Фольклорне свято "Не обміліє творчості криниця"

Про матеріал

Свято, побудоване на народознавчій основі, сприяє зародженню у молодого покоління почуття патріотизму, формує його національну свідомість, прищеплює любов до рідної землі та свого роду, розкриває багатство рідної мови та красу української пісні, виховує повагу до рідних, близьких, старших.

Перегляд файлу

Фольклорне свято

Мета: ознайомити учнів із традиціями, звичаями, побутом українського народу; розкрити багатство рідної мови та красу української пісні; розвивати творчі здібності школярів; плекати любов до рідного слова; виховувати повагу до рідних, близьких, старших; виховувати почуття гордості та патріотизму.

Лунає пісня «Україна» у виконанні хору ветеранів праці «Єднання» м. Павлограда Дніпропетровської області

C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\IMG_1699.jpg

Ведуча 1. Україна... Золота, чарівна сторона. Земля, рястом  уквітчана, зеленню закосичена. Це історія українського народу, що віками боровся за свою волю, щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ українська народна пісня.

Ведуча 2. Українська пісня... Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє дитинство, свою юність, красиву і ніжну. Який митець не був натхненний її мелодіями! Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх.

 

Ведуча 1. Колискова пісня! Скільки їх створив народний геній! Лагідний материн наспів засіває дитячу душу любов ю до людей, до природи, до усього живого. Під спів неньчиної пісні виростають поети і композитори, хлібороби та захисники рідної землі, філософи і політики, просто люди. Якби не мамина пісня, сказав якось один древній історик, яким убогим було б наше життя. Вслухайтеся в поетичні образи колискової, уявляючи в колисці немовлятко, котре покліпує оченятами, світлими і довірливими, на які під мелодію пісні напливає, мов вечірній туман, дрімота.

Лунає пісня «Колискова»

Ведуча 2. «Немає в світі цвіту  цвітнішого, як маківочка, немає роду ріднішого, як матіночка», «Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько», - так влучно, стисло та емоційно стверджують народні приказки

та прислів’я. Вони – невичерпна скарбниця мудрості й духовної краси нашого народу, колосальна енциклопедія народного життя, складова частина культури України. «Кожна травичка на своєму корені росте», а для нас, українців, цим корінням є звичаї, традиції,  обряди та народна творчість.

Ведуча 1. Життя наших предків було нелегким і водночас романтичним. Багато випало на їх долю роботи  – тяжкої, одноманітної. Але сірі будні скрашувалися святами, що неодмінно приносили пісні, розваги, жарти, танці, ігри. Ось погляньте, як грає молодь , влаштувавши осінні посиденьки на колоді.

Гра «Просо»

Верховоди запрошують усіх до гри «Просо». Вибирають хазяїна, який стає збоку. Усі, взявшись за руки, утворюють ряд. Хазяїн з палицею підходить до крайньої дівчини у ряду і говорить:

- Дівко,дівко, наймись до мене просо жати!

 - А яке воно?

 - Отаке!(верховода показує вище голови)

 - Не дістану!

 - А отаке?(показує нижче колін)

 - Не нагнуся!

 - А заміж хочеш?

 - Хоч зараз!

З цими словами вона кидає руки своєї сусідки і біжить попід піднятими руками всього ряду до кінця. Хазяїн переслідує її, доки не наздожене.

Потім інший стає хазяїном.

Ведуча 2. Найулюбленіші свята українців – Різдво і Новий рік. Їх зустрічали урочисто, схвильовано, очікуючи найкращого, світлого. Звідусіль лунали

колядки, щедрівки.

                            Пісня «Добрий вечір тобі»

Традиційним стало новорічне гадання, зокрема дівчат про одруження. Способів гадання було безліч. Давайте заглянемо ось у цю хату, де молодь зібралася на вечорниці.

 

                                   Вибігають дівчата.

Дівчина 1. Дівчата, а давайте погадаємо!

 Дівчина 2. Давайте, давайте! Дівчата, несіть речі для гадання.

Дівчина 3. (дістає намисто) О! Я буду багата. Куплю одежі, хустку, чоботи, кожушка.

Дівчина 2. Гляди! А то ще купиш кота у мішку! Ану я! (витягає перстень). Не в багатстві щастя, а в любові й злагоді.

Дівчина 4.(витягає олівець). Тьху ! Дівчата, доля мені писаря посилає.

Дівчина 1.Так грамотний же! (витягає хустку). Ой, а мені хустка дісталася.

Дівчина 2. О! Яка ж ти щаслива!..Ой, дівчата, а що там грюкнуло?

Приводять хлопця.

Дівчина 1. Ви бачите, хотів нам двері зав’язати, щоб ми вийти не змогли!

Дівчина 2. А, так це ти хотів нам шкоди наробити?!

Дівчина 3. Давайте покараємо його!

Дівчина 4. А як, як? Що ж йому придумати?

Дівчина 1. Давайте вкинемо його у воду!(приносить відро з водою)

Хлопець. Дівчаточки, змилуйтеся! Я ж тільки пожартувати хотів. Та я й десятому закажу, тільки відпустіть!

Дівчина 2. От, як відгадаєш наші загадки, тоді й відпустимо, а як ні...

Всі. Вкинемо у воду! Так і знай!

Хлопець. Здаюсь, загадуйте!

Дівчина 1. Що на світі найсильніше?

Хлопець. Вода.

Дівчина 3. А скільки в небі зірок?

Хлопець. Як у морі піску.

Дівчина 4. А скільки ж у морі піску?

Хлопець. Як на Землі трави.

Дівчина 1. А скільки ж на Землі трави?

Хлопець. Як проміння у Сонця.

Дівчина 2. А скільки проміння у Сонця?

Хлопець. Як думок у людини.

Дівчина 3. А спробуй-но мою відгадати: Летіло золото, а стало болото. Ну, відгадуй, відгадуй!

Хлопець. (падає на коліна) Здаюсь! Дівчатоньки, голубоньки, відпустіть! А я вам хлопців приведу.

Дівчина 1. А правда, приведеш?

Хлопець. Чесне слово, приведу. А хоч забожусь. Тільки відпустіть!

Дівчина 2. Дивись, не підводь.

Хлопець 1. Добрий вечір, вам, будьте здорові!

Дівчина 2. Спасибі, будьте й ви здорові!

Хлопець 2. Ага, ага. Будьте здорові, як корови.

Дівчина 1. Що? Що? Здрастуйте і ви, коли кращі не прийшли.

Хлопець 4. Ой ти ж, чорнобрива, як кропива.

Дівчина 3. Проходьте вже та сідайте, однак у ваших словах стільки правди, як у решеті води. Ось тихіше , хлопці та дівчата , послухайте, як співають на вечорницях.

                     (Запрошені гості співають)

Ведуча 1. Минали зимові морози, починала пробуджуватися земля, і линули в повітрі  веселі співи «Ой весна, весна». Наближалися  Великодні свята, і люд потягнувся на ярмарок, за обновками.

Ведуча 2.Чи знаєте ви, що таке ярмарок? От зараз ми туди й поїдемо. А як раніше їздили на ярмарок? Так, кіньми. А ще? Волами. Ще? А ще пішки… А то можна до когось попроситись, аби підвезли.

 

                                Пісня «На ярмарок»

 

Ведуча 1. От приїхали ми, врешті ,на ярмарок. І чого  тільки немає на тім ярмарку!  Захряс майдан торбами, возами, кіньми, коровами, горшками, мисками, лантухами, хустками, сорочками, яйцям, м’ясом, ковбасою, людьми, дітьми, сліпцями.. І кого тут тільки не побачиш! І не протовпишся: той купує, той торгує, той божиться, той прицінюється…

На ярмарку можна і себе показати, і на когось оком накинути.

 Сцена ( продавець і дівчина)

-Почім ця тканина?

-Дуже дешево – поцілунок за метр.

- Я беру три метри. Ось адреса. Приходьте, і моя бабуся з вами розрахується. Тканина – для неї.

 

Сцена (жінка і продавець)

-Хотіла купити борошна, кілограмів із десять. Та боюсь, що не донесу.

- Беріть, жіночко, десять. Я так зважу, що донесете й не втомитесь.

 

А гомін який стоїть!Такого ніде не почуєш, тільки на ярмарку. Музики грають! Діти, погубивши матерів, пищать. Собаки скавучать . Жіноцтво щебече, усі разом розказують, і ні одна не слуха.

C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\IMG_1690.jpg

Сцена «Сварка баби Палажки і баби  Параски»

                   Сцена (жінка з чоловіком)

Жінка.  Чоловіка продаю, бо нема в сім’ї ладу!

Пісня «Ой там на товчку , на базарі»

 Ведуча 2. А який же базар без циган! Ось вона, молода, красива, але будьте обережні – задурить голову і поминай як звали.

Циганка ,козак

Циганка. Позолоти ручку, всю правду скажу.

Козак. Невже .чорноока, розкажеш?(дає 5 коп.)

Циганка. І щасливий, і вродливий; чорнява молодиця за тобою впадає. Заплющ очі, я тобі пошепчу, щоб грошики до тебе прилипли!

(козак заплющує очі, циганка витягає гаманець і тікає).

Козак. От, відьма! Таки прилипли мої грошики, тільки до її кишені.

Ведуча 1. Ви погляньте, як розвеселився народ, які усмішки на обличчях, притоптують ногами, розмахують руками. Все крутиться, все танцює. Закаблуками, закаблуками. Он парубоцтво ріже гопака.

                                        Танцюють.

 

C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\IMG_1694.jpg

 

Хлопець. По дорозі жук, жук, по дорозі чорний,

Подивись на мене, дівко,

Який я моторний.

 

Який я моторний і у кого вдався.

Хіба ж даси кому грошей, щоб поженихався.

 

Дівчина 1. Полюбила гультяя, така доля моя,

Я ж думала кучерявий,

В нього чуба нема.

Дівчина 2. Я нікого не любила, тільки Петра та Данила,

Грицька, Стецька та Степена,

Вийду заміж за івана.

Хлопець і дівчина.

Ой чук-чук , поберемся, будем панувати

Ти будеш свиней пасти, а я заганяти.

Ведуча 1. День добігає кінця, і повертається люд додому. Залунала степами, долинами, ярами  задушевна українська пісня.

Хор «Єднання» виконує пісню

І тільки-но затихають останні акорди однієї, в той же час простір наповнюється  звуками іншої.

Ведуча 2. Дорогі гості! Щиро вдячні,що ви завітали на наше фольклорне свято, наповнили його поезією рідної мови, і хочеться ще раз згадати слова Великого Кобзаря:

Наша дума, наша пісня

Не вмре , не загине.

От де, люде, наша слава,

Слава України.

docx
Додано
13 січня 2018
Переглядів
320
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку