Фізична готовність дітей до навчання в школі

Фізична готовність дітей до навчання в школі

Процес переходу дитини з дитячого садка в школу є досить складним етапом в його житті, часто вимагає навантаження всіх фізіологічних систем організму, емоційно – вольової  сфери. Для того, щоб цей період був якомога хворобливим для дитини (легка адаптація), її потрібно готувати  до вступу в школу заздалегідь. Важливо, щоб до цього часу дитина володіла не тільки певною кількістю знань і навичок, але і хорошим фізичним і психічним здоров'ям, була розроблена за віком за всіма показниками.                                                                                                                                      Прийом дитини до школи асоціюється з процесом адаптації, тому що це серйозний крок у житті дитини, можна сказати поворотний момент. У дитини в цей період відбувається зміна провідної діяльності, з розповіді та рольових ігор він переходить до навчальної. Від того, як складеться початкове навчання в школі, залежить його майбутнє ставлення до школи, сімейних відносин і благополуччя в дорослому віці. Якщо учень не навчається добре, це негативно позначається на відносинах з однолітками або родиною.                                                                                                                   Багато батьків вважають, що готовність до школи лежить тільки в розумовій готовності, тому вони присвячують максимальний час розвитку пам'яті, уваги і мислення дитини. Далеко не всі приділяють формування необхідних якостей для шкільної освіти. Але для успіху дитини в школі, важливо не тільки його психічна, але і фізична готовність.
Фізична готовність дитини до школи – це рівень розвитку всіх систем організму, в якому щоденні тренувальні навантаження не завдають шкоди дитині, не викликають у нього надмірного стресу і перевтоми. Можна назвати це "резервом сили тіла", адаптивним ресурсом, який дозволяє дитині почувати себе добре навіть при значному збільшенні навантажень.                                                                                                                                                    Зміна способу життя, порушення старих звичок, збільшення розумових навантажень, встановлення нових стосунків з учителем і однолітками – фактори значного стресу нервової системи та інших функціональних систем організму дитини, що впливає на здоров'я дитини в цілому. Це не випадково, що багато дітей мають підвищений рівень захворюваності в перший рік навчання. Деякі діти не адаптуються до шкільного режиму навіть протягом усього року, що свідчить про відсутність уваги до їх фізичного стану в дошкільний період життя.                                                                                                                             Тому, якщо цілеспрямовано не проводити роботу щодо формування фізичної готовності дітей навчатися в школі, це призведе лише до подальшого погіршення стану здоров'я дітей, зниження їх функціональної здатності і, як наслідок, до загострення проблеми "шкільної зрілості".                                                                                                                                 Фізична готовність традиційно контролюється фахівцями охорони здоров'я. Саме відстежується,  а не формується. Тому дослідники цієї проблеми акцентують увагу на тому, що відповідальність за формування або не формування фізичної готовності до школи лежить на батьків кожного дошкільника і вчителів дошкільних закладів.                                                                                                               До моменту вступу дитини в школу, має бути розвинута здатність переносити статичні навантаження, сформульована можливість самостійно  і творчо використовувати накопичений  арсенал рухливих якостей.  Рухова діяльність повинна стати природною потребою практично для кожної дитини, незалежно від рівня її індивідуальної рухової активності. У дитини необхідно щоб була сформована зацікавленість до занять фізичними вправами, бажання брати участь в рухливих іграх, бути активними на уроках.                                                                                                                        Основою фізичної готовності дітей до школи – є високий рівень фізичної підготовленості. У зв'язку з цим були проаналізовані результати тестування розвитку фізичних якостей старших дошкільнят: «човниковий» біг (6 х 5 м), підйом тулуба в сід з положення лежачи  (за 30 с), стрибок у довжину з місця.                                                                                                                                                                     Дослідження проводилося в 2019-2020 н.р. У ньому взяли участь двадцять четверо дошкільнят. Результати були розділені нами на 3 рівні: високий (13-15 очок), достатній(9-12 балів) і середній (6-8 очок).                                                                                                                                                                            Аналіз результатів показав наступне. Жоден з опитаних дітей  не показав низький рівень фізичного розвитку. Це свідчить про те, що викладачі дошкільного закладу звертають увагу на фізичний розвиток дитини, перевіряють збільшення фізичних якостей під час навчання в дошкільному закладі. 25% дітей показали високий рівень. Ці діти, більше за інших, відвідують дошкільні установи. Середній рівень, відповідно, був записаний у 75% дітей.                                                                         На жаль, сьогодні існує різне ставлення до фізичної і інтелектуальної готовності до школи серед учителів, першокласників і батьків. Батьки орієнтуються в першу чергу на вимогах школи для випускника з дошкільного закладу. І якщо при вступу до школи фізична готовність ніяк не оцінюється, а стан здоров'я не береться до уваги, то на дошкільному етапі не тільки для вихователів, а й для батьків, ці аспекти відходять на другий план.