ембріональний розвиток тварин

Ембріональний розвиток організмів. Ембріональний (зародковий період) - це період коли нова істота зароджується або розвивається в середині материнського організму або яйця, насінини ітд.

Дроблення зиготи. Зигота – одна клітина яка поєднала генетичний матеріал двох організмів. Зигота є диплоїдною і переважно у неї є великий цитоплазматичний об'єм і малий об'єм ядра. Зигота ділиться і при цьому об'єм цитоплазми не збільшується, тому процес поділу зиготи – дроблення. Дроблення багаторазовий мітотичний поділ зиготи. Бластомери- клітини утворенні при дробленні. Морула – ранній етап розвитку зародка, складеного багатьма бластомерами, не містить порожнин.

Дробоення у ссавців. Період 2-х , 4-х, 8-и бластомерів, утворення морули. Період між фазами поділу бластомерів (інтерфази), досить короткий, бластомери не встигають вирости, таким чином вони стають дрібнішими. (тобто після кожного поділу зменшуються у розмірах , проте зростає їхня кількість.

Типи дробіння. Тип дробіння залежить від кількості поживних речовин у яйцеклітині. Якщо зигота має великий запас поживних речовин, які зосереджені у жовтку (птахи, плазуни), то дроблення зазвичай неповне. Тому що, жовткові гранули перешкоджають просуванню веретена поділу до полюсів клітини утворенню перетяжки. Якщо кількість поживних речовин невелика і вони рівномірно розподілені, то дроблення зазвичай повне (плацентарні ссавці). Розрізняють рівномірне і нерівномірне повне дробіння. За рівномірного дроблення бластомери однакові (у ланцетника). У разі нерівномірного бластомери відрізняються за формою і розмірами (у жаби бластомери на одному полюсі дрібніші ніж на іншому.

Утворення бластули. Морула-бластула. Бластула – одношаровий зародок. Бластула на відмінну від морули має порожнину бластоцель. Бластоцель заповнена рідиною яка за хімічним складом відрізняється від рідини зовнішнього середовища у ссавців цю стадію формування зародка називають бластоцистою. Бластоциста відрізняється від бластули тим, що бластомери у ній розташовуються у два шари. У бластоцисти зовнішній шар – трофобласт, внутрішній – ембріобласт. Зовнішній шар клітини – бластодерма

Гаструляція – утворення двошарового зародка. Бластула- гаструла. Відбувається вигинання (інвагінації) бластули і частина клітин занурюється в середину утворюючи внутрішній шар –ентодерм. Під час вигинання утворюється порожнина –гастроцель. Бластопор – область вигинання внутрішнього шару, або отвір яким вона сполучається з навколишнім середовищем. Бластопор (первинний рот). У первинноротих тварин бластопор розвиваючись і диференціюючись, перетворюється на рот дорослого організму. У вторинноротих на анальний отвір, рот у них виникає на протележному кінці зародка

Способи гаструляціїІнвагінація (вигинання)Іміграція (заповзання) – окремі бластомери зовнішнього шару імігрують у середину утворюючи внутрішній шар. Розшарування (делемінація) – кожний бластодерм ділиться на два поперечним поділом і утворюється два шари екто-, ендо- дерм. Обростання (епіболія)У процесф гаструляції формуються два зародкові листки: ектодерма (зовнішній), ентодерма (внутрішній). Розшарування Імміграція переміщення клітин в порожнину

Способи гаструляції

Формування мезодерми. Окремі клітини ектодерми і ендодерми мігрують у середину утворюючи третій зародковий листок – мезодерму. Далі у хордових тварин утворюється хорда і починає формуватися нервова трубка. Нейруляція – процес формування нервової системи, а асам ембріон на цій стадії –нейрула. Нервова трубка формується з зовнішнього шару ектодерми (пластинки- яка поступово вигинається утворюються так звані нервові валики, які стають дедалі виими зближуються і замикаються - утворюється трубка). Канал нервової трубки перетворюється на спинномозковий канал. Головний відділ трубки є ширшим – він дає початок головному мозку. Далі клітини мезодерми збираються у скупчення, усередині яких є порожнини. Такі посегментно розташовані клітинні маси називаються сомітами.

нейрула. У нейрули є три осьові органи : нервова трубка, хорда, і первинна кишка.

Формування органів та їх систем. З різних зародкових листків формуються різні органи. А сам процес їх формування – органогенез. З ектодерми- епітелій шкіри, епітелій ротової порожнини і прямої кишки, нервова система, елементи органів чуттів. З мезодерми - хрящова і кісткова тканини , м'язи, кровоносна і лімфатична система дерма, нирки (більшість органів). З ентодерми – травна система та органи, дихання хребетних.

Процеси, о відбуваються в ембріогенезі. Поділ клітин. Ріст клітин. Диференціація і спеціалізація клітин (за рахунок різноманітної експресії генів у клітинах різних типів, адже геном у клітинах зародка однаковий, а експресія різна)Міграція (внутрішній шар наднирників мозковий шар він формується з клітин нервового гребеня які розміені біля нервової трубки)Апоптоз (запланована загибель)клітин (спочатку формується кінцівка лише як брунька (долоня), і саме шляхом апоптозу фомуються пальчики (проміжки між пальцями. У людини також формуються кілька додаткових хвостових хребців, але вони зникають у процесі ембріогенезу)Ембріональна індукція – взаємний вплив різних частин зародка при ембріогенезі. Індуктор- клітина яка виділяє специфічні речовини, які стимулюють інші клітини до формування тих чи інших органів.

Зародкові оболонки савців. Трофобласт – забезпечує імплантацію. Амніон – водна оболонка. Розвивається зі складок ектодерми та мезодерми, які підіймаються і замикаються над зародком. Амніотична порожнина, о утворюється при цьому, заповнена амніотичною рідиною і захиає зародок від мехпнічних ушкоджень. Хоріон – ворсинчаста оболонка, бере участь в утворенні плаценти і живлення плоду. Алантоїс – бере участь в утворенні пуповини, а в птахів і тварин накопичення продуктів обміну.

Ембріональний період у квіткових рослин. Відбувається у насінному зачаткуІз зтготи формується зародок насінини (зародковий корінець, брунечка, підсімядольне коліно сімядолі)Із заплідненої центральної клітини (3n) формується ендосперм насінини (запас поживних речовин.

Додаткова інфа. На ранніх стадіях дроблення клітини залишаються рівноправними, ідентичними, та здатні дати початок будь-якій частині зародка або усьому організму. Така властивість ранніх бластомерів називається тотипотентністю. (однояйцеві ідентичні близнята)На більш пізніх стадія дроблення бластомери набувають асиметричності, і у разі штучного розділення здатні формувати певні органи та системи ембріона - детермінація.Індукція – запуск генетичних програм розвитку одних клітин під впливом інших.