Позакласний захід "На сторожі безмежна любов" (до 100-річчя від дня народження Михайла Івасюка)

На сторожі безмежна любов

(Сценарій позакласного заходу, присвяченого 100-річному ювілею від дня народження Михайла Івасюка)

Мета:  розширити кругозір учнів, детальніше ознайомити їх з життєвим та творчим шляхом митця; розвивати почуття поваги, любові до перлин рідного слова; виховувати бережливе ставлення до членів родини…

Обладнання: виставка творів М. Івасюка, відеопрезентація, музичний супровід, презентація.

Хід заходу

Учитель: Щедра та багата на талановитих людей буковинська земля. З берегів Пруту і Черемошу полетіли у широкий світ пісні композиторів Степана Сабадаша, Василя Михайлюка, Володимира Івасюка. Набрали розвою таланти Дмитра Гнатюка, Софії Ротару, Василя Зінкевича, Назарія Яремчука, поета-пісняра Михайла Ткача, кіноактора і режисера Івана Миколайчука.

Книги буковинських письменників стали цінним надбанням широкого кола читачів. Популярні твори Михайла Івасюка, Параски Амбросій, Іона Кілару, Василя Фольварочного, Марії Матіос, Василя Васкана та інших.

Листопад, ховаючись за обрій, подарував Буковині чудових митців: 25 листапада 1917 року народився Михайло Івасюк, 26 листопада 1932 року – Михайло Ткач, 27 листопада 1863 року – Ольга Кобилянська.

Наче листя, опадаючи з дерев, посипались у широкий світ літератури незрівнянні поетичні слова та високої художньої сили твори, народжені на Буковині.

А ще буковинський листопад 2017 – це час вшанування 100-ї річниці від дня народження Михайла Івасюка – письменника, батька відомого композитора Володимира Івасюка.

Ведучий 1: Книгою життя кожному визначено вік, долю, радощі й печалі. Хоча й стверджують астрологи, що людина має право вибору – добра чи зла.

Ведучий 2: Навіть переконують, що ще до народження душа людини сама вибирає батьків на землі – для спокути минулих гріхів чи для здійснення добрих замислів .

 Ведучий 1: Якщо дотримуватись такої концепції людського життя, то в долі Михайла Івасюка було порівну й першого і другого.

Ведучий 2: Йому пощастило народитися в родині прекрасних людей – працьовитих, розумних, шляхетних, залюблених у рідну землю.

Ведучий 1: Пощастило мати старших братів, які підтримували наймолодшого протягом усього життя.

Ведучий 2: Пощастило народити і виховати сина, який не тільки прославив свій рід, своє ім’я, а й свій народ на весь світ.

Ведучий 1: Проте за всім цим стояла не лише важка праця, а сама Доля надсилала випробування з наймолодших років.

Відеоролик «Про Михайла Івасюка» (3хв 29с.)

Ведучий 2: Його любили – щемно, трепетно, гордо. Воло­димира Івасюка – сина, бра­та, композитора, музиканта…

Відеоролик «Володимир Івасюк – оберіг української пісні» (1хв 7 с.)

Ведучий 1: Кажуть у геніїв посаг важкий. Інколи він надважкий!

Ведучий 2: У 1979 році Михайло Івасюк зазнав страшного удару долі – поховав 30-річного сина Володю…

Учень – М. Г. Івасюк: «Ледве стримую свій крик, свій розпач. Доля наша зла й жорстока. Важко буде мені, але якщо я не вмер від розриву серця в травні, то, може, і тепер не вмру. Життя втратило свою доцільність, своє значення. Я ж бачив свого сина мертвим. Живу сподіванням, що ще зможу бути потрібним йому, його чистому,  чесному, прекрасному імені. Мушу написати книгу про нього.»

(сідає і починає писати)

Ведучий 1: Михайло Григорович був людиною слова – він здійснив задумане. І так з’явились  роман «Пташка піднебесна»,  повість «Монолог перед обличчям сина» і поетичний цикл «Елегії для сина».

Учень – М. Г. Івасюк: У мене вже немає болю,

У мене вже немає слів.
Я вже не той, що був раніше,
Я вже повік закам’янів.

Немає серця — тільки рана.
Думки всі зникли з голови.
Ось місяць витріщивсь зухвало,
Як око сірої сови.

Мов з каменю, жахлива тиша
Цей світ смертельно обійма,
А небо сивий дзвін колише,
Та в ньому звуку вже нема.

Ведучий 2: Ми знаємо – спалив себе тугою за сином письменник Михайло Григорович. Не поважні роки, і навіть не важка недуга дошкуляли най­більше, а неймовірне бажання того, щоб відхід сина Володи­мира виявився сном.

Ведучий 1: Мабуть, саме тому цикл поетичних творів «Елегії для сина» з однойменної збірки М. Івасюка завершується “Колисковою”:

Учень-читець: Ти спи, любий сину,
В блакитному сні.
Довкола нас тиша
І місяць в вікні.

Торкається шибок
Лиш сяєво зір,
Шумить десь далеко
Смарагдовий бір.

Від озера лине
Поклін комиша,
Тебе покриває
Мій зір і душа.

Хай ніч, любий сину,
Снує срібний шовк,
Ти спи — на сторожі
Безмежна любов.

 Ведучий 2: І Всевишній його теж, ма­буть, любив, бо прийшов Воло­дя на світ не лише талановитим, а й гарним: синьооким, струн­ким, дужим, усміхненим.

Ведучий 1: Безмір любові до сина – це була, мабуть, та фатальність, яка не давала батькові прийти до себе після розлуки.

Ведучий 2:  І Михайло Івасюк пише повість «Монолог перед обличчям сина»

Буктрейлер до повісті «Монолог перед обличчям сина» (2хв 11с.)

Ведучий 1:  Що ж ти, доле, підсилаєш кобри
До безборонних і дзвінких сердець?
Вони ж перлини – ти це знаєш добре, –
Що красять нашої доби вінець.
Ти ж так стоптала світ краси, ідей,
Що й Прометей зненавидів  людей

Ведучий 2:  А з долею на дибки не станеш, виклику їй не пошлеш, її навіть не передбачиш. І опустилися руки, хоч до цього вони не одну біду роз­вели, не одну скруту витрима­ли. Плакало каміння під нога­ми, як ішов поет-батько сино­вим містом. І спогади, спогади, спогади…

Відеоролик «Червона рута» (1хв13с.)

Ведучий 1: Не даремно кажуть: «Не зорі падають із неба, зірки ідуть у небеса…».

Ведучий 2:  І фатального 5 лютого 1995 року перестало битися зболене серце митця.

Ведучий 1: За всі випробування, які довелося пережити письменникові, дозволимо собі назвати Михайла Григоровича «Людиною на сталь перекутою в огні життя».

Ведучий 2:  Незважаючи на важку долю Михайло Івасюк запам’ятався рідним, друзям і знайомим як «Лицар життя», «Лицар великої любові» із добрими ласкавими очима, стрункою постаттю, надзвичайною скромністю і справжньою інтелігентністю.

Відеоролик «Згадати М. Г Івасюка» (2хв13с.)

Ведучий 1: До 100-ліття від дня народження Михайла Івасюка у Чернівецькому муздрамтеатрі підготували виставу про його життя та творчість "Лицар слова". Режисер вистави - Людмила Скрипка.

Відеоуривок з вистави «Лицар слова» (1хв.3с)

Ведучий 2:  22 листопада на сцені театру актори відобразили уривки із життя Івасюка, а також уривки із його романів. Зокрема, "Вершника на білому коні" й "Турнір королівських блазнів".

Ведучий 1: А 24 листопада, напередодні вікового ювілею видатного письменника, педагога, вченого Михайла Івасюка у рідному місті Кіцмані відбулось урочисте зібрання та відкриття меморіальної дошки на будівлі, де раніше була школа, в якій вчителював Михайло Григорович протягом 1946-1964 років.

Ведучий 2: Вшанувати пам’ять відомого земляка прийшли, не зважаючи на холодну туманну погоду, сотні людей.

Ведучий 1:  Тож і ми вшануємо пам'ять буковинського прозаїка і поета, «Лицаря слова» Михайла Івасюка хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання (15с)

Ведучий 1: Дякую.

Ведучий 2:На цій зворушливій ноті свято, присвячене 100-річчю з Дня народження Михайла Григоровича Івасюка завершимо.

Ведучий 1:  Дякуємо за увагу.