Автор: Мусаєва Оксана Леонідівна,
Вчитель початкових класів.
Слайд 1 Легенда Про Україну
(На фоні мелодії) Заходять діти….
-
Слайд 2. Колись, дуже-дуже давно, роздавав Господь землі державам. Багато зібралося їх біля Божого порогу. Слайд 3. І кожна держава сподівалася отримати свою, найкращу часточку на планеті. А потім усі вони, отримавши що хотіли, розходилися господарювати на своїх, Богом даних, землях.
-
Слайд 4. Але до загальної черги не встигла держава Україна. Важко працювала, втомилася і, втомлена, ледве прийшла до Бога. Слайд 5. Стала осторонь і не сміє очей підняти. Господь побачив заквітчану красуню, покликав до себе і запитав: – Ти спізнилася, Україно, поглянь – усі розійшлися зі своїми наділами. Де ти була? – Працювала, - опустила очі, з яких рясно посипалися сльози-перли, – прости мені, Господи, піду я…
-
Слайд 6. Поглянув Господь на дівчину-Україну, на її спрацьовані руки, на її втомлене, але таке гарне обличчя і відповів: – Знаю тебе, Україно, знаю. Знаю серце твоє вразливе та ніжне, знаю душу твою співучу і просту. Знаю, як ти спиш і прокидаєшся, як плачеш і радієш. Як працюєш важко. Як співаєш щиро. Знаю, як любиш простір і небо, волю і життя. Знаю, бо Сам сотворив тебе такою. Не йди, зачекай… А Україна йому відповідає: – Якщо немає в Тебе, Господи, землі для мене, піду я. Не забирай ні в кого, щоб мені дати. Мені чужого не потрібно…
-
Господь погладив схилену голову заплаканої дівчини-України і відповів: – Не журися, Україно. Посміхнися і радій. І співай пісню гарну! Нову пісню. Тому що вподобав я тебе і не дам тобі сумувати! Слайд 7. Є у Мене земля! Моя земля. Залишив її Собі, щоб тішитися, але з радістю віддаю тобі! Пануй, господарюй, працюй і радій! Це земля, де перегукуються степи з небом, а зоряний простір вкриває собою тишу дерев, де гори шепочуться з ріками, а у небі співає жайвір. Слайд 8. І сонце там особливе, і люди надзвичайні. Твої люди, Україно! Живи і радій! А Я з цього часу буду з тобою назавжди. Бо ти та земля, той край, що в Моєму серці… Слайд 9. Сподіваюся, любі мої, що сподобалася вам легенда про нашу державу. Така вона – наша Україна…
-
Напевне, кожен із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим вирізняється з-поміж тисяч інших країн світу. Я можу впевнено сказати, що моя Україна — найкраща країна у світі. Слайд 10. Я пишаюся тим, що саме моєму класу випала честь відкривати фестиваль «Культура країн Європи» і що саме мій клас представляє найкращу країну у світі – Україну.
-
Слайд 11. Україна — це чарівна природа: високі гори й неосяжні степи, Слайд 12. плодючі чорноземи, тополя у волошковому полі, хрущі над вишнями, калина у дворі, любисток і м’ята, верба край дороги, жовтогарячі соняшники на струнких стеблах…
-
Слайд 13. Україна — це неповторна культура: ніжна лірична пісня, героїчна, сповнена патріотизму дума, вишитий рушник на покуті, розмальована святкова писанка, мова солов’їна…
-
Можна довго перераховувати все, чим для мене є моя країна, та чи буде тому край? Україна — це все, що навколо мене, усе, чим живу й про що мрію, Слайд 14. це мої батьки, друзі, учителі. Кожен порух моєї душі, кожен мій вчинок, кожен життєвий крок стосуються моєї країни.
-
Слайд 15. Однак головне, що Україна — це та земля, де я народився, де завжди на мене чекатиме батьківська домівка, зігріта теплим родинним затишком, добротою та материнською ласкою, це — моя Батьківщина, найкраща і найрідніша.
-
Слайд 16. Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо, горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.
-
Людські проблеми, негаразди просто через край і так кожного дня - і як з цим боротися? Знаєте? Ото ж і я кажу - тільки сміхом. Слайд 17. От як тільки засмієшся у відповідь на усілякі негаразди - так все і минеться. Так і ми, то чи в нас негараздів багато, чи вже звикли, а тільки сміємося ми українці - щодня! Кожна нація може кепкувати з себе, а українці роблять це вишукано.
Ось переконайтеся!
(Під музику всі виходять і заходять два кума)
Кум Микола (заходить, стукає у двері, вітається) - Здоровенькі були, куме!
Кум Петро - Доброго вечора, куме!
Кум Микола - А що там в тебе біля порога лежить?
Кум Петро - А то мій злий собака.
Кум Микола - Тю!! А я об нього ноги витер!
Кум Петро - Їсти хочеш?
Кум Микола - Хочу!
Кум Петро - Добре, але спочатку випий десять склянок води. Ну що, куме, будемо їсти?
Кум Микола - Та вже щось не хочеться...
Кум Петро - Ну, я так і думав - ти ж пити хотів!!!
Кум Микола - Ти чув, що від сала з'являється склероз?!
Кум Петро - То-то я думаю, чому коли зранку сальця з'їм, то цілий день не згадую, що їсти хочеться…
Кум Микола -Що українцю добре, те свині - смерть!
Кум Петро - Куме!
Кум Микола - Га?!
Кум Петро - А чому американці були на місяці, а ми ні?!
Кум Микола - А хто вам таке сказав?
Кум Петро - Та я сам фотографію бачив: "Американці на місяці".
Кум Микола - А ви знаєте хто їх фотографував?
Кум Петро - Ні
Кум Микола - Отож…
Кум Петро - Куме! Позичити десять гривень зможете?
Кум Микола - А чого ж! Нема проблем. Ось повернусь з Парижу і позичу.
Кум Петро - Куме! Ви що, у Францію збираєтесь?
Кум Микола - І не думав!
Кум Петро - Куме, а що це ви робили у мене у коморі?
Кум Микола - Та вiд собак ховався.
Кум Петро - А чого пика у сметанi?
Кум Микола - Та ото ж...
Кум Петро - Микола, твоя корова курить?
Кум Микола - Ні.
Кум Петро - Ну, тоді у тебе хлів горить...
Кум Микола - Ой лишенько! (убігає)
Жінка -Петро! Знов ляси точив з кумом? Худобу не нагодував, гусей пастися не випустив!!! От ледар, нероба!!!
Кум Петро - Зате які пісні співаємо!
Інсценізація пісні «Варенички мої» - танець
-
Скільки б не гуляли, а кінчати час
-
Щирі вітання прийміть ви від нас.
-
Щоб родила щедро нива,
-
Щоб у хаті було, як слід
-
Щоб довіку був щасливий
Разом: Український славний рід.
Під музику всі виходять