Есе на тему: « До чого ж зрештою треба дослухатися в житті – до розуму чи до серця?»

Есе на тему:

« До чого ж зрештою  треба дослухатися в житті – до розуму чи до серця?»

Ульянич В. Б.,вчитель

 української мови та літератури

Красносільської ЗШ

І-ІІІ ступенів

КЗ « Красносільське НВО»

          На мою думку, в життєвому просторі треба вміти не керуватися, а керувати і серцем, і розумом. Бо вони разом – велика рушійна сила! Треба вміти приборкувати вибухові емоції і почуття та стримувати тверезий раціоналізм, поєднувати співчуття з холодним розрахунком… Та це все не про мене. Мабуть, я не стала  б тією людиною, індивідуальністю, коли б чинили саме так. Я дослухаюся до серця! Так, я живу ним, відчуваю життєві негаразди , обираю, страждаю, пишу вірші, відкриваю свій світ іншим…  Спробую вам пояснити свою позицію.

         По – перше, як стверджуює Пауло Коельо: « Ви ніколи не зможете втекти від свого серця. То ж краще слухати його, що воно говорить». А цей маленький порадник говорить багато: він жалкує за витраченим часом і втраченими людьми,  сумує за теплом і увагою близьких та  коханих , співчуває слабким, вишуковує найщиріші слова у потаємних куточках – і ніякий розум не може  пояснити  цієї кардіологічної філософії. Ми несемо своє серце із собою. Це означає, що ми повинні роботи все щиро, від душі, з любов'ю, з розумінням. По – друге: багатьом людям потрібен не блискучий розум, а особливе серце, яке вміє слухати і любити. Слухай і люби – і ти подаруєш щастя оточуючим, хоча інколи це приносить біль, втрату не тільки рідних людей, а й особистого « я».

           Пригадаймо Мавку з « Лісової пісні» Лесі Українки. Героїня, незважаючи на зраду коханого, благає Лісовика, щоб той перетворив хлопця знов на людину, не думає про помсту Килині чи матері Лукаша, які завадили її щастю. Вона, маючи можливість покарати, прощає  всіх. Вона слухає своє серце. Вміти прощати – це великий подвиг, на який не кожен здатний. Історія кохання Мавки та Лукаша схожа на історію Марусі Чурай та Гриця з роману Ліни Костенко. Закохана дівчина промовляє:

« Моя любов чолом сягає неба,

А Гриць ходив ногами по землі.»

Піснярка чиста серцем, але неабияк розумна, наділена поетичними і музичними талантами. Та тільки маючи таке гаряче серце, можна вистраждати цю любов, пережити це пекло, вкласти свої почуття в пісні. Хоча не раз Гриць їй говорив: « Затям, любов любов'ю, а життя життям».

               Герої  екранізованої історичної саги « І будуть люди» за однойменним романом Анатолія Дімарова своє серце обрали провідником у бурхливому життєвому океані. Тетяна Світлична, живучи в розкоші, в теплі – добрі, обирає для себе горде кохання і злиденність з Олегом Мирославським, бідним лікарем.  Та це не ламає її, а навпаки, облагороджує, возвеличує її, як жінку. Бо жити з нелюбом – то найбільший гріх: і він нещасливий від зневаги, і жінка не світиться від щастя. І навіть військовий Федір Світличний, брат Тетяни, викрадає наречену Олесю таємно вночі, бо усвідомлює, що жити далі без неї сил немає. І ви скажете, що розум нам порадник?

                У моєму житті була людина, що жодного разу не дорікнула мені чимось, не образила, не залишила в біді – це моя бабуся Варвара. Її давно нема… Це була жіночка дуже маленького зросту, сухувата, з глибокими очима і маленькими долонями… Та яке ж у неї велике і справжнє серце! Там, мабуть, сховався увесь Всесвіт. І для кожного в неї була своя ніша: комірчинка повна добрих слів, усмішок, любові і тепла… Вона не стала відомою, прожила бідне і важке життя, працювала чесно, але всім допомогала і виростила мене в любові. Це була справжня людина, жива! У сучасному світі тепер важко знайти справжніх. Вона була однією із причин щастя інших. І я хочу бути такою, хоча й не чарівниця, я тільки вчусь.

              Отже, погоджуюся з Вами, пане Коельо,  що я ніколи не зможу втекти від свого серця. Та ніхто не зможе. Кожен сам обирає свій шлях: керуватися розумом чи слухати своє серце. Головне, щоб ви поширювали любов з розумом, дарували щастя людям, не потребуючи взамін такого ж ставлення, були милосердними, відданими своїм цілям. Будьте справжніми!