Есе на тему: «Греція і Рим у відеоіграх: Як? Де? Що?»

Есе на тему: «Греція і Рим у відеоіграх: Як? Де? Що?»

     Греція та Рим у відеоіграх – надзвичайно оригінальна тема, що привернула увагу багатьох, особливо чоловіків, оскільки десятки мільйонів користувачів неодноразово мали справу з відеоіграми з історичною прив’язкою. Але чи проводили вони аналогію з реальними істориЧними фактами, чи хоча б задумувалися вони про достовірність інформації, що там ілюстрована? Метою  цього есе є відображення Греції та Риму у відеоіграх, зокрема аналіз того, як античний світ представлений у віртуальному просторі, які джерела використовували розробники, популяризації історичних знань через сюжетні лінії персонажів. Однак, у цій роботі розповідь вестиметься з жіночої сторони, адже це питання вразило й захопило авторку, яка неодноразово мала справу з відеоіграми. Тому, до прикладу будуть наводитися комп’ютерні ігри пройдені від початку і до кінця, а  розглядати ми будем в хронологічній послідовності події, що відбувалися в них.

Розпочнемо з Assassin's Creed Odyssey, досить розкручену відеогру, що дає змогу відчути себе в епоху Стародавньої Греції під час Пелопоннеської війни. Слід оминути усі формальності, коли і де відбувся реліз відеогри, хто її творець, які оцінки вона отримала від критиків, побіжно я залишу поза увагою деякі деталі сюжету, а краще зосереджуся на Греції, а передусім на історичних, міфічних персоналіях, що там фігурують. Бере початок все з прологу, де символом Греції, її мужності та відданості захисту своєї країни, став  цар Леонід і 300 спартанців. Розпочнемо з головного героя Алексіоса (можна вибрати і жіночий персонаж-Касандра), якому доводиться зустрітися зі своєю долею. За сюжетом він предок царя Леоніда, онук, повноправний власник магічного спису, що йому передала мати, якій його принесли після смерті Леоніда. Хлопчику довелося пережити скидання з гори через пророцтво оракула, втечу на острів Кефалонія та безліч перепетій сюжету. Греція в цій відеогрі є обширною за розмірами, за що її саме найчастіше критикують, мальовничою, деталізованою, тут можна побачити мальовничі пейзажі від Македонії на півночі до Лаконії на півдні. Команда розробників, щоб передати всю атмосферу Стародавньої Греції, вирушила в десятиденну екскурсію грецькими місцями, включаючи Спарту, Афіни, Олімпію, Дельфи, де у супроводі істориків вони зробили 13000 фото та відео для майБутньої відеогри. Крім цього унікальними зА своїм колоритом є острови, найцікавішим є Крит, де під руїнами Кноського палацу персонаж не лише знайде вхід в лабіринт Мінотавра, але й зіткнеться з ним в бою, в результаті якого отримає лабріс Мінотавра. Великі поліси, агори, фортеці, храми Аполлона, Артеміди, Зевса, Діоніса, Гефеста, велична статуя Афіни височіла  в центрі афінського полісу, лабіринт Мінотавра вже згаданий раніше, затонула Атлантида, Циклоп, Цербер, Медуза, Сфінкс, що задає загадки, Стімфалійські птахи, Ерімантський  вепр, Кернейська лань, Німейський лев, Калідонський вепр, Критський бик, вовк Лікаон, ведмедиця Каллісто, гієна Крокотта - усі ці міфічні істоти стануть мішенню Алексіоса, який повинен знищити їх в ім’я Артеміди. Але слід зазначити, що усі вище перелічені персонажі є другорядними. В одній з сюжетних місій з’являється троянський кінь, але його роль тут надто мала, і не змінила хід подій, як це було під стінами Трої. Ця відеогра захоплює фанатів не міфологічними персонажами, як ви вже могли подумати, а знайомством з численною групою історичних персонажів, які зустрічаються на шляху головного героя, серед них: «батько історії» Геродот, який  буде втягнутий в цікаві пригоди Алексіоса,  подорожуючи Елладою разом з ним; мимохідь знайомимося з незрячим старцем Артаксерксом, сином Ксеркса I, який, перебуваючи у вигнанні, прибув до Еллади, щоб знову почути описи її визначних місць. Колись про них йому розповідав Фемістокл, ще в ті часи, коли Артаксеркс був молодим перським царем, але згодом брат змусив його зректися влади; Перикл та Аспасія також опиняться залученими в сюжетну лінію, яка обернеться таким чином, що Аспасія, яка нам відома в образі гетери, красивої інтелектуальної жінки, що за життя створила в своєму будинку салон, в якому збиралися найвідоміші інтелектуали Еллади, про яких ми згадаємо згодом, в відеогрі вона опиниться головою Культу Космосу, під її орудою буде посіяно хаос не лише в Аттиці, а по усій Стародавній Греції, саме за її наказом буде вбитий Перикл. Під час перебування в Аттиці ми познайомимося з Фідієм, якого за сюжетом  потрібно буде евакуювати з Афін на о. Серіфос, для його безпеки. Перебуваючи в Арголіді запропонуємо свою допомогу «батьку медицини» Гіппократу, який також має для нас відомості, що допоможуть нам. Незвично буде репрезентований Піфагор його зображують як містика, який має зв’язок із надприродніми технологіям, до цього ж він власник кадуцея. У Афінах ми познайомимося з Алківіадом, Софоклом, Платоном, Евріпідом, Демокрітом, Демосфеном, Сократом, якому також потрібно буде допомога Алексіоса. І до всього цього,  не можна ігнорувати грандіозний Парфенон, що височить на Акрополі. Він розташований не в центрі, а трохи осторонь, тож передній і бічний фасади видно одночасно, стрункі біломармурові колони оточують зі всіх сторін, всередині статуя Афіни з Нікою на правій руці. Ерехтейон, Пропілеї, театр Діоніса доповнюють всю велич Афін у цій відеогрі. Згодом вирушимо в Дельфи, нам знадобиться допомога Піфії, жриці Апполона, яка нічого не відповість, лише розкаже про минуле головного персонажа. Саме тут буде вестися оповідь про гору Тайгет, кидання в урвище новонароджених. Проте цей міф спростовано. Теодорус Піціос, провівши археологічні та антропологічні дослідження останків, знайдених в ущелині Апофети під горою Тайгет, встановив, що поховані там люди були віком від 18 до 50 років. Це не підтверджує розповідь як Плутарха, так і розробників відеогри, але цілком узгоджується з давньогрецькою системою правосуддя. Скидання в прірву було ритуальним покаранням за зраду та злочини і застосовувалося не лише в Спарті, ці епізоди також простежуються у додаткових завданнях. Разом із тим, помітним є демонстрація спартанського виховання(агоге) та всі його складові з якими мав зустрітися кожен хлопчина, щоб стати чоловіком. Загалом ця відеогра чудово демонструє вислів «спартанський міф», тобто масові уявлення людей про спартанців:простота життя, скидання в прірву немовлят, що не були потрібні суспільству, жорстке виховання молоді у сурових умовах, непереможність, абсолютна відданість державі та протиставлення їх афінянам, яких вважали більш схильними до розкоші та філософії. Далі знайомства не закінчуються. У Коринфі нас зустріне Брасід, що допоможе Алексіосу повернутися до Спарти, де потрібно буде виконати завдання двох царів. І епізод якиЙ чудово демонструє проведення Олімпійських ігор у період війни, а точніше, під час ігор діяло олімпійське перемир’я,  в якому йшлося про створення умов безпечної участі на стародавніх Олімпійських іграх для всіх спортсменів і глядачів з цих грецьких полісів. У відеогрі часто фігурують жертвоприношення богам Олімпу, посилену увагу слід звернути на бойові дії, особливо на воді, бо на суходолі, окрім різних типів зброї та спорядження головного персонажа нічого цікавого, як на мене немає, тому що солдати як спартанської так і афінської сторони одноманітні, але кілька слів про них все ж таки скажу. Спартіати представлені з гоплоном, ксифосом, дорі у руках. Стосовно обладунків, то тут можна назвати поножі, птеруги, шолом коринфського типу, анатомічна кіраса, а у афінян лінаторакс. У морях Егейського моря, зустрічаєм як торгові судна, так і трієри Делоського чи Пелопоннеського союзу, які боряться за панування на морі, де битви можуть проводитися на відстані, або за допомогою емболосу протаранити судно, взяти на абордаж. Протягом усього сюжету з’являтимуться додаткові завдання, де можна познайомитися з діяльністю торговців, ремісників, рабів, їхнім становищем, зображено жінок, не лише світлі чоловіків, а як окремих персонажів зі своєю історією. Представлено, гіматії, хітони, одежа рабів, жіночі оздоби, за різним соціальним статусом, поліси, невеликі поселення, побут. Також, коротко, повинна розповісти про ланцюг місій «Доля Атлантиди», у якому нам доведеться увійти до зали Атлантиди, та сісти на один з тронів, який перенесе нас у Елізію. Вже там ми познайомимося з Персефоною, Гермесом, Адонісом, який хоче залишити світ мертвих, тому просить послабити владу Персефони. Далі, маючи ключі від підземного ходу Геї, які дала Геката, беремо запаси Персефони, розпочинаємо повстання, долаємо Гермеса, а вона вбиває його, засліплює Адоніса, скидає нас в яму до Цербера, після перемоги над ним проходимо через Браму Мертвих. Нас зустріне Аїд і стверджуватиме, що після вбивства Цербера, почалися проблеми, тому потрібно знайти 4 вартових для воріт, крім цього бог підземного світу покаже нам Тартар, куди потрібно пройти, але Харон наголошує, що нам потрібна особлива броня з 5 частин, її можна здобути лише одним шляхом, вбиваючи найманців. Пройшовши завісу Тартару, слід убити сторожів: Геракла, Ахілла, Персея, Агамемнона. Після чого Аїд вступає у бій, перемігши його, Посейдон повертає нас в Атлантиду.

 На завершення роздуму, щодо цієї відеогри, хочу зазначити, що в неї втиснули все, про що може подумати сучасна людина, почувши слова «Стародавня Греція».  Це справжня солянка в світі відеоігор, від міфічних істот, філософів, політичних діячів, богів, до спартанців і їх фізичної стійкості на полі бою та афінян вправних корабельників.

Прийшов час перейти до розгляду Риму в контексті відеоігор, але побіжно будуть згадки Греції, і я одразу пригадала «Rome: Total War». Саме ця гра, не її друга частина, хоча вона теж хороша, можливо навіть має кращу графіку, карта більша за розмірами, доступна висадка десанту, краще опрацьована деталізація персонажів, міст, але все ж таки, для мене перша частина більш практичніша, а можливо я просто звикла до неї. Знову ж таки, вважаю за доцільне пропустити всі формальності та перейти безпосередньо до суті відеогри, що являє собою стратегію. Відеогра пропонує нам кілька режимів, серед них імперська кампанія, історична битва та сутичка за індивідуальним вибором. Найзахоплюючий варіант гри це імперська кампанія, де на вибір користувача є три фракції: Дім Юліїв, що панують у північній Італії, де вони були щитом, у боротьбі проти варварів; Дім Брутів, що вели свій родовід від Енея, та чиї володіння розміщувалися на півдні Апеннінського півострова; Дім Сципіонів, представники однієї гілки роду Корнеліїв, які були непристойно багаті, володіли лише парою провінцій в Італії та Сицилії. Єгипет, Селевкіди, Карфаген, Парфія, племена галлів, германців, британців, грецькі міста будуть доступні лише після першого проходження гри. Безперечно, вражаюче спробувати зіграти за усі вище перелічені фракції, тому що вони різняться не лише архітектурою, але й озброєнням, ресурсами, союзниками. До прикладу, обираючи сторону однієї з римського роду, ви отримуєте повну превагу в озброєнні наД іншими фракціями, але чому?

По-перше, в розпорядженні римських провінцій, залежно від рівня розвитку казарм, конюшень, стрільбищ, кузні, портів, будуть доступні гастати, тріарії, принципи, гладіатори-самніти, когорта легіонерів, преторіанців, аркани, велити, лучники, римська кавалерія, кавалерія преторіанців, баліста, скорпіон, онагри,  а якщо співставити їм грецькі міста, що можуть виставити важкоозброєних гоплітів, що сформують фалангу, пельтастів, не слід забувати про критських лучників, що несли особливу небезпеку, пращики, метальна зброя така ж як і у римлян, але відсутні скорпіони, але є мінус-слабка кіннота, яка повинна прикривати фланги, щоб запобігти обходу ворогом і прориву в тил, оскільки тоді фаланга буде беззахисною. Цілком логічно, що для порівняння можна взяти й Парфію, ось у неї слабка піхота, але є грізна кавалерія,  яка складається з кінних лучників, що використовують тактику кантабрійського кола та важкоозброєних  катафрактаріїв. Крім цього, потрібно буде захопити володіння морем, для цього будуть доступні біреми, трієри, квінквіреми, але це також залежить від вибраної фракції.

По-друге, союзники, скажімо ви обираєте Брутів, то у коаліції з вами будуть Юлії та Сципіони, але все це до певного моменту, через те, що наскільки буде зростати вплив вашого роду, настільки буде посилюватися тиск і підозри сенату та союзників, які в кінцевому результаті розірвуть усі відносини та об’єднаються проти вас. Результатом цього буде наказ взяти Рим штурмом. У інших фракцій таких стійких та сильних партнерів не буде - це одне, а друге потрібно буде особисто побудувати підгрунття для союзу з іншими регіонами.

По-третє, у римлян як вже було зазначено, був широкий вибір метальної зброї, але якщо глянути на племена галлів, германців, британців, у них по сюжету гри немає жодної метальної зброї, лише таран для взяття воріт.

Важливо зазначити, що мета цього режиму відеогри стати правителем 50 провінцій та володарем Риму, для стін якого таран буде безсилий, адже лучники не дозволять йому наблизитися.

«Війна дає право завойовникам нав'язувати переможеним будь-які умови, які їм заманеться» - Юлій Цезар. Підкоривши населений пункт, потрібно буде вирішити долю його захисників, або вирізати все населення, або зробити всіх рабами, або ж обкласти податками. Тут теж доведеться думати за крок наперед, адже знищивши населення, постраждає економіка, торгівля, армія, але ніхто не чинитиме опір політиці романізації, проте, обклавши народ податками, потрібно готуватися до можливого бунту. Зіткнутися з опором населення, особливо з віддалених районів, доведеться контролювати податкову систему, проблеми з якою можуть призвести до бунту, від якого будуть потерпати не тільки війська, але й місто, і вся його діяльність. Армія- те, без чого не може існувати жодна держава, а особливо якщо вона охоплює більшу частину Середземномор’я, але як казав Евріпід: «Велика армія завжди безладна» . Через те, у розпорядженні правителя буде безліч знатних мужів, полководців, але не всі вони будуть здатні вести за собою армію, та здобувати перемоги, але я зазвичай радила би, брати командування під час битв на себе, аби використати перевагу на полі бою.

Другий режим відеогри не менш захопливий, адже в ньому на вас чекають 10 битв з історичною прив’язкою, а також можливість стати командувачем тієї чи іншої стороти. Битва в Тевтобурзькому лісі, на річці Требії, при Аускулі, Каррах, Кіноскефалах, Рафії, Теламоне, Тразименському озері, облога Спарти та Греговії.

Третій режим не є рівнею попередникам, адже тут обрати місцевість, тип військ, фракцію, і суперника можеш сам, що як на мене не викликає цікавості. В кінці своїх роздумів щодо цієї відеогри хочу відмітити, що в цій відеогрі все більше залежить від гравця ніж від сюжету, так як це було в попередній та наступній грі, тут людину переносять у 270 р. до Р.Х. де потрібно очолити кількох провінцій, і завдяки розуму, розвинути торгівлю, підтримувати союзні відносиНИ, будеть доступні дипломати, шпигуни, вбивці, створити боєздатну армію, відбиватися від ворогів, та поширювати свою владу, але оступившись, нас зустрінуть епідемії, бунти, вторгнення.

Наближаючись до кінця, ми підійшли до ще однієї відеогри Assassin’s Creed Origins, що пов’язана з Римом, в більшій мірі  Єгиптом та Птолемеями, а особливо з Клеопатрою VII, на яких ми не будемо відволікатися, але згадки про НИХ будуть, через їхню прив’язку до сюжету, а у меншій мірі Грецією. В основному дія відбувається з 49 по 38 рік до Р. Х.  У відеогрі постає еллінізована Александрія, іподром, амфітеатр, височіЮТЬ храми та статуї грецьким богам переплетені з культом Ісіди та Осіріса,  відзначали  свята на честь Аполлона, і не тільки.  Марк Антоній, до прикладу, порівнював себе з Діонісом, по вулицях ходили особи в гіматіях, хітонах, туніках, розмовляючи грецькою. В цьому середовищі Клеопатра вихована за усіма грецькими канонами, цитувала напам’ять уривки з «Іліади» та «Одіссеї», знала байки Езопа, твори Геродота, Фукідіда, Есхіла, Сапфо, Геосіда. Стосовно сюжету, то Баєк вирушив у вигнання, щоб вистежити п'ятьох людей у масках і помститися за сина. У процесі досягнення мети його знайомлять з Клеопатрою,  яка підтверджує, що люди в масках є членами Ордену Древніх, який скинув її з престолу і прагне контролювати Єгипет, використовуючи  Птолемея XIII як свою маріонетку. І далі на арену подій виходить Гней Помпей, якого переконує Айя об'єднатися з Клеопатрою, але не надовго. Помпей був убитий членом Ордену Луцієм Септимієм, і знайдений обезголовленним, в той час коли Баєк допомагає Клеопатрі прокрастися до палацу, щоб зустрітися з Юлієм Цезарем. Помітно, як реконструйовані квінквіреми на яких приплили в Єгипет Помпей, Цезар та Руфіо, що стане останнім ворогом, головного героя.  Клеопатра справляє враження на Цезаря і заручається його підтримкою, що дозволяє їй виграти громадянську війну, під час якої Цезар і Баєк тікають від бойового слона у колісниці. Надалі шляхи Клеопатри і Баєка розходяться. Клеопатра і Цезар тепер об'єдналися з Орденом, але головний герой дізнається, що Орден проявив інтерес до гробниці Олександра Македонського, так як і Цезар, що захоплювався його особистістю, і де смертельно поранений Аполлодор, сповіщає нам про те, що лейтенант Цезаря Флавій Метелл є лідером організації. В результаті головний герой вбиває Флавія, помстившись за сина. Айя відправляється в Рим та за допомогою Марка Юнія Брута та Гая Кассія Лонгіна, проникає в римський сенат і вбиває Цезаря. Варто зазначити, нам репрезентують Клеопатру разом з Цезаріоном у Цезаревій віллі, яка дізнається про смерть Цезаря. У відеогрі також детально зображено екіпіровку солдат від сандалів до парцира, скутуму, пілому, гладіуса, шолому, як у попередньо аналізованій відеогрі. 

Висновки

Загалом, можна стверджувати, що античні цивілізації продовжують надихати творців відеоігор, приносячи нове розуміння історії в цифрову епоху, але не слід забувати про те, що будь яка гра це є художній вимисел, сюжет який має тримати гравця на гачку. Але можна простежити і пізнавальний контекст, забудову міст, акрополі, храми, статуї, озброєння, морські битви, одяг та мораль різних верств суспільства. Безперечно, є безліч відеоігор пов’язаних з Римом та Грецією,  однак я розглядала лише ті, з якими знайома безпосередньо, що може вплинути на загальне враження від цієї роботи . Розумію, можливо читач хотів побачити більш розгорнутий та поглиблений аналіз відеоігор, але детальний огляд на це питання, потягнув би за собою всю сюжетну лінію та другорядних персонажів. Ба більше, описувати ігри на папері досить сумнівно, адже не можна продемонструвати читачу героїв, архітектуру, побут, озброєння та і загалом передати усю атмосферу.

Використані джерела:

https://www.ubisoft.com/en-us/game/assassins-creed/discovery-tour

Шифф, С. Клеопатра. Життя / пер. з англ. Є. Бондаренко – Харків: Фабула, 2021. – 336 с.