Фестиваль народної пісні

 

                      Фучеджи Людмила Степанівна,

                                     вчитель української мови та літератури

                                                 вищої категорії

Кубейського ЗЗСО

                                    імені академіка Ол. Теодорова –Балана

           Кубейської сільської ради

                                  Болградського району Одеської області

 

 

 

Фестиваль української пісні

« ПІСНЯ – ДУША НАРОДУ»

 

Мета: Збагатити знання учнів про народну пісню, вчити дітей слухати і

співати українські народні пісні; відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу,розвивати творчі здібності учнів, сценічну культуру;

 виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину.

Обладнання: Віночок (прикраса на сцені), мультимедіа.

Звучить фрагмент пісні “Зеленеє жито”  у записі

Вед.1  Добрий день вам, милі люди!

Хай нам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

 

Вед.2  А на довгий-довгий вік.

Починаймо наше свято!

Людей зібралося багато,

Щоб  пісню українську заспівати!

Учениця тримає хліб і сіль на рушнику.

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов'ю і миром.

                              Всі вклоняються.

Вед 2. Для людей відкрита

Школа наша світла,   

Тільки б жодна кривда ;

В неї не забігла. 

 

Вед.1 Хліб ясниться в залі,

Сяють очі щирі.

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

 

 Вед.2.  Яке диво дивне — народна пісня ! Яку владну силу таїть вона в

собі! Минають віки,  на зміну одним поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А  пісня залишається, через усі

злигодні й поневіряння проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу

молодість. Пісня — це душа народу, його історія.

       Виконується українська   пісня “ Як у нас на Україні” (3 кл.)

Вед.1 Красу і силу народної пісні глибоко розуміли визначні діячі нашої

літератури і мистецтва. Саме з піснею, з кобзарською думою пов'язував

Тарас Шевченко безсмертя і славу рідної  землі:

Всі разом.                             Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине

От де, люди, наша слава,

Слава України.

Виконується пісня “Ой на горі та женці жнуть”( 4 кл.)

Вед 2:   Запорозькі козаки,

 є і нам про що згадати:

Ой, була в нас ненька –мати

 -  Запорозька славна Січ.

 

Вед1 : Чорний вус, брова чорнява,

 не судомив душу страх,

І летіла наша слава

  на розгонистих вітрах.

Виконується пісня “Стремено” (8кл.)

Вед1.З давніх-давен люди складають пісні про своє життя і працю, про важливісуспільні події. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх

учасники. Давньою також стає пісня, проте вона не забувається — люди

продовжують її співати.

Виконується пісня “Ой є в лісі калина» ”  (2 кл.)

 Вед 2. Перша пісня, яку чує дитина – це мамина колискова пісня. Її

ніжна, ласкава мелодія заспокоює дитину. Без маминої колискової пісні

немає дитинства, як без дитинства немає майбутнього.

Виконується пісня “ Про маму”( 7 кл.)

Вед. 1: Хата моя, біла хата, рідна моя сторона,

Пахне любисток і м’ята, мальви цвітуть край вікна.

В хаті так затишно  й  тихо, вечір десь бродить в гаю,

Мати задумливо й ніжно гладить голівку мою.

 

Виконується пісня “Пісня про рушник” (11кл.)

Вед. 2: Українські жартівливі пісні  відрізняються дотепним гумором.   В них незлобливо викриваються різні комічні   ситуації.

Виконується пісня “Ось яка я…” (6кл.)

 

Вед.1: Як я малим збирався навесні,

 піти у світ незнаними шляхами

Сорочку мати вишила мені

 червоними і чорними нитками.

 

Вед.2:  Два кольори мої, два кольори,

 оба на полотні – в душі моїй оба.

Два кольори мої два кольори:

червоне - то любов, а чорне – то журба.

                 Виконується пісня “Мамина сорочка” (5кл.)

 Вед. 1: Шепіт степу, шепіт гаю

 і срібляста ночі тінь,

Сяйво сонця, втіхи раю

і небесна височінь.

Вед.2.Все нагадує про тебе,

 квітко люба, запашна.

Ніжно вабиш ти до себе,

мов небесна таїна.

Виконується пісня “Червона рута” (10кл.)

Вед.1: Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця,де родилися завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

 

Вед.2: У рідному краї і серце співає,

лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

потоки, потоки, мов струни течуть.

Виконується пісня “Моя Україна” (9 кл.)

Вед.1. Пісня - чарівниця, гарна, мов зірниця,

Мелодійна, ніжна, серцю дорога.

Веселить, танцює, мирить   і жартує.

 

Вед 2. Нехай все лихеє минеться,

  Щоб знала Україна  лиш  добро,

 Хай  щастям повний до берега б’ється

 Ласкавий та дужий Дніпро.

Вед.1 .  Шановні гості, дорогі діти! Oсь і закінчилось наше свято, але не закінчується зустріч з піснею. Вона залишиться з вами, як вірний товариш.

 

Вед 2. Любіть свою Батьківщину, її чарівну мову та дзвінкоголосу українську

пісню, продовжуйте традиції і обряди нашого народу, зберігайте і

поповнюйте творчу спадщину України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ сценарій

 

Вед:2(хлопець) Доброго дня, шановні друзі!

 

Вітаємо вас зі святом української пісні.

 

Вед1 (дівчина): З народного напившись джерела,

 

Як із Дніпра бере веселка воду,

 

О рідна пісне, знову ти прийшла

 

До матері, до батька, й до народу.

 

Без об’яви   звучить пісня    «Добрий день, матусю  Україно!»

 

Вед 1: Хата моя, біла хата, рідна моя сторона,

 

Пахне любисток і м’ята, мальви цвітуть край вікна.

 

В хаті так затишно  й  тихо, вечір десь бродить в гаю,

 

Мати задумливо й ніжно гладить голівку мою.

 

Вед 2: Послухайте    «Пісню  про матір»

 

Вед1: Шепіт степу, шепіт гаю і срібляста ночі тінь,

 

Сяйво сонця, втіхи раю і небесна височінь.

 

Все нагадує про тебе, квітко люба, запашна.

 

Ніжно вабиш ти до себе, мов небесна таїна.

 

Вед:  Звучить пісня  «Квітка-душа»

 

Вед 2:   Запорозькі козаки, є і нам про що згадати:

 

Ой, була в нас ненька мати -  Запорозька славна Січ.

 

Вед1 : Чорний вус, брова чорнява не судомив душу страх,

 

І летіла наша слава  на розгонистих вітрах.

 

Вед2  Пісня « Їхав козак за Дунай» .

 

Вед1: Українські жартівливі пісні  відрізняються дотепним гумором.   В них незлобливо викриваються різні комічні   ситуації.

 

Вед 2: Послухайте пісню, в якій жінка чомусь  постійно заперечує чоловікові.

 

 Звучить пісня  «Сіяв мужик просо».

 

Вед2:  «Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,  Ти ж мене молодого з ума – розуму звела»  так завзято співають хлопці.

 

 «Ти ж мене підманула»

 

Вед1:  І кожен звук-нектар неначе, і кожне слово аж іскриться.

 

Нам пісня, мов жива вода, дощем наповнює криницю.

 

Вона у нашому є світі, вона у нашій крові,

 

У нашій долі і ріллі,  вона у нашій долі.

 

Без об’яви  звучить     «Наша пісня солов’їна»

 

Вед2: Як я малим збирався навесні, піти у світ незнаними шляхами

 

Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками.

 

Вед1:  Два кольори мої, два кольори, оба на полотні – в душі моїй оба.

 

Два кольори мої два кольори: червоне - то любов, а чорне – то журба.

 

Вед2  Звучить   пісня  «Сорочка мамина» .

 

Вед2:  Черемоше,  плечі розправимо, дихнімо на повнії груди

 

Карпати, для вас я співаю, щоб всіх нас почули і всюди.

 

Вед1:      Пісня  «Аркан» .

 

Вед1: Стояла я і слухала весну, вона мені багато говорила

 

Співала пісню дзвінку, голосну, то знов таємно, тихо говорила.

 

Вона мені співала про любов, про молодості радощі й надії,

 

Вона мені переспівала знов  те, що давно  мені співали мрії.

 

Послухайте пісню «Палала» .

 

Вед2:  Тільки в нас на Україні люди всі співучі, так співається в  одноіменній  пісні.

 

Виконується пісня  «Тільки в нас на Україні»

 

Вед1: Одна Батьківщина, і двох не буває,

 

Місця,де родилися завжди святі.

 

Хто рідну оселю свою забуває,

 

Той долі не знайде в житті.

 

Вед2: У рідному краї і серце співає, лелеки здалека нам весни несуть.

 

У рідному краї і небо безкрає, потоки, потоки, мов струни течуть.

 

 Вед1:     «Край, мій рідний край»

 

Вед1: Привітний і світлий наш сонячний дім, як радісно й весело жити у нім.

 

Вед2   Тут мамина пісня і усмішка тата, в любові й добрі тут зростають малята.

 

Вед 1  Дзвінка наша пісня до сонечка лине.

 

Разом:  Мій сонячний дім - це моя Україна!

 

Без об’яви  звучить пісня     «Ти моя Україна»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Свято української народної пісні

 

 Танок- запрошення, вручення короваю.

 

 Монтаж (1клас)

 

 1 дитина

 

 І створив Бог небо голубе

 

 Родючу землю і зелені трави,

 

 Дніпрові води й жито золоте,

 

 І райських птиць, що звуться солов’ями

 

    2 дитина

 

 Людей чудових тут він оселив

 

 І дав їм мову, що в душі співає,

 

 І вільний дух в серця їм поселив,

 

 І рай назвав цей – українським краєм.

 

 3 дитина

 

 Співуча моя Україно,

 

 Хай буде щасливим твій шлях,

 

 Хай пісня твоя солов’їна

 

 Лунає, як нині, в віках.

 

 4 дитина

 

 Нехай все лихеє минеться,

 

  Щоб знала ти лише добро,

 

 Хай щастям до берега б’ється

 

 Ласкавий та дужий Дніпро.

 

 5 дитина

 

 Вишнева моя Україно,

 

 Матусю рідненька моя!

 

 Полями, садами твоїми

 

 Стою зачарований я.

 

 6 дитина

 

 Нехай все лихеє минеться,

 

 Щоб знала ти лише добро,

 

 Хай щастям до берега б’ється

 

 Ласкавий та дужий Дніпро.

 

  На фоні презентації  “ Моя маленька батьківщина”  та ліричної мелодії ведучи читають слова:

 

       Ведуча 1. У мальовничому куточку Слобожанщини, там, де несуть свої тихі води Великий Бурлук та Сіверський Дінець, між величавим сосновим лісом, безкраїми очеретами та широкими хлібними ланами, оточене прадавніми пагорбами, живе собі звичайне вкраїнське сільце Базаліївка.

 

       Ведуча 2. Особлива Базаліївка восени. Вона ніби втопає у хвилях жовто- червоної палітри. І так, як природа не шкодує барв та відтінків, щоб прикрасити планету, так і базаліївські господині, з притаманною українцям ґречністю, готові запросити до столу хоч увесь світ і віддати усе найкраще, що є у домі.

 

       В.1.Але не пізнав усієї краси базаліївської той, хто не побував у зимовому лісі. Саме тут, набравши повні груди чистого морозного повітря, серед сосен, що мов казкові велетні у снігових кожухах стоять на варті спокою Неньки-Землі, відчуваєш себе захищеним від усіх життєвих негараздів. Зимове повітря, сповнюючи кожну клітину вашого організму живильною енергією, надає сил та бадьорості.

 

         В.2.  Весна. Земля увібрала в себе талі води та життєдайне сонячне проміння, щоб потім усе це віддати людям, як дяку за наполегливу працю. Бо саме тут, у селі, де з діда прадіда так повелося, щоб кожен мав насадити у землю всякої всячини, а потім дивитись, як воно проізростає, і в тому вбачати сенс свого буття.

 

            В.1.Разом з сонцем, котре з кожним днем, піднімаючись вище над горизонтом, дає більше тепла селянам, поступово вступає у свої права літо. І як мурахи, не жаліючи себе, працюють на користь усієї родини, так і базаліївці, забувши про свої інтереси, повністю віддають себе справі – зібрати золотий хлібний врожай для країни.

 

              В.2. Місяць та зірки, що їх безліч на літньому небі, можуть надихнути на віршування найпрагматичнішу особистість. А ще солов’їна пісня, що од краю до краю лине селом якимсь незримими хвилями, крізь будівлі та людські тіла, і здається тоді, що то не птах співа, а майстерний музика торкає найпотаємніші струни душі, і саме вона, душа, співає, п’ючи аромат літньої ночі.

 

 Учениця

 

 Я вірю -

 

 У нас, на Вкраїні,

 

 І колосся співає,

 

 І тополя співає,

 

 І небо…

 

 Співає все-все –

 

 Тільки слухайте.

 

 І почуєте безліч пісень,

 

 Різних пісень,

 

 Бо тополя, колосся і небо

 

 Завше співають по-своєму.

 

 І доведене дивне вченими:

 

 Рослини краще ростуть під музику.

 

 Так ось чому на моїй Україні такі пшениці!

 

 І коли розпочинаються жнива,

 

 Вся Україна пахне пшеницею,

 

 Тоді і квіти пахнуть пшеницею,

 

 Тоді і городи пахнуть пшеницею,

 

 І води м’які, дніпрові, і зорі

 

 Пахнуть тоді пшеницею.

 

 А коли заспівають дівчата,

 

 Я чую, як їм підспівують

 

 І тополя, й колосся, і небо,

 

 І води дніпрові, і зорі…

 

 Так ось ти яка, Україно,

 

 Диво пісенне моє.

 Українська пісня!Райдужна душа нашого народу. Це сміх і сльози, це туга і надія, це символ краси.

 Як високо цінували українську народну пісню у всі часи не лише прості люди, а й великі світочі культури: Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Лев Толстой, Михайло Стельмах, Олександр Довженко.

 

 1. Микола Гоголь говорив, що дзвенить піснями Україна, бо народні пісні України – все: і поезія, й історія,  і батьківська могила. Яке ж це диво-дивне – народна пісня. І яку силу таїть вона в собі! Через усі війни, злидні й поневіряння пісня залишається жити. Вона нездоланна й безсмертна, як народ, що її породив.

 

 2.Україна моя починається,

 

 Там, де туга моя кінчається.

 

 Край дороги, як пісня чаїна,

 

 Починається Україна.

 

 Україна моя починається

 

 Там де доля моя усміхається

 

 І як пісня, як спів солов’їний, не кінчається Україна.

 

 Пісня «Пісня про Україну»

 

 1.Українська пісня! Народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. Пісня, що ввібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі. То краєш ти серце невимовним болем, то смієшся і кличеш до танцю.

 

 2. Пісне моя! Ти супроводиш людину все життя, ти вмієш чарувати своєю завжди свіжою красою. Ти ведеш тією горою, де росла вдовина пшениця, полита гіркою сльозою, степами, де рипіли чумацькі вози, дорогами полинової долі заробітчанина-бурлаки.

 

 1.Українська пісне! Ясний місяць у небі, ясні зорі, чисті води, широкий степ, битий шлях породили твою ніжність і красу.

 

  2.Пісне моя! Червоні маки серед жита, червоні мальви і хрещатий барвінок біля хати, квітуча вишня у саду, сива зозуля і чарівник-соловейко на калині, вірні голуби і човен серед хвиль виколихали тебе.

 

 1. Українські люди дуже роботящі і працелюбні. А ще люблять вони співати. З давніх-давен українці жили піснею. Коли їм було сумно – звучали сумні пісні. Коли працювали – звучали веселі пісні, які звеселяли їхню працю.

 

 Пісня «А мій милий вареничків хоче»

 

 2. Співали, навіть тоді, коли не було і крихти хліба в господі. Бо пісня – це ще й духовний хліб.

 

 1. Радісніше з піснею живеться, забуваєш прикрощі, горе, біду. А де пісня взялася в Україні – хто її знає?

 

 Учениця

 

 Я знаю, мені бабуся легенду розповідала. Ось послухайте, я й вам розповім.

 

 Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчинку, одягнену у вишиту сорочку, а руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові – вінок з калини.

 Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.

 Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, вороги знущаються з люду.

 

 Чого ж ти не підійшла до мене? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю? – Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її: «Є у мене неоціненний дар, який прославить тебе на цілий світ. Це – пісня.» Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

 

 Пісня «Мамина сорочка»

 

 2.Такого сплеску в музиці і слові

 

     Вогню такого не передаси,

 

     Нічим, крім пісні, посестри любові,

 

     Криниці невичерпної краси.

 

   1. Буває пісня тугою налита,

 

     І туга душу наскрізь пропече

 

          Бува така, що наче серед літа

 

          Срібляста річка в синю даль тече.

 

    2.Вона – любов, вона – печаль і втіха

 

    Жива вода на виразки душі

 

    Поки живе – убереже від лиха

 

    Понад стежками тихі спориші.

 

        1. То вже здавен:

 

         Лиш пісню розпочни –

 

    Її підхоплять, аж у полі тісно…

 

    Вкраїнський хліб тому такий смачний,

 

    Що він завжди замішаний на пісні.

 

 2.Є декілька легенд про те, чому український народ співучий. А я розповім вам ще одну притчу про те, як народилася пісня. Дівчина пустила косу в ніч, набрала в пригорщі роси і напоїла місяця. Тоді відчула, як спадає з неї одяг і тіло перетворюється в пісню, що тужливо обвивається навколо коханого. З ніжності, жертовності, терпеливого її серця і народилася пісня.

 

        1.Душа народу не вмре ніколи

 

 Вона живе у пісні чарівній

 

 Усмішка щира й сльоза джерельна

 

 Найвища, мабуть, нагорода їй.

 

    Пісня «Усмішка»

 

 2.Нашу пісню називають солов’їною. І кажуть, що солов’ї навчилися співати в українців. Ось послухайте цікавий переказ. Колись солов’ї не жили в Україні, літали по всьому світу, збираючи пісні для індійського царя, у саду якого вони жили. Залетів якось один соловей на Україну і сів спочити у якомусь селі. На той час всі люди були у полі і не було чути ні музики, ні пісень. «Що то за люди живуть тут?» - подумав соловей. Настав вечір, люди поверталися з поля додому і ожила в полі, на сільських вулицях пісня. Соловей теж заспівав свою і звеселив людей. Забувши про втому, вони так заспівали, що зачарували солов’я. Полетів соловей до царського саду і заспівав українські пісні так, що цар втратив спокій і звелів лише йому співати у своєму саду. Зачаровані солов’ї полетіли весною на Україну, щоб висиджувати пташенят і слухати найчарівніші в світі пісні.

 

 1.Народна пісня – голос невсипущий

 

    Душі людської вічне відкриття.

 

    Вона ніколи, як і хліб насущний

 

    Не вийде з всюди сущого життя.

 

 Пісня «Кап – кап»

 

 2.Хочеться, щоб наша рідна пісня, легка, як сон, примарна, ніби щастя, сонячна,неначе мрія зігріла ваші серця, захопила, оповила веселковими барвами, що ними мріють весни, плаче осінь, марять зими і кличе літо.

 

 1.Пісня українська – дивовижний скарб

 

    Пісня українська – таїна…

 

    Теплий легіт душу доторка

 

    Манить невідома глибина.

 

 2.Пісні, які склав народ передаються із уст в уста. Вони дуже різноманітні за своїми жанрами: трудові, колискові, історичні, баладні, козацькі, чумацькі…

 

 1.А ще календарно-обрядові пісні – це ж і колядки, щедрівки, веснянки, русальні та петрівочці пісні, купальські, жниварські.

 

 2. А родинно-обрядові! Це ж і голосіння, і весільні пісні, і обряд «Одягання вінка»

 

 Обряд  «Одягання вінка» (драматичний гурток)

 

 1.Українська пісня… ніжна, лірична, весела, жартівлива, сумна – вона викликає в душі людській найскладніші, найглибші почуття і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершини людської гідності, до людяності, до творчості. Наша пісня живить український дух! 2.Доки живе пісня, доти живе і народ.

 

 Пісне! Велична рідна пісне!

 

 В тобі є все: і древня наша слава,

 

 Володимира хист і мудрість Ярослава,

 

 І наших прабатьків ворогування злісне.

 

 І Богдана розвага,

 

 І Богуна відвага,

 

 1.І Дорошенка розум, і хитрощі Мазепи,

 

 І гомін гір,  і блискіт зір,

 

 І шум лісів, і розмова степу.

 

 І материна любов, і жар палкий кохання

 

 За свободою жаль, і мрії про свободу.

 

 І весь наш біль, всі наші сподівання.

 

 Ти – дзеркало душі. Країни та народу!

 

 2.Будемо рости і вбирати, як сонечко, крапельки роси, всю красу, на яку такий багатий наш народ. Щоб слалася життєва дорога під світлими зорями, під щедрим сонцеграєм, під рушниковими вітрилами щастя.

 

 Пісня «Одна калина»