ФОРМУВАННЯ АСОЦІАТИВНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ

Наталія Володимирівна Сєрик,

                                 старший викладач, спеціаліст вищої категорії

                                   з української мови та літератури

                                                ДЕРЖАВНИЙ  ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

                                                  «РЕУТИНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ»

ФОРМУВАННЯ АСОЦІАТИВНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ

(з досвіду роботи)

 
Анотація

Досвід роботи висвітлює питання розвитку асоціативного мислення через застосування ефективних інноваційних технік, які ведуть до колективного пошуку рішень, до співпраці педагога зі здобувачами освіти.

Зроблений акцент на важливості впровадження проблемних та пошукових методів  навчання з метою формування  асоціативного мислення в учнівської молоді.

Значна увага приділяється розкриттю методів та прийомів як засобів розвитку асоціативного мислення, підвищення творчого потенціалу вихованців, а також використанню ІКТ під час освітнього процесу з предмета.

 Матеріали досвіду корисні для використання  викладачами української мови та  літератури.

Досвід апробований на уроках української мови та літератури.

Ключові слова: асоціація, асоціаттивне мислення, комп’ютерні технології,         комп’ютерна  презентація.

Одним із найважливіших завдань сучасної освіти є створення  оптимальних передумов для формування духовно багатої особистості, виховання громадянина-патріота своєї держави на засадах загальнолюдських і національних цінностей, гуманізації й демократизації.

Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмету «українська мова та література» надається пріоритетне значення, оскільки  за своєю соціальною природою є потужним носієм генетичного коду українців. Мова має стати важливим чинником витворення національної ідеології, без якої неможливо побудувати майбутнє суспільства, бо засобами мистецтва слова  допомагає впливати на учнівську молодь, розвивати їх інтелектуальні та творчі здібності.

Актуальність обраної теми обґрунтовується впровадженням компетентнісного підходу до формування       творчої,     духовно     багатої,   конкурентноспроможної  особистості,    приймати   нестандартні рішення, бути здатною до вибору численних альтернатив, що пропонує сучасне життя.

Мета роботи полягає у вивченні ефективності впровадження технологій  розвитку асоціативного мислення на уроках української мови та літератури в процесі формування творчої  особистості з використанням ІКТ.

 Об'єктом мого  дослідження є технологія асоціативного мислення учнів на уроках  української мови та літератури.

Предметом мого дослідження є використання прийомів та методів  асоціативного мислення як одного із засобів формування креативної особистості.

Основна ідея досвіду

• спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості;
• утвердження загальнолюдських цінностей;
• розкриття потенціальних можливостей учнівської молоді.

    Теоретичною базою досвіду є наукові дослідження проблеми асоціативного мислення у працях  Р. Грановської,                О.І.Пометун.,                 Н. І. Педенко, Я. Пономарьова, О. Яковлева.

У чому ж суть асоціативного мислення? У міру того, як наша свідомість через досвід і навчання збагачується щораз новими враженнями, уявленнями, вона упорядковує їх, поєднує в певні групи, що й уможливлює асоціювання.

Асоціáція(від лат. аssociatio – поєднання, сполучення) – це зв’язок уявлень чи відчуттів, коли одне з них викликає у свідомості низку інших, подеколи ірраціональних. Асоціювання відбувається на підставі схожості (поле – як море), контрасту (радість – сум), суміжності в часі (весна – цвітіння) або в просторі (небо – птахи). Коли в групу поєднується три уявлення чи відчуття і більше, тоді виникає асоціативний ряд.

Асоціація – це крок до розкриття розуміння здобувачами освіти  змісту твору чи образу, це спосіб влучної оцінки того чи іншого явища, засіб передачі почуття, враження. Асоціативне мислення допомагає людям відкривати щось нове, розширювати межі пізнання світу. Особливість технології полягає в тому, що її  можна безперервно розвивати і покращувати, що дозволяє розширити  потенціал учнівської молоді.    В основі діяльності – орієнтація  не тільки на процес засвоєння матеріалу, але й на різноманітні способи мислення, зокрема асоціативне й креативне.

Враховуючи зміни в сучасному освітньому середовищі, освітня галузь «Мови і літератури» спрямована на формування  у вихованців мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій, творчого мислення. Саме цьому сприяє використання технології розвитку асоціативного мислення, що допомагає формуванню таких життєвих компетентностей:

• інтелектуальної (здатність працювати з мовним та літературним матеріалом різного характеру, вміння використовувати самостійно здобуті знання для розв'язання навчального зав­дання з мови та літератури, високий рівень пізнавальних здібно­стей, здатність та інтерес до пошукової і дослідницької діяльності);
• особистісної (включає бажання й уміння виявляти творчу самостійність, ініціативу, волю, органі­зовувати свою діяльність, володіти правилами етики, співробітництва;
•  комунікативної  ( здатність  використовувати засоби мови й мовлення у процесі обговорення художніх творів: монолог, діалог, інтерактивна діяльність різного характеру);
• рефлексивної (здійснювати самоконтроль і самооцінку власної діяль­ності, знаходити й усувати причини труднощів, що ви­никають у процесі навчання, прагнути до самовдоскона­лення й самореалізації);
• діяльнісної (включає здат­ність конструювати свою діяльність від постановки про­блеми до одержання бажаного результату, переносити сформовані вміння на незнайому навчальну ситуацію);
• креативної( розвиток  мотиваційної сфери,  чутливість до нових ідей, здатність творчо підходити до розв'язання будь-якого навчального завдання, бажання й уміння домагатися оригінальності та новизни в кожній навчальній ситуації);
• емоційної (емоційна реакція на кожний літературний факт, явище, пов'язані з вивченням художньої літератури, уміння набувати чуттєвий досвід) [8].

Змінюються погляди на освітній процес, з′являються нові методики, пропонуються нестандартні ідеї. І тільки людина творча зможе підтримати новаторство, змінитися, усвідомити той факт, що жодні знання не є гарантією професійного успіху, лише процес пошуку нових знань створює його основу. Творчості не можна навчити, але її можна розбудити. Яким чином? Один із шляхів – використання  асоціативних технологій на заняттях української мови та літератури.

     Викладання української мови та літератури усвідомлюється як процес, що сприяє вихованню особистості, яка вчиться для власного задоволення та самовдосконалення.  Дуже важливим напрямом роботи є формування в учнівської молоді креативної компетентності – здатності до розв’язання будь-якого навчального завдання творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально. Навчання дитини має бути таким, щоб воно активізувало розвиток її креативності. Дидактичний матеріал підпорядковано виховній меті, підібрані відповідні тексти, бо це шлях до оволодіння мовними скарбами. Він дає поштовх асоціативному мисленню, розширює погляд на сутність речей, явищ. Здобувач освіти  уважно вслухається в слова, які надихають його на створення мальовничого сюжету. Об’єднані в образному малюнку, вони активізують творчу уяву, мислення, фантазію. Майже на кожному занятті  використовуються асоціативні схеми, бо слід активізувати асоціативне мислення. Розвиток асоціативного мислення вихованців залежить від їхніх естетичних смаків, інтелектуального потенціалу, що почасти закладено в людині природою. Для цього варто організувати роботу як із готовими текстами, так і з написання власних висловлень на нестандартні теми.

     На уроках застосовуються елементи викладання та засвоєння навчального матеріалу за асоціативними схемами, малюнками, як один із засобів інтенсифікації навчання.  Створюються оптимальні умови для формування  в підлітка творчого мислення, тому освітній процес будується на засадах розвиваючого навчання, що сприяє розвитку в учнівської молоді мисленнєвих операцій: умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, визначення причинно-наслідкових зв’язків та залежності фактів, явищ, а також їх логічного структурування, використання елементів дослідження, пошуку, визначення головного і другорядного [4].

Пропонуються наступні форми роботи.

Твори-асоціації

Підготовка до сприйняття – збудження учнівських асоціацій на явище, предмет, дію, які будуть відтворені у поезії чи прозі. Знаходження зв’язків між твором, який вивчається, та іншими творами художньої літератури або мистецтва. Такий вид діяльності, як твір-асоціація, допомагає розвинути інтелект, семантичну гнучкість, нестандартність мислення, зорієнтувати на пошук нових ідей, фактів, образів.

Твори  асоціативного характеру :

•          твір-образ;
•          твір-замальовка за уривком з художнього твору;
•          твір-опис емоційного стану персонажа;
•          твори-мініатюри.

Асоціативний кущ ( тезаурус )                   

Цікавими є уроки, коли вивчається біографія письменника в символах, створюються віртуальні музеї автора, будуються асоціативні кущі.

Подобається вихованцям створювати асоціативні кущі до постаті письменника чи вгадувати, про кого йдеться після переліку слів – асоціацій.

Асоціативні схеми

Традиційно вважається, що новий матеріал краще запам’ятовується, коли він занотований. Але сучасні дослідження вчених доводять, що звичайне нотування – слово за словом, речення за реченням, тобто інформація, яка розташована лінійно або стовпчиком, не зберігається в мозку. Буде краще, коли вона має вигляд певних моделей – асоціативних  схем.

Основні принципи створення асоціативних схем такі:

1. Починайте схему в центрі аркуша з головного елемента, найкраще символу, від якого розгалужуються інші елементи.
2. Записуйте тільки одне слово чи символ на позначення одного пункту, який хочете запам’ятати, одну головну тему для кожної гілки.
3. На ту саму гілку помістіть споріднені пункти, наче промені сонця.
4. Для подібних тем беріть олівці чи маркери одного кольору.
5. Малюйте стільки символів, скільки зможете.
6. Коли закінчите малювати одну розгалужену гілку, обмалюйте її різнокольоровою лінією.

Досить часто пропонується новий матеріал не записувати, а фіксувати у вигляді асоціативних схем. [7].

Асоціативний колаж (кольорові асоціації). Важлива роль в аналізі художнього твору надається кольору та кольоровим асоціаціям. Знаючи символіку кольору, можемо простежити зміну внутрішнього стану і настрою героя. Здобувачі освіти роблять спроби пояснити символіку кольорів у назві твору, щоб краще збагнути його ідейний зміст. Конкретними прикладами з тексту вони доводять домінуючу роль відповідних кольорів. А далі, керуючись власними асоціаціями,  намагаються пояснити задум письменника щодо цієї кольорової гами. Творчість учнівської молоді  на занятті може проявлятися в різних видах художньої діяльності: музичній, літературній, театральній, образотворчій, декоративно-прикладній.

Для розвитку творчих здібностей  застосовуються на  уроках активні методи продуктивного навчання, які дозволяють створювати власну продукцію – вірші, пісні, аплікації.

Одним із видів роботи є написання асоціативних диктантів, складання сенкану, діаманти [5], [6].

Цікавим є застосування методу «Кубування».  Розгляньте предмет, явище різнобічно ( із позицій шести граней куба ) за такими вказівками:

1. Опишіть це.
2. Порівняйте це.
3. Встановіть асоціації.

4. Проаналізуйте це.

5. Знайдіть застосування цьому.

6. Запропонуйте аргументи « за» і « проти» [3].

Вибір методів та прийомів навчання мови та літератури необхідно здійснювати в процесі підготовки до уроку, враховуючи його дидактичну мету, характер змісту навчального матеріалу, рівень знань учнів. Щоб успішно оволодіти оптимальним вибором методів і прийомів навчання мови та літератури, слід глибоко осмислити склад, структуру, функції кожного з них і можливості застосування.

Комп'ютерні технології,  вважаю,   увібравши в себе елементи різних методик надають кожному, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб'єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.           

Мета педагогів – навчити  не лише опрацьовувати  матеріали, а й уміти їх представляти, бо  сьогодення вимагає від сучасної молоді не простого оволодіння комп’ютерною технікою, а й вміння нестандартно, творчо показати свою роботу, відстоювати власну думку та аргументувати дії. Переваги такої роботи надзвичайні, адже зростає зацікавленість предметом вивчення, вихованці самі стають творцями, ініціаторами нових ідей, розвивають свої інтелектуальні здібності.

      Комп’ютерна презентація – це  авторське бачення теми, розробка певного сценарію виконання і представлення аудиторії.  Комп’ютер дає можливість використання інформації мережі Інтернет, дозволяє ілюструвати, естетично оформляти сторінки, використовувати ефекти анімації.  Діти вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації.             

 Зрозуміло, що уроки з використанням інформаційних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Викладач повинен уміти користуватися різноманітними програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Загалом у власній практиці для унаочнення навчального матеріалу використовую ресурси Інтернету.

      У роботі  використовуються перегляди фільмів або їх фрагментів за прочитаними програмовими текстами. Головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес здобувачів освіти до вивчення предмета, ефективність його опанування. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

Урок з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці. Кількість мультимедійної підтримки заняття може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку.

За допомогою комп’ютерних технологій можна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відеоматеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі, які дають змогу продемонструвати ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Вчимося  створювати:

•      віртуальні екскурсії (віртуальна екскурсія знайомить учнівську молодь з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія за певних причин неможлива);
•      творчі презентації;
•      літературний портрет (мультимедійний проєкт, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відеофрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти підліткам  про життєвий і творчий шлях письменника);
•      самодиктант.

Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови й літератури поступово стають звичними засобами навчання, використання яких роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.

ВИСНОВКИ

Переваги даної технології вбачаю в наступному:

асоціативне мислення формується в процесі індивідуальної творчої діяльності вихованця, це робить процес засвоєння знань особистіснішим, емоційно насиченим, активізує творчу уяву.

Спираючись на власний досвід, знання, силою своєї уяви здобувач освіти:

• створює новий образ-думку, демонструє логічне осмислення інформації в образній формі;
• незалежно від рівня розумових здібностей та якості підготовки до заняття, зможе взяти участь у роботі;
• асоціативні завдання стосуються як лексичних, так і фонетичних засобів мови, тому діти не лише збагачують свій лексичний запас, а й розкривають індивідуальні особливості сприйняття світу;

•      розвивається творча уява , удосконалюються навички писемного й усного мовлення.

Виходячи з поставлених завдань проблеми, можна зробити наступні висновки:

•          даний педагогічний досвід можна використовувати на уроках з предметів гуманітарного циклу в закладах освіти з метою активізації творчого потенціалу учнівської молоді, розвитку розумової діяльності, формування основних груп компетентностей;
•          представлена технологія потребує подальшого доопрацювання, але досвід її застосування на уроках української мови і літератури демонструє безумовну перспективність, високу навчальну та розвиваючу ефективність.

Список використаних джерел

1.  Інтерактивні технології при вивченні української мови / укладання     Орищин Р., Залюбовської Л. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009.

2. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Ред. В.М. Мадзігон та Ю.О.Дорошенко. – К.: Наукова думка, 2003.

3. Інформаційні технології в навчанні. – К.:  Видавнича група ВНV, 2006. – 240с

4. Лазоряк Г. Я. Творчий потенціал учнів на уроках словесності / Г. Я. Лазоряк // Вивчаємо українську мову та літературу. -2008. - № 6.

 5. Панчук О. А. Образно – асоціативний метод і режисура уроку в формуванні орфографічних умінь учнів / О. А. Панчук // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2008. - №3.

6. Педенко Н. І. Викохуємо розкріпачену думку, або Як навчити учнів писати твори, використовуючи асоціації / Н. І. Педенко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. - № 2.

7. Роль асоціативних узагальнювальних схем у навчальному процесі //Українська мова та література. – 2009. - № 10 ( 602 ).

8. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: А.С.К., 2006.