Картотека літніх рухливих ігор

КАРТОТЕКА ЛІТНІХ ІГОР

гра "СТОНІЖКИ"

Кількість гравців:  десять і більше (парна кількість).

Матеріали: крейда.

Місце гри: ігровий майданчик, парк.

• На землі намалюйте крейдою дві паралельні лінії завдовжки 5—8 м (залежно від віку гравців).
• Гравці поділяються на дві команди, вишиковуються один за одним перед лініями, узявши переднього гравця за пасок. Таким чином утворюється ланцюжок — «стоніжка».
• Команди сідають навприсядки і за командою ведучого починають рухатись уздовж ліній. Перемагає «стоніжка», яка першою пробіжить уздовж своєї лінії.

  Якщо під час руху хтось із гравців упаде, команда зупиняється і чекає, поки він підведеться, а потім знову продовжує рух.

"КУРОЧКИ ТА ГОРОШИНКИ"

Кількість гравців:   дванадцять і більше.

Матеріали: не потрібні.

Місце гри: пляж, ігровий майданчик, парк.

• Із числа гравців обирають 2 «курочки» та 4—6 «горошинки». Усі інші гравці утворюють коло — «клітку».
• «Горошинки» заходять у «клітку», назовні лишаються «курочки».
• За сигналом ведучого «клітка» рухається по колу праворуч або ліворуч, а «курочки» ходять навколо неї, змахують крильцями та квокчуть.
• За командою ведучого «Стій!» гравці зупиняються і піднімають руки, відкривши «клітку».
• «Курочки» забігають у коло і намагаються наздогнати «горошинок». Упійману «горошинку» «курочка» виводить з кола. Гра продовжується знову, як тільки буде упіймана одна «горошинка». Після закінчення гри відзначаються найспритніші «курочка» та «горошинка».

"КВІТНИК"

Кількість гравців: п'ятеро і більше.

Матеріали:  м'яч.

Місце гри: ігровий майданчик, парк.

• Ведучий присвоює гравцям імена квітів.
• Гравці стають у коло, ведучий заходить всередину і розпочинає потім таку розповідь: «Я був у саду, багато бачив квітів, от тільки Троянди там не було». «Ні,— має відповісти йому гравець з іменем Троянда,— Троянда там була». Ведучий кидає цьому гравцю м'яч.
• Троянда ловить м'яч та каже: «А от Півонії там не було...». Тут має озватися Півонія: «Півонія там була, а от Ромашки там не було...».
• І так далі.

Гравець, який не встиг вчасно відгукнутися й упіймати м'яч, залишає гру.

"КАРЛИКИ ТА ВЕЛЕТНІ"

Кількість гравців:  десять і більше.

Матеріали: не потрібні.

Місце гри: ігровий майданчик.

• Усі гравці стають у коло. Ведучий заходить усередину, пояснює правила гри.
• Якщо ведучий промовить «карлики» — гравці мають сісти навпочіпки, якщо скаже «велетні» — усі мають підвестися і підняти руки. Той, хто помилився, вибуває з гри.
• Під час гри ведучий може збивати гравців з пантелику, подаючи неправильні команди, наприклад: «Кози!», «Вода!», «Кролі!».

Перемагає гравець, який жодного разу не помилився.

"Я ЗНАЮ БАГАТО ІМЕН"

Кількість гравців: троє і більше.

Матеріали:   довга скакалка.

Місце гри: ігровий майданчик.

• Двоє гравців беруть скакалку і починають її крутити.
• Третій гравець перестрибуючи через скакалку, каже «Я знаю три дівочих імені: Оля, Таня, Катруся!». (Можна розпочати гру і з хлопчачих імен.)
• Потім через скакалку стрибає наступний гравець. Але він має назвати вже чотири імені. Гра триває, поки хтось із гравців не назве заздалегідь обумовлену кількість імен (наприклад, десять). Перемагає найспритніший і найкмітливіший гравець. Гравці мають називати підряд або лише дівочі, або лише хлоп'ячі імена. Плутати не можна.

"КОШИК ІЗ ФРУКТАМИ"

Кількість гравців:  десять, п'ятнадцять.

Матеріали:  не потрібні.

Місце гри: ігровий майданчик, парк.

• Кожен гравець обирає для себе назву фрукта або ягоди. Потім гравці стають у коло.
• Ведучий обходить коло, дізнаючись, який плід обрав для себе кожен гравець. Після цього він заходить у коло і розпочинає гру такими словами: «Якось я був у садку і побачив там дерева з чудовими грушами та яблуками».
• Поки ведучий промовляє це речення, «яблуко» та «груша» міняються місцями. А ведучий, помітивши це, намагається зайняти одне із місць у колі, що звільнилися.
• Якщо в розповіді ведучого трапляються слова «кошик із фруктами» або «кошик з ягодами», то усі гравці, що обрали для себе ці плоди, мають помінятися місцями.
• Якщо ведучому вдасться зайняти будь-чиє місце в колі, то гру продовжує гравець, який забарився.

"ДЕ ЗАХОВАЛАСЯ МОНЕТКА?"

Кількість гравців: від двох до шести.

Матеріали: по одній монетці (камінцю, мушлі або іншій дрібній речі) та по п'ять фішок для кожного гравця.

Місце гри: пісочниця, піщаний пляж.

• Кожен гравець нагрібає з піску п'ять невеликих горбочків. Усі гравці відвертаються, ведучий ховає в одному з горбків монету.
• Перший гравець віддає фішку і обирає горбочок, де, як він вважає, має знаходитись монета. Якщо він знаходить монету, то гра починається спочатку.
• Якщо гравець не знаходить монету, то віддає ще одну фішку за право продовжити пошук під іншим горбочком.
• Гра триває до тих пір, поки не знайдеться монета або у гравців не залишиться жодної фішки.

  Можна дещо змінити правила гри: нагребти горбочків за кількістю гравців. У такому випадку гравець, який відшукає монету, забирає фішки тих, чиї спроби виявились марними.

«Вперед, назад, на місці!»

    У цій грі малята повинні уважно слухати і точно виконувати те, що їм говорить вихователь. Вона розвиває координацію рухів, загальну моторику, увагу, відчуття рівноваги, мовлення. Гра дуже корисна для гіперактивних дітей, тому її можна проводити як у просторій групі, так і на свіжому повітрі.

Опис гри

• Поясніть дітям команди: почувши слово «вперед!», діти повинні стрибати на двох ногах уперед, «назад!» — на двох ногах назад. Таким же чином домовтеся і про інші команди, які означатимуть стрибки на місці, убік, на одній нозі, стрибки «жабкою» тощо.
• Потренуйтесь у виконанні кожної команди, не забувайте, що маленькі діти не можуть одночасно тримати в пам'яті багато команд, тому починайте гру з двох команд і поступово, коли діти опанують ці команди, запроваджуйте нові.
• Гучно й чітко вимовляйте команди і стежте, щоб діти правильно їх виконували.
• Пробуйте змінювати рухи все швидше й швидше, доки всі рухи не перетворяться на безладний веселий танок.
• Розпочніть гру заново, додавши нових команд.

   Можна застосовувати різні способи ходьби: великими кроками і дрібними, боком або задкуючи, підстрибуючи або не відриваючи ніг від землі, змінювати темп ходьби.

   Якщо хтось із малюків не встигає або плутається, уповільніть темп гри або на якийсь час припиніть її. 

   Дітям дуже подобається імітувати рухи різних тварин. Наслідуючи тварин, діти не лишеознайомлюються з навколишнім світом, але і вчаться управляти своїм тілом, руками, ногами, головою, виконувати рухи за заздалегідь розказаними правилами.

«Зоопарк»

   Ця гра спрямована на розвиток уяви, акторської майстерності дитини, уміння виражати власні емоції. Крім того, розвивається загальна моторика. Гра сприяє набуттю дитиною необхідних навичок спілкування.

    Для гри вам знадобляться книги з картинками про тварин, які пересуваються по-особливому (наприклад, качка, жаба, краб, кенгуру, слон, кролик, морський котик, гусениця та інші).

 Опис гри

• Візьміть книги про тварин з картинками, читаючи про тварину, показуйте дітям картинки, розповідайте, як пересувається тварина.
• Опишіть і, якщо необхідно, покажіть, як ходить качка, повзе краб, гусениця або змія, стрибає кенгуру, кролик, тупає слон.
• Нехай діти намагаються зобразити рухи тих тварин, про яких ви їм читаєте.
• Коли діти навчилися зображувати рухи тварин, їм можна запропонувати картинки з намальованими тваринами, і вони по черзі їх зображатимуть, а інші діти — відгадуватимуть, хто ж до них прийшов у гості.

«Танок з шарфами»

    Для покращення настрою дітям можна запропонувати потанцювати з шарфами.

   Гра спрямована на розвиток координації рухів, загальної моторики орієнтації в просторі. Крім того, вона сприяє встановленню позитивного емоційного фону в групі, розвиткові у дітей, фантазії та уяви. Особливо корисною ця гра буде для дітей, які важко встановлюють контакти.

   Для гри вам знадобляться шарфи з легкої тканини (по два шарфи для кожної дитини), прив'язані до довгих паличок (можна узяти олівці або  китайські палички для їжі). Бажано, щоб шарфи були яскравими і не дуже довгими, для того щоб діти під час гри не заплутались у них і не впали.

 Опис гри

• Прив'яжіть один кінець кожного шарфа до палички. Дайте дітям по одній паличці із прив'язаним на кінці шарфом у кожну руку. Запропонуйте спробувати помахати ними довкола себе. Увімкніть музику, під яку діти зможуть танцювати. Діти починають рухатися під музику, розмахуючи при цьому шарфами, які красиво звиваються і тріпочуть у повітрі. Можна вигадати танок з шарфами під улюблену музику дітей.

• Під час гри вихователю потрібно стежити за тим, щоб діти не заплутувалися в шарфах, учити їх керувати рухами власного тіла.