Рослина – живий організм.
Фотосинтез |
Фотоси́нтез (від грец. Φωτοсвітло та грец. σύνθεσις — синтез, сукупність) — процес синтезу органічних сполук з вуглекислого газу та води з використанням енергії світла й заучастю, фотосинтетичних пігментів (хлорофіл у рослин, бактеріофіл і бактеріородопсин у бактерій). Фотосинтез — єдиний процес у біосфері, який призводить до засвоєння енергії Сонця і забезпечує існування як рослин, так і всіх гетеротрофних організмів. |
|
Повітряне живлення – це процес поглинання та засвоєння з повітря вуглекислого газу, який є вихідним продуктом для фотосинтезу. СO2 є джерелом Карбону для синтезу рослинами власних органічних сполук. Крім того, листок забезпечує поглинання світлової енергії для фотосинтезу.
|
Дихання (у рослин)
|
Річ у тім, що в живих клітинах рослин процес дихання відбувається цілодобово, хоча на світлі швидкість утворення кисню в результаті фотосинтезу зазвичай перевищує швидкість його поглинання. Так само як і у тварин, клітинне дихання рослин протікає в спеціальних клітинних мітохондріях. |
Випаровування води рослинами (транспірація) |
Транспірáція (від лат. trans — через, spiro — дихання) — процес випаровування води з поверхні рослин, що відбувається через продихи та кутикулу. Основним органом транспірації є листок. Інтенсивність транспірації залежить від температури, вологості повітря, швидкості вітру, світла, концентрації вуглекислого газу. |
Орган
|
Орган – це частина організму, яка має певну будову, форму, та виконує притаманну йому функцію. |
Вегетативні органи
|
Вегетати́вні о́ргани — частини тіла вищих рослин, які виконують основні функції живлення та обміну речовин із зовнішнім середовищем. Не беруть безпосередньої участі в спороутворенні та статевому розмноженні, але можуть виконувати функцію вегетативного розмноження. До вегетативних органів відносять корінь, стебло, листок і бруньку. |
Генеративні органи
|
Генеративні (лат. organa generativa) чи репродуктивні (лат. o. reproductiva) органи — органи, за допомогою яких відбувається розмноження рослин. До генеративних органів рослин належать насінина, квітка та плід. |
|
Автотроф - це організм, який може виробляти власну їжу, використовуючи неорганічні речовини. На відміну від них, гетеротрофи - це організми, які не можуть виробляти власні поживні речовини і потребують споживання інших організмів, щоб жити. Автотрофи є важливими частинами екосистеми, відомими як виробники, і вони часто є джерелом їжі для гетеротрофів. |
Голонасінні
|
Голонасінні рослини — це наземні, зазвичай вічнозелені дерева і чагарники (іноді і ліани). |
Клітина
|
Кліти́на (лат. cellula — комірка) — структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власний метаболізм та здатність до самовідтворення. Від середовища, яке її оточує, клітина відмежована плазматичною мембраною (плазмалемою). Розрізняють два типи клітин: прокаріотичні, що не мають сформованого ядра, характерні для бактерій та архей, та еукаріотичні, в яких наявне ядро, властиві усім іншим клітинним формам життя, зокрема рослинам, грибам та тваринам. Всі організми поділяються на одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні. |
Запилення
|
Запилення – це процес перенесення пилкових зерен до частин рослини, у яких розміщені насінні зачатки з яйцеклітинами. У квіткових рослин запилення – це перенесення пилку з пиляка тичинок на приймочку маточки, у голонасінних пилок потрапляє безпосередньо на насінний зачаток. Відбувається запилення під час цвітіння квіткових рослин, а в голонасінних – під час формування шишок. У квіткових рослин розрізняють два способи запилення: самозапилення і перехресне запилення.
|
|
Видозміни кореня — це явище зміни будови кореня, що забезпечує пристосування рослини до умов існування, виконання певної специфічної функції. Видозміни коренів, в першу чергу, пов’язані з виконанням рослиною особливих функцій, в зв’язку, з чим значно змінюється їх будова. |
|
Екосистема - це сукупність живих організмів, що обмінюються безупинно енергією, речовиною й інформацією один з одним і з навколишнім середовищем. |
Видозміни пагонів
|
Видозміни пагонів — це видозміни частин стебла — пристосування, які допомагають рослинам вижити і пристосуватися до несприятливих обставин.
|
|
Листок — це зовнішній орган рослини, бічна частина пагона. Листки бувають різних розмірів та форм. У рослин вони найчастіше пластинчасті. Розміри листків сягають від 2 міліметрів (у ряски) до 10 метрів (у пальм). У листках міститься речовина — хлорофіл. Вона й забарвлює листки у зелений колір. Більшість листків складається з чотирьох частин: основи листка, прилистків, черешка та листкової пластинки.
|