Форма проведення: літературне шоу « Зоряно-біблійний світ» Тема: Зоряно-біблійний світ Богдана-Ігоря Антонича. Поезії «Зелена Євангелія», «Дороги», «Різдво». Міфологічність оУрок

Конспект відкритого уроку в 11 класі

з української літератури

 

 

                            Ткаченко Н.В.., вчитель української мови та

       літератури Новогродівської ЗОШ І-ІІІст. №10                       

                                                                                   імені Тараса Шевченка    

Форма проведення:  літературне шоу « Зоряно-біблійний світ»

 

Тема: Зоряно-біблійний світ Богдана-Ігоря Антонича. Поезії «Зелена Євангелія», «Дороги», «Різдво». Міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів

 

Мета:  ознайомити учнів з біографічними відомостями про поета; проаналізувати вірші Богдана-Ігоря Антонича з ме­тою вивчення особливостей творчої манери поета; розвивати образне мислення учнів; самостійність, творчі здібності та пізнавальні інтереси, збагачувати словниковий запас; виховувати у дітей чуттєве ставлення до природи, повагу до народних символів рідної землі, почуття прекрасного, відповідальність, сприяти вихо­ванню високих моральних почуттів; підтримувати дружні відносини між однокласниками.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

 

Обладнання: книги Б.-І. Антонича, їх макети, літературна газета, мультимедійний проектор, презентації, відео, аудіо матеріали за вказаною темою, роздаткові матеріали ( презентаційні листи, виписані тези на задану тему, витинанки у формі сніжинок), «Дерево передбачень», ілюстрації.

 

Перебіг уроку

 

І. Організація класу до уроку ( 1 хв)

Фронтальна робота

 

Слайд №1

 

Ведуча:

 

Добрий день. Зима вже встигла

Розпушити свої крила.

Та на цьому шоу сміло

Ми її розтопим кригу.

До краси, тепла й надії

Ми збираємося, друзі,

Тож почнемо своє діло, -

Сонце вже в ранковім прузі.

Що б там не були задачі,

Я бажаю вам удачі.

 

Оголошення теми  і мети уроку.

 

 Вчитель:

• Я пропоную всім присутнім : вам ,мої учні, і вам, шановні гості завітати на наше літературне шоу Зоряно-біблійний світ Богдана-Ігоря Антонича. Поезії «Зелена Євангелія», «Дороги», «Різдво». Міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів.
•  

ІІ. Мотивація  навчальної діяльності

 

Вчитель:

 

                           Слайд №2

 

- Сьогоднішній урок я хочу розпочати з вислову відомого філософа Конфуція: « Від того настрою, з яким ви вступаєте в день, або в якусь справу, залежать ваші успіхи, а, можливо,  і невдачі». Я бажаю вам розпочати урок з гарним настроєм і отримати від нього задоволення та гарні результати. А після закінчення уроку ви зможете презентувати свої знання мені, як учителю, для виставлення вам оцінок за урок.

Хочу, щоб ви привітали ведучу нашого літературного шоу , ученицю 11-А класу, Гордієнко Світлану!

 

IIІ. Оголошення теми, мети уроку

 

1. Вступне слово

 

                                     Слайд №3

 

Ведучий:

 

• На сьогоднішньому шоу ми відкриємо для себе новий, незвичний і загадковий для багатьох, острів мрії серед океану поетичного слова. Про цю визначну особистість Дмитро Павличко сказав:

«З вітром століть приходимо до поета й беремо його у вітер століть. Мине небагато часу, і в мисль про українську поезію увійде ім’я закоханого в життя прочанина, творчість якого буде засвоєна його Батьківщиною, тією «вічною землею», куди ведуть усі стежки  і всі дороги». Так, сьогодні ми будемо говорити віршами і думками Богдана-Ігоря Антонича.

І почнемо ми з кришталевого передзвону у вірші поета «Чарки»

                                     Слайд №4

 

 

2. Слухання художнього читання у записі.

        Фронтальна робота

Звучить запис художнього читання  вірша.

 

Ведучий:

 

• Після таких чудових слів хочу представити експертів нашого шоу

« Зоряно-біблійний світ» :

1. Психолог, вчитель християнської етики
2. Менеджера нашої міні-бібліотеки_______________________
3. Хронолог нашого шоу_______________________________
4. Дослідник__________________________________________
5. Літературознавець___________________________________

• Наші експерти провели велику клопітку роботу і сьогодні поділяться з нами своїми знаннями і досвідом.

 

                                     Слайд №5

 

 

 

3. Прийом «Дерево передбачень»

Фронтальна робота

Вчитель:

Здається, що все у віршах поета кудись росте. І на нашому уроці виросло незвичне дерево – «Дерево передбачень» ( на дошці плакат-ілюстрація «Дерево передбачень»)  Вдома ви знайомилися з біографією і творчістю Богдана Ігоря Антонич, тому  із перерахованих якостей письменника, що записані на новорічних іграшках  , виберіть ті, що стосуються теми нашого уроку.

• Хто для нас Богдан-Ігор Антонич?

 

( Учні по черзі обирають характеристику, пояснюють її та закріплюють на дереві.)

 

Орієнтовні відповіді учнів

1. Музикант -  Антонич - гімназист захоплювався музикою, непогано грав на скрипці, виступав на шкільних концертах.
2. Художник – під час навчання в університеті малював, серйозно цікавився образотворчим мистецтвом.
3. Філолог – навчався на гуманітарному факультеті Львівського університету - спеціальність слов’янська філологія.
4. Філософ – закінчив студії в університеті з дипломом магістра філософії.
5. Фольклорист – творчість Антонича споріднена з фольклором , у власних віршах він покликався на християнську міфологію.
6. Провидець -  Антоничева повна спадщина виявляє поетичну межу між пророчим видінням і конструюванням.
7. Містифікатор – Антонич писав , що земля і небо – фундамент і дах світового дому.
8. Авангардист – сам автор співвідносив свою поезію з авангардом, постійно шукав нові засоби вираження.
9. Міфотворець – його манера письма , це щось на межі символізму й авангарду!

 IV. Формування нових знань, умінь і навичок

 

                                 Слайд №6

 

Ведучий:

 

• Зробивши свій вибір, тепер ви можете познайомитися з автором ближче.

Запрошую до слова експерта нашого Шоу, хронолога___________________________________________________________.

• Що цікавого ви можете розповісти нам про цю геніальну людину?

 

1. Повідомлення учня про життя і творчість  Б.-І Антонича. Демонстрація відеофільму. ( 5 хв)

 

                                         Слайд №7

 

2.Реклама творів поета ( 1 хв) ___________________________________

Індивідуальна робота

Вчитель:

А зараз ми можемо послухати менеджера нашої міні-бібліотеки. Він прорекламує, які твори Антонича набули популярності серед читачів.

 

Мененджер:

• « Український Рембо» - Саме так свого часу назвали Ігоря – Богдана Антонича  - одного з найталановитіших українських поетів 20 століття. За неповних 28 літ свого життя він створив стільки , скільки не кожному поетові вдається створити за все життя. тільки 6 років пролягло між першою й останньою збірками поета . але за цей час він устиг написати 5 книг поезій :
• Перша збірка поезій Б.-І. Антонича «Привітання життя» вийшла 1931 р., коли авторові було 22 роки. Згодом з’явилися ще дві: «Три перстені» (1934 р.) та «Книга Лева» (1936 р.). Уже після смерті поета побачили світ «Зелена Євангелія» (1938 р.) та незакінчена збірка «Ротації» (1938 р)

 

      3.Аналіз творів письменника

 

Учитель:

• У вас на партах знаходяться презентаційні листи , в яких ви будете працювати на уроці, а по дзвонику здасте мені їх для оцінок.

 

Учні конспектують ключові фрази в презентаційні листи, що стосуються імпресіоністичних прийомів.

          Ведучий:

 

Творчість Богдана-Ігоря Антонича не належить до найвищих зразків імпресіоністичної традиції в українській поезії. Після багатьох літературознавчих дискусій його творчість так і не була остаточно зарахована до якоїсь конкретної течії. При тому практично всі дослідники його поезії зазначають, що вплив усіх стильових течій модернізму позначився на творчій спадщині Антонича.

Запрошую до слова нашого експерта – дослідника___________________________________________________

Учитель:

• Уважно послухайте нашого дослідника, запишіть імпресіоністичні прийоми, які Богдан – Ігор Антонич використовував у своїх творах. Записи заносимо до презентаційних листів.

 

 

Дослідник:

 

Дослідивши творчу діяльність Богдана-Ігора Антонича, я зрозуміла,що його твори цікавлять нас передусім своїм новаторським підходом і відчутно відображають імпресіоністичні прийоми — яскравість та багатство кольорів, детально вимальований навколишній світ, постійну присутність пейзажних замальовок, де внутрішній світ героя творить опози­цію й одночасно єдність зі світом зовнішнім, різноманіття звуків, запахів, які творяться автором за допомогою образного вживання описів природи, стихій, які поет майстерно передає за допомогою поетичного слова. Вірші митця найчастіше будуються за прин­ципом: пейзаж або невелика пейзажна замальовка — роздум — констатація. Навколишній світ постійно штовхає ліричного героя поезії на роздуми, що одразу відображають стан душі. І найчас­тіше — це деталі, які примушують замислитися, які нагадують, які бентежать, які приводять до неминучого висновку про швид­коплинність усього сущого.

 

Вчитель:

• Ви уважно слухали нашого дослідника, які імпресіоністичні прийоми ви записали?( учні зачитують з презентаційних листів)

                              Слайд №8

 

• Давайте перевіримо ваші записи.

(Перевірка)

1. Яскравість та багатство кольорів.
2. Детально вимальований навколишній світ.
3. Різноманітність звуків, запахів.
4. Пейзаж, або невелика пейзажна замальовка.

 

-У творах поета імпресіоністичні тенденції виявляються на рівні спогадів ліричного героя про своє дитинство, де деталі опису природи поєднуються з рефлексіями самого героя. Один з найбільш позначених імпресіоністичною забарвленістю віршів у збірці — «Дороги». Перед нами постає світ, що постійно змінюється, багатство кольорів і звуків пере­дають переживання ліричного героя.

До кожної людини приходить пора, коли потрібно залишати рідну домівку і вирушати у світ. Послухаймо, що за світ відкривається нашому поету у вірші «Дороги».

 

                                  Слайд №9

 

1)Читання і аналіз вірша «Дороги» (підготовлений учень читає вірш напам’ять)__________________________________________

 

 

                          Бесіда з учнями.                  Робота з текстом поезії

                                     (у кожного на парті текст поезії)

•           Символом чого є дорога в поезії? (Символом незворотності часу, його плинності й невблаганності лету, вічності людського пориву до пізнання світу й свого місця в ньому. Автор убачав у дорозі втечу від повсякденного життя, від загалу, від загальноприйнятих норм; цей образ допомагає відірватися від сьогодення й пірнути в минуле та майбутнє, у потойбічне. Образ дороги дає можливість глибше відтворити стан людини, для якої постійний рух стає джерелом енергії, постійним пошуком істини)
•           Яку роль відіграють небо й пшениця в поезії? (Небо й пшениця ніби відтворюють кольори національного прапора: «Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами)»)
•           Що вбачає юність у цій дорозі? (Юність у цій дорозі вже вбачає наближення зрілості: «Наша молодість, наче природа, колосистим ще літом доспіє»)
•           Назвіть авторські неологізми. (Залізиста вода, мідянорогий місяць)
•           Яка роль названих епітетів? (Зробити вірш експресивно насиченішим, викликати в читача найнесподіваніші асоціації)
•           Яку роль відіграє звуконаслідування? («Дзінь-дзелень». Допомагає створити звукові картини)
•           Назвіть риторичні звертання, поясніть їх роль. (Виступають ефективним засобом зосередження й утримання уваги читача)
•           Наведіть приклади метафори. (Трава принишкла, Цвіркуни розспівались, молодість доспіє…)
•           Наведіть приклади порівняння. Назвіть його різновид. (Земля, наче книжка — сполучникове; молодість, наче природа — сполучникове)
•           Конкретні предмети з характерними кольоровими ознаками можуть називатися також абстрактними іменниками кольору. Наведіть приклади такого іменника. (Зелень: яруги, галявини, кручі)

 

                               Слайд №10

          Ведучий:

 

• Отже, підсумуємо:

Тема твору - зображення   романтично - алегоричної картини дороги.

          Ідея – дорога простелилася « юним під ноги», вона сповнена привабливості й таємниць, треба лише пройти її, не схибити, побачити красу її й досконалість.

Опрацювання таблиці.

 

Учитель:

• Користуючись текстом поезії «Дорога»,  заповніть таблицю, визначивши типи поетичних образів вірша в презентаційних листах.

Перевірка.

                             Слайд №11

 

Типи поетичних образів вірша

Слухові образи	Нюхові (одоративні) образи	Зорові образи
Зашуміла трава,  розспівалися цвіркуни дінь-дзелень	Пахуча конюшина	Розгорнулась земля, простелилась трава, небо, пшениця над нами, безкрай, далеч іскриться, голубінь, золотавість і зелень, вода і криниця, місяць мідянорогий

 

 2)Читання і аналіз вірша « Різдво».

                             Слайд №12

 

 

Ведучий:

 

-З великою любов’ю і поетичним натхненням Антонич оспівав свою рідну Лемківщину.

             Повідомлення на екрані: (читає ведучий)

Ле́мківщина, також Лемкови́на (лем. Лемковина, польсь. Łemkowszczyzna) — українська етнічна територія, на якій здавна проживала етнографічна група українців — лемки. Розташована в Карпатах (по обох схилах Бескидів) між річками Сяном і Попрадом (у межах сучасної Польщі) та на північний захід від річки Уж (у Закарпатті) до річки Попрад у Словаччині. Загальна площа бл. 3,500 км².

 

                                    Слайд №13

Вчитель:

 

-І ось по засніжених вулицях Дуклів їдуть сани, а в них – Боже Дитя. Та в тім, -  послухайте його самі.

     Слухання запису колядки «Різдво» у виконанні дівчат.

 

 

        Ведучий:

- Шановний наш експерт , Тетяно Анатоліївно, що ви можете нам розповісти про цю поезію з точки зору християнської етики?

 

 Експерт - вчитель християнської етики:

 

 

• Щоб відповісти на ваше запитання, давайте звернимось до біблійної історії Різдва. Б.-І. Антонич не погоджувався, коли його називали «безрозсудним поганином самого почування», адже він не вдавався до «оязичення християнства» чи — навпаки. Часто в одному творі з'являлися мотиви двох вір, як у вірші «Різдво», де сюжет християнської містери, тонко помережаний язичницькими елементами, розгортався в українському середовищі.

Волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий», тобто хліб. Справді, на Різдво лемки з хлібом й свяченою водою обходять обійстя й освячують його. Згаданий тут символ місяця пов'язувався здавен із дохристиянським святом Різдва. До речі, язичницький місячний знак — «золотий горіх» опинився в долоні Матері Божої, утаємниченої в долю її небуденного Сина. Вона знає його трагічне майбутнє, але нічого вдіяти не може, покладаючись у всьому на Господнє провидіння.

Те, що Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму, не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до Сина Божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього.

 

                                     Слайд №14

Ведучий:

 

• Підсумуємо !

Літературний рід: лірика

Жанр: ліричний вірш

Вид лірики: філософська

Провідний мотив:таїнство різдвяного вечора.

 

 

Завдання пошуково-дослідницького характеру.

                                       Слайд №15

 

 

Вчитель:

 

-Дякуємо Вам, за цікаву розповідь, а вам учні я пропоную знайти у поезії «Різдво» риси двовір’я, користуючись презентаційними листами.

Риси двовір’я в поезії «Різдво»

Християнство	Язичництво
— Біблійна легенда про народження Христа в печері. — Народження Сина Божого привітали волхви, пастухи, принесли подарунки	— Бог народився на санях в лемківському містечку. — Лемки в крисанях принесли місяць круглий. — У долоні Матері Божої — місяць — золотий горіх (язичницький місячний знак)

 

 

3)Читання і аналіз вірша «Зелена Євангелія»

                                 Слайд №16

 

 

Ведучий:

 

- Вірш «Зелена Євангелія» — це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося.  - Запрошуємо до слова нашого експерта- літературознавця.

 

Експерт – літературознавець: ( зачитує поезію напам'ять)

 

-Захоплюють тонкі й незвичні спостереження, зроблені автором. Дійсно, хіба заметіль із пелюсток квітучих абрикосів (морель) не нагадує карусель? І місяць інколи буває червоним, як тюльпан. Земля стобарвна, і весело ловити сонце в дзбан (глечик), радіти йому, цінувати миті життя. Опис краси рідного мальовничого гірського поетового села Новиця, яке тепер знаходиться на території Польщі, ліг в основу вірша. Поетика кольору — явище глибинної структури тексту. Пряме й метафоричне значення кольору можуть бути в тісному зв'язку й зіставленні смислів.

 

 

Вчитель:

 

-У рослин немає хитрості і брутальності по відношенню до навколишніх. Мабуть, саме тому автор звертається до рослинних образів: щоб показати чистоту своїх думок.

 

Аналіз вірша

•           Які кольори згадані поетом у «Зеленій Євангелії»? Яке вони мають значення? (Білий. Це доволі частотний колір у поезіях поета. Цей колір, мабуть, автор використовує для надання своїм образам позитивного забарвлення. Червоний. Допомагає змалювати образ місяця більш насичено)
•           Які асоціації у вас викликають образи вірша? Який образ можна назвати основним. Чому? (Основою основ серед образів Антоничевої поезії став образ землі. Богдан-Ігор Антонич прийшов до переконання, що джерело всіх слов'янських вірувань треба шукати саме тут. Із землі народжується життя. Земля — фундамент світового дому).

 

Ведучий:

• Шановна, Тетяно Анатоліївна, що ви можете доповнити до нашого аналізу?

Експерт:

• Реалії одуховленої української  дійсності, на погляд Антонича, осяяні божественним світлом, що асоціюється із святим письмом. Тому невипадково наголошується « моя країна, зоряна, біблійна й пишна». Тому в ній «таємничі вечори з Євангелії».

 

                                      Слайд №17

 

 

 

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Метод «Зведення  будинку»

 

Вчитель:

• Давайте підсумуємо свої думки і враження про цілісну, сильну натуру Богдана-Ігора Антонича, використовуючи  метод « Зведення будинку».

 

Ведучий:( по черзі підходить до учнів із запитаннями)

 

1. У чому сила героя?( Сила у безсмерті душі).
2. У що він вірить?(Віра у потойбічне,у невмируще).
3. На що письменник надіється? (В його серці надія на добро).
4. Що любить Богдан – Ігор Антонич? (В його душі любов до всього сущого).
5. А що ненавидить поет?( У відповідь тиша…)

Ведучий:

 

-Дійсно, ненависть не була притаманна думкам поета, він жив, любив, мріяв і сподівався- наш герой цілісна особистість.

 

 

• Перед вами чотири вислови Богдана – Ігора Антонича, уважно прочитайте їх і підійдіть в той кут, де висить вислів , який ви можете пояснити.

 

 

V. Підсумок уроку (2 хв)

 

1. Метод « Чотири кути»

 

                                     Слайд №18

 

 

Вчитель: 

• Перед вами чотири вислови Богдана - Ігоря Антонича . Прчитайте їх уважно і займіть свою позицію у відповідному куті.

( Учні обговорюють, а потім один представник пояснює обраний вислів).

 

Ведучий:

 

-Художній світ Антонич творить на діалектичному взаємозв’язку протилежних явищ, процесів, часів і просторів – вічного й скороминучого, свідомого і підсвідомого.

Антонич витворив оригінальну концепцію світу, характерною ознакою якої є пошук  втраченої гармонії, єдності людини й космосу, особи і природи. Він відкрив незвідані  сфери  поезії, нові образи й мотиви. Передусім, митець органічно поєднав казку, міф і реальність, теперішній і давноминулий часи.

 

Вчитель:

                                       Слайд №19

 

-Хочу закінчити урок життєстверджуючими словами Богдана-Ігоря Антонича, які вам могли б стати дороговказом у житті: «Щоб жити краще, ширше, вище! О, більше світла! Більше сонця! Бо суть тобі дана й відкрита: цвісти й горіти, в пустку світу з красою йти, щоб краще жити»

Ви сьогодні гарно працювали, а кожна праця повинна бути оцінена. Залиште , будь ласка свої презентаційні листи на перевірку. А нашим шановним експертам ( перерахувати прізвища) , чарівній ведучій хочу подякувати за цікаву підготовку до уроку і виставити вам по 12 балів, за вашу творчість , вміння аналізувати і відповідальне ставлення до уроку.

 

Виставлення оцінок

                                       Слайд №20

 

VІ. Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять одну поезію Б.-І. Антонича (на вибір).

 

Вчитель: Дякую всім. Урок закінчено. Пропоную вам послухати виконання пісні на слова Антонича нашими сучасниками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Слово вчителя

Творчість Богдана-Ігоря Антонича безумовно не належить до найвищих зразків імпресіоністичної традиції в українській поезії. Після багатьох літературознавчих дискусій його творчість так і не була остаточно зарахована до якоїсь конкретної течії. При тому практично всі дослідники його поезії зазначають, що вплив усіх стильових течій модернізму позначився на творчій спадщині Антонича. Збірка ж Антонича «Три перстені» цікавить нас передусім своїм новаторським підходом і відчутно відображає імпресіоністичні прийоми — яскравість та багатство кольорів, детально вимальований навколишній світ, постійну присутність пейзажних замальовок, де внутрішній світ героя творить опозицію й одночасно єдність зі світом зовнішнім, різноманіття звуків, запахів, які творяться автором за допомогою образного вживання описів природи, стихій, які поет майстерно передає за допомогою поетичного слова. Вірші митця найчастіше будуються за принципом: пейзаж або невелика пейзажна замальовка — роздум — констатація. Навколишній світ постійно штовхає ліричного героя поезії на роздуми, що одразу відображають стан душі. І найчастіше — це деталі, які примушують замислитися, які нагадують, які бентежать, які приводять до неминучого висновку про швидкоплинність усього сущого. У «Трьох перстенях» імпресіоністичні тенденції виявляються на рівні спогадів ліричного героя про своє дитинство, де деталі опису природи поєднуються з рефлексіями самого героя. Один з найбільш позначених імпресіоністичною забарвленістю віршів у збірці — «Дороги». Перед нами постає світ, що постійно змінюється, багатство кольорів і звуків передають переживання ліричного героя.

3. Виразне читання підготовленим учнем поезії «Дороги»

4. Бесіда з учнями. Робота з текстом поезії

•           Якою постає природа в поезії «Дороги»?
•           Яка мета зображення природи?
•           Символом чого є дорога в поезії? (Символом незворотності часу, його плинності й невблаганності лету, вічності людського пориву до пізнання світу й свого місця в ньому. Автор убачав у дорозі втечу від повсякденного життя, від загалу, від загальноприйнятих норм; цей образ допомагає відірватися від сьогодення й пірнути в минуле та майбутнє, у потойбічне. Образ дороги дає можливість глибше відтворити стан людини, для якої постійний рух стає джерелом енергії, постійним пошуком істини)
•           Яку роль відіграють небо й пшениця в поезії? (Небо й пшениця ніби відтворюють кольори національного прапора: «Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами)»)
•           Що вбачає юність у цій дорозі? (Юність у цій дорозі вже вбачає наближення зрілості: «Наша молодість, наче природа, колосистим ще літом доспіє»)
•           Назвіть авторські неологізми. (Залізиста вода, мідянорогий місяць)
•           Яка роль названих епітетів? (Зробити вірш експресивно насиченішим, викликати в читача найнесподіваніші асоціації)
•           Яку роль відіграє звуконаслідування? («Дзінь-дзелень». Допомагає створити звукові картини)
•           Назвіть риторичні звертання, поясніть їх роль. (Виступають ефективним засобом зосередження й утримання уваги читача)
•           Наведіть приклади метафори. (Трава принишкла, Цвіркуни розспівались, молодість доспіє…)
•           Наведіть приклади порівняння. Назвіть його різновид. (Земля, наче книжка — сполучникове; молодість, наче природа — сполучникове)
•           Конкретні предмети з характерними кольоровими ознаками можуть називатися також абстрактними іменниками кольору. Наведіть приклади такого іменника. (Зелень: яруги, галявини, кручі)
•           Назвіть рік написання поезії. (1933)

 

5. Виразне читання вчителем поезії «Зелена Євангелія»

6. Розповідь з елементами бесіди

Вірш «Зелена Євангелія» — це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося. Захоплюють тонкі й незвичні спостереження, зроблені автором. Дійсно, хіба заметіль із пелюсток квітучих абрикосів (морель) не нагадує карусель? І місяць інколи буває червоним, як тюльпан. Земля стобарвна, і весело ловити сонце в дзбан (глечик), радіти йому, цінувати миті життя. Опис краси рідного мальовничого гірського поетового села Новиця, яке тепер знаходиться на території Польщі, ліг в основу вірша.

Поетика кольору — явище глибинної структури тексту. Пряме й метафоричне значення кольору можуть бути в тісному зв'язку й зіставленні смислів.

•           Які кольори згадані поетом у «Зеленій Євангелії»? Яке вони мають значення? (Білий. Це доволі частотний колір у поезіях поета. Цей колір, мабуть, автор використовує для надання своїм образам позитивного забарвлення. Червоний. Допомагає змалювати образ місяця більш насичено)
•           Скільки строф має вірш? (Два катрени)
•           Які асоціації у вас викликають образи вірша? Який образ можна назвати основним. Чому? (Основою основ серед образів Антоничевої поезії став образ землі. Богдан-Ігор Антонич прийшов до переконання, що джерело всіх слов'янських вірувань треба шукати саме тут. Із землі народжується життя. Земля — фундамент світового дому)

 

7. Виразне читання поезії « Різдво»

8. Слово вчителя

Б.-І. Антонич не погоджувався, коли його називали «безрозсудним поганином самого почування», адже він не вдавався до «оязичення християнства» чи — навпаки. Часто в одному творі з'являлися мотиви двох вір, як у вірші «Різдво», де сюжет християнської містери, тонко помережаний язичницькими елементами, розгортався в українському середовищі.

Волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий», тобто хліб. Справді, на Різдво лемки з хлібом й свяченою водою обходять обійстя й освячують його. Згаданий тут символ місяця пов'язувався здавен із дохристиянським святом Різдва. До речі, язичницький місячний знак — «золотий горіх» опинився в долоні Матері Божої, утаємниченої в долю її небуденного Сина. Вона знає його трагічне майбутнє, але нічого вдіяти не може, покладаючись у всьому на Господнє провидіння.

Те, що Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму, не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до Сина Божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Творча робота

Використовуючи матеріал таблиці та знання про поетичну спадщину митця, скласти усне висловлювання на тему «Значення творчості Б.-І. Антонича».

Поетичні переклади	Прозові твори	Літературно-критичні статті
Ашіль Мільєн, Владислав Белза, Ярослав Врхліцький, Густав Фальке, Райнер Марія Рільке	«На другому березі» (незакінчений роман); «Політик» (сатиричний гротеск); «Три мандоліни» (новела); окремі твори у фрагментах		«Національне мистецтво», «Між змістом і формою», «Становище поета», «Як розуміти поезію», «Сто червінців боже вілля»

 

2. Узагальнювальна бесіда

•           Визначте, чим відрізняється поезія Б.-І. Антонича від класичного вірша описового характеру.
•           Прокоментуйте слова Б.-І. Антонича: «Мистецтво не відтворює дійсності, ані її не перетворює, як хочуть інші, а лише створює окрему дійсність».

 

V. Домашнє завдання

1. Вивчити напам'ять одну поезію Б.-І. Антонича (на вибір).

2. Прочитати твір О. Турянського «Поза межами болю».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № 29 Тема. Б.-І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів, українська література 11 клас

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художнє багатство та естетичну красу поезій Антонича; поглиблювати вміння визначати головні мотиви, ідеї, художні засоби, коментувати їх, давати власну оцінку; виховувати життєлюбство, любов до поезії, естетичний смак.

Очікувані результати: учні знають поезію митця, вміють характеризувати в цілому, аналізувати окремі твори, визначати риси індивідуального стилю митця, висловлювати власні враження від віршів поета.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстрації до них, словники.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Хід уроку № 29 Тема. Б.-І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів, українська література 11 клас

І. Мотивація навчальної діяльності школярів. оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

«В сонцехвальній поезії Антонича ми відчуваємо й українську літературну традицію, і рівняння поета на світові досягнення в мистецтві, яке люди, що не можуть жити без ярликів, назвали мистецтвом біологізму. Антонич, одначе, настільки оригінальний, що порівнювання його з іншими поетами при допущенні найменшої необережності може обернутися глумом. Дозволимо собі лиш на одну заувагу, підказану самим поетом: одним з його літературних учителів був родоначальник нової американської поезії. «Тобі хвала, сивобородий міністре республіки поетів, Уолте Уїтмене, що навчив ти мене молитися стеблинам трави,— говорив Антонич.— В корчмі «під романтичним місяцем», п’ючи палючу і похмільну горілку мистецтва, разом з тобою звеличую найтайніше і найдивніше явище: факт життя, факт існування».

Сума вражень життя, що лежить в основі будь-якої творчості, поводиться з Антоничем так, що ми в ідеалі його природи пізнаєм його психічний феномен. Ми пізнаєм велетенську здатність людської душі входити в таємниці природи, відчувати інтелектуальну впокореність перед її величністю і разом з тим світло і височизну розуму перед ницою байдужістю й темрявою природи. Антонич увесь час ніби шукає в собі поєднання цих протилежних властивостей інтелекту.

Антоничева поезія — це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, щоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи».
(Дмитро Павличко)

— Чи згодні ви з такою оцінкою поезій Б.-І. Антонича — поміркуємо на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Опрацювання таблиці.

Розвиток літературного процесу
в Західній Україні (до 1939 року)

Види літератури	Стилі	Тематика, мотиви	Проблематика
Поезія
Проза
Історична проза

Завдання учням.

Складіть «паспортну анкету» Б.-І. Антонича (роки, місце народження, батьки, освіта, фактори формування як поета та громадянина, назви збірок, жанри, в яких писав, захоплення, громадська робота і т. ін.).

ІІІ. Формування вмінь та навичок

Повідомлення учня.

(Учень розповідає про лемків та їхню долю.)

Виразне читання поезії Б.-І. Антонича «Автопортрет».

Обмін враженнями щодо прочитаного.

— Який загальний настрій, тональність поезії?

— Як епіграф перегукується з основною думкою твору? (Ключові слова — «захоплений у життя».)

— Які вірування відбиваються у творі? (Язичницькі.)

— У чому знаходить відгук у вірші Антонича антична традиція? (У Діонісійському світобаченні.)

Виразне читання поезії Антонича «Вишні». Обмін враженнями щодо прочитаного.

Коментар учителя.

Вишня — символічне для українців дерево. Про нього складено багато пісень, балад, на його гілочках ворожили: ставили гілочку взимку в хаті й чекали, щоб зацвіла, пророкуючи дівчині швидке щасливе заміжжя, а родині — врожай та добробут. Вишневий сад — це й окраса сільського подвір’я, й ознака заможності, потягу господарів до краси.

Образ вишні — архетип рідної оселі, краю, України — до вершин національної символіки підніс у поезії «Садок вишневий коло хати» Т. Г. Шевченко.

У тогочасній ліриці, особливо авангардистській, традиційні символи вважалися застарілими, такими, що не відповідають урбаністичному світові. Але в митця була інша думка, і він звичним образам надав нового звучання, свіжості.

Словникова робота.

Архетип — прообраз, закорінений у глибинах колективної свідомості.

Символ — художній образ, який умовно відбиває певну думку, ідею, почуття, поняття.

Опрацювання таблиці.

Заповніть таблицю, виписавши образи поезії, пояснивши їхнє значення та визначивши художні засоби їх творення.

Образи поезії «Вишні»

Образ	Значення	Художній засіб
Антонич — хрущ	Ліричний герой відчуває себе скромним малим створінням, невіддільним від природи, яку оспівав Шевченко. Підкреслюється спадкоємність поколінь	Метаморфози
Україна	Пряме значення, рідний край, у який разом з автором залюблений ліричний герой	Епітети, інверсія, поетичне звертання
Вишні	Символічне значення рідного дому, краю, батьківщини, природи; образ має життєрадісний, життєстверджуючий пафос	Символ, епітети, інверсія, метафора

 

Виразне читання поезії «Зелена євангелія». Обмін враженнями щодо прочитаного, словникова робота.

Морелі — абрикоси.

Дзбан — глечик.

Творча робота.

Складіть «логічно-асоціативний кущ» поезії.

Коментар учителя.

Як ми знаємо, у віруваннях лемків, предком яких вважав себе Антонич, перепліталися язичництво та християнство. Тому поет, вживаючи християнську лексику (євангіліє — грец. добра, радісна звістка), по-язичницькому славить сонце, землю, і всім на ній поклоняється, захоплюється красою й передає її нам за допомогою порівнянь, епітетів, асоціативно-логічних рядів, гри слів (омофони сонце — сон цей), окличних риторичних речень.

Виразне читання поезії Антонича «Дороги». Обмін враженнями щодо прочитаного.

Опрацювання таблиці.

Заповніть таблицю, визначивши типи поетичних образів вірша.

Типи поетичних образів вірша

Слухові образи	Нюхові (одоративні) образи	Зорові образи
Зашуміла трава,  розспівалися цвіркуни дінь-дзелень	Пахуча конюшина	Розгорнулась земля, простелилась трава, небо, пшениця над нами, безкрай, далеч іскриться, голубінь, золотавість і зелень, вода і криниця, місяць мідянорогий

 

Евристична бесіда.

— У чому незвичайність стилістики поезії? (Повтори, перелічення, вигуки, подані в дужках як вставні конструкції.)

— Визначте центральний образ вірша? (Дорога, метафорично-життєва дорога.)

— Яким розміром написаний вірш?

(Трьохстопний анапест зі зміною ритму в другому рядку; рима перехресна, жіноча.)

— Яка ідея твору? (Дорога життя простеляється «юним під ноги, вона сповнена привабливості й таємниць, треба лише пройти її, не схибити, побачити її красу й досконалість.)

Виразне читання поезії «Різдво». Обмін враженнями щодо прочитаного.

Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Знайдіть у поезії «Різдво» риси двовір’я.

Риси двовір’я в поезії «Різдво»

Християнство	Язичництво
— Біблійна легенда про народження Христа в печері. — Народження Сина Божого привітали волхви, пастухи, принесли подарунки	— Бог народився на санях в лемківському містечку. — Лемки в крисанях принесли місяць круглий. — У долоні Матері Божої — місяць — золотий горіх (язичницький місячний знак)

 

Коментар учителя.

Біблійні міфи письменник переосмислює в пантеїстичному ключі; екзотичні образи рідного йому лемківського краю ніби зближують небесне й земне, наповнюючи буття радістю, вірою у вселюдську мудрість. Ця поезія, як і всі інші, викликає багато асоціацій, у кожного читача — свої, але підпорядковані загальнолюдським ідеалам.

Робота зі словником літературознавчих термінів.

Міфологізм — певна пов’язаність із міфами.

Асоціативність — наявність наведеного чи використаного за подібністю до чогось.

IV. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Мені сподобалася поезія Антонича…, тому що…

V. Домашнє завдання

Вміти виразно читати й аналізувати поезії Б.-І. Антонича, два вірші (на вибір) вивчити напам’ять; уміти наводити приклади міфологізму та асоціативності у творах письменників; підготувати повідомлення.

 

 

 

Є два світи: один круг нас, а другий -

це ми; між ними вічна боротьба

лягає на життя клеймом напруги.

 

Так наші мрії, заміри, бажання

перейдуть часто в дійсність аж тоді,

коли від себе їх відірвемо.

 

Велика простота -

найвища досконалість.

Наївність є свята,

довершенням є малість.

 

Малі до щастя дверці:

захоплення та неба,

гармонії у серці -

нічого більш не треба.