Фантастичні вигадки письменника Олександра Бєляєва, що стали сучасною реальністю

Трачук Віра та Деопік Діана,

студентки 1 курсу

спеціальності менеджмент ЕПК ЗНУ

Науковий керівник: Федючок І.З.

Фантастичні вигадки письменника Олександра Бєляєва,

що стали сучасною реальністю

Мета: дослідити фантастичні твори О.Р. Бєляєва, які змусили науковців та винахідників зробити прорив у науково-технічному прогресі втілити в сучасне життя вигадки письменника.

Актуальність: підвищення дослідницького інтересу до інноваційних технологій в науці, медицині, техніці тощо через вивчення фантастичної літератури; пошук нових шляхів й перспектив у розробках сучасних винахідників.

У людини завжди було бажання заглянути в майбутнє або невідоме. Фантастична література - це інструмент, який допомагає порушити межу між фантастичним і реальним.

Письменник-фантаст Олександр Бєляєв мав особливий дар: вдивлятися в навколишній світ, знаходячи в ньому зародки майбутніх науково-технічних звершень, які здивували людство. Саме тому у своєму дослідженні ми обрали літературну спадщину Олександра Романовича.

Однією з головних завдань наукової фантастики автор вважав показ життя суспільства прийдешніх часів. Бєляєв захоплювався не тільки фантастикою. Медицина, техніка, механіка, аеродинаміка, космос не залишали його байдужим.

З дитинства він мріяв про польоти: кидався з даху на великій розкритій парасольці, парашуті, зробленому з простирадла, розплачуючись за ці неабиякими забоями. Один з таких численних стрибків закінчився плачевно: хлопець отримав перелом хребта, який у подальшому на три довгих роки прикував його до ліжка. Крім того, у подальшому житті Олександр страждав від хвороби – туберкульозу кісток. Саме цей випадок надихнув письменника почати роботу над твором «Голова професора Доуеля». «Як було би добре, - мріяв скалічений Олександр Романович, - «ремонтувати» людину у випадках будь-якої травми». Тоді медицина була не готова втілити мрію травмованого фантазера. Але вже зараз медицина зробила далекий крок вперед.

Два роки тому в Китаї пацієнтові виконали унікальну операцію із застосуванням технології 3D-друку по заміні колінного суглоба. Нікого зараз не здивуєш штучним серцем. Вживлюють нейростимулятор у спинний мозок. А амбіції італійського нейрохірурга Серджіо Канаверо мають намір ні багато ні мало - провести трансплантацію людської голови. Серджіо вже вдало провів експеримент на щурах. Доктор стверджує, що після успіху запланованої операції, яка затримується через пошук донора, він обов’язково почне працювати в напрямку пересадки мозку. Хоча в 50-х роках 20-го століття Володимиру Демихову вже вдалося значно скоротити час перебування без кисню відрубаної голови завдяки використанню спеціального апарату штучного кровообігу, та зробити операцію з собаками. Але цей експеримент виявився невдалим.

На всі ці немислимі опити медиків і досягнення науковців надихнув, безумовно, О.Р. Бєляєв.

Інший головний герой роману «Людина-амфібія» Іхтіандр став прообразом сучасних аквалангістів. Французи Жак-Ів Кусто і Еміль Ганьян винайшли перший безпечний і ефективний апарат для дихання під водою, названий аквалангом. В подальшому Кусто успішно використовував для занурення цей пристрій на глибину до 60 метрів без будь-яких шкідливих наслідків.

До речі, саме Бєляєв ввів в обіг термін «гідрополіс» для позначення підводного міста. Сьогодні існують невелика гідротехнічні споруди, які повністю приховані в товщі води. Готель у Флориді Сполучених штатів Америки відкрився в 1986 році на основі підводної бази для вчених-океанологів. Його довжина становить 15,24 метра, ширина - 6,1 метра, висота - 3,35 метра. Китайці мають амбітні плани на проект «Океанічна спіраль», де підвідна куля з акрилового скла буде мати діаметр в 500 метрів. Футуристична споруда матиме можливість приймати до 5 тисячі людей, які зможуть вивчати підвідний світ і милуватися глибинними пейзажами.

В творі «Зірці КЕЦ», який Олександр Бєляєв надрукував у 1936 р., зображено створення орбітальних космічних станцій, штучних супутників Землі, вихід людей у відкритий космічний простір, а також подорож на Місяць. На написання фантастичного на той час твору автора надихнула дружба з основоположником космонавтики Костянтином Ціолковським. Вже в 1957 р. ми дізналися про перший супутник у космосі та у 1961 р. побачили людину - Юрія Гагаріна, які успішно підкорив недосяжну раніше висоту.

Твір «Стрибок у ніщо» 1933 р. описує прояви невагомості ті вихід людини у космос. Зміст фантастичного оповідання перегукувався з описами цього явища і в ранньому творі Бєляєва «Над прірвою» 1927 р. Й вже в 1965 р. космонавт Олексій Леонов втілив в реальність фантастичні вигадки письменника.

В теперішній час досі популярною та розповсюдженою в медицині є пластична хірургія. Чи не про це пророкував Олександр Бєляєв у романі «Людина що знайшла своє обличчя»? Автор передбачив серйозні успіхи пластичної хірургії і породжені ними етичні проблеми. Погодьтеся, що це нагадує долю популярного американського співака Майкла Джексона, який змінив колір шкіри, рятуючись від дискримінації.

Інший, не самий популярний роман О. Бєляєва, який називається «Боротьба в ефірі», з самого початку захоплює сюжетом. У романі немає прямої згадки часу, якого року майбутнє описується. Герой потрапляє в паралельний світ місто Радіополіс. Згадується про інформаційні війни, ідеї радіохвиль. В наш час це, безперечно, мова велася про інтернет, телебачення та радіо. При простому сюжеті з елементами утопії, автору вдалося представити до уваги технічних винаходи майбутнього: телевізор та комп’ютер.

Якщо ми проаналізуємо строки з твору «Боротьба в ефірі», то ми вгадаємо звичні вже в наші часи технічні пристрої.

Приклади пророцтв Олександра Бєляєва, які здійснились сьогодні:

«Особливо вразила мене одна їх особливість: самотні люди йшли про щось розмовляючи, хоча поблизу нікого не було, сміялися, відповідали на питання кого-то невидимого». Зараз такою поведінкою людини вже нікого не здивуєш. Мова велася про людину з мобільним телефоном.

Про популярний сучасний месенджер Skipe Бєляєв також передбачив в наступних рядках твору: «Раптом екран загорівся білим світлом; на ньому я побачив кут кімнати, де сидить в кріслі Еля. Зображення було таким жвавим, що мені здалося, ніби я бачу історика крізь вікно в сусідній кімнаті».

Ви з легкістю вгадаєте інший пристрій, яким щоденно користуєтесь дома біля телевізора. «Він підійшов до розподільної дошці і натиснув кілька кнопок з цифрами. Світло згасло і екран ожив». Безперечно, - це дистанційне управління або пульт.

Й останній приклад, де ми з легкістю вгадаємо пристрій ультразвукової діагностиці (УЗД), без якого сьогодні не обходиться жодний медичний спеціаліст. «Лі доклав до мого пульсу і серця пластинки, прикріплені до шнурів, і погасив світло. На екрані почала світиться крива лінія, вона відзначала удари мого серця. - Так, серце у вас трохи не в порядку, - сказав Лі. - Подивимося шлунок, легені. На екрані з'явилося зображення моїх внутрішніх органів».

Наукові ідеї книг Олександра Романовича Бєляєва нині реалізовані майже на 100%. На що ще здатні сучасні автори фантастичних творів, щоб винахідники мали змогу втілити вигадки в реальність. В 2015 р. проект гонконгівської компанії здивував весь світ. Ми, представники сучасності, маємо сьогодні дивовижний людиноподібний робот на ім’я Софія, яка може імітувати 62 емоції людини, аналізує проведені розмови. Крім того, вже у жовтні 2017 р. андроїд Софія отримала громадянство Саудівської Аравії.

З розвитком інноваційних технологій змінюється світ, з’являються нові наукові відкриття, без яких вже складно уявити життя.