Енергоефективні лампи.

Зміст

 

 

 Вступ.

1. Загальна характеристика явища люмінесценції.
   1.           Причини холодного світіння речовин (явище люмінесценції).
   2.           Характеристика ламп денного світла.
2. Економічний ефект від використання люмінесцентних ламп.

2.1.   Розрахунок економічного ефекту та переваги від використання ламп денного світла.

2.2.     Недоліки у використанні люмінесцентних ламп.

Висновки.

Література.

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

З метою визначення основних засад і пріоритетів державної політики України в енергетичній сфері, забезпечення ефективного функціонування галузей паливно-енергетичного комплексу розпорядженням № 42/2001-рп від 27 лютого 2001 р. Президент України підтримав пропозицію Національної академії наук України щодо розроблення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу (далі — Енергетична стратегія), яка має включати в себе програми розвитку електроенергетичної, вугільної, атомної та нафтогазової галузей України.

На виконання зазначеного вище розпорядження Інститут загальної енергетики НАН України в 2003- 2004 рр. розробив перший варіант Енергетичної стратегії та Концептуальні положення, в яких для забезпечення максимально ефективного розвитку енергетичної галузі та підвищення якості життя населення країни до рівня кращих світових стандартів виділяється ряд пріоритетних напрямів: надійне енергозабезпечення; модернізація і реконструкція енергетичної інфраструктури; структурна перебудова всього енергетичного комплексу; запровадження джерел енергії та технологій, що зменшують вплив на оточуюче середовище; реформування енергетичної сфери відповідно до умов ринкової економіки; диверсифікація джерел паливно-енергетичних ресурсів; підвищення енергетичної безпеки держави, енергоефективності та енергозбереження

Стратегія збереження енергоресурсів у промисловості має такі напрями: зменшення споживання енергій та енергоресурсів на одиницю виробленої продукції; прогнозування розвитку секторів економіки; впровадження державних програм у найбільш перспективні сектори економіки; впровадження нових енергозберігаючих технологій випуску продукції та надання послуг; організаційні заходи, направлені на збереження енергоресурсів та видів енергій; тотальний облік використання енергій та енергоресурсів; широке застосування енергій, вироблених нетрадиційними методами.

Основною стратегічною метою енергозбереження в житлово-комунальному господарстві України на період до 2030 р, є зменшення питомих витрат на обігрівання 1 м³ будівель та на 1 м³  споживання гарячої та холодної води.

Опрацювавши ці питання, ми подаємо на розгляд громадськості своє бачення вирішення проблем енергоефективності та енергозбереження як складової частини Енергетичної стратегії.

Ми пропонуємо здійснювати  економію електроенергії за рахунок використання ламп денного світла (люмінесцентних ламп).

Мета дослідження: розрахувати економічний ефект від використання ламп денного світла.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальна характеристика явища люмінесценції.

    1.1.  Причини холодного світіння речовин (явище люмінесценції)

Люмінесценція — нетеплове світіння речовини, що відбувається після поглинання нею енергії збудження. Уперше люмінесценція була описана в XVIII столітті.

Спочатку явище люмінесценції використовувалося при виготовленні світних фарб і світлових складів на основі так званих фосфорів, для нанесення на шкали приладів, призначених для використання в темряві. Особливої уваги в СРСР люмінесценція не залучала аж до 1948 року, коли радянський учений С. І. Вавилов на сесії Верховної ради запропонував почати виготовлення економічних люмінесцентних ламп і використовувати люмінесценцію в аналізі хімічних речовин. У побуті явище люмінесценції використовується найчастіше в люмінесцентних лампах «денного світла» і електронно-променевих трубках кінескопів. На використанні явища люмінесценції засноване явище посилення світла, експериментально підтверджене роботами В. А. Фабриканта й положено в основі науково-технічного напрямку квантової електроніки, що конкретно знаходить своє застосування, у підсилювачах світла й генераторах стимульованого випромінювання (лазерах).

«Будемо називати люмінесценцією надлишок над температурним випромінюванням тіла в тому випадку, якщо це надлишкове випромінювання має кінцеву тривалість приблизно 10⁻¹⁰ секунд і більше». Таке канонічне визначення люмінесценції, дане ученим С. І. Вавиловим в 1948 році. Це значить, що яскравість люмінесцируючого об'єкта в спектральному діапазоні хвиль його випромінювання суттєво більше, ніж яскравість абсолютно чорного тіла в цьому ж спектральному діапазоні, що має ту ж температуру, що й люмінесцируюче тіло. [6,32]

Перша частина визначення дозволяє відрізнити люмінесценцію від теплового випромінювання, що особливо важливо при високих температурах, коли термовипромінювання здобуває більшу інтенсивність. Важливою особливістю люмінесценції є те, що вона здатна проявлятися при значно більш низьких температурах, тому що не використовує теплову енергію випромінюючої системи. За це люмінесценцію часто називають «холодним світінням». Критерій тривалості, уведений Вавиловим, дозволяє відокремити люмінесценцію від інших видів нетеплового випромінювання: розсіювання й відбиття світла, комбінаційного розсіювання, випромінювання Черенкова. Тривалість їх менше періоду коливання світлової хвилі ( тобто <10⁻¹⁰ c).

Фізична природа люмінесценції полягає у випромінювальних переходах електронів атомів або молекул зі збудженого стану в основне. При цьому причиною первісного їхнього порушення можуть служити різні фактори: зовнішнє випромінювання, температура,хімічні реакції й ін.

Речовини, що мають де локалізовані електрони (сполучені системи), мають найдужчу люмінесценцію. Антрацен, нафталін, білки, що містять ароматичні амінокислоти й деякі простетические групи, багато пігментів рослин і зокрема хлорофіл, а також ряд лікарських препаратів мають яскраво виражену здатність до люмінесценції. Органічні речовини, здатні давати люмінесцируючі комплекси зі слабко люмінесцентними неорганічними з'єднаннями, часто використовуються в люмінесцентному аналізі. Так, у люмінесцентній титриметрии часто застосовується речовину флуоресцеїн.

Первісне поняття люмінесценція ставилося тільки до видимого світла. У цей час воно застосовується до випромінювання в інфрачервоному, видимому, ультрафіолетовому й рентгенівському діапазонах.

Багато форм природної люмінесценції були відомі людям дуже давно. Наприклад, світіння комах (світлячки), світіння морських риб і планктонів, полярні сяйва, світіння мінералів дерева, що гниє, і інших, що розкладають органічних речовин. У цей час до природних форм додалося багато штучних способів порушення люмінесценції. Тверді й рідкі речовини, здатні люминесцировать, називають люмінофорами (від лат. lumen – світло й греч. phoros - несучий).

Щоб речовина була здатна люминесцировать, його спектри повинні мати дискретний характер, тобто його енергетичні рівні повинні бути розділені зонами заборонених енергій. Тому метали у твердому й рідкому стані, що володіють безперервним енергетичним спектром, не дають люмінесценції. Енергія порушення в металах безперервним образом переходить у тепло. І лише в короткохвильовому діапазоні метали можуть випробовувати рентгенівську флуоресценцію, тобто під дією рентгенівського випромінювання випускати вторинні Х-Промені.

Люмінесцентне світіння тіл прийнято ділити на наступні види:

фотолюмінесценція — світіння під дією світла (видимого й Уф-Діапазону).

 Вона, у свою чергу, ділиться на :

• флуоресценцію (час життя 10⁻⁹-10⁻⁶ с);
• фосфоресценцію (10⁻³-10  с);
• хемілюмінесценція — світіння, що використовує енергію хімічних реакцій;
• катодолюмінісценція — викликана опроміненням швидкими електронами (катодними променями);
• сонолюмінесценція — люмінесценція, викликана звуком високої частоти;
• рентгенолюмінесценція — світіння під дією рентгенівських променів.
• радіолюмінісценція — при порушенні речовини γ-випромінюванням;
• триболюмінесценція — люмінесценція, що виникає при розтиранні, роздавлюванні або розколюванні люмінофорів. Триболюмінесценція викликається електричним розрядами, що відбуваються між наелектризованими частинами, що утворювалися, — світло розряду викликає фотолюмінесценцію люмінофора.
• електролюмінесценція - виникає при пропущенні електричного струму через певні типи люмінофорів.

У цей час найбільш вивчена фотолюмінесценція. У твердих тіл розрізняють три види люмінесценції:

• мономолекулярна люмінесценція — акти порушення й випущення світла відбуваються в межах одного атома або молекули;
• метастабільна люмінесценція — акти порушення й випущення світла відбуваються в межах одного атома або молекули, але за участю метастабільного стану;
• рекомбінаційна люмінесценція — акти порушення й випущення світла відбуваються в різних місцях. [4,45]

Енергетичний вихід люмінесцируючого випромінювання залежить від довжини хвилі збудженого світла (закон Вавилова). Графічно ця за­лежність показана на рис. 3.                           

  На ділянці І кривої величи­на енергетичного виходу росте пропорційно довжині хвилі збу­дженого світла; далі в ділян­ці накладання спектрів погли­нання і випромінювання відбу­вається різке падіння виходу (ділянка ІІ).[6,12]

 

2.           Характеристика ламп денного світла.

Люмінесцентна лампа — газорозрядне джерело світла, світловий потік якого визначається в основному світінням люмінофорів під впливом ультрафіолетового випромінювання, широко застосовується для загального освітлення, оскільки світлова віддача і термін служби в кілька разів більший, ніж у ламп з ниткою розжарювання того ж призначення.

Історія

Першим пращуром лампи денного світла була лампа Генріха Гайслера, який у 1856 році одержав синювате світіння від заповненої газом трубки, збудженої за допомогою соленоїда. У 1893 році на всесвітній виставці в Чикаго, штат Іллінойс, Томас Едісон вперше показав людству люмінесцентне світіння. У 1894 році М. Моор створив лампу, у якій використовувався азот і вуглекислий газ, що випромінювали рожево-біле світло. Ця лампа мала досить помірний успіх. У 1901, Пітер Купер Г'юіт демонстрував ртутну лампу, яка світилася синьо-зеленим кольором, і в такий спосіб була непридатна для практичних застосувань. Її дизайн, однак, був дуже наближеним до сучасного, і лампа мала набагато вищу ефективність, ніж лампи Гайслера чи Еллінойса. У 1926 році Едмунд Джермер та його співробітники запропонували збільшити тиск у колбах, а також почали покривати їх флуоресцентним порошком, який перетворював ультрафіолетове світло, що випромінюється збудженою плазмою у однорідне біле світло. Е. Джермер сьогодні визнаний як винахідник лампи денного світла. General Electric пізніше викупила патент Е. Джермер, і під керівництвом Джорджа Е. Інмана забезпечила лампам денного світла широке комерційне використання, починаючи з 1938 року.

Принцип роботи

При роботі люмінесцентної лампи між двома електродами, що розташовані на протилежних кінцях лампи виникає електричний розряд. У лампі, яка заповнена парами ртуті, змінний струм приводить до появи УФ-випромінювання. Це випромінювання невидиме для людського ока, тому його перетворять у видиме світло за допомогою явища люмінесценції Внутрішні стінки лампи покриті спеціальною речовиною — люмінофором, що поглинає УФ-випромінювання і виділяє видиме світло. Змінюючи склад люмінофора, можна змінювати відтінок одержаного світла.

Люмінофор	Активатор	Колір
Вілеміт Zn2SiO4	Mn2+	Зелений
Y2O3	Eu3+	Червоний
Діопсид CaMg(SiO3)2	Ti	Синій
Волластоніт CaSiO3	Pb, Mn (Sr, Zn)3(PO4)2	Оранжево-жовтий Оранжевий
Фтороапатит Ca3(PO4)2*Ca(Cl,F)2	Sb, Mn	“Білий”

 

Застосування люмінесцентних ламп

Люмінесцентні лампи — найрозповсюдженіше й економне джерело світла для створення розсіяного освітлення у приміщеннях нежитлових будинків: офісах, школах, навчальних і дослідницьких інститутах, лікарнях, магазинах, банках, підприємствах. З появою сучасних компактних люмінесцентних ламп, призначених для встановлення в звичайні патрони E27 або ж E14 замість ламп з ниткою розжарювання, вони стали завойовувати популярність і в побуті. Застосування електронних пускорегулюючих пристроїв (баластів) замість традиційних, електромагнітних, дозволяє ще більше поліпшити характеристики люмінесцентних ламп — позбутися від мерехтіння і гудіння, збільшити економічність, підвищити компактність та зручність.

Головними перевагами люмінесцентних ламп у порівнянні з лампами з ниткою розжарювання є висока світловіддача (люмінесцентна лампа у 23 Вт дає таку ж освітленість як 100 Вт лампа розжарювання) і тривалий термін служби (6000-20000 годин проти 1000 годин). Це дозволяє люмінесцентним лампам заощаджувати значні кошти, незважаючи на вищу початкову ціну. Ви заощаджуєте не лише на витратах на електроенергію, але й на вартості ламп.

Застосування люмінесцентних ламп особливо доцільне у випадках, коли висока освітленість потрібна в приміщенні тривалий час, оскільки вмикання для цих ламп є найнебезпечнішим режимом і постійні вмикання-вимикання сильно знижують термін їхньої служби. Найбільш розповсюдженим різновидом подібних джерел світла є ртутна люмінесцентна лампа. Вона представляє собою скляну трубку (колбу), заповненою парами ртуті, з нанесеним на внутрішню поверхню шаром люмінофора.

Енергозберігаючі лампи - простий спосіб заощадити електроенергію. Вони споживають менше енергії, ніж звичайні лампи розжарювання та допомагають заощадити до 80%. При цьому термін служби таких ламп потужністю у 20 Вт складає приблизно 10.000 годин, для порівняння термін служби лампи розжарювання потужністю у 100 Вт складає 1.000 годин.

На що слід звернути увагу у момент придбання ламп: скільки Ватт?

Яскравість світла від лампи у 100 Вт можна отримати від енергозберігаючої лампи у 20 Вт, а лампу у 60 Вт замінить енергозберігаюча лампа у 11 Вт.

Енергозберігаючі лампи нагріваються менше, тому Ви можете використовувати енергозберігаючу лампу у 20 Вт, якщо для люстри рекомендовано лампи у 40  Вт.

Що варто взяти до уваги під час вибору лампи?

 У наш час існують енергозберігаючі лампи різних форм і розмірів. Поряд з класичними дугоподібними лампами можна знайти лампи для будь-якого використання: лампи традиційної грушоподібної форми, у формі свічки для люстри та лампи міні-формату.

Дуга

.Класична енергозберігаюча лампа

Застосування: традиційні світильники.

Спіраль

Для невеликих світильників

 Компактна спіралеподібна форма дає більший коефіцієнт використання енергії при меншій площі.

Застосування: завдяки спеціальній конструкції таку лампу можна використовувати у невеликих світильниках.

Рефлектор

Для спрямованого освітлення

 Змініть стандартні рефлекторні лампи на енергозберігаючі моделі та тим самим досягніть зменшених витрат електроенергії та зниження теплового навантаження..

Застосування: яскраве та ясне світло рефлектора підходить для використання у точкових світильниках для стелі.

Інші форми

Широкий асортимент

 Використовуйте різноманітність форм згідно своїх індивідуальних потреб: від форм у вигляді свічки та шару до спіралеподібних форм, енергозберігаючі лампи запропонують Вам ефективне освітлення для будь-якого приміщення. Застосування: використовуйте, наприклад, форму свічки для традиційних люстр, щоб створити особливу атмосферу у кімнаті.

До джерел штучного освітлення належать лампи розжарювання і газорозрядні лампи.

Лампи розжарювання відносять до джерел світла теплового випромінювання, у їхньому спектрі переважають жовто-червоні промені, що спотворює колірне сприйняття. Вони значно поступаються газорозрядним джерелам світла за світловою віддачею і за світло передачею, за строком служби, що обмежує їх застосування на виробництві. Однак вони є найбільш надійним джерелом світла у зв'язку з елементарно простою схемою їх включення, простотою конструкції та експлуатації, малими габаритами, великою номенклатурою, практично постійним світло потоком Кп ~ 6...7%, а умови зовнішнього середовища, включаючи температуру повітря, не впливають на їхню роботу.

У газорозрядних лампах використовується явище люмінесценції («холодне світіння»). Світло виникає в результаті електричного розряду в газі, парах металів чи у суміші газу з парами. До них відносять різні типи люмінесцентних ламп низького тиску з різним розподілом світлового потоку за спектром: лампи денного світла (ЛД), білого світла (ЛБ), холодного білого світла (JIXB), з поліпшеною передачею кольору (ЛДЦ), близькі за спектром до сонячного світла (ЛЕ), дугові ртутні лампи високого тиску з виправленою кольоровістю (ДРЛ); ксенонові (Дксн), засновані на випромінюванні дугового розряду у важких інертних газах; натрієві високого тиску (ДнаТ) і метало галогенні (ДРІ) з додаванням йодидів металів. Лампи ЛЕ, ЛДТТ застосовуються у випадках, коли ставляться високі вимоги до розрізнення кольору, а в інших випадках - лампи ЛБ як найбільш економні. Лампи ДРЛ рекомендуються для виробничих приміщень, якщо робота не пов'язана з розрізненням кольорів (у високих цехах машинобудівних, металургійних підприємств тощо) і для зовнішнього освітлення. Лампи ДРІ мають високу світлову віддачу і поліпшену кольоровість, застосовуються для освітлення приміщень великої висоти і площі, будівельних майданчиків, кар'єрів тощо. Ксенонові лампи використовують для освітлення проїздів гірничорудних кар'єрів, територій промислових підприємств.

Газорозрядні лампи мають значну світлову віддачу, економічні (термін служби становить 5000 годин і більше), створюють рівномірне освітлення в полі зору, не викликають теплових випромінювань, спектр випромінювання є близьким до природного. Люмінесцентні лампи застосовуються при точних роботах, що потребують правильної передачі кольору, значного напруження зору й уваги (радіотехнічна, поліграфічна, текстильна промисловість, приладо-, машинобудування та ін.), у приміщеннях із недостатнім природним освітленням, у безліхтарних, безвіконних будинках і т.д.

Зазначені лампи працюють у нормальному режимі лише за температури повітря 15-25°С, при більших чи менших температурах світлова віддача знижується. Обмежується їх застосування в пожежо- і вибухонебезпечних виробництвах.

Однак згідно зі СНиП ІІ-4-79 для освітлення виробничих приміщень слід передбачати газорозрядні лампи низького і високого тиску (люмінесцентні, ДРЛ, металлогалогенні, натрієві, ксенонові). У разі неможливості або при техніко-економічній недоцільності застосування газорозрядних джерел допускається використання ламп розжарювання.

На ряді промислових підприємств у виробництві напівпровідників, радіотехніки, мікроелектроніки та в деяких інших галузях - у зв'язку з необхідністю підтримки постійних умов мікроклімату, високої чистоти повітря чи особливого світлового режиму робота проводиться в умовах тільки штучного освітлення (безліхтарні та безвіконні виробничі приміщення). Робота в таких будівлях призводить до психологічного дискомфорту, тому будівництво таких споруд припустиме лише при строгому технічному обґрунтуванні й дотриманні всіх гігієнічних вимог до приміщень без природного світла.

 

 

 

 

2. Економічний ефект від використання люмінесцентних ламп.
   2.           Розрахунок економічного ефекту та переваги від використання ламп денного світла.

Експериментальне дослідження: визначимо витрати електроенергії за добу при використанні ламп розжарювання та ламп денного світла в житлових приміщеннях протягом 14 діб.

Для ламп розжарювання:

Дата	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
W кВт*год	7,0	6,8	6,9	7,1	7,2	6,8	6,8	6,9	7,0	7,1	7,0	7,2	6,8	6,9

 

Для ламп денного світла:

Дата	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
W кВт*год	4,8	4,6	4,9	5,1	4,7	4.9	5,1	4,9	5,1	4,8	4,9	5.0	4,9	5,1

Побудуємо графік залежності спожитої електроенергії  для ламп денного світла та ламп розжарювання. (Додаток 1)

 Обчислимо середню норму споживання електроенергії та економічний ефект від використання ламп денного світла (у грошовому еквіваленті).

            для ламп розжарювання

 

               для люмінесцентних  ламп 

Обчислення економічного виграшу:

Економія спожитої  електроенергії за добу складає: 2,05 кВт. 

 

Ми заощаджуємо протягом місяця:

W=2.05×30=61,5 кВт

Протягом року:

 W=2.05×365=748,25 кВт

Враховуючи вартість 1 кВт×год спожитої електроенергії обчислимо скільки коштів ми економимо протягом місяця:

2,05×31×0,2835грн=18,02 грн.

Протягом року:

2,05×365×0,2835=212,13 грн.

Отже, енергозберігаючі лампи - простий спосіб заощадити  не тільки електроенергію,а також кошти.

      2.2.     Недоліки у використанні люмінесцентних ламп

Останніми роками в Україні класичні лампи розжарювання витісняються енергоощадними люмінесцентними лампами.

Ще у недалекому минулому люмінесцентні лампи ширше застосовувалися на підприємствах, установах та організаціях, що було спричинене як спеціальною конструкцією світильників відносно схеми підключення, так і їх розміром.

Однак розробки нових конструкцій люмінесцентних ламп із класичними цоколями привела до більш широкого їх використання, насамперед у побуті.

Популярність таких ламп визначається високим коефіцієнтом корисної дії та тривалішим терміном їх експлуатації, що виправдовує їх застосування з економічної та екологічної точки зору. Виходячи із цього Європейський союз має намір поступово відмовитися від використання ламп розжарювання.

Підприємства-виробники та продавці люмінесцентних ламп проводять агресивну маркетингову політику, у значній частині випадків не доводячи до споживачів потенційну небезпеку такого обладнання.

Річ у тім, що кожна люмінесцентна лампа містить у своєму балоні пари ртуті у кількості від 1 до 70 міліграм (джерело). Однак лише деякі виробники доводять до споживачів інформацію про вміст ртуті у таких лампах.

По токсичності ртуть відноситься до надзвичайно небезпечних речовин (перший, найвищий клас небезпеки), ртуть практично не виводиться із організму.

Ртуть уражає центральну нервову систему, печінку, нирки, дихальні шляхи, тому існують дуже жорсткі вимоги щодо вмісту ртуті у повітрі, зокрема, граничнодопустима концентрація для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень встановлена у розмірі 0,0003 міліграм на кубічний метр. Відпрацьовані люмінесцентні ламп, зважаючи на вміст у них ртуті, віднесені до надзвичайно небезпечних відходів та поводження із ними відповідно до законодавства підлягає контролю зі сторони уповноважених органів державної виконавчої влади. Однак таким контролем охоплені лише суб’єктів господарювання – підприємства, установи та організації, фізичні особи - підприємці.

На даний час в Україні не існує системи збору та утилізації люмінесцентних ламп, що вийшли із ладу у домашніх господарствах.

Такі лампи зазвичай просто викидаються у побутове сміття, при цьому балон може бути пошкоджений (розбитий) ще у помешканні.

Спробуймо оцінити негативний вплив розбитої люмінесцентної лампи у приміщенні площею 20 квадратних метрів та висотою 2,5 метрів. Об’єм такого приміщення становить 50 кубічних метрів. Якщо при пошкодженні лампи у повітря потрапило лише 1 міліграм ртуті, її концентрація становитиме 0,02 міліграма на кубічний метр повітря, що більш, аніж у 60 разів перевищує граничнодопустиму концентрацію.

Єдиним доступним засобом зменшення негативного впливу є ретельне провітрювання приміщення. Але у разі, коли лампа розбилася безпосередньо у відрі із сміттям, мешканці навіть можуть не знати про потрапляння парів ртуті у повітря.

Для запобігання пошкодженню відпрацьованих ламп доцільно зберігати упаковки нових ламп протягом їх терміну експлуатації із подальшим розміщенням у таких упаковках відпрацьованих ламп. Це дозволить значно зменшити вірогідність пошкодженню відпрацьованих ламп безпосередньо у помешканнях.

Значною проблемою є потрапляння зіпсованих люмінесцентних ламп на полігони побутових відходів та сміттєзвалища, оскільки це призводить до проблеми загальнодержавного рівня - розсіяного забруднення довкілля ртуттю.

Існує крайня необхідність негайної реалізації загальнодержавних рішень щодо збору та знешкодження відпрацьованих люмінесцентних ламп.

Станом на початок березня 2010 року «Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженим Постанова Кабінету Міністрів України №303 від 01.03.99р. встановлений збір за розміщення відпрацьованих люмінесцентних ламп у розмірі 1,5 гривень за 1 одиницю .

Однак вказаний порядок фактично охоплює лише суб’єкти господарювання, не поширюючись на домашні господарства. Також, оскільки відповідний збір разом із іншими зборами за забруднення спільно формує державний, обласні та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, складно очікувати на системне цільове фінансування із цих фондів утилізації відпрацьованих ламп.

Більш ефективним буде запровадження податку (збору) на утилізацію, який буде закладений безпосередньо у ціну люмінесцентної лампи при її продажі.

Такі кошти повинні цілеспрямовано використовуватися для функціонування системи збору та знешкодження відпрацьованих ламп.

Один із оптимальних варіантів – організація збору непошкоджених відпрацьованих люмінесцентних ламп в упаковці безпосередньо через магазини, що реалізують нові лампи. При цьому особі, що здає відпрацьовану лампу, можна повертати певну заставну вартість за рахунок частки збору на утилізацію. Таким чином, додаткове економічне стимулювання підвищить ефективність такого механізму збору ламп.

З огляду діяльності магазинів, які фактично здійснюватимуть заготівлю відпрацьованих ламп, необхідно:

• Зобов’язати магазини, що здійснюють продаж нових люмінесцентних ламп, приймати від населення відпрацьовані лампи.
• Максимально спростити отримання магазином дозвільних документів на поводження із небезпечними відходами.
• Організувати систему дієвого первинного обліку.

Безперечно, люмінесцентні лампи – економічно виправдане джерело світла, яке дозволяє ефективніше використовувати природні ресурси.

Однак «екологічність» таких ламп може бути повністю знівельована відсутністю загальнодержавної системи збору та знешкодження відпрацьованих ламп, у тому числі належного інформування населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки.

Люмінесцентні лампи — найрозповсюдженіше й економне джерело світла для створення розсіяного освітлення у приміщеннях нежитлових будинків: офісах, школах, навчальних і дослідницьких інститутах, лікарнях, магазинах, банках, підприємствах. З появою сучасних компактних люмінесцентних ламп, призначених для встановлення в звичайні патрони E27 або ж E14 замість ламп з ниткою розжарювання, вони стали завойовувати популярність і в побуті. Застосування електронних пускорегулюючих пристроїв (баластів) замість традиційних, електромагнітних, дозволяє ще більше поліпшити характеристики люмінесцентних ламп — позбутися від мерехтіння і гудіння, збільшити економічність, підвищити компактність та зручність.

Головними перевагами люмінесцентних ламп у порівнянні з лампами з ниткою розжарювання є висока світловіддача (люмінесцентна лампа у 23 Вт дає таку ж освітленість як 100 Вт лампа розжарювання) і тривалий термін служби (6000-20000 годин проти 1000 годин). Це дозволяє люмінесцентним лампам заощаджувати значні кошти, незважаючи на вищу початкову ціну. Застосування люмінесцентних ламп особливо доцільне у випадках, коли висока освітленість потрібна в приміщенні тривалий час, оскільки вмикання для цих ламп є найнебезпечнішим режимом і постійні вмикання-вимикання сильно знижують термін їхньої служби. Найбільш розповсюдженим різновидом подібних джерел світла є ртутна люмінесцентна лампа. Вона представляє собою скляну трубку (колбу), заповненою парами ртуті, з нанесеним на внутрішню поверхню шаром люмінофора.

Безперечно, люмінесцентні лампи – економічно виправдане джерело світла, яке дозволяє ефективніше використовувати природні ресурси. Однак «екологічність» таких ламп може бути повністю знівельована відсутністю загальнодержавної системи збору та знешкодження відпрацьованих ламп, у тому числі належного інформування населення. Тому ми хотіли б запропонувати організувати збір непошкоджених відпрацьованих люмінесцентних ламп в упаковці безпосередньо через магазини, що реалізують нові лампи. При цьому особі, що здає відпрацьовану лампу, можна повертати певну заставну вартість за рахунок частки збору на утилізацію. Таким чином, додаткове економічне стимулювання підвищить ефективність такого механізму збору ламп.

 Для запобігання пошкодженню відпрацьованих ламп доцільно зберігати упаковки нових ламп протягом їх терміну експлуатації із подальшим розміщенням у таких упаковках відпрацьованих ламп.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Антонов-Романовський В.В. «Оптика і спектроскопія» 1957р.

2. Барашков Н. Н. Люминесцентный аналіз. – М.: Хімія, 1983, - 423 с.

3.Грабовський Р.І. Курс фізики. Учб. Посібник для с/г ін-тів. М., «Вища школа»,1974.-552с.

3. Стаття про люмінесцентні лампи (wikipedia), укр.

4.Степанов Б.І. «Класифікація вторинного світіння» 1959р.

5. Прінсгейм П. «Флюоресценція і фосфоресценція» 1951р.

6. Левшин В. Л. «Фотолюмінесценція рідких і твердих речовин» 1951р.

7. Москвін О. В. «Катодолюмінісценція» 1949р.

8. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.