|
|
|
м. Днiпро |
|
КЗО «СЗШ №62» ДМР |
Вчитель математики |
Гладка Н. К. 2021-2022 |
Етнічні міри вимірювання величин
Позакласний захід з математики
Мета: Познайомити дітей з народними мірами довжини, маси, часу; систематизувати знання учнів про одиниці вимірювання величин; розвивати логічне мислення, зв’язане мовлення, спостережливість, пам'ять.
Обладнання: таблиці: «Народні міри маси», «Міри довжини», «Міри часу». Плакати з прислів’ями, ребуси, вишиті рушники.
Хід уроку:
І. Вступна частина.
Ведучі.
Спішіть, поспішайте,
Господарі й гості,
Глядіть не минайте.
Поодинці!
Чекають, на вас там
Чудові гостинці.
Є чим здивувати і є що придбати.
Тут пісні і жарти усім в нагороду.
Барвисті стрічки, рушники вишивані.
Купуйте, милуйтесь,
Танцюйте, співайте.
(Діти заходять із піснею)
ІІ.
Учитель.
Ярмарок у нас сьогодні не зовсім звичайний, а математичний. На уроках математики ми вивчили міри вимірювання величин, а на ярмарку познайомимося із такими мірами, якими користувались колись в народі.
1й учень.
І сувора, й солов’їна
Математики країна.
Праця тут іде завзята,
Вмій лиш спритно рахувати.
2й учень.
Вмій ділити, віднімати,
Множить швидко й додавати.
Вмій кмітливо все збагнути,
Першим у відповіді бути.
3й учень.
Ледарів у нас немає.
Хто руки не піднімає!
Вирушаємо в путь:
Нас цікаві речі ждуть.
ІІІ. Ознайомлення з народними одиницями вимірювання величин.
Учитель.
Ми знаходимося біля нашої першої крамниці. Уважно подивіться і скажіть, з якими мірами нам доведеться зустрітися? Які ви знаєте міри маси?
Відкриваємо крамницю..
Таблиця:
Що тут незвичайного?
Так. Це таблиця народних мір. Ними користувалися наші прадіди. В Україні ввели гривну. У давнину гривна була грошовою і ваговою одиницею. Це був злиток срібла, вага якого дорівнювало 1 фунту. Майже 200 років тому гривну почали розрубувати, новий злиток срібла одержав назву рубль.
Пуд введено у ХІІ столітті – означає вага або важкий.
Прочитайте таблицю.
А тепер запропоную вам кілька завдань. За правильну відповідь ви одержуватимете нагороду. Переможців чекають призи.
Задачі:
Байка.
Йшли через пустелю два віслюки. Один віслюк ніс мішок – 5 пудів солі, а другий – 5 пудів вати. Було дуже жарко. Вони втомилися і, побачивши річку, разом із ношею кинулись до води. Після купання віслюки вирушили далі. В одного ноша стала легшою, а в іншого – навпаки. Чому?
(Ярмарковий танок.)
Відкриваємо другу крамницю..
Хто здогадався що це за міри? Міри часу. Перевіримо як ви знаєте міри часу.
Музична пауза.
Яка у нас наступна крамниця? Відкриваємо її.
Учитель.
На перших стадіях розвитку людства все вимірювалося на око. Згодом з’явилися натуральні міри довжини: довжина ступні,ширина долоні.
Міри довжини:
Фунт – довжина ступні.
Дюйм – довжина великого пальця.
Ярд – відстань від ліктя до кінця пальців. Майже 700 років тому англійський король Генріх І видав грамоту,в якій йшлося, що віднині зразком міри буде королівська рука. Тому лікоть ще називають королівською мірою.
Пальма – ширина долоні.
Маковий сажень – відстань між пальцями розведених рук. Сажень від слова сягати і означає досягти чогось. Сажнем також називали інструмент для вимірювання земельних ділянок. Відстань між кінцями планок сягала 1 сажня.
Верста – давня міра великих відстаней, якою користувалися в Росії, Україні, Білорусії, Польщі. У різні часи верста мала різну довжину від 500 до 1000 сажень. Нею користувалися до метричної системи мір.
З усіх мір найпоширенішого вжитку в побуті зазнав аршин. Аршин дорівнював 27 англійським дюймам.
Таблиця:
Завдання.
Виміряйте довжину стрічки. Хлопчики долонями, дівчатка дюймами.
Задача 1.
Дві селянки йшли до Києво-Печерської Лаври. Обидві пройшли 60 верст. Скільки верст пройшла кожна, якщо йшли з однаковою швидкістю? (60 верст)
Задача 2.
Довжина колоди 6 аршин. За 1 хв. від цієї колоди відпилюють по 1 ашрину. За скільки хвилин розпиляють колоду? (5хв.)
А тепер гості підходять до наших крамниць, де можна щось купити і чимось пригоститися.
IV. Підсумок.
На доброму ярмарку ми побували,
Співали, сміялись та жартували!
(Жартівлива українська пісня, нагородження переможців)