Емма Андієвська - cучасна українська письменниця і художниця. Казка-притча «Говорюща риба». Порушення питань моралі, дружби, сили слова.

Урок

української літератури

у 6 класі

Тема: Емма Андієвська - cучасна українська письменниця і художниця. Казка-притча «Говорюща риба». Порушення питань моралі, дружби, сили слова.

Мета: допомогти учням глибше усвідомити притчевий зміст і художню вартість казки;  розвивати навички визначення головної думки твору, ключових фраз; висловлювати свої думки про прочитане;виразно читати й переказувати твір; виховувати почуття людяності, душевної щедрості, які допомагатимуть   бачити,  відчувати красу світу.

Обладнання: підручник, ілюстрації на тему; портрет письменниці; намальована риба на дошці, проектор.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з ІКТ- супроводом.

Методи, прийоми, форми роботи: «Ґронування», «Займи позицію», «Блискавка», «Подумаймо разом», «Мозковий штурм», «Мікрофон».

Хід уроку

Майбутнім ми маримо,

а сучасним гордуємо:

ми прагнемо до того,

чого немає, і нехтуємо тим, що є,

так ніби минуле зможе вернутись назад,

або напевно мусить здійснитися сподіване.

Григорій Сковорода

І. Організаційний момент

Вчитель:

Наш урок цікавим буде!

Казку люблять усі люди!

І дорослі, і малі,

Тобто, й наші школярі.

Будемо ми працювати,

Й руку вправно піднімати.

Казка кличе нас усіх,

Починаємо мерщій!..

II. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель:

Епіграфом до нашого уроку є слова відомого філософа, мислителя, знавця людської душі та життя Григорія Сковороди з яким ви будете ознайомлюватися детальніше у старших класах (вчитель читає епіграф).

Подумайте над його словами, а в кінці уроку визначимо, як вони пов’язані з твором, що ми розглянемо.

IIІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з українською письменницею та художницею Еммою Андієвською, автором казки-притчі «Говорюща риба».

(портрет письменниці)

«Мікрофон» . На основі вивчення теми я хочу навчитися…

пояснювати…,

розкривати…,

називати…,

схарактеризувати…,

дати власну оцінку…

ІV. Актуалізація опорних знань

• Діти, а назвіть іще які твори написала Емма Андієвська?

Учень розповідає про письменницю, використовуючи ІКТ-супровід.

 

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Словникова робота

- Що таке казка, притча?

Запис у зошитах

При́тча — повчальна алегорична оповідь, в якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору.

Ка́зка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні тощо.

2. Проблемне питання:

•           Чи говорять риби?
•           Якщо не говорять, то чому?

Ми розглядатимемо казку про незвичайну рибу, казкову, тому вам кожному треба буде визначити, яка вона.

•                      Роздати картки (бульбашки повітря, яке випускала риба ), на яких учні напишуть, яка риба повинна бути і яка вона змальована у казці ( учні пишуть на картках свої визначення і протягом уроку під час відповідей будуть прикріплювати на дошку  біля зображення риби).

3. Робота над текстом казки – притчі «Говорюща риба»

3.1. Аналіз І частини.

Вдома ви прочитали казку, давайте перекажемо її.

Учні переказують до моменту, коли рибу засудили до вигнання.

•           Переказ казки.
•           Визначення персонажів.

( світ риб – світ людей)

•           Де народилась риба?  (у великих водах)
•           В якій сім'ї? ( у сім'ї поважних риб)
•           Як батьки ставились до риби? (були засмучені, соромились)
•           Чи мала розуміння в сім'ї риба? ( ні, вони були їй чужі)

Висновок: говорюща риба в сім'ї була чужою.

- Чи приймали її інші риби?( ні, бо, не бажали говорити з нею, порушуючи їх спокій і риб'ячу гідність )

Проблемне питання:

1.В якому суспільстві риб жила говорюща риба?

2.Який конфлікт є у середовищі риб? (небажання сприймати не таких як вони, тобто нових, інших)

3.Хто судив рибу за її вміння говорити? Чи справедливо судили?

Висновок: Інші риби консервативні, не бажали нічого нового; пояснити дітям поняття консервативні .

Запис у зошити

 Консерватизм (фр. conservatisme — зберігаю) — прихильність традиційним цінностям і порядкам, соціальним або релігійним законам.

3.2. Аналіз ІІ частини

Робота з текстом.

-Прочитати ,що робила риба на суші.

-Її думки з приводу світу людей?

Робота в групах

І група – записати в зошити принципи за якими живе людина.

ІІ група – записати в зошити, як живуть риби.

-Що спільного і відмінного між рибою і людиною, та їхніми світами.

(Учні самостійно роблять висновки з написаного.)

Аналіз прочитаного

Бесіда

•                       Чи знайшла риба співрозмовника?

Запропонувати учням прочитати в особах розмову рибалки і риби.

У формі дискусії самостійно проаналізувати мову риби і рибалки. Їх ставлення до співрозмовника.

Проблемне питання:

•                       В якому світі жив рибалка, що він був за людина? (Учні по черзі висловлюють свої думки).

-Чи був світ людей для рибалки рідним?

Висновок: світ людей для рибалки був чужим, бо чоловік мав зовсім інший світогляд.

3.3 Робота над ІІІ частиною.

Переказати ту частину тексту, де описаний день, коли риба прийшла в гості до рибалки.

Бесіда з опорою на схему:

•                       Чи є у сім'ї рибалки лад? Якщо немає, то чому? (учні аргументують свої відповіді, спираючись на текст)
•                                   Яка жінка у рибалки? Як вона ставиться до чоловіка? (учні відповідають спираючись на текст)
•                                   Чому рибалка сам не зустрів рибу?

Проблемне питання:

-Що спільного, а що відмінного між жінкою і рибою?

4. «Подумаймо разом»

1.Як ви гадаєте, чи така пригода може відбутися насправді? («Займи позицію»)

2. Дочкою чи сином була «говорюча риба»? Чому ви так думаєте?

3. Чому батьки журилися через дар своєї дитини?

4. Які особливості «жіночої» поведінки втілено в казці?

5. Чи слушно вважати ці особливості чеснотою або вадою? Чому?

6. Чи зустрічали ви у житті людей, подібних до говорющої риби?

7. Чи у вас є часточка від говорющої риби?

8. Який висновок можна зробити з цієї історії?

9. Як розкрита тема добра у творі?

5.  Ідейно-тематичний аналіз казки

Тема –  життя риби, яка була не такою, як всі.

Ідея – трагедія індивідуальності, яка не підозрює про свою непересічність; роль дружби в житті людини.

Проблематика твору:

•                  індивідуальності;
•                  дружби;
•                  буденності;
•                  добра;
•                  взаєморозуміння.

 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Метод «Блискавка»

1.Де жила рідня балакучої риби?… (в блакитних водостях).

2. Кого не знайшлося говорющій рибі і в іншому тaбуні? … (співрозмовникa).

3. Що робила бaлaкущa рибa, говорячи без упину? … (зaвaжaла рибaм зосередитися, a це порушує гідність риб'ячу).

4. Хто одним мaхом виніс її нa берег?... (виводок оселедців).

5. Що робив рибалка, коли щaстило добре продaти вилов?... (рибaлкa приносив пляшку винa, і вони удвох розпивaли її по чaрці, приємно гуторячи).

6. Кому сказала риба: Я йду до рибaлки в гості?... (сонцю).

7. Які дивні звички мaли люди? … (вони не вітaються й не помічaють інших).

2. «Мозковий штурм»

•           Чому рибалка і риба не стали рідними в своєму оточенні?
•           Чому , не почувши риб’ячого голосу за все життя, вмирати страшно?
•           Хто винен у тому , що сталося з рибою?

3.Як епіграф до уроку пов'язаний із змістом казки?

VІІ. Рефлексія

«Мікрофон» .

На основі вивченої теми «Казка – притча «Говорюща риба» я  навчився…

пояснювати…,

розкривати…,

називати…,

схарактеризувати…,

дати власну оцінку…

VІІІ. Підсумок уроку

Кожен є творцем власного життя. Вибір є і там, де немає жодного вибору. Кожна людина, коли хоче чогось усім своїм єством, вона цього обов'язково досягне. Справжня воля викристалізовує навколо себе події.

ІХ. Мотивація оцінювання

Х.Домашнє завдання

Середній рівень:  Намалювати ілюстрації до твору.

Достатній рівень: Скласти за казкою «Говорюща риба»  акровірш, сенкан .

Високий рівень: Написати твір – мініатюру за вибором:

« Які пригоди могли статися з рибою», «Як прожив би своє життя чоловік, якби не зустрів рибу»

Загальні коментарі до картин Емми Андієвської

1. Орнаментовані частини картини (часто це одяг та пекторалі) свідчать про рухомість форм в цих місцях картини, наприклад про рухливість шиї. Пектораль – це особлива ознака даної персони, частина уліпшення життя як наприклад у фараона. Також на окремих картинах цяточки теж проставлені, щоби урухомити окремі частини полотна. Також функцію урухомлення виконують меви (маленькі пташки) зображені на задньому фоні багатьох картин.

2. Всі предмети - це істоти. Це стосується до загальної теми творчості Андієвської – олюднення речей та абстрактих понять. Предмети є добрими та олюдненими. Всі речі, які зустрічаються на картинах бачаться Андієвській від початку до кінця, з усім їх понятійним корінням та корпусом символів з ними пов'язаними. Авторка намагається використати все коріння бо це передає тотальність всього буття.

3. Людська істота без носу це жінка або молода людина. Ніс – це вже зрілість. Іноді Христос на розп'яттях зображений без носу, ніби невинна розп'ята дитина.

4. Біла плямка внизу обличчя означає рот. Білий колір перегукується з білим очей, наче очі поширюються і на рот. На картині Едварда Мунка «Крик» у людини чорний рот, а на картинах Андієвської – білий.

5. Люди зображені в профіль мають багато губ, це означає говоріння, вібрацію матерії.

6. Картини на актульні теми із зображенням вертольотів та машин задумані, щоби мати комічний ефект. В таких картинах відзеркалюється теперішня доба. В спортивних (невеликих) літальних апаратах відкривається можливість літати на простих машинах, це ніби відчуття, що людина хоче уподібнитися до птаха і мати якомога менше техніки навколо себе і це передається почуттям польоту.

7. Через щоденні речі найзручніше входити в невимовне. Невимовне ніяк не можна описати бо воно виходить за межі логіки. Будь-яка річ – це прожектор з матерії на нематерію, нагуаль (поняття з творів К. Кастанеди) або Бога. Спочатку це щось щоденне, потреба для існування, лише через звичайні елементи буття можна ніби пунктиром наблизити присутність невимовного. Андієвська намагається ніби кожному надати путівник для того, щоби показати, що буття навколо нас надзвичайне і що радість пізнання буття може бути доступною для кожного, хто цього хоче. Дійсність являється нам у формах, але ми не знаємо як далеко форми від дійсности. Завжди поєднанане найпрозаїчніше із найвищим бо з найпрозаїчнішого людина схоплює і найвище.

8. Дефініція та пояснення символів картин у Андієвської відбувається пост-фактум після малювання. Самі ж картини з'являються їй повністю намальованими в уяві.

 

Мотиви:

1. Олюднення речей. Предмети та тварини зображені під кутом зору, який цікавий для людей. Людина сприймає лише речі, які олюднюються. Див. Вступ до книжки „Казки“ Андієвської з поясненнями про це. Всі речі доводяться до людського рівня. Ми маємо наблизити до людського рівня те, що поза нашим рівнем, щоби уможливити спілкування.

2. Округлі форми зображеного. Вияв енергії. Матріархат. Венери з палеоліту. Кругла форма – це первинна форма буття бо кругле – це досконале. Все буття має тенденцію до круглого. Круглі форми, однак, не пов'язані з теорією круглого часу.

3. Південь. Зображена сутність півдня. Уявний південь. Південь сам по собі. Це ідеальний відпочинок, злагода з буттям. Південь – це коли людина щаслива, що вона сприймає буття. В основному це Середземномор'я (Прованс, Італія, Франція). Уявна Аркадія. Там були маври. Черепиця – це південь. Також серія картин з такою назвою.

4. Місто. Вигадана архітектура. Міста, яких Україна не мала. Також міста, яких ніхто не мав. Якщо їх не можна зробити, то принаймні втілити уявні побудови. Людина може зробити будь-яке місце на землі або раєм або пеклом.

 

Символи:

Багет: хліб, есенція людського існування бо це їжа. Хліб – Христос – духовна їжа. Саме багет вибрано тому, що Андієвська часто подорожувала до Франції. Багет просто подобається авторці.

Балон (повітряна кулька): космос. Звичайна розвага. Якась частина буття, якою дитина тішиться. Це первісне відчуття єднання з буттям.

Бульбашки: Вішну, який видмухує світи як бульбашки, космоси, нагадувачи. Е.А. любить слово "бульбашки" та їх форму. Все наше існування як бульбашки. Буття з'являється завжди у різних формах.

Бурдюк: зображується видовженою округлою формою, це планета. Алюзія на надувні речі для плавання.

Вертоліт: мінімізована форма. Космос людини на короткий час. Смішний у своєму пересуванні, подібний до мухи.

Вітрильник: зображується як ромб з окресленою вертикальною діагоналлю. Воля. Дух віє де хоче. Також палеолітичне зображення жіночого статевого органу. Вітрильник круглої форми: джонки, китайське море. Світ вітрильників – перший приступець до опанування повітря людиною, що прямує до літання.

Вода: зображується часто на задньому фоні картин як потік хвилястих ліній. Життя. Гієратичний сенс. Необхідність для існування. Жива вода. Вода дуже багата на символи.

Груди: ознака жінки, можуть бути різних кольорів, причому червоний колір символізує еротичність. Те, що дає життя бо годує людство, функція збереження. Без жінки, яка годує, нема існування.

Груша: насолода. Кожна інша садовина – це теж насолода. Символ гарного і доброго. Земні дари людині. Груша – близька до яблука.

Губка: миття, духовне та тілесне очищення. Має цікаву побиту фактуру. Геологічні асоціації. Тварина, щи виконує певну функцію коли вона вже померла. Губка в біблійному епізоді з Христом на кресті.

Двоє: продовження роду. Спілкування починається тільки від двох. Ключ до відмикання світу іншої людської особистості. Щойно з «ти»починається існування. Див. «Казку про Яян».

Дитина: родина, здивованість усім навколо, споглядання, тільки голова і очі. Сприймає увесь світ. Невинність сприймання світу. Алюзія до Христа як немовляти.

Каварня: людське буття бо в каварні їдять, залицяються, сміються. Це сенс буття. Каварня відображує різні фасети буття. Зосереджує людей. Невинна розвага. Місце зустрічей. Страшний суд. Див. також збірку поезій „Каварня“. Багато картин містять напис «каварня».

Капелюх: протекція від беззахищеності, гумористичний елемент капелюха в Голандії, людське. Алюзія на «Маленького принца» Екзюпері, де герой малював капелюх і слона в ньому. Річ, яка служить, але може бути і непотрібною.

Кардограма над головою Христа: зображена ак хвиляста лінія на картинах з розп'яттям. Кардіограма – мова серця – це те що однакове для всіх народів. Хто як не Христос втілює мову серця.

Квіти: в основному це сонячники. Живі істоти. Краса. Квіти – найкращий аспект дійсности, який наче для людини.

Кіт: сам по собі. Частково домашній, але зберіг свою хижу натуру. Хитрун, хижак, одомашнений демон. Єгиптяни обожнювали кота. Дуже багато алюзій до первісних вірувань через всі часи у всю глибину людства.

Колесо: колесо долі, пересування, колісниці, сонце, буддизм. Існування. Не має відношення до теорії круглого часу. Дуже символічно навантажене поняття. Структура, яка багато де повторюється.

Коло: коли воно не зовсім кругле, то воно розбризкує енергію. Коли воно кругле, то воо досконале.

Комаха: добрий дух. Комахи виглядають як люди, що свідчить про їх олюднення. Всі комахи олюднені, комахи Е.А. Не кусаються, щось радять, джентльмени, комічно, добра поведінка; комаха в капсулі - ще молода, ще не вийшла; якщо комаха з крапочками то алюзія на метелика. Замість того, щоби кусати, комахи дораджують, стають добрими, що є в житті зовсім не типовим та призначено мати комічний ефект. Комахи зрозуміли, що таке життя і вони вітають тих, хто на них дивиться.

Краб: водяний, один із знаків зодіаку, загроза, схожий на павука. Нагадування.

Куполи: кругла форма, напівкуля, незавершена. Половина буття, алюзія до 1001 ночі, яка дуже важлива.

Лимон (цитрина): кисле, контраст. Мати Е.А. мала садок з величезними цитринами у Флориді. Нагадування про райський сад. Не можна брати забагато. Концентрат.

Меви: маленькі пташки на задньому фоні багатьох картин. Виконують функцію урухомлення.

Міст: сполучник між далекими речами. Перехід між світами. Поняття з глибоким корінням.

Музичні інструменти: зустрічаються сурми, різні види гітар, бандури, банджо. Це залишики композиторського зацікавлення Е.А. І в цілому її любов до музики.

Очі: зустрічаються у декількох різних формах: круглі - дитячі, у тварин; круглі з вузькими загостреними краями (як літаючі тарілки) - хтось непробуджений, що переходить в інший вимір; очі у формі привідкритої мушлі - мушля, яка відкриває інший світ; два ока - хтось дивиться особливо пильно, осмислення самого себе і світу; в зіницям багатьох очей на картинах намальована невеличка посмішка - ці ісоти "олюднені", без посмішки це наче духи, які прокидаються, щось небезпечне. В залежності від сили (Сила – поняття з творів К. Кастанеди). Власна сила вирішує статус добра чи загрозливості.

Палець: зустрічається як окремий елемент на картинах, впізнається по характерному білому нігтю. Важель для пересування, антена. Нагадування. На картинах палець буває приєднаним до незвичних об'єктів, таких, як планети або бурдюки.

Парасолька: містичний предмет, наче Всесвіт над собою. Мініатюрний Всесвіт.

Південь: див. загальні коментарі вище.

Півмісяць і сонце: кругообіг. Планети, що беруть участь у бутті. Півмісяць на будинках це параболічні антени. Півмісяць з 1001 ночі.

Планета: зображується у формі бурдюка або двох концентричних кіл. Можуть бути зображені з пальцем. Надувні, як космічні утвори. Майбутнє житло для істот. Цілі світи у такій формі.

Пляшка: пов’язана з усією ісотрією пляшок, вмістилище рідини, елемент щоденних речей, втілення енергії людини у вжиток, частково олюднення речей.

Пряма лінія: інша площина. Пряма – лише умовно та відносно пряма і містить стільки нерівності, щоби бути органічною та живою.

Птах: дивовижна істота, яка може літати. Згусток енергії, який переміщається у просторі. Дещо щоденне у нашому світі, але не доступне. Має багато і наших рис, але вони відмінні. Різноманітність буття. Алюзія на К. Кастанеду – птах свободи, який летить тільки прямо. Метафізичний птах. Птах волі.

Риба: перший живий організм. Вішну приходить. В Месопотамії жерці вдягали на себе риб'ячу шкіру з головою. «Іхтіос» - Хростос по грецьки. Сузір'я риби. Риба – дуже первинна річ.

Родина: базовий елемент життя. Все людство починається з другої особи. Родина – це як атолл серед незахищеності, уявний стабільний пункт.

Розп'яття: це як покрова. Як покрова – Божа матір – для запорожців.

Рука: рука як волосся. Велика кількість пальців пов'язана з мотивом в казці Андієвської про два пальці, що стали невидимими. Навидимі пальці працюють коли рука робить щось справді велике. Алюзія до третьої руки, двійник як у Кастанеди. Рука функціонує на місці волосся. Дуже важлива частина людини, без якої вона не була би собою. Виконує різні функції.

Сніданок: тайна вечеря на початку, участь у святі, духовне і тілесне спілкування.

Собака: приятель людини. Вірність. Затишок.

Сонце: зображується як коло з крапкою в центрі. Планети. Світи. Світло. Всесвіт.

Таця: щось смішне, на ній щось відрізняють як особливо урочисте. Таця це наче світ. Як у Кастанеди стіл – це тональнь, а поза тим знаходиться нагуаль.

Фіги (смокви): вияскравлені рисочки, повні зернят, як і гранат символізують потойбіччя, родючість та сексуальність.Проста садовина, яка смачна. Зернята це наче втілені космоси. Всесвіт в мініатюрі.

Хліб: див. символіку багета, описану вище. Син Божий визволяє і захищає людей, тому він має хліб.

Христос: невинність, найшляхетніше, невинне, величне. Христос – це символ життя. Є три варінти зображення очей Христа: закриті очі – смерть; одне відкрите око - початок воскресіння; відкриті очі - воскресіння відбулося.

Чай: вмістилище рідини, езотеричне значення, легенда про чай (монах, вії якого стали чаєм коли він засинав), рідина відіграє важливу функцію. Чаїнки – це елементи космосу, всесвіт у малому.

Чайник: китайська культура. Форма, яка існує тисячоліттями. Аладінова лампа як чайник. Річ з дуже довгим корінням. Алюзія на старий анекдот, в якому божевільний говорить «Я забув вам сказати найголовніше – я чайник». Гумористичне значення.

Яблуко: спокуса. Добро та зло. Космос, кругле, сфера. Яблуко буття. Яблуко Гесперид. Запорука вічної молодості. Аїд викрав Персефону і перше, що він їй дав було гранатове яблуко.