагога, який лише починає застосовувати ці технології, необхідні семінари-тренінги. В основі змісту таких тренінгів покладено спеціальні форми ор­ганізації діяльності. Вони мають конкретну прогнозова­ну мету, яка може бути досягнута у відносно короткий термін: навчити учасників тренінгу інтеракції та розви­нути у них необхідні здібності і якості, що дасть змогу досягти успіху в певному виді діяльності [7].

      Досвід переконує, що вчителі, які використовува­тимуть інноваційні технології у межах традиційної освітньої системи, потребують великої підтримки колег та адміністрації школи. Таку підтримку можна забезпечити, провівши навчальний семінар для групи вчителів одного навчального закладу. За таких умов учителі можуть разом займатися плануванням уроків, а також розраховувати на підтримку адміністрації за­кладу. Безумовно, не всі педагоги здатні для інтерак­тивного навчання. Проте використання його дає змогу фахово зростати.

    Проведене дослідження показало, що перспектива використання інтерактивних технологій— невід'ємний і ду­же важливий етап побудови  суспіль­ства з інформаційною інфраструктурою. Серед найактуальніших завдань - не­обхідність забезпечення якісного засвоєння та впровадження нових інформаційних технологій на­вчання у традиційні навчальні дисципліни.

На даний час Україна досягла міжнародного рівня інформатизації: з'явилася і стала доступною для широкого кола людей нова комп'ютерна техніка, є можливість доступу до міжнародної мережі Інтернет, є кваліфіковані спеціалісти по роботі та обслуговуванню комп'ютерної техніки, збільшилась кількість користувачів. Комп'ютери насправді почали використовуватись в усіх сферах народного господарства..

   Використання інтерактивних технологій в навчальному процесі сприятиме не лише вдосконаленню процесу фахової освіти студентів але й кращому засвоєнню теоретичного програмового матеріалу. Інформаційна діяльність повинна мати не лише прикладний характер (бути умовою успішної навчальної та наукової роботи), а й мати дидактичне значення – розвивати певні особистісні якості, вимагати специфічних знань, умінь, навичок і компетентностей

Ключовими у розумінні психологічної основи ін­терактивних методів є поняття інтеракції, більш відо­мого в російській та українській психологічній літе­ратурі як міжособистісна чи соціальна взаємодія (з англ, interaction — взаємодія). Теоретичні проблеми міжособистісної взаємодії розглянуті в працях Л.С.Виготського, В.М.Місяцева, О.М.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, О.О.Бодальова, М.М.Обозова та ін. Со­ціальна взаємодія вважається складовою частиною спілкування та спільної діяльності, які утворюють нерозривну єдність. Люди не просто спілкуються в ході виконання ними суспільних функцій, а й у про­цесі певної діяльності, "з приводу" неї. За допомогою спілкування діяльність організовується і збагачуєть­ся. У свою чергу, в спільній діяльності формується потреба в спілкуванні.

     Одна людина здатна своєю дією вносити зміни у поведінку і діяльність іншої та водночас і сама змі­нюється внаслідок дій свого партнера. Дія, спрямо­вана на партнера, що викликає зміни в його поведін­ці, називається впливом. Отже, кожен учасник спіл­кування одночасно є і об'єктом, і суб'єктом психоло­гічного впливу. Процес обміну впливами у спілку­ванні називають взаємовпливом.

     За особливостями ціннісних орієнтацій та моти­вації учасників спілкування вирізняються такі типи взаємодії, як співробітництво і суперництво. Співро­бітництво визначається як така міра функціональної взаємозалежності сторін, коли успіх і винагорода ок­ремого індивіда зумовлені успіхом усіх інших членів, що вимагає від них узгоджених дій. Між учасниками виникає довіра і симпатія. Таким чином, психологічною сутністю інтерактивного навчання є міжособистісна (соціальна) взаємодія у процесі спілкування і співпраці між учнями та педагогом.

     Головна риса інтерактивного навчання — вико­ристання власного досвіду учнями під час розв'язан­ня проблемних питань, їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів. Інтерактивні методи зручно застосовувати із аудіовізуальними засобами навчання. Комплексно застосовувати інтерактивні й аудіовізуальні засоби навчання на уроках географії можна, як показують результати експериментальної роботи, у наступних напрямках.

     По-перше, це використання демонстраційного комплексу "Комп'ютер - відеомагнітофон - проекційний пристрій" на уроках вивчення нового матеріалу і закріплення пройденого при ілюстрації закономірностей розвитку природи і суспільства на конкретному матеріалі регіонального змісту. При цьому важливо гармонійно сполучити інтерактивний і аудіовізуальний способи подачі інформації, не захоплюючись якимсь одним. Аудіовізуальні засоби можуть обрушити на учня могутній потік односпрямованої інформації, що складно осмислити за достатній обмежений час на уроці, переглянувши тільки один раз. При цьому з їхньою допомогою можна продемонструвати яскраві географічні об'єкти і явища, використовуючи досить дешеві носії інформації. Інтерактивні засоби дозволяють керувати вчителю й учню потоком інформації, акцентуючи увагу на найбільш цікавих чи складних моментах досліджуваного матеріалу.

    Використання мультимедийних інтерактивних засобів у сполученні з аудіовізуальними при висновку зображення на великий екран істотно може підвищити наочність навчання і підвищити мотивацію до нього. Комп'ютерні анімації дозволяють наочно й у динаміку розглядати багато географічних об'єктів і явищ. На великому екрані як би "оживають" схеми і взаємозв'язки між об'єктами і явищами. При цьому навчання проводиться з безумовним дотриманням санітарних норм використання комп'ютерної техніки, оскільки цілком відсутній її шкідливий вплив на учнів.

     По-друге, досить перспективне використання навчальних геоінформаційних систем (ГІС) - особливих інтерактивних систем, здатних на новому технічному рівні реалізувати збір, систематизацію, збереження, обробку, оцінку, відображення і поширення даних і як засіб одержання учнями на їхній основі нової навчальної інформації і знань про просторово-тимчасові явища. Представляється дуже ефективним використання навчальних ГИС при зіставленні тематичних карт різного змісту на ту саму територію, будь те чи материк, чи невелика ділянка місцевості. Тоді засвоєння знань про взаємозв'язки стане більш цікавим і захоплюючим.

     По-третє, зазначені навчальні ГІС можуть розроблятися за участю учнів при вивченні своєї місцевості на навчальному географічному полігоні. Найбільш ефективна форма навчальної роботи на полігоні - це шкільний географічний практикум - сукупність взаємозалежних і об'єднаних загальною метою практичних робіт на місцевості.

     Загальною метою таких практикумів в основній школі, як правило, є комплексне вивчення місцевих природних комплексів і їхніх взаємозв'язків з діяльністю людини. Тематична інформація, що збирається регулярно в ході шкільних практикумів, може бути оброблена на комп'ютері і систематизована й узагальнена в навчальної ГІС. При роботі з навчальною ГІС учні самостійно добувають нове знання, одночасно засвоюючи нові прийоми навчальної роботи. ГІС істотно полегшує обробку зібраної інформації, сприяє сприйняттю досліджуваних природних комплексів як складних природних систем, що неоднозначно реагують на антропогенні впливи.

     Ефективність впровадження інтерактивного нав­чання, на думку І.Я.Жорової, забезпечується спеці­альною організацією навчального процесу, яка скла­дається з кількох етапів.

     На підготовчому етапі формуються мікрогрупи. При цьому враховують позитивний емоційний стан мікрогрупи, готовність учасників до співпраці під час вирішення навчальної проблеми, яка повинна спону­кати учнів до пошукової діяльності, обміну власним досвідом, думками, розвивати вміння та навички са­мостійно працювати. Далі в процесі спілкування уч­ні виявляють не тільки знання предмета, а й уміння узагальнювати, робити логічні висновки, у них фор­муються комунікативні уміння — у процесі обгово­рення свою думку необхідно висловлювати стисло і не відхилятися від теми; демонструвати вміння не тільки говорити, а й слухати.

     Наступний етап — презентація групових рішень — може бути організований по-різному, залежно від ха­рактеру взаємодії учасників груп (спільно-індивіду­альна, спільно-послідовна, спільно-взаємодіюча). Спільно-індивідуальна форма передбачає представ­лення результатів власної діяльності кожного учас­ника, обговорення та вибір доцільного варіанта. При спільно-послідовній -- результат діяльності кожної групи є фрагментом, необхідним для побудови за­гальної відповіді. Спільно-взаємодіюча форма обу­мовлює вибір певних аспектів групових рішень, на основі яких приймається колективне рішення.

     На підсумковому етапі учні оцінюють, наскільки вдалося створити атмосферу співробітництва у групі, підбивають підсумки виконаної роботи. Не менш важливим є висновок дослідників О.Пометун та Л.Пироженко про те, що інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Автори розподіляють інтерак­тивні технології на чотири групи, залежно від мети уро­ку та форм організації навчальної діяльності учнів:

— інтерактивні технології кооперативного навчан­ня (організація навчання у малих групах учнів, об'єд­наних спільною навчальною метою: робота в парах, один-два-чотири - усі разом, змінні трійки, кару­сель, робота в малих групах, акваріум тощо);

- інтерактивні технології колективно-групового навчання - технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

- технології ситуативного моделювання - побу­дова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що вивчаються;

— технології опрацювання дискусійних питань — широке публічне обговорення якогось суперечливого питання.

     Ці інтерактивні технології можна успішно засто­совувати в 6-10 класах — спершу це можуть бути інтерактивні вправи на окремих етапах уроку. Варто починати з найдоступніших і зрозуміліших для дітей.

На дошці записано тему уроку.

Учитель пропонує прочитати її і сказати, використовуючи мікрофон, чим важливий цей матеріал; що вони знають з цієї теми. Учитель дає учням мікрофон або якийсь предмет (ручку, олівець), який є уявним мікрофоном, пропонує почергово стисло і швидко висловитись». Говорити може тільки той, хто одержав мікрофон. Відповіді учнів записуються на дошці. Після цього вчитель переходить до викладу нової теми.  Не слід думати, що інтерактивна вправа одразу вийде. Не всі учні з першого разу братимуть "мікрофон". Тому можна дозволити повторити вже сказати або сказати щось від себе, адже відповіді не коментуються і не оцінюються.

     Мозковий штурм — ефективний метод колективного обговорення проблеми чи завдання, пошук рішень який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему "мозкового штурму "Що ви знаєте про ріки України?". При цьому "мозковий штурм" організовують за такими правилами:

1. Усі учасники "штурму" пропонують ідеї щодо географічних назв (ідеї можуть бути різними, навіть фантастичними).

2. Один учень ("секретар") записує на дошці запропоновані ідеї. Коли група вважає кількість запропонованих ідей достатньою, переходять до наступного етапу;

3. Ідеї систематизують, аналізують, розвиваються групою [4].

4. Обирають найкращі рішення. На дошці записують:

— Назви рік України.

— Яка річка найбільша?

— Яка річка протікає через наше місто?

— В яку річку, більшу за розміром, впадає та чі інша річка?

— В яке море впадають ці ріки?

— Як пишуть географічні назви?

     Робота в групах дає можливість учням висловлю­ватись, обмінюватися ідеями з партнерами в групі і лише потім озвучувати свої думки перед класом.

     Вчитель об'єднує учнів у групи, пропонує завдан­ня, дає декілька хвилин для спільного обговорення. Наступним етапом є представлення результатів робо­ти кожної групи, обмін своїми ідеями та аргумента­ми з усім класом [4].

     Отже, використання інтерактивних методів та форм надає можливості для організації ділової спів­праці з метою вирішення поставленої в класі нав­чальної проблеми.

     Вільне спілкування на уроці, висловлювання влас­ної думки, повага до думки оточуючих — необхідні умо­ви, що забезпечують ефективність нових технологій.

     Оптимізація підбора учбово-демонстраційного матеріалу до уроків, на яких застосовується комплекс інтерактивних і аудіовізуальних засобів, може бути здійснена за допомогою учбово-методичного посібника для вчителя, що містить:

- зразкове поурочне планування по курсам, у якому дані поурочні організаційні і методичні рекомендації з підбора і використання інтерактивних мультимедійних комп'ютерних програм і відеопрограм на уроках;

- методичні рекомендації з комплексного використання інтерактивних і аудіовізуальних засобів на різних типах уроків географії;

- варіант(и) класифікації, у цілому, нових для вчителя інтерактивних засобів навчання;

- докладні анотації широко розповсюджених відеоматеріалів, по яких учитель може самостійно підібрати відеофрагменти до уроку, якщо його не влаштовують запропоновані рекомендації в тексті планування.

Структура уроків із застосуванням інтерактивних технологій всладається з п’яти елементів:

1) мотивація;

2) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;

3) надання необхідної інформації;

4) інтерактивна вправа – центральна частина заняття;

5) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

 Мотивація

     Мета мотивації – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація – своєрідна психологічна пауза, яка допомагає учням усвідомити, що вони на уроці з іншим предметом, іншим вчителем і іншими завданнями.

     Для досягнення мети мотивації використовуються прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у учнів подив і інтерес. Це може бути коротка розповідь, бесіда, демонстрування наочності, нескладна інтерактивна технологія (“мікрофон”, “криголам”). Мотивація чітко пов’язана з темою уроку, психологічно готує учнів до сприйняття, налаштовує їх на розв’язання певних проблем. Мотивація як елемент уроку займає не більше 5% часу заняття.

     Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

     Мета – забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого вчитель чекає від них. Цей елемент уроку займає не більше 5% часу. Учні повинні зрозуміти , до чого їм треба прагнути і як їхні досягнення будуть перевірятися. Для спільного руху з учнями до результатів навчання вчителю необхідно:

1) назвати тему уроку ( варіант – попросити когось із учнів прочитати її );

2) якщо в назві теми є нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів;

3) когось із учнів попросити оголосити очікувані результати за текстом у підручнику, посібнику або записом на дошці;

4) пояснити нові поняття, способи діяльності тощо;

5) повідомити учням, що наприкінці уроку ви будете перевіряти, наскільки вони досягли результатів, пояснити, як ви будете їх оцінювати.

 Надання необхідної інформації.

     Вчитель надає учням інформацію з даної теми – різноманітний навчальний матеріал, що буде використаний учнями в ході їхньої роботи. Цей елемент не є обов’язковим на кожному уроці.

 Інтерактивна вправа

Інтерактивна вправа – центральна частина уроку і займає 50 – 60% часу. ЇЇ мета – засвоєння навчального матеріалу і досягнення результатів уроку.

Обов’язкова така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:

1) інструктування – учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань, запитає, чи все зрозуміло (2 – 3 хв.);

2) об’єднання в групи і розподіл ролей (1 – 2 хв.);

3) виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, політик, ведучий дискусії, надає учасникам максимальні можливості для виконання самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним (5 – 15 хв.);

 Презентація результатів виконання вправи

     Рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або за допомогою інших прийомів (3 – 15 хв.)

Підбиття підсумків (рефлексія) уроку.

     На цьому етапі з’ясовується зміст проблеми, підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєні, встановлюється зв’язок між тим, що вже відомо і тим, що знадобиться у майбутньому. Підсумковий етап має такі стадії:

1) установлення фактів (що відбулося?);

2) аналіз причин (чому це відбулося?);

3) планування дій (що робити далі?);

Для підсумків уроку і оцінювання його результатів доцільно залишати до 20% часу [7].

     Як показує досвід комплексного застосування інтерактивних, аудіовізуальних і екранно-звукових засобів навчання в школі оптимальною формою використання навчальних електронних видань у викладанні природничонаукових дисциплін є висновок учбово-демонстраційної інформації на великий екран. При цьому досягається масштабне наочне уявлення навчальної інформації при безумовному дотриманні санітарних правил і норм  використання комп'ютера учнями. При такій формі організації роботи можна максимально реалізувати можливості мультимедиа-курса й ілюстративного матеріалу в словнику і текстовій частині підручника. Текст у розділах мультимедіа-курсу буде корисний як учням на уроці при поясненні нового, так і вчителю в процесі підготовки до уроку і роботи безпосередньо на уроці.

Використання нових інформаційних технологій змушує переглядати зміст навчального предмета "географія". Від вивчення великого обсягу фактичного матеріалу поступово має сенс переходити до навчання прийомам його самостійного пошуку, узагальнення і систематизації, оскільки сучасні технічні засоби дозволяють з постійно зростаючою швидкістю обробляти і надавати доступ до великого обсягу людських знань. Особливо велику роль тут грають бурхливо розвиваються телекомунікаційні мережі типу Інтернету, що стирають просторові бар'єри.

     Можна зробити висновок, що інтерактивне навчання – це насамперед діалогове спілкування між вчителем і учнем. Тому вчитель організує навчальний процес таким чином, що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання.

Спільна діяльність учнів у процесі освоєння навчального матеріалу означає , що кожний вносить свій внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. В умовах доброзичливості , взаємної підтримки учні одержують не тільки знання, але йде і розвиток пізнавальної діяльності, що переводить її на більш високі форми кооперації і співробітництва.

     У ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити , вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, брати участь у дискусіях , спілкуватися з іншими людьми.

     З метою підтримки інтересу до предмета рекомендується впроваджувати науково- пошукові дослідницькі уроки.

     Серед форм і методів, які включає у себе інтерактивне навчання на уроках географії мають переважати наступні:

Форми: традиційні і нетрадиційні творчі, самостійні роботи, уроки-семінари , ділові ігри, конференції, подорожі і т.д.

Методи : інтерактивні, метод дискусій, метод проектів, метод проблемного викладення матеріалу.

1.2 Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом впровадження інтерактивних технологій

Пізнавальний інтерес - це один із важливих мотивів навчання школярів. Його дія дуже сильна. Під впливом пізнавального навчання робота навіть у слабких учнів відбувається продуктивно. Пізнавальний інтерес за умов правильної організації педагогічної діяльності учнів та системності повинен впливати на розвиток дитини.

Пізнавальний інтерес - це міцний засіб навчання. Класична педагогіка минулого стверджувала «Смертельний гріх учителя - бути нудним». Тому потрібно надавати перевагу тим методам, що передбачають залучення учнів до активного здобування знань. Дослід чи проблемне навчання не можна протиставляти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань. Тільки вміле їх поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначено: «Головна мета української системи освіти - створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України...», а Закон України «Про загальну середню освіту» стверджує: «Завданням загальної середньої освіти є формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань».

     Нові завдання шкільної освіти в Україні, що спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчального процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Ми живемо у третьому тисячолітті, у час комп'ютеризації та інтенсивного розвитку всіх галузей науки та виробництва, і глибоко усвідомлюємо незворотність демократичних змін, що відбуваються у суспільстві і освіті зокрема. Тому ми не повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, якими були ми, отже, вони потребують від сучасного навчання чогось нового. Те, що було гарним учора, не є актуальним сьогодні.

     Формування пізнавального інтересу - необхідна умова шкільного навчання. Не випадково, інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції, з ферментом, що дає змогу учням асимілювати основами наук. З перших днів дитини у школі треба вірити в розум дитини, її можливості, в її право здобувати знання з радістю. Розвиток психологічних чинників навчальної успішності, внутрішні функціональні зміни в структурі пізнавальної сфери учня, динаміка інформаційної ваги психічних функцій навчальної успішності молодших школярів залежать від ефективності розвитку їх пізнавальних інтересів. Стійкий пізнавальний інтерес - ознака готовності дитини до навчання в школі. Він є основою всієї навчально - виховної роботи з дітьми в період їх підготовки до школи. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється у запитаннях, діях. Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з'явиться зацікавленість до навчальної діяльності.

     Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці є активізація пізнавальної діяльності. Тому щоразу, обдумуючи урок, учитель має спочатку розв'язати принципове завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу - повідомлення, евристична бесіда, відкриття, роздум, розв'язання проблеми, самостійна робота тощо. Необхідно перетворити кожний урок на урок спілкування, мислення, де істина постає як суперечка про істину, як діалог.

      З метою активізації пізнавальної діяльності, я на кожному уроці застосовую елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування.

     Оновлення змісту освіти сприяє трансформації її технологій, надає їй

співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

Класифікація інтерактивних технологій

Інтерактивні технології в залежності від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів поділяються на чотири групи:

1) інтерактивні технології кооперативного навчання;

2) інтерактивні технології колективно – групового навчання;

3) технології ситуативного моделювання;

4) технології опрацювання дискусійних питань.

Яку технологію інтерактивного навчання вибрати, вирішує вчитель, враховуючи свій досвід, вміння і навички учнів, психологічні особливості класу, інші чинники, які впливають на навчально – виховний процес.

Методичні розробки уроків з використанням інтерактивних технологій

[Додаток 1].

       Я гадаю, що на зміст географічної науки, особливо економічної й соціальної, впливають зміни економічної ситуації в державі і світі. Особливо посилюються економізація та екологізація географічної освіти. Для підвищення інтересу учнів до навчання та підвищення якості знань необхідно використовувати найрізноманітніші форми і методи. Активні методи навчання мають істотні переваги перед традиційними. Наприклад, підвищується не тільки запам’ятовування від звичайних 10-50% до 90%, а і процес навчання стає складовою частиною процесу удосконалення його керування.
Активні форми і методи на уроках географії використовують вчителя, а певним етапом в розвитку його удосконалення керуванням навчальним процесом. Я як вчитель використовую їх на своїх уроках для того, щоб уроки для учнів були більш цікавими, жвавими, щоб учні були активними учасниками навчально-виховного процесу. Те, що при вивченні певного методу спочатку виглядає складним, треба зробити для учнів на практиці організаційно простим , створити для учнів такі умови , щоб вони були включеними в роботу і причетними до неї, були уважними та отримували можливість самовираження.

РОЗДІЛ 2.  ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

     Освіта, як одна з найважливіших складових суспільства, з одного боку залежить від процесів, що відбуваються в ньому, повинна швидко реагувати і відповідати стану науково-технічного прогресу, тенденціям розвитку країни, з іншого, безумовно, впливає на всі процеси і сторони життя оскільки готує фахівців, розвиває особистість, формує певні життєві погляди. Тому, особливої уваги заслуговує сучасний стан, проблеми впровадження і перспективи інтерактивних технологій в навчальний процес .

     Традиційні методики звичайно вибираються для виконання певних навчальних завдань. Інтерактивні навчальні технології, навпаки, самою своєю структурою визначають кінцевий результат. Будь-яка методика має свої позитивні й слабкі сторони, які необхідно враховувати.

            Перелічимо деякі переваги використання інтерактивних технологій

1. Учитель має можливість раціонально розподілити свій час і більше допомогти учням зі спеціальними особистісними та інтелектуальними проблемами.

2. Ряд труднощів, пов’язаних з дисципліною, зникає. Учні на уроках активні та зайняті справою.

3. Учні набувають певних навичок, виступаючи в ролі вчителя. Навички допомагають їм повірити у власні сили, більше розуміти і поважати роботу вчителя.

           Зупинимося на недоліках інтерактивних технологій

1. Учителеві важко налаштувати учнів на механізм взаємонавчання.

2. Важко контролювати сам процес навчання, при цьому результат не завжди ефективний.

3. На перенавчання учнів потрібен додатковий час, як і на вивчення та відпрацювання вчителем кожної інтерактивної технології.

Розглянемо також інші критерії порівнянь пасивного і інтерактивного навчання, які приведені у вигляді таблиці [ Додаток 2]

 Зупинимося на тому, що треба пам’ятати для подолання слабких сторін інтерактивних технологій.

1. Учителю і учням треба поступово звикнути до цих технологій шляхом поступового включення в уроки елементів вибраних моделей.

2. Вчителю треба добре готуватися, продумувати модель і підбирати матеріал.

3. Правила гри слід добре пояснювати.

4. Створити атмосферу серйозного навчання, а не простої гри.

5. Необхідно аналізувати навчальну дисципліну – можливо ця технологія не дає бажаних результатів.

6. До уроків повинні готуватися також учні, зокрема, підбирати матеріал.

Вивчення інтерактивних технологій – один із напрямів підвищення професійного рівня вчителя, регулювання відносин вчителя і учнів, взаємовідносин учнів.

Підготовка і впровадження інтерактивних технологій на уроках географії

Інтерактивне навчання готує учня до життя і громадянської активності в громадянському суспільстві та демократичній правовій державі.

Для ефективного навчання необхідно:

• врахування мотивів навчання;

• створення позитивної атмосфери навчального процесу;

• використання суб’єктивного досвіду учнів;

• використання різноманітних методів навчання і форм організації навчального процесу;

• запровадження системи контролю за набутими знаннями;

• створення ситуації успіху;

• використання технології дистанційного навчання;

• демонстрація можливості використання набутих знань.

     Можна зробити висновок, що застосування технологій інтерактивного навчання на уроках географії сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів.

     На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

     Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

    Мозковий штурм спонукає учнів виявляти уяву та творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію.

     Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спільного питання.

     Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень [8].

.

ВИСНОВКИ

      Використання нових інформаційних технологій змушує переглядати зміст навчального предмета "географія". Від вивчення великого обсягу фактичного матеріалу поступово має сенс переходити до навчання прийомам його самостійного пошуку, узагальнення і систематизації, оскільки сучасні технічні засоби дозволяють з постійно зростаючою швидкістю обробляти і надавати доступ до великого обсягу людських знань. Особливо велику роль тут грають бурхливо розвиваються телекомунікаційні мережі типу Інтернету, що стирають просторові бар'єри.

     Протягом дослідження було доведено, та перевірено на практиці, що інтерактивні технології  є ефективним засобом формування умінь і  навичок. Результати дослідження показали, що використання інформаційно-комунікаційних технологій не тільки має позитивний вплив на процес засвоєння навчального матеріалу, а і сприє інтересу та зацікавленості в учнів до предмету й навчання в цілому.

     Слід зробити висновок, що якщо в навчальному процесі використовувати інтерактивні технології, тоді рівень знань, умінь тих, хто навчається буде підвищуватись , а також полегшиться та удосконалюватиметься робота вчителя. Інтерактивні технології — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Я згідна з тим, що суть використання  інтерактивних технологій у навчанні у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Врублевська, Марія Олексіївна. Секрети успішного уроку географії: [Навч. -метод. посіб.]/ М.О. Врублевська. - Х.: Вид. група"Основа", 2005. - 141 с.

2. Герасим’юк Т.О. Особливості засвоєння методів та технологій на

уроках географії / Т.О. Герасим’юк // Географія. – 2009. – № 22. – С. 16-18.

3. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії: [Навч.- метод. посіб.]/ Г.Д. Довгань. - Х.: Вид. група"Основа", 2005. - 126 с.

4. Корява Н.П. Групова форма навчання географії / Н.П. Корява //

Метод. навчання біології, хімії, географії. – К.: Рад. шк., 1981. – С. 113–116.

5.Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології

навчання / за ред. Л. В. Пироженко. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

6.Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Харків: Вид. група “Основа”, 2003
7. Шиліна С.Л. Інтерактивні технології навчання на уроках географії. – Миколаїв: НМЦ, 2006

8. Яськова А.О. Використання інтерактивних методів у викладанні географії/ А.О. Яськова //ГеографІя. -2006. -Лют. (№ 3). - (Дод.). - С. 1-8.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Тема:  ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЗЕМЛІ. ЛІТОСФЕРА( 6 клас)

Мета: сформувати поняття «земна кора» і «літосфера», формувати систему знань про внутрішню будову Землі, дати відомості про літосферні плити; розвивати просторому уяву, уміння створювати образ об'єкта;                                                       виховувати інтерес до пізнання природи Землі.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник географії, атлас, глобус Землі, схема «Внутрішня будова Землі», схема «Будова земної кори», схема «Літосферні плити», презентація «Будова Землі»

ХІД УРОКУ

І.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

- "Мозковий штурм"

1.Як ви вважаєте, для чого людині необхідно знати про внутрішню будову нашої планети?

2. Який вік нашої Галактики?

3. Який вік Землі?

III.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

- Вступне слово 

«Життя» планети, у тому числі й на її поверхні, залежить від процесів, що відбуваються в земних надрах. Наслідком цього є «рани» і «фляки» на тілі планети. Вивчивши тему «Літосфера», ви довідаєтесь про ці процеси, зрозумієте, про які «рани» й «фляки» йдеться. Як казкові гноми, ми спустимося до підземелля, і нам відкриються його таємниці.                                                                                                                                                                         ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО

1. Первинні знання про будову Землі

Пояснення вчителя +демонстрація презентації «Будова Землі»

   Яка внутрішня будова Землі? Це питання здавна хвилювало не тільки вчених.

•    Давні греки вважали, що вулкани розташовані над кузнею бога вогню Гефеста.

•    Філософ Емпедокл ( близько 490 – 430 рр. до н.е. )  першим висунув припущення про те, що внутрішні частини Землі знаходяться в розплавленому стані.

•    Німецький дослідник Атанастус Кірхер (1601 – 1680) описав надра землі і склав схему уявного розрізу земної кулі.

•    Англійський вчений Джон Вудворд (1665 – 1772). За його уявленнями, Земля всередині заповнена водою, яка утворює величезну водяну сферу,

    і сполучена каналами з морями і океанами на поверхні.

•    Згідно з гіпотезою Канта – Лапласа, земне ядро спочатку було вогнено-рідким.

2. Внутрішня будова Землі.

Сьогодні нам відомо, що Земля складається з трьох геосфер:

    ядро, мантія,земна кора.

   Ядро розташоване на глибині близько 3000 км, у центральній частині Землі, його радіус приблизно 3470 км. Це найбільш густа й розпечена частина планети.

   Мантія — внутрішня оболонка планети, яка займає понад 4/5 об'єму Землі й складається з твердої речовини. Розташовується  на глибині від 50 до 2900 км.

   Земна кора — верхня тверда (кам'яна) оболонка планети. Потужність материкової земної кори в середньому становить 145 км на рівнинах і досягає 80 км під самими високими горами. В океанах  -  зменшується до 5—10 км.

- Математична хвилинка

     Розрахуємо радіус Землі: 3470 км + 2850 км + 50 км = 6370 км. Зрозуміло, наші підрахунки приблизні. Тепер розрахуємо, скільки днів нам знадобилося б, щоб добратися до центра планети, просуваючись зі швидкістю 40 км/день:

      6370 : 40 = 159,25 дня.   Понад п'ять місяців

  - Демонстрація схеми  «Внутрішня будова Землі» і бесіда за запитаннями

1) Як називається перший шар від поверхні Землі до глибини 5 – 80 км?

2) Під верхнім шаром до глибини 2000 км залягає більш щільна, але пластична речовина. Як називається цей шар?

3) Над мантією Землі розташований шар зниженої в’язкості, Що це за шар?

4) На які зони поділяється ядро?

- Бесіда за запитаннями з використанням схеми «Будова земної кори».

1) Від чого залежить товщина осадових порід?

2) Від чого залежить товщина всієї земної кори?

3) Чим відрізняється будова земної кори на материках і під Світовим океаном?

4) Який знак позначений на схемі знаками "?" ?                                                                                                                                                                                                                                                                                

 - Географічний практикум.   

Порівняйте внутрішню будову Землі з курячим яйцем.

Якщо не брати до уваги довгасту форму яйця, то подібність, безумовно, є: жовток — розпечене ядро, білок — мантія, тонка, тверда шкаралупа — земна кора, що разом із підшкаралуповою плівкою становить літосферу.

2. Літосферні плити

Робота з поняттям

Літосферні плити — це величезні кам'яні блоки, що повільно переміщуються в різних напрямках. Літосферні плити можна порівняти із крижинами, що плавають по воді-мантії. Саме рухом речовини в цій оболонці Землі визначаються особливості переміщень літосферних плит.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І  ВМІНЬ УЧНІВ

- Географічний практикум.

1) Намалюйте схему «Внутрішня будова Землі». Укажіть назву й потужність кожної із внутрішніх частин Землі.

2) Заповніть таблицю  ( заповнювати по ходу розповіді).

  3) Деякі вугільні шахти в Україні мають глибину 1000 метрів. Обчисліть, при якій температурі доводиться працювати гірникам у такій шахті, якщо температура на поверхні  0°С.

-  Гра  «Холодно — тепло — гаряче».

 Один з учнів загадує назву внутрішньої частини Землі. Інші учні мають угадати назву, ставлячи навідні запитання.

 VІ. ПІДСУМОК  УРОКУ

  Узагальнення відповідей учнів, оцінювання їхньої навчальної діяльності.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)    Прочитати § 10

2)    Закінчити таблицю

*Скласти ребуси з теми

Тема:    ПОХОДЖЕННЯ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ. 

            Практична робота 7 «Позначення і підписування на контурній карті найбільших літосферних плит, сейсмічних поясів, вулканів, гір, рівнин» (продовження).

Мета: закріпити поняття «земна кора» і «літосфера», формувати знання про літосферні плити, дати уявлення про походження материків і океанів; розвивати просторове уявлення і логічне мислення; виховувати інтерес до пізнання природи Землі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник географії, атлас, глобус Землі, схема «Літосферні плити», практикум

ХІД УРОКУ

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

-    Розминка "Заховане слово"

( із перших літер складіть слово і поясніть його значення )

Віра, уран, лимон, крокодил, абетка, нота.

Мати, аґрус, нитка, тулуб, іграшка, яр.

Яблуко, далекомір, річка, орбіта.

   - Гра "Не розірви ланцюга"

(Умова: учні послідовно відповідають один за одним.)

1.    Що розуміють під внутрішніми силами Землі?

2.    Як називають блоки, з яких складається літосфера?

3.    Що відбувається, коли плити рухаються назустріч одна одній?

4.    Що є причиною землетрусів?

5.    Як розповсюджується енергія, яка вивільнюється під час землетрусів?

6.    Що таке гіпоцентр?

7.    Що таке епіцентр?

8.    У чому вимірюється сила землетрусів?

9.    Як часто на Землі відбуваються землетруси?

10.    У яких районах на території України бувають землетруси?

11.    Як виникають цунамі?

12.    Де утворюється магма7

13.    Що таке лава?

14.    Які діючі вулкани називаються згаслими?

15.    За яким принципом діє гейзер?

        - Географічний практикум.

  Доведіть, що виверження вулкана є проявом магматизму. 

-    Робота з атласом по карточках

( Відшукати в атласі 5 вулканів і позначити в контурній карті)

Вулкан    Висота, м    Місцезнаходження

Льюльяльяко     6739    Чилі

Котопахі     5897    Еквадор

Кіліманджаро     5895    Танзанія

Орісаба     5700    Мексика

Попокатепетль     5452    Мексика

Мауно-Лоа     4158    Гаванські острови

Еребус     3794    Антарктида

Фудзіяма     3776    Японія

Ніраґонґо     3469    Демократична республіка Конго

Етна*     3295    Італія

Вільярікка     2840    Чилі

Везувій     1270    Італія

Стромболі*     926    Італія

Кракатау (новий)*     832    Індонезія

* Постійно діючі вулкани

III.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

- Вступне слово 

Ви вже звикли до вигляду нашої планети, де материки й океани розташовані в певному порядку? На карті ви бачите дві Америки — Північну і Південну, що «простягли одна одній руки» і «перегородили» Світовий океан; Африку пліч-о-пліч із Євразією, самотній «п'ятикутник» Австралії, відокремлену «білу» Антарктиду, оточену океанічним «кільцем». Але так було не завжди, це лише сучасний портрет Землі. Якби ви змогли побачити її кілька десятків мільйонів років тому, ви б не впізнали свою планету.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ   

План

 1. Походження сучасних материків і океанів.

Першим у 1912 р. висловив гіпотезу дрейфу материків німецький учений Альфред Веґенер. Він звернув увагу на те, що протилежні береги материків мають значні подібності в контурах. 

Біографічна довідка.  (зачитує учень)

Веґенер Альфред Лотар — німецький геофізик. Учасник (1906 - 1908, 1912—1913) і керівник (1929—1930) експедицій до Ґренландії. У суворих умовах вів багаторічні дослідження потужності льодового покриву острова, метеорологічні спостереження. Автор наукових праць із питань атмосфери, палеокліматології, тектоніки.

 2. Геологічний час.

- догеологічний час;

- геологічний час

 3. Основні етапи розвитку Землі.

- Ознайомлення із хронологічною таблицею

- Робота з підручником

V. ПРАКТИЧНА РОБОТА 7 «Позначення і підписування на контурній карті найбільших літосферних плит, сейсмічних поясів, вулканів, гір, рівнин» (продовження)

      - Завдання в практикумі. (1-6)

V. ЗКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ.

     - Бесіда

1.      Що таке літосферні плити?

2.      Як утворилися сучасні материки й океани?

3.      Назвіть послідовність утворення сучасних материків.

- Гра "Цікава таблиця"

( Кожен учень отримує карточку з назвою ери і працюючи з  геохронологічною  таблицею, дає коротку характеристику.)

VІ.  ПІДСУМОК УРОКУ

 -  Узагальнення відповідей учнів, оцінювання їхньої навчальної діяльності.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)   Прочитати  §  13

*   Випереджальне завдання: Підготувати розповідь про печери, яри, балки, бархани, дюни, останки.

Додаток 2

Критерії порівнянь пасивного і інтерактивного навчання