Етична бесіда для 8 класу "Природа і людина"

Етична бесіда

На тему: «Природа і людина»

Мета:

 - Сформувати в учнів уявлення про вплив людини  на навколишнє середовище.

 - Виховати ціннісне ставлення до природи.

 - Розвивати мислення, мовлення та дисциплінованість.

Обладнання: дошка, фото, відеоматеріали.

Хід виховного заходу

I.Вступна частина

Сьогодні ми поговоримо про те, як людина впливає на навколишнє середовище. Ця тема є дуже популярною в останні роки, адже кожного дня ми спостерігаємо як негативні,  так і позитивні наслідки наших дій. Для того, щоб знати як нам зберегти нашу природу, потрібно детально розібратися в усіх аспектах.

II. Основна частина

1. Розповідь вчителя

Давайте почнемо з негативного впливу людини. Найбільш яскраво вираженим фактором є урбанізація. На уроках географії ви вже вчили що таке урбанізація, але згадаємо ще раз. Урбанізація - зростання значення міст в розвитку суспільства, яке супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в певному регіоні, країні, світі. Рівень урбанізації в Україні становить близько 70%, навіть в нашій області він сягає більше 60%, що є дуже високим. А у всьому світі цей показник ще вищий. Як же цей процес впливає на довкілля? Якщо порівнювати з селами, то в містах атмосферне повітря забруднюється великою кількістю пилу, газів; ґрунти і природні води — мільйонами тонн стічних вод, побутових та промислових відходів; виводяться із землекористування тисячі гектарів родючих земель, лісів під забудову житловими масивами, промисловими комплексами, аеропортами. Великі міста споживають велику кількість води, одночасно забруднюючи її. Жителі великих міст уже давно п'ють воду набагато гіршої якості, ніж у селах. Якість води у містах часто не відповідає санітарним нормам через невідповідність діючих водогонів і станцій очищення води сучасним санітарним вимогам, брак коштів на впровадження передових технологій та нарощування потужностей існуючого обладнання.  І це все пагубно впливає на наші з вами організми.

Також досить сильно на довкілля впливає промисловість, яка розвивається в усіх типах поселень. Нині розвиток галузей промисловості, що пов'язані з добуванням і збагаченням корисних копалин, є основою технічного прогресу. При добуванні корисних копалин людина проникає у надра землі і тим змінює довкілля, втручається у природні процеси, що відбуваються на землі. Сучасна техніка зробила людину такою могутньою, що природа в багатьох випадках поступається людині у здатності до зміни ландшафту і рельєфу поверхні. Внаслідок гірничотехнічної діяльності в світі порушено не менше 15—20 млн га земель, з них 59 % площі використано під різні гірничі виробки, 38 % — під відвали пустої породи або відходи збагачення, 3 % — місця осідання, провалів та ін. порушень поверхні, пов'язаних з підземними розробками. Для отримання мінеральної сировини і палива людство вимушене використовувати дедалі глибші шари земної кори (золоторудні шахти ПАР, наприклад, досягли позначок 3—4 км нижче земної поверхні; амплітуда висот між дном найглибших кар'єрів і поверхнею найвищих відвалів перевищує 1100 м). Внаслідок переміщення великих обсягів гірничої маси погіршується режим ґрунтових і підземних вод, змінюються поверхневий водостік і структура ґрунту, інтенсифікується ерозійна робота води і вітру, що в деяких випадках спричиняє зміну клімату в районі ведення гірничих робіт. Гірничодобувні роботи супроводжуються штучним водозниженням. Скидання стічних вод, що відкачуються при проведенні гірничих робіт, веде до забруднення поверхневих водних об'єктів різними солями, нафтопродуктами та важкими металами. Зсуви гірських порід на територіях, що підробляються, осідання поверхні, розсіювання породи з відвалів негативно впливають на стан земельних ресурсів. Значні надходження забруднюючих речовин відбуваються в зонах комунікацій і транспортних вузлів (90 т пилу на 1 км залізничного полотна на рік). При експлуатації нафтопроводів та продуктопроводів найбільшої шкоди довкіллю завдають аварійні витоки нафти, суспензій тощо. У результаті господарської діяльності людини інтенсивно використовуються природні ресурси з великою кількістю хімічних елементів. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я, людство використовує до 500 тис. хімічних сполук , з них близько 40 тис. мають шкідливий вплив на природне середовище, а 12 тис. сполук є токсичними для людини.

Відбувається масове накопичення відходів, серед яких більшість є шкідливими для біосфери, порушується кругообіг речовин. В атмосферу щорічно викидаються величезні кількості пилу, кислих газів (діокису вуглецю, сполук сірки, оксидів азоту та ін.), оксиду вуглецю, оксидів металів і різних органічних речовин, які згубно впливають на природне середовище.

Одна з найгостріших екологічних проблем, зумовлених посиленням техногенного впливу на природне середовище, пов'язана зі станом атмосферного повітря. Вона включає ряд аспектів. По-перше, охорона озонового шару необхідна у зв'язку із зростанням забруднення атмосфери фреонами, оксидами азоту і ін. До середини ХХІ ст. це може привести, за оцінками вчених, до зниження вмісту стратосферного озону на 15 %. По-друге, зростання концентрації СО₂, що відбувається в основному за рахунок згоряння викопного палива, зменшення площ лісів, виснаження гумусового шару і деградації ґрунтів. До середини ХХІ ст. очікується подвоєння концентрації газу, що мала місце перед початком НТР. У результаті «тепличного ефекту» до 30-х рр. ХХІ ст. може статися підвищення середньої температури приземного шару повітря на 3 ± 1,5оС, причому максимальне потепління станеться в приполярних зонах, мінімальне — біля екватора. Очікується збільшення швидкості танення льодовиків і підняття рівня океану з темпом понад 0,5 см/рік. По-третє, кислотні опади стали істотними компонентами атмосфери. Вони випадають у країнах Європи, Північної Америки, а також у районах найбільших агломерацій Азії і Латинської Америки. Головна причина кислотних опадів — надходження сполук сірки і азоту в атмосферу при спаленні викопного палива в стаціонарних установках і двигунах транспорту. Кислотні опади завдають шкоди будівлям, пам'ятникам і металевим конструкціям, викликають дигресію і загибель лісів, знижують урожай багатьох сільськогосподарських культур, погіршують родючість ґрунтів, що мають кислу реакцію, і стан водних екосистем. У процесі сушіння продуктів збагачення, металургійної і хімічної переробки руд і концентратів утворюються димові гази, що містять тверді частинки, оксиди сірки, вуглецю, азоту, тому в атмосферу вони повинні випускатись тільки після очищення.

Проблема виснаження водних ресурсів викликана зростанням споживання води промисловістю, сільським і комунальним господарствам, з одного боку, і забрудненням водних джерел — з другого. Щорічно людством використовується в середньому до 6000 км³ води, з них у сільському господарстві близько 3400, промисловості 2200, на комунально-побутові потреби 400 км³. Забруднення багатьох водних об'єктів суші (особливо в країнах Західної Європи і Північної Америки) і вод Світового океану досягло небезпечного рівня.

2. Робота з ілюстраціями.

Щоб краще запам’ятати всі процеси потрібно їх побачити, але не вживу, а на картинках. Зараз спробуємо співставити зображення з чинниками, що негативно впливають:

- кар’єр

- вирубка лісу

- завод

- вилив нафти.

- зливання каналізаційних вод

- пластик в океані

3. Розповідь вчителя.

Негативний вплив розібрали, а який же позитивний вплив і як він реалізується? В основному, позитивний вплив виражається в заходах по збереженню природних об’єктів. Найбільше збереження відбувається в заповідних територіях. В таких місцях заходи спрямовані на збереження рідкісних, вимираючих видів, водних об’єктів, геологічних утворень. Заповідний режим встановлюється залежно від завдань, визначених при створенні заповідних територій і об'єктів, та характеру заповідних територій і об'єктів, характеру заповідних природних комплексів. За існуючою класифікацією передбачені такі види заповідних територій: заповідник, природний парк, заказник, пам'ятка природи, ботанічний сад, дендрологічний парк, зоологічний парк, заповідне урочище, парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва. Найвищий рівень заповідування мають біосферні заповідники. В Україні їх налічується 4 ("Асканія-Нова", Карпатський, Дунайський, Чорноморський біосферний), а ву всьому світі їх близько 300.

Окрім того, велику кількість забруднень можна уникнути, якщо встановлювати багатоетапні очисні споруди. В високорозвинених країнах це почали впроваджувати, на підприємців накладають дуже високі штрафи за забруднення середовища. Також все більше раїн переходять до пошуку та використання альтернативних джерел енергії, щоб зменшити викиди в атмосферу. А тепер згадаємо, що відносять до альтернативних джерел? (Сонячна енергія, вітрова енергія, енергія припливів та відпливів тощо).

А чи спостерігали ви , як жителі нашої країни намагаються зберігати довкілля? Чи можливо ви самі вже почали це робити? (почали з’являтися електромобілі, люди просто почали прибирати за собою).

Так молодці, ви дуже спостережливі! Навіть якщо людина починає сортувати сміття, користуватися екологічно чистими матеріалами вона вже піклується про природу.

III. Заключна частина

1. Бесіда за змістом заняття

- Що може бути причиною забруднення повітря?

- Які заповідники мають найбільший ступінь охорони?

- Як впливає урбанізація?

- Що ви можете зробити щоб зберігати природу?

2. Словесна оцінка роботи класу

Використані джерела

1.               Негативний вплив  людини на природне середовище https://pidruchniki.com/1529052741615/ekologiya/vpliv_lyudini_prirodne_seredovische
2.               Дія людини на природу https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83
3.               Позитивний вплив людини на природу https://pidruchniki.com/10810806/ekologiya/pozitivniy_vpliv_lyudini_prirodu
4.               Урбанізаційні процеси в Україні https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D0%B8_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96