Фестиваль "Культура країн Європи. Україна"

Про матеріал

В рамках фестивалю "Культура країн Європи" кожен клас представляє культуру однієї з країн". Дана розробка присвячена Україні. В розробці представлена легенда про Україну та інсценізація пісні "Варенички". Представлення супроводжується презентацією.

Перегляд файлу

Культура Украины: традиции, особенности

Автор: Мусаєва Оксана Леонідівна,

Вчитель початкових класів.

 

 

Слайд 1 Легенда Про Україну

(На фоні мелодії) Заходять діти….

  1.               Слайд 2. Колись, дуже-дуже давно, роздавав Господь землі державам. Багато зібралося їх біля Божого порогу. Слайд 3. І кожна держава сподівалася отримати свою, найкращу часточку  на планеті. А потім усі вони, отримавши що хотіли, розходилися господарювати на своїх, Богом даних, землях.
  2.               Слайд 4. Але до загальної черги не встигла держава Україна. Важко працювала, втомилася і, втомлена, ледве прийшла до Бога. Слайд 5. Стала осторонь і не сміє очей підняти. Господь побачив заквітчану красуню, покликав до себе і запитав: – Ти спізнилася, Україно, поглянь – усі розійшлися зі своїми наділами. Де ти була? – Працювала, - опустила очі, з яких рясно посипалися сльози-перли, – прости мені, Господи, піду я…
  3.               Слайд 6. Поглянув Господь на дівчину-Україну, на її спрацьовані руки, на її втомлене, але таке гарне обличчя і відповів: – Знаю тебе, Україно, знаю. Знаю серце твоє вразливе та ніжне, знаю душу твою співучу і просту. Знаю, як ти спиш і прокидаєшся, як плачеш і радієш. Як працюєш важко. Як співаєш щиро. Знаю, як любиш простір і небо, волю і життя. Знаю, бо Сам сотворив тебе такою. Не йди, зачекай… А Україна йому відповідає: – Якщо немає в Тебе, Господи, землі для мене, піду я. Не забирай ні в кого, щоб мені дати. Мені чужого не потрібно…
  4.               Господь погладив схилену голову заплаканої дівчини-України і відповів: – Не журися, Україно. Посміхнися і радій. І співай пісню гарну! Нову пісню. Тому що вподобав я тебе і не дам тобі сумувати! Слайд 7. Є у Мене земля! Моя земля. Залишив  її Собі, щоб тішитися, але з радістю віддаю тобі! Пануй, господарюй, працюй і радій! Це земля, де перегукуються степи з небом, а зоряний простір вкриває собою тишу дерев, де гори шепочуться з ріками, а у небі співає жайвір. Слайд 8. І сонце там особливе, і люди надзвичайні. Твої люди, Україно! Живи і радій! А Я з цього часу буду з тобою назавжди. Бо ти та земля, той край, що в Моєму серці… Слайд 9. Сподіваюся, любі мої, що сподобалася вам легенда про нашу державу. Така вона – наша Україна…
  5.               Напевне, кожен із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим вирізняється з-поміж тисяч інших країн світу. Я можу впевнено сказати, що моя Україна — найкраща країна у світі. Слайд 10. Я пишаюся тим, що саме моєму класу випала честь відкривати фестиваль «Культура країн Європи» і що саме мій клас представляє найкращу країну у світі – Україну.
  6.               Слайд 11. Україна — це чарівна природа: високі гори й неосяжні степи, Слайд 12. плодючі чорноземи, тополя у волошковому полі, хрущі над вишнями, калина у дворі, любисток і м’ята, верба край дороги, жовтогарячі соняшники на струнких стеблах…
  7.               Слайд 13. Україна — це неповторна культура: ніжна лірична пісня, героїчна, сповнена патріотизму дума, вишитий рушник на покуті, розмальована святкова писанка, мова солов’їна…
  8.               Можна довго перераховувати все, чим для мене є моя країна, та чи буде тому край? Україна — це все, що навколо мене, усе, чим живу й про що мрію, Слайд 14. це мої батьки, друзі, учителі. Кожен порух моєї душі, кожен мій вчинок, кожен життєвий крок стосуються моєї країни.
  9.               Слайд 15. Однак головне, що Україна — це та земля, де я народився, де завжди на мене чекатиме батьківська домівка, зігріта теплим родинним затишком, добротою та материнською ласкою, це — моя Батьківщина, найкраща і найрідніша.
  10.          Слайд 16. Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

  1.          Людські проблеми, негаразди  просто через край і так кожного дня - і як з цим боротися? Знаєте? Ото ж і я кажу - тільки сміхом. Слайд 17. От як тільки засмієшся у відповідь на усілякі негаразди - так все і минеться. Так і ми, то чи в нас негараздів багато, чи вже звикли, а тільки сміємося ми українці - щодня! Кожна нація може кепкувати з себе, а українці роблять це вишукано.

Ось переконайтеся!

(Під музику всі виходять і заходять два кума)

Кум Микола (заходить, стукає у двері, вітається) - Здоровенькі були, куме!

Кум Петро - Доброго вечора, куме!

Кум Микола - А що там в тебе біля порога лежить?

Кум Петро - А то мій злий собака.

Кум Микола - Тю!! А я об нього ноги витер!

Кум Петро - Їсти хочеш?

Кум Микола - Хочу!

Кум Петро - Добре, але спочатку випий десять склянок води. Ну що, куме, будемо їсти?

Кум Микола - Та вже щось не хочеться...

Кум Петро - Ну, я так і думав - ти ж пити хотів!!!

Кум Микола - Ти чув, що від сала з'являється склероз?!

Кум Петро - То-то я думаю, чому коли зранку сальця з'їм, то цілий день не згадую, що їсти хочеться…

Кум Микола -Що українцю добре, те свині - смерть!

Кум Петро - Куме!

Кум Микола - Га?!

Кум Петро - А чому американці були на місяці, а ми ні?!

Кум Микола - А хто вам таке сказав?

Кум Петро - Та я сам фотографію бачив: "Американці на місяці".

Кум Микола - А ви знаєте хто їх фотографував?

Кум Петро - Ні

Кум Микола - Отож…

Кум Петро - Куме! Позичити десять гривень зможете?

Кум Микола - А чого ж! Нема проблем. Ось повернусь з Парижу і позичу.

Кум Петро - Куме! Ви що, у Францію збираєтесь?

Кум Микола - І не думав!

Кум Петро - Куме, а що це ви робили у мене у коморі?

Кум Микола - Та вiд собак ховався.

Кум Петро - А чого пика у сметанi?

Кум Микола - Та ото ж...

Кум Петро - Микола, твоя корова курить?

Кум Микола - Ні.

Кум Петро - Ну, тоді у тебе хлів горить...

Кум Микола - Ой лишенько! (убігає)

Жінка -Петро! Знов ляси точив з кумом? Худобу не нагодував,  гусей пастися  не випустив!!! От ледар, нероба!!!

Кум Петро - Зате які пісні співаємо!

Інсценізація пісні «Варенички мої» - танець

I:\Лазоренко Татьяна\фото фестиваль\2.jpg

  1.               Скільки б не гуляли, а кінчати час
  2.               Щирі вітання прийміть ви від нас.
  3.               Щоб родила щедро нива,
  4.               Щоб у хаті було, як слід
  5.               Щоб довіку був щасливий

Разом: Український славний рід.

Під музику всі виходять

 

 

docx
Додано
5 липня 2018
Переглядів
1239
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку