Філворд на тему "Оболонка життя"

ФІЛВОРД «ОБОЛОНКА ЖИТТЯ»

Означення понять

ВОДА – найпоширеніший на Землі мінерал, що за звичайних умов перебуває у стані рідини, не має кольору та запаху. В природі існує в трьох агрегатних станах. З багатьма речовинами утворює розчини. Є важливим чинником неживої природи.

СТЕП – зональний природний комплекс, що характеризується переважанням трав’янистої рослинності. Степи характерні для помірного поясу, тому виражені сезони. Вологи більше, ніж у пустелі, але недостатньо для росту дерев. Вологи більше випаровується, ніж випадає. Багаті ґрунти, тому переважно розорані.

ГРИБИ – група організмів, які живляться переважно готовими органічними речовинами, більшість з яких здатна розмножуватися за допомогою спор.

ГРУНТ – це верхній родючий шар поверхні, що сформувався внаслідок взаємодії гірських порід, клімату, рельєфу, організмів протягом тривалого часу. Ґрунти утворюють ґрунтову оболонку – особливу природну «плівку», що регулює взаємодію біосфери, гідросфери й атмосфери Землі. Грунт – середовище проживання більшості живих істот.

ГУМУС – сукупність органічних речовин, що утворюються в ґрунті внаслідок розкладання залишків організмів. Це найважливіша складова ґрунту.

ТАЙГА – зональний природний комплекс хвойних лісів помірного поясу Північної півкулі. В Північній Америці цю природну зону називають «бореальними лісами», в той час як російська назва «тайга» більше прижилася щодо європейських та азіатських хвойних лісів.

ТЕПЛО – важливий чинник поширення організмів на Землі. На полюсах планети, де тепла мало і панують низькі температури, живих істот майже немає. З наближенням до екватора температура підвищується і кількість живих істот зростає.

САВАНА – зональний природний комплекс, що характеризується зміною вологого і сухого сезонів за високих температур. Переважає трав’яниста рослинність й велика кількість травоїдних тварин і хижаків.

СВІТЛО – чинник неживої природи. Воно потрібне для утворення зеленими рослинами органічних речовин. Багатьом тваринам і людині світло допомагає краще орієнтуватися в середовищі життя, зокрема розрізняти предмети.

ТУНДРА – зональний природний комплекс, безлісний, з мохово-лишайниковим і розрідженим чагарниковим покривом. Характерне надмірне зволоження, дуже холодні зими і коротке тепле літо. Господар тундри – полярний олень.

ПОВІТРЯ – джерело кисню і вуглекислого газу, чинник неживої природи.

ПУСТЕЛЯ – зональний природний комплекс, бідність життя якого обумовлена високими температурами вдень і низькими вночі за дуже малої кількості опадів.

РОСЛИНИ – сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) земної кулі або її регіонів. Завдяки здатності до фотосинтезу, утворюють органічні речовини, які є їжею для представників інших царств, виділяють в атмосферу кисень, очищують воду, повітря від шкідливих речовин, захищають ґрунт від руйнування.

ТВАРИНИ – сукупність усіх особин тварин різних видів, які постійно або тимчасово проживають у межах будь-якої території чи акваторії. Тварини живляться рослинами або іншими тваринами, самостійно пересуваються суходолом, у воді та в повітрі, сприяють поширенню рослин, бактерій, грибів, переносять органічні речовини з одного місця на інше.

БІОСФЕРА – (з грецької «біос» - життя, «сфера» - куля) – це область поширення життя на Землі, яка охоплює частину атмосфери, гідросферу й верхню частину літосфери. Верхньою межею біосфери є нижня межа озонового шару атмосфери. Нижня межа біосфери у літосфері: 2-3 км у земній корі та 1-2 км нижче від дна океана.

ДОКУЧАЄВ, Василь – видатний український учений, професор, фундатор ґрунтознавства. Упродовж тривалого часу очолював експедицію, яка вивчала ґрунти, рослинність та геологічну будову Полтавщини, склав карту ґрунтів  цього регіону та першу карту ґрунтів світу (Північної півкулі), яка була представлена на Всесвітній виставці в м. Парижі 1900 року.

КОЛООБІГ (речовин і енергії) – багаторазова участь речовин і енергії в процесах, які протікають в географічній оболонці планети.

ЧОРНОЗЕМ – багатий темнозабарвлений гумусом ґрунт, із зернистою чи грудкуватою структурою, що сформувалися під багаторічною трав’янистою рослинністю.

РОДЮЧІСТЬ – здатність ґрунту забезпечувати рослини елементами мінерального живлення та водою. Найбільшою родючістю вирізняються чорноземи.

ЦІЛІСНІСТЬ – найважливіша географічна закономірність, заснована на тісному взаємозв’язку і взаємозалежності компонентів географічної оболонки. Зміна одного компонента неминуче приводить до зміни інших і географічної оболонки зокрема.

ВЕРНАДСЬКИЙ, Володимир – видатний український учений, основоположник учення про біосферу. Довів, що біосфера – єдина і суцільна оболонка, яка зв’язана кругообігом речовин і енергії.

РИТМІЧНІСТЬ – періодична повторюваність певних процесів у часі й просторі, що спостерігається в усіх оболонках Землі. Приклади: зміна дня і  ночі, пір року, періодичне нагрівання і охолодження гірських порід, зміна напрямків бризів, мусонів, припливи і відпливи, листопад у дерев і чагарників, розкривання і закривання квіток, зміна хутряного покрову у тварин і т.д.

ГРУНТОЗНАВСТВО – наука, що вивчає ґрунти, їхнє походження, розвиток, склад, властивості, закономірності поширення, формування, родючість, їхнє раціональне використання.

МІКРООРГАНІЗМИ – мікроскопічні організми, занадто маленькі, щоб їх можна було побачити неозброєним оком. Їх вивченням займається мікробіологія. Мікроорганізми можуть бути бактеріями, археями, грибами або деякими іншими еукаріотами, але не вірусами чи пріонами.

«ОБОЛОНКА ЖИТТЯ»

ВОДА   СТЕП   ГРИБИ   ГРУНТ

ГУМУС   ТАЙГА  ТЕПЛО    САВАНА

СВІТЛО  ТУНДРА  ПОВІТРЯ    ПУСТЕЛЯ

РОСЛИНИ  ТВАРИНИ  БІОСФЕРА   ДОКУЧАЄВ

КОЛООБІГ  ЧОРНОЗЕМ  РОДЮЧІСТЬ   ЦІЛІСНІСТЬ

ВЕРНАДСЬКИЙ  РИТМІЧНІСТЬ         ГРУНТОЗНАВСТВО

МІКРООРГАНІЗМИ