Фестиваль українських страв

Добридень Т.С.

Виховного година 4 клас

Тема:  «Фестиваль українських страв»

Мета:

•          Надати можливість не тільки скуштувати українські страви, а й отримати заряд позитивних емоцій. Куштуючи страви, відчути буття і сучасність традицій, ставлення до основи національної кухні, страв, що символізують смак, здоров’я, добробут, домашній затишок, родину та справжні українські традиції.

Місія:виховної години

•  Популяризація української кухні і національних традицій .
•  Впровадження нових сучасних форм проведення дозвілля на основі національних українських традицій і звичаїв.
•  Збереження і вдосконалення давньої традиції українського народу.
•  Поширення корисної інформації про культуру приготування і споживання українських страв.
•  Пропаганда розвитку української культури, сімейних цінностей, як основи особистісного виховання кожного Українця

 

У святково прикрашеній залі стоять накриті рушниками і скатертинами столи. На них – великі тарелі з пирогами, варениками, фруктами тощо. На стендах вислови: «Хліб – усьому голова», «Як є хліба край, то й під вербою рай».

 

Учень

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом і миром,

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

Ведучий.

Просимо Вас завітати на конкурс українських страв.

Традиційно гостей зустрічають хлібом-сіллю.

Здавніх-давен народ над усе цінив хліб, сіль і честь. Хліб – то багатство,

достаток, сіль - то гостинність і щирість, а честь - то людська гідність, за яку

предки наші стояли, навіть не маючи шматка хліба, ані дрібки солі. І нам,

спадкоємцям, заповідали стояти на тому.

Учень. А чи знаєте ви, що пращури сучасного хліба не був схожий на хліб? Спершу це була просто каша – подрібнене зерно, перемішане з водою. Іноді вона засихала,і її шматки люди їли як хліб. Бувало, каша скисала і від цього ставала пухкою й м’якою. Люди, які здогадалися замісити кислу кашу зі свіжим розмеленим зерном і спекти, й стали справжніми винахідниками хліба.

Нині вже мало хто випікає хліб удома. А раніше це робила кожна господиня. Взагалі українці готують з борошна дуже різноманітні страви. Багато з них відомі. Пригадаймо!

Учні(по черзі). Пироги та вареники з різними начинками, пампушки, запіканки,галушки, млинці, оладки, затірка.

Перша група учнів(по черзі). Вареники – це справжнє свято для шлунка й душі українця. Але щодня їх не їли – лише в неділю чи на свята. Готували їх з житнього, пшеничного борошна й начиняли так само, як і пироги: сиром, картоплею, капустою, вишнею, маком. Мастили сметаною, маслом, шкварками чи олією. Це дуже смачно!

Діти виконують пісню «Варенички»

Друга група учнів( по черзі). Вареники це добре, а борщ – іще краще. Борщ й пампушки, вареники і галушки, ковбаси та печеня, каші, напої з фруктів, меду – ці страви нашої кухні відомі не тільки в Україні, а в усьому світі, але борщ – справжня кулінарна візитка нашого народу. Ось як українці жартома кажуть про «перлину» своєї кухні»: «Як нема борщу, то нема й їжі»; «Добрий борщик, та малий горщик»; «Із’їла борщ до кришечки, щоб не боліли кишечки»; «Пісний борщ – хоч голову мий»; «Не карай мене, Боже, нічим, як у мене борщ ні з чим».

Ведучий. Найбільше полюбляють українці червоний борщ з капустою. А з яких же овочів варять борщ? Ну ж бо відгадайте.

Кожен знає: ця дівиця

На городі – мов цариця.

Коси довгі, кучеряві,

Та ще й платтячко яскраве.

-Я смачна і  вітамінна,

І не гірша апельсина.

Той, хто мене поважає

До сто років доживає.

Хто я? ( Морква)

 

Під землею народилась

І для борщику згодилась.

Мене чистять, ріжуть, труть,

Смажать, варять і печуть.

Хто я? (Картопля)

 

Я – широколиста пані

На землі і на паркані.

У стручку, як у торб,

Заховала всі скарби.

Хто я? (Квасоля)

 

Я – солодкий!

Я – гіркий!

Різних форм буваєм.

Я – худий!

А я – товстий!

Кожен з вас нас знає!

Хто ми? (Перці)

 

Зелений чуб, червоний бік,

Смачний із мене чавлять сік.

Зо мною варять всі борщі.

Ростуть в городі на кущі.

Хто я? (Помідори)

 

Я кругленький червоненький,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають.

Хто я? (Буряк)

 

З мене листя обдирають,

Мене квасять, в борщ кидають,

Зі мною пироги печуть

І в салат мене січуть.

Хто я? (Капуста)

 

Кажуть, щоб хвороб не знати,

Треба всім мене вживати.

Може,ви мене й з’їсте,

Тільки сльози проллєте.

Хто я? (Цибуля)

Ведучий. Діти, а зварімо борщ!

Гра «Варимо борщ»

Учасники гри: Мама, Бурячок, Морквина, Картопля, Цибуля , Квасоля, Капуста, два Помідори; решта дітей – « бульки води».

На підлозі крейдою накреслено коло – це «каструля».

Учні промовляють слова вірша по черзі й супроводжують їх відповідними діями.

На плиті каструля біла,

В ній водичка закипіла.

« Буль, буль, буль», - вода булькоче,

Що вона сказати хоче?

Мама мовить: «Бач яка!

Захотіла Бурячка?»

Я в окріп буряк поклала,

А вода плюскоте: «Мало!».

Додала тоді квасолю,

Цибулину й бараболю,

І морквину, й капустину,

Ложку солі, дрібку кмину.

Не забула й помідори.

( Останніми до «каструлі» стрибають Помідори)

От і борщик буде скоро.

(Ці слова разом вигукують всі учасники).

Перша група учнів.( по черзі). А ми знаємо, що українці дуже полюбляють каші – майже так само, як і борщ. Про це свідчить велика кількість прислів’їв, присвячених цій страві.

•          Борщ та каша – їжа наша.
•          Борщ з’їжмо, а за  кашу поцілуймося.
•          Хто не з’їсть борщу, той і каші їсти не буде.
•          Без каші обід – сирота.
•          Вівсяна каша сама себе хвалить, а гречану люди хвалять.
•          Казали – бо батьки наші, що до шкварок треба каші.
•          Гречана каша – то матір наша, а хлібець житній – батько наш рідний.

 Ведучий.

А хто знає, яка найулюбленіша каша українців?

Хтось із учнів. Гречана.

Ведучий. Так,існує народне прислів’я: гречана каша – то матір наша.

А нумо і ми з вами кашу варити!

Гра  «Дощик»

Обирають ведучого – «кашовара». Він з горщиком і дерев’яною ложкою стає в центрі, ходить по колу та « варить кашу», вимішує ложкою». Діти, взявшись за руки, ходять навколо нього і примовляють:

Іди , іди дощику,

Зварим тобі борщику

У новому горщику.

Тобі каша, а нам – борщ,

Щоб густіший ішов дощ.

Учні зупиняються, а «кашовар» із заплющеними очима вручає комусь горщик. Кому випаде, той стає «кашоваром».

Коли гра набридає, діти промовляють:

Дощику, дощику, перестань!

Ми поїдемо на баштан.

Після чого розбігаються, підстрибуючи на одній нозі.

Ведучий. Давайте пригадаємо календарні свята українців.

Друга група учнів( по черзі).

Перше свято року – Різдво Христове. На Святвечір – 6 січня готували кутю. Цю обрядову страву варили з пшениці на непочатій воді, приправляли розтертим маком, горіхами, медом, а запивали дуже смачним напоєм із сухих яблук, груш, слив, вишень – узваром.

Зимові свята закінчувалися Масляною, який тривав тиждень. Основними стравами були вареники з сиром та млинці.

А за Масляною йшов Великий піст. І страви були пісними – без сметани, масла, яєць, м’яса.

Після Великого посту – Великдень.

До Великодня по всій Україні пекли паски та фарбували яйця і розписували писанки.

На зміну весні завжди приходило літо,а з ним і літні свята -12 липня свято Петра і Павла. В цей день  пекли із сиру, яєць, борошна – сирники. На свято Маковія – 14 серпня, готували шулики та коржі з маком. Коли приходив Яблучний Спас – 19 серпня, - у церквах освячували яблука, фрукти й мед.

За літом і осінь настає. Починається Пилипівка – піст, який триває 40 днів. У цей час їдять квашені овочі і фрукти.

Ведучий. Я бачу, ви багато знаєте про українські традиції харчування. Зараз пропоную провести бліц – турнір і кілька цікавих конкурсів, аби перевірити ваші знання.

Бліц – турнір «Майстер – шеф»

•          Скільки страв має бути на столі на Святвечір? (12).
•          У якій народній казці Лисичка виявилася поганою господинею?( «Лисичка та Журавель»).
•          Що українці називають другим хлібом?(Картоплю).
•          Як називають хлібобулочний виріб, який печуть на Великдень?(Паска).

 

 

Конкурс «Полуничне варення»

На столі стоїть кілька креманок з різними видами варення. Треба за зовнішнім виглядом або за смаком ( із зав’язаними очима) знайти полуничне варення.

Конкурс «Розпізнай крупи»

На столі – миски з різними крупами: рисовою,гречаною, пшоняною, перловою, кукурудзяною, манною. Діти мають правильно назвати крупи.

Конкурс «Ліпимо варенички»

А тепер разом наліпимо вареничків. Виграє той,хто за час звучання музики наліпить їх найбільше і в кого  вони вийдуть найкращими.

( Діти під веселу музику ліплять вареники. Несуть їх варити, а потім пригощають гостей)

Ведучий. Ми  багато дізналися сьогодні про українські національні страви, повсякденні та святкові. І головний висновок: їжа має бути смачною, поживною та корисною. Українці дуже добре знають це. То учіться готувати і споживати на здоров’я наші національні страви.

 

 

Гра «Варимо борщ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гра  «Дощик»

 

 

Конкурс «Полуничне варення»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конкурс «Розпізнай крупи»

 

 

Конкурс «Ліпимо варенички»