Ферум – найважливіший d-елемент, його хімічні властивості. Фізичні властивості заліза. Оксиди Феруму. Сполуки Феруму у природі. Оксиди Феруму. Залізо, його властивості і використан

Тема: Ферум – найважливіший d-елемент, його хімічні властивості. Фізичні властивості заліза. Оксиди Феруму. Сполуки Феруму у природі. Оксиди Феруму. Залізо, його властивості і використання.

Мета:

Навчальна: закріплення знань про будову   хімічного  елементу за  розміщенням в ПС;

 спираючись на знання залежності властивостей металів від будови їх атомів, передбачити характерні хімічні властивості Феруму;  ознайомити учнів із застосуванням заліза та їх сполук в побуті та виробництві, значенням їх у життєдіяльності людини;  розширити знання про реакції сполучення на прикладі взаємодії заліза з простими речовинами.

Виховна: розвиток пізнавального інтересу,  уміння працювати в групі.

Розвиваюча:  продовжувати розвивати вміння та навички складати опорні схеми; урівнювати хімічні рівння.
Методи навчання.

• Словесні: розповідь-пояснення, бесіда.
• Наочні: мультимедійна презентація
• Практичні: розв’язування тестів, рівнянь реакцій та задач.

Унаочнення: підручники, колекція „Феруму”

Тип уроку: урок засвоєння нових компетенцій.

І. Організаційний момент. Привітання. Перевірка присутніх учнів на уроці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

«Можна не любити хімію, але прожити без неї сьогодні й завтра неможливо.» (О.М.Нефедов)

1. Яку будову має речовина?
2. На які дві групи можна поділити всі хімічні елементи?
3. Як у періодичній системі розрізнити метали та неметали?
4. Де давні люди використовували вироби з металів?
5. А де використовуються металеві вироби сьогодні?
6. Чи ви в професійній діяльності маєте справу з металами?

Оголошення теми уроку, мети уроку.
ІІІ. Вивчення нового  матеріалу.

 Охарактеризуйте хімічний елемент Ферум відповідно до положення в періодичній системі:

1. Де в періодичній системі розта­шований Ферум?
2. Скільки металів входить до цієї підгрупи? Чому ж ми вивчає­мо тільки Fе?

Мета нашої подальшої роботи з’ясувати це!!!

Щоб вирішити завдання треба досліджувати всі відомі дані:

Що нам відомо про Ферум як хімічний елемент?
1. Положення в ПС

Група, період – 8 група, побічна підгрупа
Хімічний елемент: Fе — Ферум.
Відносна атомна маса: 56.

     Порядковий номер: 26.

     Проста речовина: Fе — залізо.

2.Напишіть схему електронної будови атома:

Валентність: II або III.

3. Які ступені окислення Fе в сполуках?(+2,+3)

Шкала ступенів окислення.
Що можна сказати про фізичні властивості заліза?
 

Дослід 1. Вивчення фізичних властивостей заліза.
Інструктаж з техніки безпеки.
Дослід 1. Розгляньте зразки заліза в колекції й опишіть фізичні властивості заліза за планом:
• агрегатний стан (твердий);                                                    
• колір (сірий);
• блиск (є);
• запах (немає);
• твердість (твердий, тугоплавкий);
• дія магнітом (має магнітні властивості).

Дослід 2. Вивчення розчинності заліза у воді.
Шматочок заліза занурте в пробірку з водою. Що відбувається? Закріпіть пробірку в пробіркотримачі. Дотримуючись правил нагрівання, прогрійте пробірку, а потім акуратно підігрійте до кипіння і приберіть з вогню. Що сталося зі шматочком заліза? (Нерозчиняється у воді) Зробіть висновок про фізичні властивості заліза.
Вивчені нами експериментально фізичні властивості заліза записуємо до таблиці.

Знаючи склад і будову молекули речовини можна спрогнозувати його хімічні властивості.

Хімічні властивості заліза розглянемо на прикладі взаємодії заліза з неметалами: киснем і сіркою.

Хімічні реакції.
1. Взаємодія заліза із сіркою. Запишемо рівняння хімічної реакції. Fе + S = FeS
2.Взаємодія заліза  із киснем. Запишемо рівняння хімічної реакції. 2Fе + О₂ = 2FeО
3. Залізо розчиняється в кислотах. При цьому виділяється водень. Складемо відповідні рівняння реакції.
4.Взаємодія з солями: Fе + CuSO₄ = FeSO₄  + Cu

Запитання до учнів:  1.Завдяки чому відбувається ця реакція? 2. Чому мідь може витісняти Fе з розчину її солі?

ІV. Закріплення навчального матеріалу.

Будову і властивості речовин вивчають для того, щоб застосувати в техніці, побуті. Де застосовують залізо?  

V. Узагальнення вивченого матеріалу.

 Висловлювання думок, щодо застосування Fе.

 Біологічна роль Fе в природі. Доповідь учнів.

Організм до­рослої людини містить приблизно 4-5 г Fе, з яких 57 % входять до скла­ду гемоглобіну. Добова потреба для дорослої людини становить близь­ко 15 мг, для дитини — 7 мг. Fе бере участь в утворенні гемоглобіну, який транспортує кисень, дихальних фер­ментів, міоглобіну, який запасає ки­сень у зв'язаному вигляді в м'язах, бере участь у побудові ядра клітини. Більша частина Fе міститься в пе­чінці та селезінці, а також у кістко­вому мозку.

Залізо необхідно рослинам для утво­рення гемоглобіну. В організмі лю­дини, як і в організмі тварин, залізо присутнє в усіх тканинах, але най­більше його міститься (близько 3 г) у кров'яних клітинах. Наприкінці XIX століття німецький фізіолог Густав Бунге сказав, що «залізо слід куп­ляти не в аптеці, а на базарі, і в пер­шу чергу яйцях та шпинаті». З м'ясної їжі засвоюється лише 20 % Fе, а з рос­линної — 6 %.

За нестачі Ре в людському організ­мі розвивається недокрів'я (ане­мія). Це захворювання було відоме ще в XVIІ ст. У деяких європейських країнах у разі недокрів'я пропису­вали настій залізних ошурок у чер­воному вині.

Природа недокрів'я:

1. зменшення кількості еритроци­тів;
2. зниження вмісту гемоглобіну.

Чинники, що викликають недо­крів'я:

(Можна провести роботу з підручни­ком.)

1. Недостатнє харчування.
2. Нестача вітамінів.
3. Руйнування еритроцитів алкого­лем.
4. Вплив промислових викидів, що містять бензен і солі важких ме­талів.
5. Радіаційне забруднення довкіл­ля.

Види запобігання недокрів'ю:

1. медикаментозне лікування;
2. переливання крові;
3. посилене харчування;
4. правильний режим праці й відпо­чинку.

Для профілактики анемії корисно їсти яблука, салат, шпинат, гречку, яйця, буряки, печінку, яловичину, виноград.

Але надлишок в організмі Fе також шкідливий. При цьому відбувається відкладання сполук Fе в тканинах ока та легенях і розвивається таке захво­рювання, як сидероз очей і легень. Вдихання пилу, що містить сполуки Fе, зумовлює зміни у складі крові, спричиняє стоматит, гастрит.

в)Оцінювально - рефлексивний етап.(10хв)

 1.Робота з тестами.

1. Який максимальний ступінь окиснення Феруму в сполуках:

А) +6; б)+7;в)+3;г)+5.(+3)

2) Назвіть формулу червоного залізняку:

А) Fe₂O₃; б )Fe₃O₄;в) FeS₂; г) FeCO₃.(а)

3) Яку хворобу спричиняє нестача Fe в організмі:

А) лейкемія; б ) лімфома;в) анемію; г) тромбоцитопенія.(в)

4) В яких органах найбільший вміст Феруму?

А) печінка; б ) серце;в) легені; г) нирки.(в);

5) Ферум – це:

А) s-елемент; б )p-елемент; в)d-елемент; г) f-елемент. (д)

6) 2) Назвіть формулу магнітного залізняку:

А) Fe₂O₃; б ) Fe₃O₄; в) FeS₂; г) FeCO₃.(а)

2.Висновки по уроку.

 Отже повернемось на якусь мить до початку уроку і з’ясуємо: «Чому ж ми вивчає­мо тільки Fе?»

3.Оцінювання знання

   4.Домашнє завдання: параграф № 37, стр. 55, 57-58

Використані джерела

1. Методика викладання шкільного курсу хімії: Посібник для вчителя/ Н.М.

Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика: (На матеріалі вивчення хімії). - К.: Партнёр, 1997. - 208с.

2. Ярошенко О.Г., Коршак Т. Є. Перевір, як ти знаєш неорганічну хімію: Збірник тестів і тестових завдань для 8-10 кл. - К.: Курс, 1998. - 64с.
3. О.Г.Ярошенко, Хімія: Підручник для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів, К.: «Грамота», 2010, §22